Рішення № 33328923, 06.09.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 145/397/13-ц Провадження № 22-ц/772/2408/2013Головуючий в суді першої інстанції:Мазурчак А.Г.Категорія: 27 Доповідач: Міхасішин І. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Міхасішина І.В.,

суддів: Стадника І.М., Голоти Л.О.

при секретарі: Куленко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою представника публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Шуліки А.В. на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 11 липня 2013 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

в с т а н о в и л а :

В лютому 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з вищезазначеним позовом та з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором VIWWAG07740640 від 26.05.2006 року в розмірі 4199, 53 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 05.02.2013 року еквівалентно 33554 грн., з яких 2112, 77 дол. США заборгованість за кредитом, 759,07 дол. США - заборгованість за відсотками, 699,67 дол. США - заборгованість з комісії, 628,02 дол. США - пеня , нарахована за період з 05.02.2012 року по 05.02.2013 року.

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 11 липня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 184 дол. США 97 центів, що еквівалентно 1477 грн. 91 коп. та судові витрати у розмірі 27 грн. 30 коп.

В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду першої інстанції змінити в частині часткового задоволення позову та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

По справі встановлено, що відповідно до кредитного договору VIWWAG07740640 від 26.05.2006 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 , банк надав позичальнику кредит на строк з 26.05.2006 року по 24.05.2013 року у вигляді не відновлювальної кредитної лінії у розмірі 25575, 30 дол. США на купівлю автомобіля у розмірі 17364, 00 дол. США, а також у розмірі 8211, 30 дол. США на сплату страхових платежів у сумі, у випадках і порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного договору зі сплатою за користування кредитом відсотків в перші 90 днів даного договору відсотків у розмірі 0,01% річних, а в подальший період (починаючи з 91 дня до закінчення даного договору) у розмірі 0,97% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі суми, у розмірі 0% від суми наданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця в період сплати комісії за резервування коштів, згідно п. 3.11 даного договору, щомісяця в період сплати у розмірі 0,13 % від суми виданого кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу.

Погашення заборгованості за договором здійснюється щомісячними платежами у сумі 327, 26 дол. США, при цьому перші 90 днів дії даного договору сума щомісячного платежу відрізнятиметься від вказаної, оскільки включає відсотки по ставці 0,01% річних. Заборгованість складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії.

Відповідно до п. 2.2.2 договору позичальник зобов'язався сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до п. 1.1, 2.3.1, 2.3.2,2.3.3, 3.1., 3.2 даного договору. Повну сплату відсотків за користування кредитом здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення кредиту.

Відповідно до п. 2.2.7 позичальник надає банку належним чином оформлені договір страхування наземного транспортного засобу і договір особистого страхування.

Згідно з п. 3.2 при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню за кредитом, передбачених п.п. 1.1, 2.2.4, 2.3.3 цього договору позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 2,34% на місяць, нараховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 4.1 при порушенні позичальником будь-якого зобов'язання, передбаченого п. 2.2.2, 2.2.3 даного договору, банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті , пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплату.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було 26.05.2006 року укладено договір застави транспортного засобу Chevrolet Lacetti, легковий універсал-В (а.с. 37-38).

Зобов'язання за кредитним договором банком виконано у повному обсязі, що підтверджується ордером розпорядженням № VIWWAG07740640 від 26.05.2006 року про перерахування коштів в сумі 17 364 дол. США (а.с. 16).

ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором виконував неналежним чином, внаслідок чого 01.06.2010 року банком було реалізовано заставне майно за кредитним договором - автомобіль Chevrolet Lacetti, реєстраційний номер НОМЕР_1, за 10943, 40 дол. США, що за курсом 7,92 відповідно до службового розпорядження НБУ від 01.06.2010 року складало 86671,72 грн. (а.с. 73).

Станом на 05.02.2013 року заборгованість за кредитним договором становить 4199, 53 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 05.02.2013 року еквівалентно 33554 грн., з яких 2112, 77 дол. США заборгованість за кредитом, 759,07 дол. США - заборгованість за відсотками, 699,67 дол. США - заборгованість з комісії, 628,02 дол. США - пеня , нарахована за період з 05.02.2012 року по 05.02.2013 року.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено суму нарахованої заборгованості, зокрема не надано доказів на підтвердження оплати страхових платежів, та підстав збільшення заборгованості за тілом кредиту з 2003, 80 дол. США до 2112, 77 дол. США, а відтак не доведено і розрахунку боргу з інших платежів, розмір яких обраховується виходячи з розміру тіла кредиту. Також банком не надано доказів, що повірений повідомив ОСОБА_3 про результати реалізації автомобіля та про недостатність коштів для погашення кредитної заборгованості, що призвело до зростання заборгованості за договором. Крім того , суд першої інстанції, керуючись п.3.6 постанови правління НБУ №168 від 10.05.2007 року дійшов висновку про неправомірність нарахування банком комісії. При цьому, при розрахунку заборгованості по кредиту станом на 05.02.2013 року суд першої інстанції виходив з того, що вона становить різницю між сумою заборгованості по тілу кредиту станом на 25.06.2010 року та сумою отриманою від реалізації автомобіля і повинна бути віднесена лише до тіла кредиту.

З такими висновками суду першої інстанції погодитися неможливо, оскільки до таких висновків суд дійшов з порушеннм норм матеріального тапроцесуального права.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Тобто, зобов'язання позичальника, а це кредит, нараховані про центи за користування ним, так і проценти за прострочення виконання грошового зобов'язання, припиняються належним виконанням і з цього часу боржник є особою, яка повністю виконала свої боргові зобов'язання.

