Рішення № 33330710, 02.09.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 11/91/12-4/49/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2013 справа № 5009/4165/12

за позовом Бердянського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, (71114, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Шаумяна, буд. 2) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Бердянської міської ради Запорізької області, (71100, м. Бердянськ Запорізької області, пл. І-ї Бердянської ради, буд. 2)

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, (юридична адреса: 71100, АДРЕСА_2; фактична адреса: 71107, АДРЕСА_3)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Азовське басейнове Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства, (71118, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Дачна, буд. 92)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3, (71100, АДРЕСА_1)

про стягнення заподіяної шкоди в сумі 65509,96 грн.

Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі: головуючий суддя - Зінченко Н.Г., судді - Кагітіна Л.П., Науменко А.О.

За участю представників:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - ОСОБА_4, довіреність б/н від 19.11.2012 р. (бланк серія ВТА № 584377);

від третьої особи на стороні позивача - не з'явився;

від третьої особи на стороні відповідача - ОСОБА_4, довіреність б/н від 21.06.2013 р. (бланк серія ВТІ № 669070);

від прокуратури - Красних О.О., посвідчення № 013462, видане 03.12.2012 р.;

У зв'язку із скасуванням постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2013 р. рішення господарського суду Запорізької області від 25.12.2012 р. та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2013 р. у справі № 5009/4165/12, згідно Протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 22.05.2013 р. справу № 50094165/12 (номер провадження справи 11/92/12) призначено до нового розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.05.2013 р. справу № 5009/4165/12 прийнято до розгляду суддею Зінченко Н.Г., справі № 5009/4165/12 присвоєно номер провадження справи 11/91/12-4/49/13, на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі у якості третьої особи третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Азовське басейнове Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства, м. Бердянськ Запорізької області (далі за текстом скорочено - Азоврибоохорона) та у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучений ОСОБА_3, м. Бердянськ Запорізької області, судове засідання призначено на 03.07.2013 р., у сторін, третіх осіб і прокурора витребувані документи і докази, необхідні для вирішення справи.

У зв'язку із клопотанням прокурора про витребування від Бердянського міськрайонного суду Запорізької області кримінальної справи № 1-882/2011 (801/72/2012) за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 249, ч. 1 ст. 364 КК України, дослідження якої господарським судом має суттєве значення для вирішення господарського спору, розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 18.07.2013 р.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду Запорізької області Проскурякова К.В. № 01-04/32/13 від 18.07.2013 р., на підставі ст. 4-6 ГПК України, за заявою судді Зінченко Н.Г., враховуючи категорію та складність справи, справу № 5009/4165/12 передано на колегіальний розгляд суддів у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Зінченко Н.Г., судді - Кагітіна Л.П., Науменко А.О.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.07.2013 р. справу № 5009/4165/12 прийнято до колегіального розгляду, судове засідання призначено на 02.09.2013 р., у сторін, третіх осіб і прокурора витребувані документи і докази, необхідні для вирішення справи.

В судовому засіданні 02.09.2013 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представника відповідача та третьої особи на стороні відповідача і прокурора судове засідання 02.09.2013 р. здійснювалося без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач та третя особа на стороні позивача в судові засідання 03.07.2013 р., 18.07.2013 р. і 02.09.2013 р. не з'являлися.

Позивач про відмову від позову прокурора не заявив, витребувані ухвалами суду по справі від 24.05.2013 р., від 03.07.2013 р. і від 18.07.2013 р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд завчасно не повідомляв. Про дату, час та місце розгляду справи № 5009/4165/12 позивач повідомлявся у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, оскільки ухвали суду по справі від 24.05.2013 р., від 03.07.2013 р. і від 18.07.2013 р., які направлялися на адресу позивача, відділенням підприємства поштового зв'язку на адресу господарського суду Запорізької області не поверталися.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Третя особа на стороні позивача в судове засідання 02.09.2013 р. не з'явилася. 19.08.2013 р. на адресу господарського суду Запорізької області від Азоврибоохорони надійшла заява № 1164/3 від 15.08.2013 р., якою третя особа на стороні позивача позовні вимоги прокурора підтримує в повному обсязі і просить суд судове засідання 02.09.2013 р. провести за відсутністю уповноваженого представника Азоврибоохорони з урахуванням наданих разом із цією заявою пояснень по справі.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вирішила за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю позивача і третьої особи на стороні позивача.

Судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_2, м. Бердянськ Запорізької області в дохід місцевого бюджету Бердянської міської ради до фонду охорони навколишнього природного середовища 65509,96 грн. шкоди, заподіяної незаконним рибним промислом.

В судовому засіданні 02.09.2013 р. судом до початку судового вирішення спору розглянуто та відхилено клопотання відповідача про залишення без розгляду позову прокурора у справі № 5009/4165/12.

При вирішенні даного клопотання колегія суддів виходила з того, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду у зв'язку з виявленими обставинами, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунені в майбутньому. Мотивуючи клопотання про залишення позову прокурора у справі № 5009/4165/12 без розгляду відповідач посилається на неподання прокурором і позивачем документів, зазначених в ухвалі господарського сулу Запорізької області по даній справі від 24.05.2013 р. Як зазначено в п. 4.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. застосування п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України можливо за умови, що витребувані документи дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутністю суд позбавлений можливості вирішити спір по суті. Як пояснив суду прокурор на його думку ним подані всі можливі докази в обґрунтування заявлених ним вимог. Відповідно до ст. 29 ГПК України прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони. За таких обставин, у суду відсутні підстави залишати позов прокурора без розгляду, оскільки наявні в матеріалах справи письмові докази дають змогу суду вирішити спір у справі по суті.

Прокурор про відмову від позову не заявив, наполягає на заявлених позовних вимог про стягнення з ФОП ОСОБА_2 65509,96 грн. шкоди, заподіяної незаконним рибним промислом, з підстав, викладених у первісній позовній заяві з урахуванням уточнюючої заяви, поданої в судовому засіданні 03.07.2013 р. Заявлені вимоги обґрунтовує посиланням на норми ст., ст. 1166, 1172 ЦК України, приписи ст., ст. 37, 50, 51, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст., ст. 34, 63 Закону України «Про тваринний світ», положення Інструкції про порядок спеціального використання водних живих ресурсів. Мотивуючи заявлені вимоги прокурор зазначає, що проведеною прокуратурою перевіркою встановлений факт порушення з боку відповідача законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Зокрема, як встановлено перевіркою, 25.11.2010 р. між ФОП ОСОБА_2 і ОСОБА_3 був укладений договір підряду, за умовами якого останній виступав як підрядник та зобов'язався своїми силами і на свій ризик, відповідно до чинного законодавства, організовувати і здійснювати вилов риби в акваторії Азовського моря в період осінньої путини, здійснювати підрядні роботи в терміни початку і закінчення путини. Таким чином, ОСОБА_3 був бригадиром бригади прибережного лову ПП "ОСОБА_2" і, відповідно до посадової інструкції, в його обов'язки входило ведення промислового лову. Також перевіркою було встановлено, що згідно з талоном № 4 від 01.12.2010 р., зареєстрованого Бердянським територіальним відділом Азовдержрибоохорони на підставі повідомлення Комітету рибного господарства України від 25.12.20089 р. № 2К-43, ФОП ОСОБА_2 бригаді № 1 під керівництвом бригадира ОСОБА_3 дозволений вилов ряду видів риби, у тому числі бичка, в Азовському морі волоком. Проте, 07.12.2010 р. в період з 9:00 до 16:00 годин в акваторії Азовського моря, Бердянської затоки, квадраті 23-z, на судні СМБ-40, ЯЗП 3188 бригадир риболовецької бригади ФОП ОСОБА_2 ОСОБА_3 здійснив незаконний лов бичка драгою, внаслідок чого виловив 1041 кг бичка, чим заподіяв збиток рибному господарству України в сумі 65509,96 грн. Розмір шкоди розрахований відповідно до Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, затвердженої наказом Мінагрополітики України і Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 12.07.2004 р. № 249/273 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.11.2004 р. за № 1446/10045. За результатами розгляду матеріалів Бердянським природоохоронним прокурором 04.01.2011 р. відносно ОСОБА_3 була порушена кримінальна справа за ст. 364 ч. 1, ст. 249 ч. 1 КК України. Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23.05.2012 р. ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 364 ч. 1 , ст. 249 ч. 1 КК України на підставі ст. 48 КК України. Шкода, заподіяна рибному господарству України внаслідок незаконних дій ОСОБА_3 по вилову бичка драгою, на думку прокурора, підлягає стягненню з ФОП ОСОБА_2 в силу ст. 1172 ЦК України, відповідно до якої юридична чи фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. При цьому, частиною 2 статті 1172 ЦК України передбачено, що замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника. Перебування ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 в цивільно-правових відносинах підтверджується договором підряду від 25.11.2010 р., на момент спричинення шкоди на підставі договору підряду ОСОБА_3 обіймав посаду бригадира бригади прибережного лову ПП «ОСОБА_2», вилов риби здійснювався на підставі талону № 4 від 01.12.2010 р., зареєстрованого за ПП «ОСОБА_2». Безпосередньо фізична особа - підприємець ОСОБА_2 під час здійснення промислового лову 07.12.2010 р. перебував на судні СМБ-40 та фактично керував виловом водних живих ресурсів, що підтверджується матеріалами кримінальної справи. Факт порушення порядку ведення промислового лову та, відповідно, обґрунтованість проведеного розрахунку заподіяної шкоди підтверджується адміністративними матеріалами, складеними Бердянським територіальним відділом Азовдержрибоохорони. З урахуванням викладеного, прокурор просить суд позов задовольнити повністю.

Третя особа на стороні позивача в поясненнях по справі зазначає, що доводи ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що дії громадянина ОСОБА_3, який незаконним знаряддям лову - механічною драгою виловив 1041 кг риби, ніяким чином не підпадають під порушення Правил любительського і спортивного риболовства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 р. № 19. Тобто, в даному випадку має місце порушення п., п. 6.2 і 6.3.1 Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України і Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 11.11.2005 р. № 623/404, і шкода в розмірі 65509,96 грн. підлягає стягненню саме з ФОП ОСОБА_2 в силу ст. 1172 ЦК України. Так, ліцензія на промисловий вилов риби була видана ФОП ОСОБА_2 На підставі ліцензії ФОП ОСОБА_2 була виділена квота згідно повідомлення Комітету рибного господарства України від 25.12.2009 р. № 2 К-43. Для здійснення промислового вилову риби ФОП ОСОБА_2 до органів рибоохорони був поданий талон, зареєстрований за № 4 від 01.12.2010 р. в Бердянському територіальному відділі Азовдержрибоохорони. В талоні № 4 від 01.12.2010 р. ОСОБА_3 був зазначений як бригадир та особа, відповідальна за вилов риби у виробничому підрозділі користувача. Строк дії талону з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р. У цей період ОСОБА_3 виконував свої обов'язки у складі виробничого підрозділу ліцензіата - ФОП ОСОБА_2, діяв в інтересах останнього, отримував від нього необхідні для промислового лову документи, керував судном, мав організаційно-розпорядчі обов'язки. Факт того, що ОСОБА_3 незаконним знаряддям лову (механічною драгою) на судні, яке належить ФОП ОСОБА_2, виловив 1041 кг риби підтверджується документально та не заперечується ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_2 Таким чином, позов прокурора підлягає задоволенню судом.

