Рішення № 3332379, 17.03.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.09 Справа№ 10/14

За позовом: ТзОВ „Ровекс”, м.Тернопіль

до відповідача: ВАТ „Бродівський завод сухого знежиреного молока”, м.Броди

про стягнення 6027 грн. 73 коп.

Суддя Довга О. І.

Секретар Яремчук С.

Представники:

Від позивача : Когут Д.В. –довіреність №б/н від 16.03.2009р.;

Від відповідача: не з”явився;

Стороні роз’яснено його права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України.

Від здійснення технічного забезпечення судового процесу сторона відмовилася.

На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом ТзОВ „Ровекс”, м.Тернопіль до ВАТ „Бродівський завод сухого знежиреного молока”, м.Броди про стягнення 6027 грн. 73 коп.

Ухвалою суду від 16.02.2009р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 17.03.2009р.

Позивач в судовому засіданні підтримує позовні вимоги повністю.

Відповідач вимог ухвали суду не виконав, проти позову у встановленому чинним законодавством України порядку не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належно повідомлений про дату та час слухання справи , про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за № 4042818.

Спір розглядається згідно ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено:

01 липня 2005 року між ТзОВ „Ровекс”, м.Тернопіль ( надалі - Позивач ) та ВАТ „Бродівський завод сухого знежиреного молока”, м.Броди (надалі - Відповідач) укладено Договір поставки № 103245.

За даним договором, Постачальник зобов”язується поставити Покупцю товар згідно заявки, а Покупець зобов”язується прийняти і оплатити його (п.1.1 Договору).

Як зазначає Позивач у позовній заяві , на виконання своїх договірних зобов”язань ним здійснювались на користь Відповідача поставки Товару . За поставлений товар Відповідач не розрахувався , і станом на день пред”явлення позову його заборгованість перед Позивачем складає 6027 грн. 73 коп. Даний факт підтверджується актом звірки розрахунків від 31.01.2009р. , підписаного представниками сторін і скріпленого печатками підприємств.

Позивач звернувся в господарський суд Львівської області з вимогою про стягнення заборгованості .

Суд, заслухавши пояснення представника позивача , розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.

Зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку(ч.1ст. 509 ЦК України).

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобов”язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.2.3 Договору № 103245 , розрахунок за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника або шляхом внесення готівки в касу постачальника протягом семи календарних днів .

Доказів сплати боргу по Договору № 103245 Відповідач суду не представив, проти позову у встановленому законом порядку не заперечив.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку , що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 193 ГК України, ст. ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ВАТ „Бродівський завод сухого знежиреного молока” (Львівська область, м.Броди, вул. Івана Богуна, 3 і.н. 00446374 ) на користь ТзОВ „Ровекс” ( 46020, м.Тернопіль, вул. Подільська, 38а і.н. 30690822) 6027 грн. 73 коп. заборгованості, 102 грн. 00 коп. сплаченого державного мита та 118,00 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя Довга О.І.