Відповідно до 2.2.11 для здійснення останнього погашення по кредиту позичальник звертається в банк, який надає інформацію про заборгованість позичальника за кредитним договорорм (кредит, відсотки, пені, винагороди).

Отже, висновки суду першої інстанції про те, що банк був зобов'язаний повідомити ОСОБА_3 про залишок заборгованості після реалізації автомобіля і про те, що банк сприяв зростанню заборгованості не грунтуються на нормах закону та умовах договору.

За змістом ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Згідно з п. 3.3. кредитного договору кошти отримані від позичальника для погашення заборгованості по кредиту, насамперед направляються для відшкодування витрат/збитків банку згідно п.п. 2.2.9, 2.3.8 цього договору, далі пені згідно розділу 4 цього договору, далі - простроченої комісії по кредиту, далі- простроченої винагороди, далі прострочених відсотків, далі простроченої заборгованості за кредитом, частина суми, що залишилася ( у тому числі сума, надана позичальником понад суму щомісячного платежу) направляється на погашення заборгованості за кредитом (якщо інше не передбачено п. 6.8 ) , далі комісії, далі винагороди, далі відсотків, далі кредиту.

Згідно наданого розрахунку заборгованості за договором після реалізації заставного автомобіля 01.06.2010 року заборгованість за тілом кредиту станом на 25.06.2010 року становила 2003, 80 дол. США , сума пені становила 120, 59 дол. США, тобто зобов'язання за кредитом не виконано в повному обсязі та договір продовжував діяти.

Суд першої інстанції вищевказані норми закону та умови договору не врахував та дійшов необґрунтованого висновку про порядок розподілу коштів, спрямованих на погашення кредитної заборгованості виключно на погашення заборгованості за тілом кредиту.

Згідно наданого розрахунку 25.05.2011 року тіло кредиту збільшилось з 2003, 80 дол. США до 2058 ,52 дол. США, 25.05.2012 року збільшилось з 2058, 52 дол. США до 2112, 77 дол. США.

Відповідно до п. 2.1.3 кредитного договору позичальник звертається до банку про надання йому кредиту на оплату чергових страхових платежів відповідно до договорів страхування, укладених відповідно до п. 2.2.7 даного договору , і доручає банку щорічно перераховувати необхідну для цього суму коштів згідно договорів страхування. Перерахування кредитних коштів банк зобов'язується провадити у випадку не пред'явлення позичальником документів, що підтверджують сплату чергових страхових платежів за рахунок інших джерел, до дати їхньої сплати , передбачених договором страхування.

Відповідно до договору особистого страхування № VIWW001913LK від 26.05.2006 року, який був укладений між ЗАТ «СК «ІНГОССТРАХ» та ОСОБА_3 останній застрахував своє життя та здоров'я на випадок на умовах, передбачених в договорі. Відповідно до п. 5.1 вищевказаного договору - цей договір укладений на виконання зобов'язань страхувальником за кредитним договором № VIWWAG07740640 від 26.05.2006 року.

Відповідно до п.11 договору особистого страхування цей договір укладений строком на 12 місяців та щорічно лонгується на такий же строк - до повного погашення кредитної заборгованості - у разі сплати страхових платежів.

Виходячи з того, що в у 2011-2012 роках позичальником не здійснювалася сплата чергових страхових платежів за договором особистого страхування, що підтверджується самим відповідачем, на виконання договору страхування банком 25.05.2011 року було перераховано 54.72 дол. США, а 25.05.2012 року - 54.25 дол. США, внаслідок чого збільшилося тіло кредиту за договором.

Дані обставини підтверджені відповідними доказами та матеріалами справи.

Також судом першої інстанції необґрунтовано застосовано постанову правління НБУ №168 від 10.05.2007 року, як підставу для відмови у задоволенні позову про стягнення комісії, оскільки умови кредитного договору , які передбачають сплату позичальником таких платежів погоджені сторонами при укладенні договору та є чинними.

Таким чином, вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами у справі, а тому підлягають до задоволення.

Разом з тим, оскільки відповідно до п. 4.1 кредитного договору у випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті , пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплату, то вимоги щодо сплати пені в розмірі 628,02 дол. США за період з 05.02.2012 року по 05.02.2013 року підлягають до задоволення у гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ станом на 05.02.2013 року (7,99 грн. х 1 дол. США)- 5018 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат.

За таких обставин, оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, не застосовано норми матеріального права, які підлягають до застосування до даних правовідносин, рішення суду підлягає до скасування з ухваленням нового рішення.

Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - Шуліки А.В. задовольнити частково.

Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 11 липня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований в АДРЕСА_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, МФО 305299, р/рах. 29092829003111, КОД ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №VIWWAU07740640 від 26 травня 2006 року в розмірі 3571 (три тисячі п'ятсот сімдесят один) дол. 51США , що за курсом НБУ еквівалентно 28536 (двадцять вісім тисяч п'ятсот тридцять шість) грн. 36 коп. та 5018 (п'ять тисяч вісімнадцять) грн. пені., з яких 2112 (дві тисячі сто дванадцять) дол. 77 США, що еквівалентно 16881 (шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят одна) грн.. 03 коп. - заборгованість за кредитом; 759 (сімсот п'ятдесят дев'ять) дол. 07 США, що еквівалентно 6064 (шість тисяч шістдесят чотири) грн. 97 коп. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 699 (шістсот дев'яносто дев'ять) дол. 67 США , що еквівалентно 5590 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто ) грн. 36 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 503,27 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ І.В. Міхасішин

Судді: /підпис/ І.М. Стадник

/підпис/ Л.О.Голота

З оригіналом вірно: