Постанова № 33323104, 02.09.2013, Центрально-Міський районний суд м. Макіївки

Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

86108 Україна Донецька область м. м. Макіївка буд.111

Справа № 270/4982/13-а

Провадження № 2-а/270/131/2013

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2013 року суддя Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області Єьомін Д.О. розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської Ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської Ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, в обґрунтування якого зазначив, що він приймав участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської Ради . З 24.01.2013 року йому була присвоєна 2-га група інвалідності з втратою професійної працездатності у розмірі 70%. Відповідно до рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки на його користь було стягнуто одноразову допомогу за третьою групою інвалідності у розмірі 30 мінімальних заробітних плат. Враховуючи ці факти, він звернувся до відповідача з заявами про виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік як інваліду 2-ої групи у розмірі 5 мінімальних заробітних плат та про проведення доплати у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, однак йому було відмовлено. Дану відмову вважає безпідставною та не законною, у зв'язку з чим був вимушений звернутися до суду з даним позовом. На підставі викладеного, просив суд визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської Ради провести йому перерахунок та виплату одноразової допомоги по другій групі інвалідності у розмірі 45 мінімальних заробітних плат та щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, однак надав суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі /а.с. 17/.

Представник відповідача УПСЗН Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи управління було повідомлено своєчасно та належним чином, але управлінням суду було надано письмові заперечення в яких просили суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити та розглянути справу у відсутність представника /а.с. 23-25/.

Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши надані докази, вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 /а.с. 10/ і перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської Ради.

Згідно довідки МСЕК № 411550 від 24.01.2013 року, ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи, пов'язаною з наслідками ліквідації аварії на ЧАЕС /а.с. 8/.

З довідки УПСЗН Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради вбачається, що одноразова компенсація, позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС нарахована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 (із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562) в розмірі 94, 80 грн. з подальшою її виплатою, а виплата щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 120 грн. на час розгляду не проведена /а.с. 25/.

Отже позивач, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, має право на користування компенсаціями та пільгами, передбаченими ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ (надалі - Закон № 796).

Закон України № 796 зі змінами та доповненнями станом на час виникнення спірних правовідносин, визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до підпункту 11 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» зміст статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в наступній редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

За Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, зазначені вище зміни, внесені Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до Закону 796-XII визнані неконституційними.

Згідно із ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають силу з дня ухвалення Конституційним судом рішення про їх неконституційність.

Так, відповідно до ст. 48 Закону № 796 передбачено що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах: інвалідам ІІ групи - 45 мінімальних заробітних плат. Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника. Щорічна допомога на оздоровлення виплачуються в таких розмірах: інвалідам І та ІІ групи - 5 мінімальних заробітних плат, з розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.

Суб'єктами, які мають право на компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначені статтею 48 Закону № 796, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, сім'ї, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено, що у 2013 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48,50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Кабінетом Міністрів України у 2013 році таке право використане не було, а тому норми Кабінету Міністрів України, на які посилався відповідач в своєму листі 08/813 від 28.03.2013 року та запереченнях на позов № 12/1797 від 29.08.2013 року /а.с. 14, 23-25/, не підлягають застосуванню під час визначення розміру виплат, передбачених ст. 48 Закону України № 796.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру виплат застосуванню підлягають положення статті 48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вишу юридичну силу. Отже, у спірних правовідносинах Закон має вищу юридичну силу ніж постанова КМУ.

Також суд зауважує на пункти 5, 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України 16.03.2012 № 4 «Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням статей 39, 48, 50, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого адміністративного суду № 5 від 25.02.2013 року).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет на 2013 рік» встановлено мінімальний розмір заробітну плати у 2013 році, в наступних розмірах: з 1 січня - 1147 грн., з 1 грудня - 1218 грн.

За приписами ст. 48 Закону № 796 розмір мінімальної заробітної плати при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення визначається на момент виплати, а при виплаті одноразової компенсації на момент встановлення інвалідності.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 5735 грн. (1147 грн. х 5) та одноразова компенсація в розмірі 51520, 20 грн. (1147 грн. х 45 - 94, 80 грн.).

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської Ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати неправомірні дії Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради у відмові виплати одноразової компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради на користь ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення за 2013 рік в розмірі 5735 (п'ять тисяч сімсот тридцять п'ять) гривен та одноразову компенсацію за встановлення ІІ групи інвалідності в розмірі 51520 (п'ятдесят одну тисячу п'ятсот двадцять) гривен 20 коп., а всього 57255 (п'ятдесят сім тисяч двісті п'ятдесят п'ять) гривен 20 коп..

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Постанову виготовлено суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику

Суддя: