Вирок № 33322965, 21.08.2013, Савранський районний суд Одеської області

Савранський районний суд Одеської області

512/719/13-к

21.08.2013

Провадження № 1-кп/512/50/13

Справа № 512/719/13-к

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року Савранський районний суд Одеської області

в складі: головуючого - судді Трачової О.Д.,

секретаря Шаповал Н. Г.,

з участю прокурора Камінської Л.А.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Саврань кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Секретарка Кривоозерського району Миколаївської області, одруженого, освіта вища, не працюючого, раніше засудженого 20 грудня 2010 року Кривоозерським районним судом Миколаївської області за ст.ст. 364 ч.3, 366 ч. 2, 368 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади на 1 рік і 6 місяців, судимість не знята і не погашена, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в скоєнні злочину передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 07 травня 2012 року приблизно о 10 годині в с. Дубинове Савранського району Одеської області, керуючи автомобілем ВАЗ-21053, д.н. НОМЕР_8, зі сторони автодороги «Київ-Одеса» в напрямку смт. Саврань не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху і на заокругленій частині дороги не справився з керуванням автомобіля та виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з автомобілем MITSUBISHI L-200 д.н. НОМЕР_7, під керуванням ОСОБА_2, який зі своєю дружиною ОСОБА_3 рухався в зустрічному напрямку. В результаті зіткнення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 29А від 06.07.2012 року ушкодження у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 у вигляді перелому шиловидного відростка правого променя, що могли уторитися від дії тупих предметів, можливо при дорожньо-транспортній події. Також, у потерпілого ОСОБА_2 були ушкодження у вигляді: перелому шиловидного відростка правого променя, які могли утворитися від дії тупих предметів, можливо у вказаний в постанові і медичній документації період. Ушкодження у ОСОБА_2, не являються небезпечними для життя в момент їх утворення. Дані тілесні ушкодження викликали довгостроковий розлад здоров'я строком більше ніж 21 день і по цьому критерію відносяться до тілесних ушкоджень середньої степені тяжкості.

Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 399 від 06.11.2012 року у ОСОБА_3 були наявні наступні ушкодження: закритий осколковий перелом нижньої правої плечової кістки зі зміщенням відломків і пошкодження правого променевого нерва; садна на шкірі обличчя. Дані ушкодження спричинені дією тупих предметів чи при ударі об них, можливо при ударах об деталі салону автомобіля в момент зіткнення транспортних засобів при ДТП, яке мало місце 07.05.2012 року. Ушкодження у ОСОБА_3, не були небезпечними для життя в момент їх спричинення. На момент освідування експертною комісією у ОСОБА_3 виявлено: на внутрішній поверхні правого плеча рубець 15х0,2 см, помірне обмеження руху в правом плечовому і правому променево-зап'ясному суглобах, порушення хватальної функції правої кисті, порушення шкіряної чутливості першого, другого пальця правої кисті, травматичний неврит правого променевого нерва. Вказані наслідки травми є наслідками ушкоджень, отриманих в результаті перелому плечової кістки правого променевого нерва. У зв'язку з цим, ушкодження у ОСОБА_3, викликали довгостроковий розлад здоров'я, а також стійку втрату загальної працездатності. Згідно ст. 10-в «Таблиць процента втрати загальної працездатності» до «Інструкції про порядок організації і проведення лікарняно-страхової експертизи» (1986р.) значне обмеження руху в суглобі верхньої кінцівки внаслідок ушкодження нервів плечового сплетіння тягне за собою 25 % постійної втрати загальної працездатності. Таким чином травма отримана ОСОБА_3 потягла розлад здоров'я більше 21 дня і розлад здоров'я пов'язаний зі стійкою втратою загальної працездатності менше ніж на одну третину ( від 10% до 33%) і по цим критеріям, згідно п.п.2.2.2 і 2.2.3, «Правил судово-медичної оцінки степені тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.) відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Згідно висновку авто-технічної експертизи № 224 від 23.07.2012 року, рульове керування, гальмівна система і ходова частина автомобіля марки MSTSUBISHI L200 д.н. НОМЕР_7, до моменту настання розглянутої події знаходилися в робочому стані і несправностей, які могли б обумовити миттєве виникнення для його водія втрати керування та стійкості автомобіля, не мали.

