Рішення № 3332736, 25.03.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" березня 2009 р. Справа № 15/34

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Приріст Плюс"

відповідач: Відкрите акціонерне товариство "Острозьке хлібоприймальне підприємство"

про стягнення в сумі 33 566 грн. 43 коп.

Суддя Коломис В. В.

Секретар судового засідання Рижий О.А.

Представники:

Від позивача: Каштанова С.П.(дов.№ 35 від 05.03.09 р.)

Від відповідача: не з'явився

Статті 20, 22 ГПК України роз'яснені.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - ТОВ "Приріст Плюс", м.Луцьк звернувся до господарського суду з позовом, відповідно з яким просить суд стягнути з ВАТ "Острозьке хлібоприймальне підприємство" с.Оженин, Рівненського району, Рівненської області 33566,43 грн., в тому числі 30000,00 грн. пені, 870,00 грн. інфляційних нарахувань та 1821,91 грн. відсотків.

Безпосередньо в судовому засіданні представник позивача повністю підтримала позовні вимоги.

Відповідач вдруге в судове засідання не з'явився, витребуваних доказів суду не надав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини свого нез'явлення суд не повідомив.

А так суд вважає за можливе згідно ст.75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки останніх достатньо для вирішення спору по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі фактичні докази у справі, як кожний окремо так і в їх сукупності, давши цьому достатню і об'єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

При цьому суд встановив та врахував таке.

22 грудня 2008 року між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу (далі договір, а.с.3-4), відповідно з яким позивач зобов'язувався поставити відповідачу 2 тони треоніну та 2 тони монокальцію фосфату (далі товар) на загальну суму 89800,00 грн., а останній в свою чергу зобов'язувався прийняти цей товар та своєчасно провести за нього оплату в порядку та на умовах, передбачених договором (п.п.1.1, 2.2,3.1 Договору).

Розглядом матеріалів справи судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору по видатковим накладним №РН-000079 від 22.12.08р. та №РН-0000003 від 06.01.09р. на підставі довіреності відповідача №310 від 22.12.08р. через Кордаша О.В. було відпущено останньому товар на загальну суму 89800,00 (54800,00+35000,00).

Відповідно до п.3.4 Договору, відповідач зобов'язувався до 22 грудня 2008 року включно здійснити оплату за товар в розмірі 54800,00 грн., а решту 35000,00грн. сплатити до 26 грудня 2008 року.

Як вбачається, відповідачем на виконання умов договору 22 грудня 2008 року були перераховані кошти в сумі 54800, 00 грн.

Натомість решту суми, а саме 35000,00 грн. відповідач у передбачені договором строки позивачу не перерахував.

При цьому після пред'явлення позивачем 15 січня 2009 року претензії №15/01-1 (а.с.10), відповідачем 20 січня 2009 року було перераховано 5000,00 грн.

Таким чином залишок боргу склав 30000,00 грн.

Доказів слати цього боргу відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 30000,00 грн. основного боргу обгрунтовані, законні, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і на підставі ст.ст.173, 193, 225 ГК України, стст.509, 525, 526, 530 п.1, 655, 692 ЦК України підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.4 Договору передбачено 50 відсотків річних із простроченої суми за кожен день затримки проплати.

Крім того, стст.549, 551, 611 п.3 ЦК України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", п.6.3 Договору передбачена майнова відповідальність.

Оскільки прострочення виконання з боку відповідача має місце, позовні вимоги про стягнення з останнього 870,00 грн. інфляційних нарахувань, 1821,91 грн. річних та 874,52 грн. пені, згідно поданого позивачем розрахунку (а.с.11) обгрунтовані, відтак підлягають до задоволення.

Судові витрати, передбачені ст.44 ГПК України і понесені позивачем в зв'язку з зверненням до суду за захистом порушеного права на підставі ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з відповідача Відкритого акціонерного товариства "Острозьке хлібоприймальне підприємство" (35314, Рівненська область, Рівненський район, с.Оженин, вул. Котляревського,1, р/р 2600301002061 у РФ ВАТ Кредобанк МФО333670, код 00955785) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Приріст Плюс" (43021, Волинська область, м.Луцьк, вул. Словацького,30, р/р 2600792688 в ВАТ АБ Укргазбанк м.Київ, МФО320478, код ЄДРПОУ 33990773) - 30000 грн. 00 коп. основного боргу, 870 грн. 00 коп. інфляційних нарахувань, 1821 грн. 91 коп. відсотків та 874 грн. 52 коп. пені, а всього 33566 грн. 43 коп., 453 грн. 67 коп. понесених судових витрат.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Коломис В. В.

підписано "31" березня 2009 р.