Постанова № 33324039, 13.08.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2013 р. Справа №818/3909/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

суддів: Опімах Л.М., Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Кліщенка В.О.,

представника позивача - Пургіної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/3909/13-a за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елга" до Міністерства екології та природних ресурсів України, Ліцензійної комісії з питань видачі, анулювання та переоформлення ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, із здійсненням операцій у сфері поводження з небезпечними відходами та збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини про визнання дій протиправними, скасування наказів та протоколів, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елга" (далі - позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - відповідач 1), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

- визнати дії Міністерства екології та природних ресурсів України протиправними в частині прийняття незаконних та необгрунтованих рішень щодо відмови у видачі ліцензії при розгляді заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «Елга» про видачу ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, які зареєстровані від 17.08.2012, вх. № 18969/0/10-12; від 17.12.2012 вх. № 30173/0/10-12; від 05.02.2013 вх. № 2572/0/10-13;

- визнати незаконним та скасувати Протокол засідання Ліцензійної Комісії Міністерства екології та природних ресурсів України від 12.11.2012 № 12/12 та Наказ Міністерства екології та природних ресурсів від 20.11.2012 № 594 «Щодо видачі, переоформлення, відмови у видачі та анулювання ліцензії» в частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Елга» у видачі ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами;

- визнати незаконним та скасувати Протокол засідання Ліцензійної Комісії Міністерства екології та природних ресурсів України від 21.12.2012 № 15/12 та Наказ Міністерства екології та природних ресурсів від 28.12.2012 № 678 «Щодо видачі, переоформлення та відмови у видачі ліцензії» в частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Елга» у видачі ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами;

- визнати незаконним та скасувати Протокол засідання Ліцензійної Комісії Міністерства екології та природних ресурсів України від 20.02.2013 № 03/13 та Наказ Міністерства екології та природних ресурсів від 04.03.2013 року № 83 «Щодо видачі, переоформлення, відмови у видачі та анулювання ліцензії» в частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Елга» у видачі ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами;

- зобов'язати Міністерство екології та природних ресурсів України повторно розглянути заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Елга» на отримання ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, які зареєстровані від 17.08.2012р., вх. № 18969/0/10-12; від 17.12.2012р. вх. № 30173/0/10-12; від 05.02.2013р. вх. № 2572/0/10-13, відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2013 Ліцензійну комісію з питань видачі, анулювання та переоформлення ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, із здійсненням операцій у сфері поводження з небезпечними відходами та збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - відповідач 2) було залучено до участі у справі у якості другого відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у серпні 2012 року позивач звернувся до відповідача 1 з заявою встановленого зразка для одержання нової ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.

22 листопада 2012 року відповідач 1 листом № 22683/07/10-12 повідомив позивача, що Ліцензійною комісією з питань видачі, анулювання та переоформлення ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, із здійсненням операцій у сфері поводження з небезпечними відходами та збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини (далі - Ліцензійна комісія) прийнято рішення від 12.11.2012 № 12/12 (лист від 22.11.2012 року № 22683/07/10-12) щодо відмови у видачі ліцензії ТОВ «Елга» з підстав невідповідності поданих документів.

11 грудня 2012 року позивач вдруге звернувся до відповідача 1 із заявою на видачу ліцензії в порядку, передбаченим чинним законодавством України. Однак, в січні 2013 року відповідач 1 повідомив про чергове рішення Ліцензійної комісії від 21.12.2012 № 15/12 (лист від 16.01.2013 вих. № 770/07/10-13) відповідно до якого, ТОВ «Елга» було відмовлено у видачі ліцензії з підстави: «не в повному обсязі усунуті зауваження, викладені у листі Мінприроди від 22.11.2012 року № 22683/07/10-12. Які саме недоліки та невідповідності, у поданих ТОВ «Елга» документах, вимогам чинного законодавства України було виявлено відповідачем 1 у листі не зазначено.

05 лютого 2013 року позивач втрете звернувся до відповідача 2 із заявою вх. № 2572/0/10-13, на яку отримав рішення Ліцензійної комісії від 20.02.2013 року № 03/13, а саме: «не у повному обсязі усунуті зауваження, викладені в листі Мінприроди від 16.01.2013 № 770/07/10-13".

Позивач зазначає, що відповідно до законодавства України передбачено вичерпний перелік підстав, згідно з якими заявнику може бути відмовлено у видачі ліцензії. Так, відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є:

- недостовірність даних у документах, поданих заявником, для отримання ліцензії;

- невідповідність заявника згідно з поданими документами ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про видачу ліцензії.

Позивач звертає увагу на те, що чинним законодавством України не передбачено такої причини для відмови у видачі ліцензії, як невідповідності поданих документів, як і не передбачено право відповідача 1 самостійно визначати інші підстави для відмови у видачі ліценції. Тому, на думку позивача, є всі підстави вважати, що причини для відмови у видачі ТОВ "Елга" ліцензії, на які посилається відповідач у рішеннях від 12.11.2012 № 12/12 (лист від 22.11.2012 № 22683/07/10-12), від 21.12.2012 № 15/12 (лист від 16.01.2013 р. № 770/07/10-13) та від 20.02.2013 № 03/13 (лист від 13.03.2013 № 796/07/5-7) є надуманими та безпідставними, а рішення є незаконними та прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства України.

Враховуючи викладене, позивач просить визнати дії відповідача 1 протиправними, скасувати оскаржувані накази та протоколи і зобов'язати Міністерство екології та природних ресурсів України повторно розглянути заяви ТОВ "Елга" щодо видачі ліцензії відповідно до вимог чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача 1 подав до суду письмове заперечення на позов, в якому зазначив, що відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 452 (далі - Положення), Мінприроди України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні і забезпеченні реалізації державної політики у сфері поводження з відходами, у тому числі радіоактивними, пестицидами і агрохімікатами.

У пп. 1 п.4 Положення встановлюється, що Мінприроди України відповідно до покладених на нього завдань проводить ліцензування операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини (згідно з переліками, що визначаються Кабінетом Міністрів України) та здійснює контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов.

Відповідно до п. 1.4. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, затверджених наказом Мінприроди України від 04.11.2011 № 433 (далі - Ліцензійні умови), для одержання ліцензії на провадження діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами суб'єкт господарювання подає до Мінприроди України заяву про видачу ліцензії встановленого зразка.

До заяви додаються документи, передбачені статтею 10 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та Переліком документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 № 756.

Так, ТОВ «Елга» звернулося до Мінприроди України із заявою та доданим до неї пакетом документів.

Виходячи зі змісту ст. 11 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі приймає орган ліцензування.

У ч.3 ст.10 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» передбачено, що підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є:

недостовірність даних у документах, поданих заявником, для отримання ліцензії;

невідповідність заявника згідно з поданими документами ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про видачу ліцензії.

Листами Мінприроди України від 22.11.2012 № 22683/07/10-12, від 16.01.2013 № 770/07/10-13 та від 13.03.2013 № 796/07/5-7 позивача було повідомлено про відмову у видачі ліцензії на провадження господарської діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами у зв'язку з невідповідністю поданих документів вимогам Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», постанов Кабінету Міністрів України від 04.07.01 р. № 756 «Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності» та Ліцензійним умовам, затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 № 433 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами».

Отже, повноваження, якими наділені органи виконавчої влади, закріплені в законодавчих актах. Ці акти не лише уповноважують органи влади на вчинення певних дій, а також закріплюють певні принципи і процедури, які визначають порядок здійснення наданих повноважень.

Тому, на думку відповідача 1, доводи позивача про протиправність дій Міністерства екології та природних ресурсів України в частині прийняття рішень щодо відмови у видачі ТОВ «Елга» ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами спростовуються зазначеним вище, оскільки Мінприроди України діяло на підставі, в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством.

Враховуючи викладене, відповідач 1 просив у задоволенні позову відмовити.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, про день час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності до суду не подали, про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

17.08.2012 позивач звернувся до Міністерства екології та природних ресурсів України із заявою про видачу ліцензії на на провадження діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами вх. № 18969/0/10-12 разом із копіями відповідних документів, що підтверджується описом документів, що додаються до заяви (а.с. 191-192, т. 1).

Як вбачається із протоколу засідання Ліцензійної комісії Міністерства екології та природних ресурсів України від 12.11.2012 № 12/12, відповідач 2 розглянув заяву ТОВ "Елга" від 17.08.2012 разом з доданими до неї документами, зауважив, що висновки державної екологічної експертизи не містять оцінки впливу на навколишнє природне середовище всіх заявлених операцій поводження з небезпечними відходами, відомості про наявність матеріально-технічної бази не містять інформації щодо документів, які підтверджують право власності або оренди, та прийняв рішення про відмову у видачі ліцензії на підставі невідповідності заявника Ліцензійним умовам (а.с. 1-24, т.2).

На підставі невідповідності документів заявника ліцензійним умовам на провадження господарської діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, Міністерством екології та природних ресурсів України винесено наказ від 20.11.2012 № 594, пунктом 2 якого позивачу відмовлено у видачі ліцензії на провадження діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (а.с. 225-230, т. 1).

Про відмову у видачі ліцензії позивача повідомлено листом Міністерства екології та природних ресурсів України від 22.11.2012 № 22683/07/10-12 (а.с. 194, т. 1). Крім того, у листі зазначено, що Ліцензійною комісією встановлено невідповідність поданих документів вимогам Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", постанови Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 № 756 "Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності" та Ліцензійним умовам, затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 № 433 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами", а саме: 1) висновки державної екологічної експертизи не містять оцінки впливу на навколишнє природне середовище всіх заявлених операцій поводження з небезпечними відходами; 2) відомості про наявність матеріально-технічної бази не містять інформації щодо документів, які підтверджують право власності або оренди.

17.12.2012 позивач вдруге звернувся до Міністерства екології та природних ресурсів України із заявою про видачу ліцензії на на провадження діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами вх. № 30173/0/10-12, що підтверджується заявою про видачу ліцензії (а.с. 223-224, т. 1), а також, описом документів, що додаються до заяви (а.с. 193, т. 1).

Як вбачається із протоколу засідання Ліцензійної комісії Міністерства екології та природних ресурсів України від 21.12.2012 № 15/12, відповідач 2 розглянув заяву ТОВ "Елга" від 17.12.2012 разом з доданими до неї документами, зазначив, що не в повному обсязі усунуті зауваження, викладені у листі Мінприроди від 22.11.2012 № 22683/07/10-12, та прийняв рішення про відмову у видачі ліцензії на підставі невідповідності заявника Ліцензійним умовам (а.с. 238-252, т.1).

На підставі невідповідності документів заявника Ліцензійним умовам на провадження господарської діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, Міністерством екології та природних ресурсів України винесено наказ від 28.12.2012 № 678, пунктом 2 якого позивачу відмовлено у видачі ліцензії на провадження діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (а.с. 235-237, т. 1).

Про відмову у видачі ліцензії позивача повідомлено листом Міністерства екології та природних ресурсів України від 16.01.2013 № 770/07/10-13 (а.с. 195, т. 1).

Як встановлено судом, 05.02.2013 позивач втретє звернувся до Міністерства екології та природних ресурсів України із заявою про видачу ліцензії на на провадження діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами вх. № 2572/0/10-13.

Згідно протоколу засідання Ліцензійної комісії Міністерства екології та природних ресурсів України від 20.02.2013 № 03/13, відповідач 2 розглянув заяву ТОВ "Елга" від 05.02.2013 разом з доданими до неї документами, зазначив, що не в повному обсязі усунуті зауваження, викладені у листі Мінприроди від 16.01.2013 № 770/07/10-13, та прийняв рішення про відмову у видачі ліцензії на підставі невідповідності заявника Ліцензійним умовам (а.с. 25-44, т.2).

На підставі невідповідності документів заявника Ліцензійним умовам на провадження господарської діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, Міністерством екології та природних ресурсів України винесено наказ від 04.03.2013 № 83, яким позивачу відмовлено у видачі ліцензії на провадження діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (а.с. 231-234, т. 1).

Про відмову у видачі ліцензії позивача повідомлено листом Міністерства екології та природних ресурсів України від 13.03.2013 № 796/07/5-7 (а.с. 196, т. 1).

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Положенням про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 №452/2011 встановлено, що відповідач є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні і забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, поводження з відходами, пестицидами і агрохімікатами, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а також у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Міністерство екології та природних ресурсів України (п.4 вказаного Положення), відповідно до покладених на нього завдань у сфері екологічної безпеки, поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, державної екологічної експертизи видає, анулює, здійснює переоформлення та видачу дублікатів дозволів на:

- виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів;

- здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами;

- транскордонне переміщення небезпечних відходів тощо.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» основними принципами державної політики у сфері ліцензування є забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх суб'єктів господарювання.

Відповідно до ст. 1, ч. 3 ст. 3, ч. 1 та 5 ст. 8 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства, підлягає обмеженню. Ліцензія є документом державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження, зазначеного в ньому, виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

Відповідно до п. 1.4. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, затверджених наказом Мінприроди України від 04.11.2011 № 433, для одержання ліцензії на провадження діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами суб'єкт господарювання подає до Мінприроди України заяву про видачу ліцензії встановленого зразка.

Згідно із ст. 10 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» суб'єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії. У заяві про видачу ліцензії повинні міститися такі дані:

1) відомості про суб'єкта господарювання - заявника:

найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код - для юридичної особи;

прізвище, ім'я, по батькові, дані паспорта громадянина України (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи;

2) вид господарської діяльності вказаний згідно з частиною третьою статті 9 цього Закону (повністю або частково), на провадження якого заявник має намір одержати ліцензію.

У разі наявності у заявника - юридичної особи філій, інших відокремлених підрозділів, за місцем яких буде провадитися заявлена діяльність, а у заявника - фізичної особи - підприємця місць провадження заявленої діяльності у заяві зазначається їх місцезнаходження.

Для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються документи, вичерпний перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.

Як вбачається з п. 3 Переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2001 р. N 756, щодо операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, встановлений наступний перелік документів:

відомості за підписом заявника - суб'єкта господарювання (за формою, встановленою ліцензійними умовами) про наявність: матеріально-технічної бази, необхідної для провадження відповідного виду господарської діяльності, власних або орендованих виробничих площ (приміщень); перелік видів небезпечних відходів, на поводження з якими отримується ліцензія, копія паспорта місця видалення відходів (у разі здійснення видалення чи захоронення небезпечних відходів), копія свідоцтва про страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків (у разі здійснення операцій з перевезення небезпечних відходів); відомості за підписом заявника - суб'єкта господарювання про наявність: позитивного висновку державної екологічної експертизи щодо проектної документації на об'єкти, на яких здійснюються операції з небезпечними відходами, позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи про дотримання вимог щодо забезпечення безпеки на об'єктах, на яких здійснюються операції з небезпечними відходами, реєстрової карти об'єкта оброблення та утилізації відходів (за формою 2).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є:

- недотовірність даних у документах, поданих заявником, для отримання ліцензії;

- невідповідність заявника згідно з поданими документами ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про видачу ліцензії.

Як вбачається із наказів Міністерства екології та природних ресурсів України від 20.11.2012 № 594, від 28.12.2012 № 678 та від 04.03.2013 № 83 "Щодо видачі, переоформлення, відмови у видачі та анулювання ліцензії" та з листів Міністерства екології та природних ресурсів України від 22.11.2012 № 22683/07/10-12, від 16.01.2012 № 770/07/10-13, від 13.03.2013 № 796/07/5-7, підставою для відмови позивачу у видачі ліцензії стала невідповідність поданих документів вимогам Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», постанові Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 № 756 «Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності» та Ліцензійним умовам, затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України зід 04.11.2011 № 433 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами», а саме те, що висновки державної екологічної експертизи не містять оцінки впливу на навколишнє природне середовище всіх заявлених операцій поводження з небезпечними відходами та відомості про наявність матеріально-технічної бази не містять інформації щодо документів, які підтверджують право власності або оренди.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» органу ліцензування забороняється вимагати від суб'єктів господарювання інші документи, не вказані у цьому Законі, крім документів, передбачених частиною п'ятою цієї статті.

Судом встановлено, що позивач надавав відповідачу заяви та всі необхідні документи передбачені статтею 10 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та Переліком документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 № 756.

На думку суду, позивачем при зверненні із заявами про видачу ліцензії додержані усі передбаченні законодавством вимоги, необхідності в наданні оцінки впливу на навколишнє природне середовище всіх заявлених операцій поводження з небезпечними відходами та інформації щодо документів, які підтверджують право власності або оренди не було, а тому відсутні підстави для відмови відповідачу у видачі ліцензії.

Крім того, чинним законодавством України не передбачено такої причини для відмови у видачі ліцензії, як невідповідність поданих документів вимогам законодавства, що було зазначено у спірних наказах як на підставу відмови у видачі ліцензії.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що накази Міністерства екології та природних ресурсів України від 20.11.2012 № 594, від 28.12.2012 № 678 та від 04.03.2013 № 83 про відмову позивачу у видачі ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами є безпідставними і не відповідають вимогам чинного законодавства, отже позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування вказаних наказів та зобов'язання відповідача 1 повторно розглянути заяви ТОВ "Елга" про видачу ліцензії підлягають задоволенню.

Крім того, вимогами ч. 1 ст. 11 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» передбачено, що орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, заява ТОВ "Елга" про видачу ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами від 17.08.2012 була розглянута Ліцензійною комісією Міністерства екології та природних ресурсів України лише 12.11.2012, чим порушено вимоги вищевказаного закону.

Факт порушення відповідачем строків прийняття рішення підтверджується, також, листом Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва від 11.06.2013 № 5064/0/20-13, в якому зазначено, що при здійсненні перевірки Міністерства екології та природних ресурсів України щодо додержання вимог законодавства у сфері ліцензування виробництва особливо небезпечних хімічних речовин; операцій у сфері поводження з небезпечними відходами та збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини було виявлено порушення статті 11 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» в частині строку прийняття рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії, та порушення строків повідомлення суб'єкта господарювання щодо прийнятого рішення (а.с. 188-189, т. 1).