Згідно висновку авто-технічної експертизи № 225 від 25.07.2012 року, рульове керування, гальмівна система і ходова частина автомобіля марки ВАЗ - 21053, д.н. НОМЕР_8, до моменту настання розглянутої події знаходилися в робочому стані і несправностей, які могли б обумовити миттєве виникнення для його водія втрати керування та стійкості автомобіля, не мали.

Згідно висновку транспортно-трасологічної експертизи № 211 від 01.08.212 року, в даній дорожньо-транспортній події при зіткненні автомобіль MSTSUBISHI L200 д.н. НОМЕР_7, первинно контактував передньою правою кутовою частиною з правою боковою частиною автомобіля ВАЗ - 21053, д.н. НОМЕР_8. Кут повздовжніми осями транспортних засобів в момент входу в контакт складав 165-155 градусів, при відрахуванні кута від повздовжньої осі автомобіля ВАЗ-21053, д.н. НОМЕР_8, проти руху часової стрілки до повздовжньої осі автомобіля MSTSUBISHI L200 д.н. НОМЕР_7, як вказано на схемі № 3 даного висновку. Зіткнення автомобіля ВАЗ - 21053, д.н. НОМЕР_8 з автомобілем MSTSUBISHI L200 д.н. НОМЕР_7, знаходиться на смузі руху у напрямку житлового будинку, позначеного на схемі під № 1, яка з матеріалів справи, являється смугою рух автомобіля MSTSUBISHI L200 д.н. НОМЕР_7, в районі утворення осипу грязі на проїжджій частині. Відповідно, особами, які оформлювали дане ДТП, місце зіткнення встановлено вірно.

Згідно висновку авто-технічної експертизи №3881 від 18.07.2013 року, визначити розрахунком швидкість, з якою рухалися автомобіля ВАЗ -21053 д.н. НОМЕР_8 та MSTSUBISHI L200 д.н. НОМЕР_7 у момент пригоди неможливо за причинами наведеними в дослідницькій частині. З технічної точки зору, покази водія автомобіля ВАЗ-21053 дані слідству про розташування транспортних засобів в момент зіткнення відносно меж проїжджої частини і самого місця, являються неспроможними. Водію автомобіля ВАЗ - 21053 для забезпечення безпеки руху необхідно було діяти відповідно до вимог пунктів 11.2,12.1 Правил дорожнього руху, згідно з якими він повинен був рухатися по смузі руху його напрямку якомога ближче до правого краю проїжджої частини і при виборі в установлених межах безпечності швидкості урахувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, та безпечно керувати ним, щоб не виїхати на заокругленні дороги на зустрічну смугу. Дії водія автомобіля MSTSUBISHI L200 д.н. НОМЕР_7 по забезпеченню безпеки руху регламентувалися вимогами пункту 12.3 Правил дорожнього руху, згідно із якими у разі виникнення небезпеки для руху водію належить негайно вжити заходів по швидкості аж до зупинки транспортного засобу. Водій автомобіля ВАЗ-21053 належним чином виконуючи вимоги пунктів 11.2,12.2 Правил дорожнього руху мав технічну можливість запобігти зіткненню. Водій автомобіля MSTSUBISHI L200 д.н. НОМЕР_7 належним чином виконуючи вимоги пункту 12.3 Правил дорожнього руху не мав технічної можливості запобігти зіткненню. З технічної точки зору, дії водія автомобіля ВАЗ - 21053, які не відповідали вимогам пунктів 11.2, 12.1 Правил дорожнього руху знаходяться у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Дії ОСОБА_4, органом досудового слідства кваліфіковані за ст. 286 ч. 1 КК України за ознакою порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Потерпілими від кримінального правопорушення є: ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

09.08.2013 року між потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 471 КПК України укладено по кримінальному провадженню №12013170410000072 угоду про примирення.

