Ухвала суду № 33329836, 03.09.2013, Апеляційний суд Сумської області

Копія

Справа №578/417/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Косар Алевтина ІванівнаНомер провадження 22-ц/788/1914/13 Суддя-доповідач - Кононенко О. Ю. Категорія - 27

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

03 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Кононенко О. Ю.,

суддів - Семеній Л. І., Бойка В. Б.,

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК»

на заочне рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 08 липня 2013 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а :

У травні 2013 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 03 серпня 2007 року уклало з ОСОБА_4 кредитний договір № 033-18076-030807 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, згідно з яким відповідачу був відкритий картковий рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті та видана платіжна картка «Visa», тарифний пакет «Класичний» та надано кредит шляхом відкриття відновлюваної відкличної кредитної лінії у відповідності до п. 1.3 договору, загальною сумою 30000 гривень. ОСОБА_4 порушив умови кредитного договору, не виконує свої зобов'язання, внаслідок чого станом на 16 листопада 2012 року утворилась заборгованість на суму 3719,22 грн., яка на сьогоднішній день ним у добровільному порядку не погашена.

У зв'язку з систематичним порушенням відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором на загальну суму 3719 грн. 22 коп. та судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.

Заочним рішенням Краснопільського районного суду Сумської області від 08 липня 2013 року в задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Дельта Банк» - Марченко О.О., посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги банку.

При цьому зазначає, що судом не було враховано умов кредитного договору, погоджених сторонами, строків сплати позичальником заборгованості за кредитним договором, черговості зарахування коштів на погашення заборгованості.

Вказує, що застосовуючи строки позовної давності, суд порушив норми матеріального права, оскільки позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, однак в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про посилання відповідача на застосування цих строків. Вважає, що строк позовної давності має відраховуватися починаючи з місяця, наступного за місяцем, коли відбулося останнє зарахування коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором відповідача, зокрема, за рахунок договірного списання, тобто з 15 травня 2010 року. Оскільки позов датований 28 березня 2013 року, то й відповідно строк позовної давності не пропущений.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача ПАТ «Дельта Банк» - Марченка О.О., який підтримав доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 03 серпня 2007 року між ТОВ КБ «Дельта Банк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 033-18076-030807, за умовами п.п.1.3, 1.4 якого відповідачу була надана відклична кредитна лінія на загальну суму 30000 грн. з кредитним лімітом на день укладання договору - 500 грн. Кредитування рахунку в межах Кредитної лінії здійснюється протягом 364 календарних днів. Кожна наступна Кредитна лінія надається після спливу строку надання попередньої, на умовах, погоджених сторонами у цьому договорі, та не потребує підписання додаткових угод (а.с. 5).

У відповідності до п. 2.5 Договору, відповідач ОСОБА_4 зобов'язаний щомісяця в строки, визначені Правилами здійснення операцій за картковими рахунками, відкритими фізичним особам, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією та процентів за користування кредитною лінією.

Пунктом 5.13 Правил здійснення операцій за картковими рахунками, затв. Головою Ради Директорів ТОВ «Комерційний банк «Дельта» 12.04.2007 року, передбачено: у разі, якщо прострочена заборгованість на Рахунку не була погашена до передостаннього дня місяця, наступного за місяцем виникнення простроченої заборгованості, строк надання Кредитної лінії, зазначений в Договорі, достроково припиняється, а Картка стає неактивною до моменту повного розрахунку держателя за наявною заборгованістю перед Банком.

В зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором у відповідача виникла заборгованість по тілу кредиту, яка станом на 16 листопада 2012 року складає 3719 грн. 22 коп., та по пені - 75 грн. (а.с.12).

Ухвалюючи рішення про відмову банку в задоволенні позову, суд першої інстанції застосував наслідки спливу позовної давності, оскільки початок перебігу цього строку почався з 28 жовтня 2009 року (в день здійснення відповідачем останнього платежу), після чого банк більше не отримував від нього належних коштів за користування кредитом, достовірно знаючи при цьому про порушення свого права та неналежне виконання боржником умов кредитного договору.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду узгоджується з матеріалами справи та вимогами закону.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Пунктом 1.12 Правил здійснення операцій за картковими рахунками, відкритими фізичним особам, затв. головою Ради Директорів ТОВ «Комерційний банк «Дельта» 12.04.2007 року, визначено, що кредитна лінія (Кредитний ліміт/Кредит) - це сума коштів, яка надається Банком Держателю платіжної картки траншами на умовах повернення, строковості, платності, цільового характеру використання протягом строку дії картки в межах встановленої Договором суми (ліміт кредитування) шляхом забезпечення можливості проведення Держателем Операцій з використанням Картки понад залишок власних коштів Держателя (кредитування Рахунка).

