Ухвала суду № 33329910, 06.09.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-ц/778/3757/13р. Головуючий у 1 інстанції: Дмитрюк О.В.

Суддя-доповідач: Крилова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

04 вересня 2013 року м. Запоріжжя.

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.

Суддів: Дзярук М.П.

Трофимової Д.А.

При секретарі: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Запорізької міської ради, третя особа ВАТ «Державний ощадний банк України» про визнання права власності на житловий будинок та грошові кошти у порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2012 року ОСОБА_5 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому зазначав, що його батьки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за час шлюбу побудували житловий будинок за адресою АДРЕСА_1.

Право власності на вказаний житловий будинок було зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі договору про право забудови та безстрокового користування земельною ділянкою, посвідченого Першою Запорізькою державною нотаріальною конторою від 22.12.1954 р.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 На час смерті разом з ним за адресою АДРЕСА_1 проживали спадкоємці першої черги - ОСОБА_7, як дружина, та син - ОСОБА_8 Юридично ані ОСОБА_8, ані ОСОБА_7 своїх прав не оформили, однак прийняли спадщину фактично.

Він у встановлений строк звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом.

Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина на належну ОСОБА_6 частину житлового будинку АДРЕСА_1, яка була розподілена між трьома спадкоємцями першої черги за законом, і частка кожного з них становила по 1/6 частині вказаного будинку.

Свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_6 жоден із спадкоємців не отримував.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_8, який фактично прийняв 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1, але юридично не оформив свої спадкові права.

Разом із спадкодавцем на день його смерті за зазначеною адресою була зареєстрована та постійно мешкала лише мати покійного - ОСОБА_7, яка не оформила свої спадкові права, однак прийняла спадщину після смерті сина фактично.

ОСОБА_7, як мати та єдина спадкоємиця першої черги за законом після померлого ОСОБА_8, фактично успадкувала належну йому 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1.

Таким чином, частка ОСОБА_7 в житловому будинку змінилась та стала складати 5/6.

25.09.2008 р. ОСОБА_7 було складено заповіт, який був посвідчений державним нотаріусом П'ятої Запорізької державної нотаріальної контори за реєстровим номером 3-3697, за яким спадкодавець заповіла все своє майно.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_7, яка на день смерті постійно була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_1.

Він, як спадкоємець першої черги, подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за заповітом.

Спадкове майно складається з 5/6 частин житлового будинку АДРЕСА_1 та грошових коштів у ВАТ «Державний ощадний банк України», ТВБВ № 10007/0187, у якому на рахунку № НОМЕР_1 знаходиться сума в розмірі 4924,08 грн.

Після одержання грошей на поховання ОСОБА_7 сума на рахунку становить 4424,08 грн.

10.11.2012 p. державним нотаріусом П'ятої Запорізької державної нотаріальної контори була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії з причин відсутності у нього, як спадкоємця за заповітом, правовстановлюючих документів та витягу з Реєстру прав власності на спірний будинок. Вказані документи були втрачені за невідомих йому обставин.

Посилаючись на зазначені обставини, просив суд, встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_7, після смерті чоловіка ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1; встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_8 після смерті батька ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1; визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та грошові кошти у ТВБВ ВАТ «Державний ощадний банк України» № 10007/0187: рахунок № НОМЕР_1 на jсуму 4424,08 грн., в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2013 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом та за заповітом після смерті ОСОБА_6, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, що померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на грошові кошти у ТВБВ ВАТ «Державний ощадний банк України» № 10007/0187 на рахунку № НОМЕР_1 на суму 4424,08 грн. у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7, що померла ІНФОРМАЦІЯ_3

Не погоджуючись з рішенням районного суду ОСОБА_3, ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 308 ЦПК передбачає підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. За її змістом Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З матеріалів справи вбачається, що суд вирішував питання про визнання за позивачем права власності на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Суд правильно встановив, що після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина у вигляді ? частини жилого будинку по АДРЕСА_1.

Спадкоємців на той час було троє: дружина померлого ОСОБА_7, та сини ОСОБА_5 та ОСОБА_8 всі вони фактично прийняли спадщину у відповідності до чинного на той час ЦК, проживали разом зі спадкодавцем.

ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 Після його смерті спадщину прийняла лише мати ОСОБА_7

Посилання апелянтів на те, що вони успадкували частку ОСОБА_8, оскільки вони як його діти прийняли спадщину, нічим не підтверджені.

Так, ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Натомість апелянтами не надано доказів на підтвердження того, що вони постійно проживали за адресою спадкодавця ОСОБА_8, вони не були зареєстровані за зазначеною адресою та не зверталися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 1299 ЦК України, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

Таким чином, за загальним правилом отримання свідоцтва про право на спадщину є правом, а не обов'язком спадкоємця, окрім випадків коли у складі спадщини є нерухоме майно, в такому разі спадкоємець зобов'язаний отримати свідоцтво про право на спадщину та зареєструвати право на спадщину.

Ані ОСОБА_3, ані ОСОБА_4 не зверталися до нотаріальної контори з відповідною заявою, не були зареєстровані за адресою спадкодавця, тому не можуть вважатися такими, що прийняли спадщину після ОСОБА_8

Суд першої інстанції досліджував ці питання, отримав нотаріальну відповідь про те, що ніхто зі спадкоємців ОСОБА_8 з заявою до нотаріальної контори не звертався.

Таким чином, єдиним спадкоємцем, що прийняв спадщину після ОСОБА_8 була ОСОБА_7 - мати спадкодавця, яка постійно проживала зі спадкодавцем та була зареєстрована у будинку..

Враховуючи, що ОСОБА_7 прийняла спадщину після ОСОБА_8 вона стала власником 5/6 частин буднику, які заповіла своєму синові позивачеві ОСОБА_5

За таких обставин суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин та з урахуванням наданих доказів ухвалив відповідне закону рішення, підстав для скасування судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2013 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: