Рішення № 33325588, 02.09.2013, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/5922/13-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02 вересня 2013 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., при секретарі Михайловій Н.І., розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду, посилаючись на те, що заочним рішенням від 08.02.2013р. Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі №429/10361/12 його позовні вимоги було задоволено, а саме: - стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_2 на його користь заборгованість по заробітній платі за період з 07.01.2009 року по 04.02.2010 року в розмірі 9315 гривень 05 копійок; - стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_2 на його користь компенсацію за невикористану відпустку за період з 07.01.2009 року по 04.02.2010 року в розмірі 628 гривень 16 копійок. Постановою від 15.04.2013р. ВП №36950823 про закінчення виконавчого провадження закінчено примусове виконання стягнення з приватного підприємця ОСОБА_2 на його користь заборгованості по заробітній платі за період з 07.01.2009 року по 04.02.2010 року в розмірі 9315 гривень 05 копійок. Постановою від 15.04.2013р. ВП №36950486 про закінчення виконавчого провадження закінчено примусове виконання стягнення з приватного підприємця ОСОБА_2 на його користь компенсації за невикористану відпустку за період з 07.01.2009 року по 04.02.2010 року в розмірі 628 гривень 16 копійок. Через банк зазначені стягнення він отримав лише 27.05.2013р.

Згідно ч.1 ст.117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. На день 15.04.2013р. закінчення виконавчого провадження ВП №36950823 та ВП №36950486 затримка фактичного розрахунку становить 38 місяців 11 днів: за період з 05 лютого 2010 року по 15 квітня 2013 року включно. Відповідно позивач вважає, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 на його користь повинен виплатити середній заробіток за час затримки з 05 лютого 2010 року по 15 квітня 2013 року включно після корегування на коефіцієнт підвищення у розмірі 52190грн. 75коп. та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. за втрату позивачем нормальних життєвих зв'язків та виникнення у нього додаткових зусиль для організації його життя.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в який просить слухати справу в його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Викликався судовою повісткою з зворотнім повідомленням, згідно якого повістку не вручена, та шляхом розміщення оголошення в газеті «Вісті Придніпров`я» від 15.08.2013р. №63(1454).

Суд ухвалив слухати справу в заочному судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Встановлено, що заочним рішенням від 08.02.2013р. Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі №429/10361/12 його позовні вимоги було задоволено, а саме: - стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість по заробітній платі за період з 07.01.2009 року по 04.02.2010 року в розмірі 9315, 05 грн.; - стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_2 на користь позивача компенсацію за невикористану відпустку за період з 07.01.2009 року по 04.02.2010 року в розмірі 628,16 грн. (а.с.5).

Відповідно до ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Фактичний розрахунок відповідача з позивачем здійснено 15.04.2013р., що підтверджується постановами ВДВС Павлоградського МРУЮ від 15.04.2013р. ВП №36950823 (а.с. 6) та від 15.04.2013р. ВП №36950486 (а.с. 7) про закінчення виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості по заробітній платі за період з 07.01.2009 року по 04.02.2010 року в розмірі 9315, 05 грн. та компенсації за невикористану відпустку за період з 07.01.2009 року по 04.02.2010 року в розмірі 628,16 грн. відповідно.

Ч.7 ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч.1 ст.117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Середній заробіток визначається відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок).

Згідно положень п.10 загальних правил Порядку, в якому указано, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

На день 15.04.2013р. фактичного розрахунку відповідача з позивачем затримка відповідачем фактичного розрахунку становить 38 місяців 11 днів: за період з 05 лютого 2010 року по 15 квітня 2013 року включно.

Суд вважає, що загальний розмір середнього заробітку за час затримки - 38 місяців 11 днів періоду з 05 лютого 2010 року по 15 квітня 2013 року включно після корегування на коефіцієнт підвищення підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Згідно ч.1 статті 237-1 Кодексу законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що моральна шкода за втрату позивачем нормальних життєвих зв'язків та виникнення у нього додаткових зусиль для організації його життя підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Судові витрати по справі, відповідно до ст.88 ЦПК України, необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.10, 60, 212, 224 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В

Позов ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки з 05 лютого 2010 року по 15 квітня 2013 року включно після корегування на коефіцієнт підвищення у розмірі 52190гривень 75коп. (п'ятдесят дві тисячі сто дев'яносто грн. 75 коп.).

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000 (десять тисяч)гривень.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 на користь держави судовій збір в сумі 621 (шістсот двадцять одна) гривень 90 копійок.

Копія заочного рішення не пізніше п'яти днів з дня його проголошення направляється відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Суддя: В. О. Головін