Представник відповідача та третьої особи на стороні відповідача заявлені вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими, проти позову заперечує з тих підстав, що викладені прокурором факти не відповідають дійсності, оскілки 07.12.2010 р. в період часу з 09:00 години до 16:00 години під час любительського лову риби (бичка) ОСОБА_3 не був підрядником (бригадиром) ФОП ОСОБА_2, а діяв як фізична особа у власних інтересах. Наведене підтверджується, зокрема, тим, що договір від 25.11.2010 р. на виконання ОСОБА_3 обов'язків бригадира був розірваний сторонами 29.11.2010 р. на підставі заяви ОСОБА_3 від 29.11.2010 р. 01.12.2010 р. ОСОБА_3 була підписана Посадова інструкція на посаді рибака ФОП ОСОБА_2 Згідно цивільно-правової угоди від 01.12.2010 р. ОСОБА_3 не був бригадиром ФОП ОСОБА_2 і не міг отримувати завдання від ФОП ОСОБА_2 на вилучення водного живого ресурсу. Дія договору від 01.12.2010 р. мала місце згідно технологічної операції № 4 технологічного процесу, затвердженого 11.04.2010 р. ФОП ОСОБА_2, тобто в період з 18:00 години 06.12.2010 р. до світанку, а саме: до 06:47 години 07.12.2010 р. Цивільно-правова угода від 04.12.2010 р. була укладена ФОП ОСОБА_2 з ОСОБА_3 на разову операцію - перегін судна у якості судноводія, а не бригадира. Договору на лов бичка з 09:00 години до 16:00 години 07.12.20110 р. у якості бригадира ФОП ОСОБА_2 з ОСОБА_3 не укладалося і завдання ФОП ОСОБА_2 ОСОБА_3 не видавалося. Таким чином, ФОП ОСОБА_2 не мав відносин з ОСОБА_3 як бригадиром починаючи з 29.11.2010 р., тобто ОСОБА_3 не отримував від відповідача завдання у наслідок виконання якого могли б наступити наслідки у вигляді шкоди, заподіяної незаконним рибним промислом. Наведене свідчить, що ОСОБА_3 винний у порушенні Правил любительського і спортивного риболовства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 р. № 19, що не допускає застосування Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів. Враховуючи викладене, представник відповідача та третьої особи на стороні відповідача просить суд в позові прокурора відмовити повністю.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані прокурором, сторонами і третіми особами письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, колегія суддів вважає позовні вимоги прокурора такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з угод або в наслідок заподіяння шкоди, що передбачено ст. 11 ЦК України.

Згідно з приписами ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків(шкоди).

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При цьому, відповідно до частини 2 цієї статті збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з приписами ст. 2 ЦК України до кола учасників цивільних відносин входить, в тому числі, і держава Україна.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення майнової шкоди, а саме - 65509,96 грн. шкоди, заподіяної незаконним рибним промислом. Позов заявлено прокурором на підставі ст. 1172 ЦК України.

Статтею 1166 ЦК України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Так, зазначеної статтею ЦК України унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З аналізу наведеної норми закону слідує, що вимога про відшкодування шкоди може пред'являтися виключно у разі, якщо шкода є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.

Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії; б) наявність шкоди; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди; г) вина заподіювача шкоди.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Приписами статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Разом із тим, у випадках, визначених законом, обов'язок відшкодувати завдану шкоду може покладатися на особу, яка не є завдавачем шкоди.

Так, відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Статтею 111-12 ГПК України встановлено, що вказівки, які містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

В постанові Вищого господарського суду України від 23.04.2013 р. у даній справі, якою скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 25.12.2012 р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2013 р. у справі № 5009/4165/12, зазначено, що судами першої та апеляційної інстанції зроблено передчасний висновок про те, що здійснюючи лов бичка механічною драгою в басейні Азовського моря 07.12.2010 р. ОСОБА_3 діяв поза межами трудових та/чи цивільно-правових відносин з ФОП ОСОБА_2

Враховуючи вищезазначені вказівки суду касаційної інстанції, при вирішенні спору у даній справі колегія суддів вважає за необхідне зауважити на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.11.2010 р. ФОП ОСОБА_2 та фізичною особою ОСОБА_3 був укладений договір підряду, за умовами якого ФОП ОСОБА_2(замовник, відповідач у справі) доручив, а ОСОБА_3 (підрядник, третя особа у справі) зобов'язався виконувати роботу бригадира бригади прибережного лову, зокрема: своїми силами на свій ризик у відповідності до діючого законодавства організовувати та здійснювати вилов риби із акваторії Азовського моря в період осінньої путини знаряддями лову замовника в межах квот спеціального використання водних живих ресурсів, затверджених Міністерством аграрної політики України. (а.с. 10, том справи І)

