Вирок № 33324942, 01.07.2013, Старобільський районний суд Луганської області

01.07.2013

Старобільський районний суд Луганської області

Справа № 1-кп/431/145/2013 р. ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2013 р. Старобільський районний суд

Луганської області

у складі: головуючого - судді Воронкіна О.А.,

за участю: секретаря Турянської Л.А.,

прокурора Самойленко Т.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Старобільського районного суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Титарівка Старобільського району Луганської області, громадянину України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не судимому, в порядку ст. 89 КК України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 263 КК України

встановив:

На початку червня 2013 року, ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне носіння кастету, на березі р. Айдар біля мосту в с. Титарівна Старобільського району, знайшов металевий предмет, зовні схожий на кастет та постійно носив його при собі, без передбаченого на те законом дозволу.

15.06.2013 року, близько 14 години, біля бару «Mega-dance», розташованого по вул. Кірова м. Старобільськ Луганської області, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вживання спиртних напоїв у громадському місці, та проведення його особистого догляду, у правій кишені шортів у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено предмет, який згідно висновку криміналістичної експертизи холодної зброї № 106 від 17.06.2013 року є холодною зброєю ударно-дробильної дії, виготовлений саморобним способом по типу кастетів спрощеної конструкції.

Дії ОСОБА_1, правильно кваліфіковані органами досудового слідства по ч. 2 ст. 263 КК України, а саме незаконне носіння іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу

20 червня 2013 року між прокурором та підозрюваним ОСОБА_1, була укладена угода про визнання винуватості, яка була надана суду у підготовчому судовому засіданні.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений свою винуватість у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся.

Судом встановлено, що згідно даної угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_1, дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 263 КК України, істотних для відповідного кримінального провадження обставин, а також про міру покарання у вигляді штрафу у розмірі 510 гривен тобто 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КК України, та наслідки її невиконання. Умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України щодо змісту та порядку укладення угоди та Кримінального кодексу України щодо узгодженої виду покарання.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості з обвинуваченим.

Обвинувачений ОСОБА_1, просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Суд, розглядаючи питання про затвердження угоди, виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно п. 2 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом в підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 263 КК України, який, згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, обвинувачений зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості, яка укладена між прокурором та підозрюваним 20 червня 2013 року, відповідає вимогам КПК України щодо змісту та порядку укладення угоди, закону про кримінальну відповідальність щодо узгодженої міри покарання, укладена добровільно, вона відповідає закону і не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб. У зв'язку з цим, суд вважає, що її слід затвердити, призначивши узгоджену сторонами міру покарання.

Керуючись ст. ст. 374, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 20 червня 2013 року між прокурором Самойленко Тетяною Олександрівною та ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 510 гривен.

Запобіжний захід у виді особистого зобовязання стосовно ОСОБА_1 залишити до набрання вироком чинності.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення криміналістичної експертизи холодної зброї № 106 від 17 червня 2013 року в сумі 244 грн. 50 коп., (одержувач: УК у Старобільському районі/Старобільський район/24060300, рахунок № 31116115700331, МФО 804013, банк ГУДКСУ у Луганській області, ідентифікаційний код 37858396).

Речовинні докази: кастет який знаходяться на зберіганні в камері схову Старобільського РВ УМВС, знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Луганської області через Старобільський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.А. Воронкін