Згідно даної угоди потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вважають, що до підозрюваного ОСОБА_4 потрібно застосувати міру покарання передбачену санкцією ч. 1 ст. 286 КК України, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 69-1 КК України щодо граничного розміру покарання, санкцією частини 1 статті 286 КК України сторони домовились про призначення підозрюваному узгодженого покарання у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без призначення додаткового покарання.

Крім того, потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обізнані про те, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 засуджено Кривоозерським районним судом Миколаївської області 20.12.2010 року за ст.ст. 364 ч.3, 366 ч.2,ст.368 ч.2 КК України до 5-ти років позбавлення волі, з дворічним іспитовим строком з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади на 1 рік і 6 місяців, судимість не знята та не погашена.

Крім того, сторони даної угоди погодились про те, що покарання призначене ОСОБА_4 Кривоозерським районним судом Миколаївської області від 20.12.2010 року виконується самостійно.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення між потерпілими та підозрюваним, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззаперечно визнав себе винним у вчиненні даного кримінального правопорушення, шляхом опитування повідомив про добровільність своєї позиції при укладенні мирової угоди, розуміння характеру обвинувачення, ознайомлений з п. 1 ч. 3 ст. 394, п. 1 ч. 3 ст. 424 та ст. ст. 473, 474 КПК України про наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, просив вказану угоду з потерпілими затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, також не заперечували проти укладення угоди про примирення з підозрюваним, також розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, підтвердили в суді, що підозрюваний повністю визнав обвинувачення в обсязі підозри та просили вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у формі приватного обвинуваченням може бути укладена угода між представником потерпілого та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Судом встановлено, що злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнав себе винним, згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Узгодженою мировою угодою міра покарання для обвинуваченого установлена в межах ч. 1 ст. 286 КК України, а саме покарання у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів, тобто 3400 грн., яке виконувати самостійно від покарання визначеного вироком Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 20 грудня 2010 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ст. 364 ч.3, ст. 366 ч.2, ст.368 ч.2 КК України до 5-ти років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади на 1 рік і 6 місяців.

Обставини, які пом'якшують вину обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку відповідно до п. 1,2 ч. 1 ст. 66 КК України, дача правдивих свідчень.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України судом не встановлено.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілими угоди, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим та повністю відшкодував завданий збиток потерпілим, цілком розуміє свої права, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди та наслідки її невиконання.

Цивільний позов потерпілими в кримінальному провадженні - не заявлений.

Оскільки умови угоди про примирення між потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 повністю відповідають вимогам КПК України та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди та призначення обвинуваченому ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 100, 314, 370, 373, 374, 475 КПК України, ст. ст. 12, 65, 66, 67, 72, 286 ч.1 КК України суд,-

п о с т а н о в и в:

Угоду про примирення від 09 серпня 2013 року, укладену між потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №12013170410000072 - затвердити.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3400 грн.

На підставі ч.3 ст. 72 КК України вирок Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 20 грудня 2010 року яким ОСОБА_4 засуджено за ст.ст. 364 ч.3, 366 ч.2, 368 ч.2 КК України до 5-ти років позбавлення волі, з дворічним іспитовим строком з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади строком 1 рік і 6 місяців, виконувати самостійно.

Стягнути з ОСОБА_4 3704,4 грн. на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУМВС України в Одеській області р/р 31250272210015 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 25574222 за проведення авто-технічних експертиз №224 від 23.07.2012 р., № 225 від 25.07.2012 р., транспортно-трасологічної експертизи №211 від 01.08.2012 р., та 612 грн. на користь Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України р/р 31256272210989 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 02883110, код платежу 25010100/272 за проведення авто-технічної експертизи по обставинам події №3881 від 18.07.2013 року.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області через Савранський районний суд протягом тридцяти днів, обвинуваченим ОСОБА_4 з моменту вручення йому копії вироку, іншими учасниками процесу в той же строк, з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя О.Д. Трачова