Саме посиланням на зазначений договір підряду від 25.11.2010 р. прокурор обґрунтовує факт перебування ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 в цивільно-правових відносинах, тобто на момент спричинення шкоди ОСОБА_3 саме на підставі вказаного договору обіймав посаду бригадира бригади прибережного лову ФОП ОСОБА_2

Зміст зазначеного договору підряду від 25.11.2010 р. свідчить, що обов'язки бригадира бригади прибережного лову ФОП ОСОБА_2 ОСОБА_3 повинен був виконувати у період осінньої путини, тобто по останній день остатнього місця осені включно (по 30.11.2010 р. включно).

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На виконання вказівок постанови Вищого господарського суду України від 23.04.2013 р. у даній справі судом від Бердянського міськрайонного суду Запорізької області були витребувані та досліджені матеріали кримінальної справи № 1-882/11 (1/801/72/2012) по обвинуваченню ОСОБА_3 по ст. 364 ч. 1, ст. 249 ч. 1 КК України.

Дослідивши матеріали кримінальної справи № 1-882/11 (1/801/72/2012), колегією суддів було встановлено, що в матеріалах даної справи міститься оригінал заяви від 29.11.2010 р. ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору підряду від 25.11.2010 р., яка ФОП ОСОБА_2 була прийнята до розгляду. (а.с. 98, том І кримінальної справи).

Представник відповідача в ході судового вирішення спору підтвердив суду, що 29.11.2010 р. ФОП ОСОБА_2 була прийнята відмова ОСОБА_3 від раніше укладеного сторонами договору підряду від 25.11.2010 р.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін..

Частиною 2 статті 214 ЦК України закріплено, що особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і втому разі, якщо його умови ними виконані.

Таким чином, фактичні обставини справи свідчать, що договір підряду від 25.11.2010 р., згідно з яким ОСОБА_3 виконував обов'язки бригадира бригади прибережного лову ФОП ОСОБА_2 з 29.11.2010 р. припинив свою дію.

Відповідно до пояснень представника відповідача та третьої особи на стороні відповідача наданих суду після припинення дії договору підряду від 25.11.2010 р. ОСОБА_3 почав виконувати обов'язки рибака, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_3 від 01.12.2010 р. на Посадовій інструкції на посаду рибака ФОП ОСОБА_2, що включають у себе роботу по вилову риби. (Оригінал зазначеної інструкції міститься в кримінальній справі - а.с. 100, том І кримінальної справи).

Фактичні обставини справи свідчать, що 01.12.2010 р. ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була підписана цивільно-правова угода, відповідно до якої ОСОБА_3 прийняв на себе обов'язки по виконанню наступних робіт - лов риби (з 06.12.2010 р. по 31.12.2010 р.), вихід у море (7 і 9) 2 дні. (а.с. 24, том справи ІІ).

04.12.2010 р. ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була підписана цивільно-правова угода, відповідно до якої ОСОБА_3 прийняв на себе обов'язки по перегону судна до місця промислу та повернення назад, управління судном, крім часу запливу по вилученню водних біоресурсів. (а.с. 27, том справи ІІ).

Дія цивільно-правової угоди від 01.12.2010 р. мала місце згідно технологічної операції № 4 Технологічного процесу, затвердженого 11.04.2010 р. ФОП ОСОБА_2 Зокрема, технологічною операцією № 4 передбачено, що в межах району лову діє цивільно-правова угода від 01.12.2010 р. на лов водного біологічного ресурсу. Для досягнення високого фінансово-економічного результату робити судна з урахуванням рекомендацій ПП «Група науково-промислових досліджень» за вих. № 66 від 18.03.2010 р. лов піленгаса волоком має проводитися з 18:00 години до початку світанку. (а.с. 22, 23, том справи ІІ)

Цивільно-правова угода від 04.12.2010 р. була укладена ФОП ОСОБА_2 з ОСОБА_3 на разову операцію - перегін судна, за якою ОСОБА_3 виступав у якості судноводія.

