Постанова № 33328728, 03.09.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голуб В.А.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 року справа №805/8115/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Чумака С.Ю.,

суддів: Ляшенко Д.В. та Ястребової Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року у справі № 805/8115/13-а за позовом Донецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача грошових коштів, виплачених як допомога по безробіттю в розмірі 18867,48 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року позов задоволений повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний був зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця, тобто належав до зайнятого населення, про що не повідомив відповідача

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що державна реєстрація його як приватного підприємця скасована судом ще у 2002 році і після цього він такою діяльністю не займався. Крім того, позивачем не доведено, що він умисно не виконав свого обов'язку щодо повідомлення позивача про обставини, які перешкоджають наданню йому статусу безробітного, або, що він зловживав при цьому своїми обов'язками.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі - задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.05.2012 року відповідач звернувся до Донецького міського центру зайнятості з проханням вирішити питання про його працевлаштування, в якій зазначив, що в даний час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, отримує пенсію з інвалідності (а.с. 8).

Того ж дня наказом № НТ120504 відповідачу надано статус безробітного і розпочато виплату відповідної допомоги. \ а.с. 11, 15\.

15 лютого 2013 року відповідач знятий з обліку у зв'язку з поданням заяви про відмову від послуг центра зайнятості.

В період знаходження на обліку в центрі зайнятості, а саме з 04.05.2012 року по 14.02.2013 року відповідачу виплачено допомогу по безробіттю в розмірі 18 867,48 грн.

В ході розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, за наслідками якого складений акт від 18.02.2013 року № 96 д, позивачем за результатами проведеної звірки з веб-сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлено, що позивач на дату реєстрації та у період перебування на обліку в центрі зайнятості, як безробітний, був фізичною особою-підприємцем (а.с.10).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АА № 261872, 26.02.2013 року внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за спрощеною процедурою (а.с. 30-31).

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на рішення Господарського суду Донецької області від 16 травня 2002 року, яким за позовом Державної податкової інспекції в Кіровському районі міста Донецька скасовано його державну реєстрацію як Приватного підприємця. Підставою для прийняття такого рішення зазначено неподання відповідачем з 01.01.2001 року документів бухгалтерської звітності до органів державної податкової служби. (а.с.29) Вважає, що виконанням цього рішення повинні були займатись податкові та виконавчі органи, про те, що він не виключений з реєстру йому стало відомо лише в листопаді 2012 року. Вказані обставини, на його думку, свідчать про відсутність умисного невиконання ним своїх обов'язків або зловживання ними.

Відповідно до довідки Кіровської районної у місті Донецьку ради № 01/27-5872 від 13.11.2012 року позивач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності розпорядженням Кіровської районної ради народних депутатів виконавчим комітетом № 60 від 21.02.1997 року. (а.с.28).

При вирішенні спору колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що видом забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.

Згідно п. «б» частини 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Відповідно до абзацу 3 п. 11 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 219 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистою заявою з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого зазначаються у картці.

За приписами пункту 12 вказаного Порядку для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості відповідну заяву та письмову інформацію про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів і не зареєстрований як фізична особа-підприємець, а також копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Підпунктом 1.2. п.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.2000 року за № 915/5136, передбачено, що допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Підпунктом 1 п. 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Згідно з п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Пунктом 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2006 року № 357 передбачено, що у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, покладенийобов'язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на положення частини 3 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», за якою фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Такі висновки колегія суддів вважає помилковими з огляду на наступне. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» був прийнятий 15.05.2003 року і набрав чинності з 1 липня 2004 року.

На час прийняття рішення Господарським судом Донецької області від 16 травня 2002 року про скасування державної реєстрації позивач як Приватного підприємця вказані відносини регулювались статтею 8 Закону України «Про підприємництво» та Порядком державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року № 740.

Так згідно статті 8 Закону України «Про підприємництво» в редакції станом на 16 травня 2002 року скасування державної реєстрації здійснюється за заявою власника (власників) або уповноважених ним (ними) органів чи за особистою заявою підприємця-громадянина, а також на підставі рішення суду (арбітражного суду) в разі, зокрема, неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством. Орган державної реєстрації в десятиденний термін повідомляє відповідні державні податкові органи та органи державної статистики про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта підприємницької діяльності статусу юридичної особи і є підставою для виключення його з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

Відповідно до пунктів 33, 36-39 Порядку № 740 скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи здійснюється органом державної реєстрації за заявою підприємця-громадянина, а також на підставі рішення суду (арбітражного суду), в тому числі, у разі неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно із законодавством.

Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта підприємницької діяльності статусу юридичної особи і є підставою для виключення його з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Орган державної реєстрації у 10-денний термін повідомляє відповідні органи державної податкової служби та державної статистики про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності

Реєстраційна справа суб'єкта підприємницької діяльності, державну реєстрацію якого скасовано, передається органом державної реєстрації до місцевої державної архівної установи в установленому порядку.

З аналізу вказаних норм законодавства, яке діяло на час прийняття судом рішення про скасування державної реєстрації відповідача як суб'єкта підприємницької діяльності, вбачається, що ним по іншому ніж Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» регулювалось питання часу, з якого особа позбавлялась статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Так за положеннями Закону України «Про підприємництво» та Порядку № 740 скасування державної реєстрації вже само по собі позбавляло особу такого статусу і це було підставою для виключення цієї особи з Єдиного державного реєстру.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Позивачем не надано суду доказів, що відповідач знав про наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на час звернення до позивача із заявою про надання йому статусу безробітного запису про нього як про суб'єкта підприємницької діяльності і навмисно, зловживаючи своїми обов'язками та не виконуючи їх, не повідомив про цей факт Центр зайнятості.

Матеріали справи також не містять жодного доказу про обізнаність відповідача щодо не виключення його з Єдиного державного реєстру після прийняття у 2002 році вказаного судового рішення

Колегія суддів зазначає, що діюче на час прийняття рішення Господарським судом Донецької області законодавство не містило обов'язку саме фізичної особи-підприємця здійснювати заходи до виключення його з Державних реєстрів у випадку прийняття судом рішення про скасування його державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Не містять матеріали справи і даних, що відповідач протягом 2002-2012 років повідомлявся якимось державним органом про необхідність проведення таких дій ним або якоюсь іншою особою.

Колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що останній не міг уявити про не виключення з ЄДР запису про нього як суб'єкта підприємницької діяльності на протязі більше ніж 10 років, оскільки вважав, що такі дії повинні проводитись податковим органом, який ініціював скасування його державної реєстрації.

Такі доводи відповідача позивачем не спростовані.

За недоведення факту умисного невиконання відповідачем своїх обов'язків та зловживання ними сума виплаченої йому допомоги по безробіттю не може бути стягнута з нього на користь позивача.

За таких обставин, враховуючи вищенаведені норми законів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 197, 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року у справі № 805/8115/13-а скасувати.

В задоволенні позову Донецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з отримання її копії.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

Л.В.Ястребова