Враховуючи викладене, обираючи спосіб захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, згідно частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог та визнати дії Міністерства екології та природних ресурсів України щодо несвоєчасного розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Елга" від 17.08.2012 № 18969/0/10-12 щодо видачі ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, протиправними.

Натомість, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання дій Міністерства екології та природних ресурсів України стосовно прийняття рішень щодо відмови у видачі ліцензії при розгляді заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «Елга» про видачу ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, які зареєстровані від 17.08.2012 вх. № 18969/0/10-12, від 17.12.2012 вх. № 30173/0/10-12 та від 05.02.2013 вх. № 2572/0/10-13 протиправними, з огляду на те, що позовні вимоги про скасування наказів щодо відмови у видачі ліцензії та зобов'язання повторно розглянути заяви на видачу ліцензії на провадження господарської діяльності є достатніми для належного захисту порушених прав позивача.

Стосовно позовних вимог про визнання незаконними та скасування протоколів засідань Ліцензійної комісії Міністерства екології та природних ресурсів України від 12.11.2012 № 12/12, від 21.12.2012 № 15/12 та від 20.02.2013 № 03/13 суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Закріплення частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Таким чином, вирішуючи питання про те, чи поширюється компетенція адміністративного суду на даний спір, суд має врахувати правовий характер рішення, що оскаржується позивачем.

Так, правовий акт - це акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин.

При цьому, правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта і відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.

Тобто особливою відмінністю правового акту від інших управлінських актів є наявність у ньому змісту управління певної особи шляхом встановлення прав і обов'язки для інших суб'єктів.

Протокол засідання Ліцезійної комісії є лише носієм доказової інформації та не містить волевиявлення суб'єкта владних повноважень щодо видачі ліцензії.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що протоколи засідань Ліцензійної комісії Міністерства екології та природних ресурсів України не створюють жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання та не змінюють стану його суб'єктивних прав, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконними і скасування протоколів засідань Ліцензійної комісії Міністерства екології та природних ресурсів України з питань видачі, анулювання та переоформлення ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, із здійсненням операцій у сфері поводження з небезпечними відходами та збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини від 12.11.2012 № 12/12, від 21.12.2012 № 15/12 та від 20.02.2013 № 03/13 підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, керуючись внутрішнім переконанням та беручи до уваги норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є часткового обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Суд вважає необхідним розподілити судові витрати відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Елга" до Міністерства екології та природних ресурсів України, Ліцензійної комісії з питань видачі, анулювання та переоформлення ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, із здійсненням операцій у сфері поводження з небезпечними відходами та збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини про визнання дій протиправними, скасування наказів та протоколів, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати дії Міністерства екології та природних ресурсів України щодо несвоєчасного розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Елга" від 17.08.2012 № 18969/0/10-12 щодо видачі ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, протиправними.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 20.11.2012 № 594 "Щодо видачі, переоформлення, відмови у видачі та анулювання ліцензії" в частині відмови ТОВ "Елга" у видачі ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.12.2012 № 678 "Щодо видачі, переоформлення та відмови у видачі ліцензії" в частині відмови ТОВ "Елга" у видачі ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.03.2013 № 83 "Щодо видачі, переоформлення, відмови у видачі та анулювання ліцензії" в частині відмови ТОВ "Елга" у видачі ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.

Зобов'язати Міністерство екології та природних ресурсів України повторно розглянути заяви ТОВ "Елга" щодо видачі ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами від 17.08.2012 № 18969/0/10-12, від 17.12.2012 № 30173/0/10-12 та від 05.02.2013 № 2572/0/10-13.

Провадження у справі в частині визнання незаконними і скасування протоколів засідань Ліцензійної комісії Міністерства екології та природних ресурсів України з питань видачі, анулювання та переоформлення ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, із здійсненням операцій у сфері поводження з небезпечними відходами та збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини від 12.11.2012 № 12/12, від 21.12.2012 № 15/12 та від 20.02.2013 № 03/13 закрити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елга" (41100, Сумська область, м. Шостка, а/с 96, розрахунковий рахунок № 26002099154102 в АТ "Укрсиббанк" м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 14002505) судовий збір у розмірі 101 (сто одна) грн. 87 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

Суддя (підпис) Л.М. Опімах

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст постанови складений та підписаний 16 серпня 2013 року.