Згідно зі ст., ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Ні прокурор, ні позивач не довели суду належними та допустимими, в розумінні ст. 34 ГПК України, доказами наявність між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договору підряду на лов бичка з 09:00 години до 16:00 години 07.12.20110 р., за яким ОСОБА_3 виконував обов'язки бригадира бригади прибережного лову, а також наявність завдання замовника (ФОП ОСОБА_2) на виконання підрядних робіт по незаконному вилову риби.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що наявними та дослідженими доказами не підтверджується наявність підстав вважати, що відповідач, будучи замовником за договором підряду, зобов'язаний відшкодувати шкоду в силу приписів ч. 2 ст. 1172 ЦК України, оскільки промисловий вилов риби є об'єктивним наслідком виконання підрядником робіт за завданням замовника.

Посилання прокурора на те, що постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23.05.2012 р. по справі № 801/72/2012 встановлено, що ОСОБА_3 07.12.2010 р. працюючи бригадиром риболовецької бригади ПП «ОСОБА_2», перебуваючи за родом своїх обов'язків посадовою особою наділеною організаційно-розпорядчими функціями, в період часу з 09:00 години до 16:00 години в квадраті 23-z в акваторії Азовського моря в Бердянській затоці на риболовецькому судні СМБ-40 держ.номер ЯЗП 3188 здійснив незаконний вилов риби (бичка) драгою в кількості 1041 кг, чим спричинив шкоду рибному господарству України в розмірі 6559,96 грн., колегією суддів відхиляється, оскільки згідно ст. 35 ГПК України преюдиціальне значення для господарського суду має вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23.05.2012 р. у кримінальній справі № 1-882/11 (1/801/72/2012) ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності по ст. 249 ч. 1, ст. 364 ч. 1 КК України на підставі ст. 48 КК України у зв'язку із зміною обстановки.

Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 р. № 6 (з наступними змінами та доповненнями) відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 в спірний період знаходився у цивільно-правових відносинах з ФОП ОСОБА_2 як рибак риболовецької бригади, але при пред'явлені позову прокурор та позивач не довели, що саме вказана особа 07.12.2010 р. в період часу з 09:00 години до 16:00 години в акваторії Азовського моря, Бердянської затоки, квадраті 23-z, на судні СМБ-40, ЯЗП 3188 здійснила незаконний вилов риби (бичка) в кількості 1041 кг при виконанні своїх службових обов'язків, або за завданням замовника. В порушення вимог статті 1172 ЦК України прокурор та позивач не довели, що відповідач (ФОП ОСОБА_2) уповноважив ОСОБА_3 на здійснення дій по незаконному вилову риби і, що шкода виступає об'єктивним наслідком поведінки вказаної особи (відповідача у справі).

Наведене свідчить, що у спірних правовідносинах є недоведеним застосування відповідальності вигляді відшкодування шкоди саме до відповідача.

Враховуючи викладене, якщо вважати, що мали місце незаконні дії по вилову риби громадянином ОСОБА_3, то шкода підлягає відшкодуванню винною особою.

Приймаючи до уваги зазначене, колегія суддів вважає, що прокурор та позивач не довели суду обставин, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги.

За таких обставин, з заявлених підстав позовні вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_2, м. Бердянськ Запорізької області в дохід місцевого бюджету Бердянської міської ради до фонду охорони навколишнього природного середовища 65509,96 грн. шкоди, заподіяної незаконним рибним промислом, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, в задоволені позову відмовляється повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати до стягнення не присуджуються.

Керуючись ст., ст. 45, 22, 32, 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Бердянського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, м. Бердянськ Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Бердянської міської ради Запорізької області, м. Бердянськ Запорізької області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Бердянськ Запорізької області про стягнення з ФОП ОСОБА_2 в дохід місцевого бюджету Бердянської міської ради до фонду охорони навколишнього природного середовища 65509,96 грн. шкоди, заподіяної незаконним рибним промислом, відмовити повністю.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "05" вересня 2013 р.

Головуючий суддя Н.Г.Зінченко

Судді Л.П.Кагітіна

А.О.Науменко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.