Постанова № 33325080, 04.09.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5342/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2013 року о 12 год. 10 хв. м. Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Кочмар М.І.

за участю сторін:

представника позивача - Хлистун Р.В. (по довіреності)

представника відповідача - Бачерікова Д.О. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Єнні Фудз» до Південної митниці Міндоходів про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Єнні Фудз» з адміністративним позовом до Південної митниці Міндоходів про скасування рішення Південної митниці Міндоходів №500060001/2013/610002/2 від 06.06.2013 року про коригування митної вартості товарів.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав з підстав, викладених у позовній заяві, оскільки митним органом безпідставно відмовлено позивачу в декларуванні товару за ціною контракту, рішення про коригування митної вартості товару не відповідає вимогам діючого законодавства, а тому має бути скасовано.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, викладених в письмових запереченнях (аркуші справи 86-96), оскільки митний орган під час митного оформлення товару діяв в межах своїх повноважень та у відповідності до чинного законодавства, подані позивачем документи містили розбіжності та додаткових документів, за якими можливо було встановити митну вартість товару не надані, а тому митним органом правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості цього товару та підстав для його скасування не має.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство «Єнні Фудз» зареєстровано як юридичну особу 21.09.1995 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (аркуш справи 12).

Між Публічним акціонерним товариством «Єнні Фудз» та Компанією «Bero Polska sp. z o.o.» (Польща) укладено контракт №04/2013 від 04.03.2013 року, за яким Компанія «Bero Polska sp. z o.o.» продає, а ПАТ «Єнні Фудз» покупає товар - каву зелену, перелік, якість, кількість та ціна якої зазначаються в додатках до Контракту, які є його невід'ємною частиною, на суму та на умовах, викладених в Контракті (аркуші справи 14-22).

В межах контракту №04/2013 від 04.03.2013 року позивачем заявлено до митного оформлення товар - В'єтнамська кава у зернах, зелена, не смажена, для промислової переробки, сорт ROBUSTA COFFE GRACE 1, Green 16, з кофеїном, без ГМО, чиста вага нетто 38353 кг у 640 джутових мішках по 60 кг у кожному, не в первинній упаковці, дата виготовлення 03/2013 року, термін придатності 03/2014 року, для використання у харчовій промисловості, виробник DTK Corporation, країна виробництва - VN.

Вантаж був заявлений до митного оформлення 01.07.2013 року за митною декларацією №500060001/2013/022439 від 06.06.2013 року та декларацією митної вартості №500060001/2013/022439 від 06.06.2013 року із зазначенням митної вартості - 721018,64 грн., що відповідає рівню 2,35 долара США за кг товару (аркуші справи 97-99).

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 року декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно із ст. 49, ст. 52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.

У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

З пояснень представника відповідача вбачається, що відповідно до «Порядку застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками під час митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації», затвердженого 13.12.2010 року наказом Державної митної служби України №1467, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2011 року за №180/18918 програмний комплекс згенерував профіль ризику щодо можливого заниження митної вартості.

Так, до митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів за митною декларацією №500060001/2013/022439 та декларацією митної вартості №500060001/2013/022439 були подані, зокрема, зовнішньоекономічний контракт №04/2013 від 04.03.2013 року, інвойс №L1-1300471 від 08.04.2013 року, сертифікат походження товару №36330897 від 02.04.2013 року, копія митної декларації країни відправлення №5258 від 26.03.2013 року, проте зазначені документи містили розбіжності, а саме: в сертифікаті про походження товару від 02.04.2013 року міститься посилання на комерційний інвойс, дата та номер якого відмінні від поданого до митного оформлення, в митній декларації країни відправлення та в зовнішньоекономічному договорі умови поставки різняться, при чому в поданих документах відсутні відомості про направлення відправником товару на адресу одержувача в рамках поданого до зовнішньоекономічного договору та/або за розпорядженням нерезидента - сторони зовнішньоекономічного договору №04/2013 від 04.03.2013 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності документа, поданого для цілей визначення митної вартості, письмово запитувати додаткові документи та відомості, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

Враховуючи зазначені обставини та положення Митного кодексу України у митного органу цілком обґрунтовано виникли сумніви в достовірності наданих документів, що і стало підставою для звернення до декларанта з письмовою вимогою про надання протягом 10 днів додаткових документів, а саме: виписки з бухгалтерської документації; висновків про якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, інформацію біржових організацій про вартість сировини, які декларант зобов'язаний надати в силу ст. 53 Митного кодексу України, проте додаткові документи не були надані з підстав їх відсутності.

Так, згідно із декларацією митної вартості, на зворотному боці якої є підпис уповноваженої особи декларанта про ознайомлення із вимогою про надання додаткових документів 06.06.2013 року, представник позивача запитувані документи відмовився надавати у зв'язку із їх відсутністю (аркуш справи 101).

Таким чином, враховуючи відсутність всіх документів, які б підтверджували митну вартість товару, не надання позивачем будь-яких додаткових документів на запит, в тому числі, будь-яких документів за власним бажанням, які спростовують виявлені розбіжності, митним органом правомірно, відповідно до приписів ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України не застосовано перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

При цьому, відповідачем було проаналізовано цінову інформацію ЄАІС Держмитслужби України на товари, що ввозились на митну територію України та встановлено, що митна вартість подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, складає 3,43 доларів США за кг нетто (МД №209140000/3/17989 від 05.06.2013 року), тобто є більшою ніж заявлена декларантом - 2,35 доларів США за кг нетто.

Враховуючи викладене, відповідачем, відповідно до вимог ст. 57-64 Митного кодексу України та з врахуванням проведеної консультації з декларантом, визначено митну вартість за третім методом, тобто за ціною подібних (аналогічних) товарів.

Таким чином, Південною митницею під час митного оформлення було скориговано митну вартість товару, а саме: визначено митну вартість товару у розмірі 3,43 доларів США за кг, про що оформлено рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2013/610002/2 від 06.06.2013 року (аркуш справи 26-27) та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500060001/2013/00298 від 06.06.2013 року, які отримані уповноваженою особою декларанта в той же день, про що міститься його підпис (аркуші справи 102-105).

Крім того, 07.06.2013 року зазначений товар за МД №500060001/2013/022728 випущено у вільний обіг під гарантійні зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету України сум податків та зборів відповідно митній вартості товару, визначеній митним органом згідно рішення про коригування митної вартості товару №500060001/2013/610002/2 від 06.06.2013 року.

Таким чином, враховуючи наявні розбіжності в наданих позивачем документах при розмитненні товару за ВМД №500060001/2013/022439, що сторонами не заперечується, не надання позивачем всіх документів на обов'язкову вимогу митного органу, що не дало можливості відповідачу здійснити митне оформлення товару за ціною договору, наявність інформації в базі ЄАІС щодо розмитнення подібного товару за вищою ціною, ніж заявлена позивачем, суд вважає, що відповідачем додержано вимоги Митного кодексу України при митному оформленні зазначеного товару та правомірно скориговано його митну вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Єнні Фудз» не обґрунтовані, не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку із чим не підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Єнні Фудз» до Південної митниці Міндоходів про скасування рішення Південної митниці Міндоходів №500060001/2013/610002/2 від 06.06.2013 року про коригування митної вартості товарів - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано 04 вересня 2013 року.

Суддя Л.І. Свида