Як зазначалося вище умовами Договору передбачено обов'язок відповідача щомісяця в строки, визначені Правилами здійснення операцій за картковими рахунками, відкритими фізичним особам, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією та процентів за користування кредитною лінією.

Згідно з наданим позивачем розрахунку заборгованості останній платіж за договором відповідач здійснив 27 жовтня 2009 року.

Тобто строк позовної давності за вимогами, з якими звернулось ПАТ «Дельта Банк» розпочався з місяця, наступного за датою останньої сплати відповідачем грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, а саме з 28 листопада 2009 року та закінчився 28 листопада 2012 року.

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про повернення суми боргу 30 квітня 2013 року (а.с. 16), тобто після спливу позовної давності. В ході судового розгляду позивач поважних причин пропуску строку звернення із даним позовом суду не навів та відповідних доказів не надав, а тому суд першої інстанції при вирішенні даного спору, обґрунтовано застосував наслідки спливу позовної давності та відмовив в задоволенні позову, що відповідає положенням ст. 267 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що ПАТ «Дельта Банк» не пропущено строк позовної давності з посиланням на пункт 4.2 Договору № 033-18076-030807, яким встановлено, що договір діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором, колегія суддів вважає помилковими, так як вони не ґрунтуються на законі.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст. 251 та ч. 2 ст. 252 ЦК України).

Таким чином, положення договору про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком виконання зобов'язань за договором, оскільки це суперечить ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України.

Не може колегія суддів погодитись з доводами апеляційної скарги про те, що строк повинен розраховуватися не від дати останньої сплати коштів відповідачем, а починаючи з місяця, наступного за датою останнього зарахування грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, зокрема, за рахунок договірного списання, яке відбулося 01 квітня 2010 року.

Дійсно п. 2.13 договору № 033-18076-030807, на який посилається апелянт, передбачено, що Держатель доручає Банку здійснювати договірне списання грошових коштів з Рахунку (картковий рахунок відкритий відповідно до договору) в рахунок погашення Сум заборгованості, яка виникає за цим Договором та/або Кредитними договорами, укладеними Сторонами, в тому числі плати за надані Банком послуги з розрахунково-касового обслуговування в розмірі та строк, передбачені Правилами та Тарифами.

Як вбачається з розрахунку заборгованості 01 квітня 2010 року відповідно до п. 2.13 договору, який передбачає можливість договірного списання грошових коштів з карткового рахунку, банком було здійснено погашення заборгованості в сумі 111,58 грн. (а.с. 12).

Проте такі дії банку суперечать пункту 5.13 Правил здійснення операцій за картковими рахунками, затв. Головою Ради Директорів ТОВ «Комерційний банк «Дельта» 12.04.2007 року, яким передбачено: у разі, якщо прострочена заборгованість на Рахунку не була погашена до передостаннього дня місяця, наступного за місяцем виникнення простроченої заборгованості, строк надання Кредитної лінії, зазначений в Договорі, достроково припиняється, а Картка стає неактивною до моменту повного розрахунку держателя за наявною заборгованістю перед Банком. Всупереч зазначеному положенню Правил банк здійснив часткове погашення заборгованості шляхом надання відповідачу нових кредитних коштів на картковий рахунок, в той час як строк надання Кредитної лінії в зв'язку з непогашеною заборгованістю достроково припинився. Крім того такі дії банку не сприяли фактичному погашенню заборгованості за договором. Погашення заборгованості було здійснено не самим боржником, а банком, тому не може свідчити про визнання відповідачем свого боргу чи обов'язків за договором.

Інші доводи апеляційної скарги, на думку колегії суддів, висновків суду також не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Зважаючи на викладене, оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.

Заочне рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 08 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набрала законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -

З оригіналом згідно: суддя Кононенко О.Ю.