Постанова № 33327566, 02.09.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2013 р. Справа № 809/2331/13-а

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - Соловія В.В.,

представника відповідача - Пітеляка А.В.,

представника третьої особи - Помазановської О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_5

до відповідачів: Державного реєстратора Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області - Соловія Володимира Володимировича, Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Галицька марка"

про визнання протиправним рішення, його скасування та зобов'язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 (надалі також - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Державного реєстратора Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області Соловій Володимира Володимировича (надалі також - відповідач 1), Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області (надалі також - відповідач 2), третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Галицька марка» (надалі також - третя особа) із вимогами: визнати дії відповідача 1 у відмові в реєстрації права власності на нежитлове приміщення протиправними; визнати відмову відповідача 2 в реєстрації права власності на нежитлове приміщення протиправною та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за №4069521 від 18 липня 2013 року; зобов'язати відповідача 2 здійснити реєстрацію права власності позивача на нежитлове приміщення та видати свідоцтво про право власності на вказане приміщення.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги, шляхом подання додаткових пояснень до адміністративного позову (а.с.80-82), згідно з якими просив суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 1 про відмову в державній реєстрації прав та обтяжень №4069521 від 18.07.2013 року; зобов'язати відповідача 2 здійснити державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення 73 площею 85,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_5.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач 07.06.2013 року звернувся в Реєстраційну службу Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області із відповідною заявою для проведення державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення №73 на першому поверсі по АДРЕСА_1, загальною площею 85,6 кв.м., (надалі - нежитлове приміщення), подавши вичерпний перелік необхідних документів, проте відповідач 1, без законних на те підстав відмовив у проведенні державної реєстрації права власності взявши до уваги лист третьої особи, в якому містилися застереження щодо реєстрації права власності на вказане нежитлового приміщення, крім того відповідачем 1 порушений встановлений законом строк проведення державної реєстрації, який не повинен перевищувати чотирнадцять робочих днів з моменту надходження відповідної заяви про реєстрацію. За наведених підстав позивач просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач 1 та представник відповідача 2 проти позову заперечили з підстав, викладених в письмових запереченнях, зазначивши, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем 1 встановлені обставини, які не підтверджували наявності факту укладення договору (правочину) з яким закон пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення права на нерухоме майно. Просили в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи проти позову заперечила, з тих самих підстав, що і відповідачі, додатково пояснила, що засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька марка» виявлено зловживання допущені колишнім керівництвом, що послужило підставою його звільнення в березні 2013 року, після чого мало місце викрадення печатки та первинної документації товариства за фактом якого порушено кримінальне провадження. Що стосується договору купівлі-продажу майна, яке буде створено в майбутньому від 04.02.2008 року, з яким позивач звернувся до Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області, то такий договір між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицька марка» та ОСОБА_5 не укладався, кошти за майно на рахунки товариства не надходили. З огляду на вищенаведене просила в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши адміністративний позов, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності судом встановлено наступне.

07.06.2013 року ОСОБА_5 звернувся із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №4443 до Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області (а.с.68).

Вказана заява зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.06.2013 року за реєстраційним номером 1491905. До заяви позивачем долучено: технічний паспорт від 03.06.2013 року, інвентаризаційна справа №30-06/13 (а.с.13-15); акт здавання-приймання завершених будівництвом нежитлових приміщень від 23.01.2013 року б/н, виданий ТОВ «Галицька марка» (а.с.12); копію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 29.12.2012 року № ІФ 14312522258, виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області (а.с.16 - 19); копію витягу із рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про присвоєння поштових адрес від 21.05.2013 року №263 (а.с.20); витяг із переліку інвесторів, які брали участь в інвестуванні та фінансуванні об'єкта будівництва б/н від 23.01.2013 року, виданий ТОВ «Галицька марка» (а.с.21); договір купівлі-продажу нерухомого майна (нежитлового приміщення), яке буде створене в майбутньому б/н від 04.02.2008 року, укладений між ТОВ «Галицька марка» та ОСОБА_5, (а.с.8-11). Вищенаведені обставини додаткового підтверджуються карткою прийому заяви №2952770 від 07.06.2013 року (а.с.71).

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, ще до звернення позивача із відповідною заявою, а саме - 03.06.2013 року до Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області надійшов лист - заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька марка» від 30.05.2013 року №3 в якому третя особа застерігала відповідача 2, без повідомлення Товариства, утриматися від вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо конкретно визначеного майна, у зв'язку із зміною керівництва та певними зловживаннями зі сторони попереднього директора (а.с.86).

Так, у зв'язку із наявністю такого застереження відповідачем 1 винесено рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №3264086 від 18.06.2013 року (а.с.72) та направлено на адресу третьої особи лист від 18.06.2013 року №03.2-512 «Про надання інформації» (а.с.88).

25.06.2013 року до Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області надійшла відповідь від третьої особи щодо запитуваної інформації, згідно з якою зазначалося, що договір купівлі-продажу майна, яке буде створено в майбутньому від 04.02.2008 року не укладався, а гроші за майно на рахунки Товариства не надходили (а.с.90).

За наведених обставин, відповідачем 1 винесено рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №4069521 від 18.07.2013 року з підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 року, із змінами та доповненнями, а саме, у зв'язку із тим, що подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 року, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон № 1952), а також постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року №703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» (надалі - Порядок).

Відповідно до приписів частини другої статті 9 Закону № 1952 державний реєстратор при встановленні відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями повинен, зокрема, встановити наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав. Аналогічна норма міститься в пункті 5 частини 12 Порядку.

З врахуванням того, що на момент звернення позивача із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у відповідача 2 було наявне застереження від третьої особи - фактичного замовника будівництва та «Продавця» за договором купівлі-продажу нерухомого майна (нежитлового приміщення), яке буле створено у майбутньому у відповідача 1 виникли обґрунтовані сумніви щодо підтвердження наявності факту виконання умов правочину. А з огляду на те, що 25.06.2013 року відповідача 2 повідомлено про те, що вказаний договір купівлі-продажу не укладався, а гроші за майно на рахунки Товариства не надходили у відповідача 1 були вагомі підстави для відмови у державній реєстрації права власності.

За змістом частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 КАС України).

Так, в судовому засіданні встановлено та не заперечувалося сторонами, що: договір купівлі-продажу нерухомого майна (нежитлового приміщення), яке буде створене в майбутньому б/н від 04.02.2008 року; акт здавання-приймання завершених будівництвом нежитлових приміщень від 23.01.2013 року б/н; витяг із переліку інвесторів, які брали участь в інвестуванні та фінансуванні об'єкта будівництва б/н від 23.01.2013 року - підписані та скріплені печаткою від імені третьої особи колишнім директором ТОВ «Галицька марка» щодо дій якого порушено кримінальне провадження. Крім того, позивач не зміг документально підтвердити факт виконання умов договору купівлі-продажу в частині проведення оплати за нежитлове приміщення (зворотна сторона а.с.9; а.с.83) у зв'язку із відсутністю у нього платіжних документів на загальну вартість Договору.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 24 Закону № 1952 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

З огляду на вищенаведене відповідач 1 відмовив позивачу в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно з підстав, передбачених Законом № 1952.

Частиною третьою статті 24 Закону №1952 передбачено, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених, зокрема, у пунктах 4 частини першої цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Судом встановлено, що на момент розгляду даної адміністративної справи позивач не звертався до суду в порядку цивільного судочинства з метою підтвердження факту укладення та виконання умов договору купівлі-продажу нерухомого майна (нежитлового приміщення), яке буде створене в майбутньому б/н від 04.02.2008 року. Таким чином, на думку суду, з врахуванням наведених правових норм, позивач, оскаржуючи рішення відповідача 1 та зобов'язуючи відповідача 2 до вчинення дій, обрав неправильний спосіб захисту свого порушеного права.

Суд погоджується з твердженнями позивача, що при розгляді заяви та прийнятті рішення про відмову в державній реєстрації права власності (з врахуванням строку протягом якого розгляд заяви про державну реєстрацію зупинявся) відповідачем 1 порушений законодавчо встановлений строк, що не повинен перевищувати чотирнадцяти робочих днів з моменту надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію. Проте, дана обставина, в цілому, не може слугувати підставою для скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

З огляду на вищенаведене, підстави, викладені в адміністративному позові та уточненнях до нього в обґрунтування позовних вимог є помилковими, а самі позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 06.09.2013 року.