Вирок № 33322852, 29.08.2013, Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 488/3093/13-к р.

Провадження № 1-кп/488/153/2013 р.

В И Р О К

іменем України

29.08.2013 року

Корабельний районний суд міста Миколаєва

у складі: головуючого суддіКороткова Т.В.при секретаріБезхмельнициній О.О.за участю прокурора:Непши Н.П.обвинуваченого:ОСОБА_4потерпілого:ОСОБА_5представника потерпілого:ОСОБА_6

розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Миколаєва, громадянин України, освіта середня спеціальна, не працює, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2013 року, близько 20 години 30 хвилин обвинувачений ОСОБА_4, знаходячись біля будинку № 6 по вулиці Айвазовського в місті Миколаєві, зустрів раніше знайомого йому потерпілого ОСОБА_5, з яким мав неприязні відносини. В ході виниклої сварки обвинувачений, маючи умисел на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, умисно наніс йому два удари рукою в область голови, від чого останній впав на землю, після чого обвинувачений почав наносити йому удари ногою в область тулуба. Після скоєння вказаних дій обвинувачений зник з місця події, а потерпілий був госпіталізований до Жовтневої ЦРЛ міста Миколаєва, де перебував на лікуванні у нейротравматологічному відділенні з 23.04.2013 року до 07.05.2013 року. Протиправними діями обвинуваченого потерпілому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, забою та крововиливу лівого ока, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Допитаний в ході судового засідання обвинувачений свою провину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 2 статті 125 КК України визнав та пояснив, що, дійсно, в нього був конфлікт із потерпілим, який він вирішив розв'язати за допомогою фізичного насильства, та із цією метою спричинив йому вказані тілесні ушкодження, завдавши два удари рукою в обличчя та штовхнувши ногою в область тулуба. При цьому обвинувачений заявив, що розуміє неприйнятність такої своєї поведінки, пояснив, що діяв необдумано та емоційно, а на даний час кається у вчиненні таких дій.

Винність ОСОБА_4 у скоєні вказаного кримінального правопорушення (злочину), окрім показань самого обвинуваченого також підтверджується іншими доказами, дослідженими судом.

Так, допитаний в ході судового засідання потерпілий суду пояснив, що обвинувачений, на ґрунті конфлікту, який мав місце між ними на роботі за кілька днів до вказаних подій, завдав йому два удари рукою в голову, а потім один-два удари по тулубу внаслідок чого ним були отримані тілесні ушкодження, для їх лікування він був змушений звернутися до лікарні, де перебував на стаціонарному лікуванні протягом приблизно двох тижнів.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 повідомила суду, що з вікна квартири, де вони проживають із потерпілим, вона безпосередньо бачила, як останнього бив обвинувачений, при чому її показання узгоджуються із показаннями потерпілого та підтверджують їх.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він працював із обвинуваченим та потерпілим та був свідком того, що між ними на роботі за декілька днів до вказаних подій виникла сварка, яка супроводжувалася нецензурною лайкою з боку обвинуваченого на адресу потерпілого.

Окрім того, з висновку експерта № 208 від 10.06.2013 року (а.п. 29) вбачається, що у потерпілого виявлені ушкодження у вигляді струсу головного мозку, набряку, садни та крововиливу лівого ока, які могли утворитися внаслідок дії тупих твердих предметів, при цьому потерпілому було спричинено не менше 2-3 травматичних ударів в область обличчя. Вищевказані ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я.

Таким чином, проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає доказаною вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину). Дії обвинуваченого, тобто умисне спричинення легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, судом кваліфікуються за частиною 2 статті 125 КК України.

Вивченням особистості обвинуваченого встановлено, що він повнолітній (а.п. 32), одружений (а.п. 23, 37), має на утриманні неповнолітню дитину (а.п. 20, 24), раніше не судимий (а.п. 34), одружений, не працює, зареєстрований для виплати допомоги по безробіттю (а.п. 21-22), на обліку у лікаря-нарколога (а.п. 36) та лікаря-психіатра (а.п. 35) не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно (а.п. 38).

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення (злочину), який відноситься до злочинів невеликої тяжкості, сукупність усіх обставин, що характеризують даний злочин, який є умисним, особистість обвинуваченого, який раніше не судимий, повнолітній, не працює, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставиною, що пом'якшує покарання суд вважає щире каяття обвинуваченого.

Таким чином, суд доходить до висновку про призначення обвинуваченому покарання у вигляді штрафу у розмірі, достатньому для виправлення обвинуваченого та недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень в майбутньому.

Прокурор в інтересах держави в особі Фінансового управління Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області звернувся до суду із позовом (а.п. 6-8), в якому просить стягнути з обвинуваченого на користь Фінансового управління Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області кошти, витрачені Жовтневою центральною районною лікарнею на лікування потерпілого у розмірі 1.461,29 гривень. В обґрунтування заявленого позову прокурором надана довідка Жовтневої центральної районної лікарні від 26.06.2013 року № 44 (а.п. 31). Вказані позовні вимоги обвинувачений визнав в повному обсязі.

Окрім того, потерпілий звернувся до суду із позовом (а.п. 12), в якому просить стягнути з обвинуваченого на його користь 2.000,00 гривень спричиненої матеріальної та 5.000,00 гривень моральної шкоди, посилаючись на те, що 2.000,00 гривень їм було витрачено на купівлю медикаментів, необхідних для лікування, а внаслідок неправомірних дій обвинуваченого йому була спричинена моральна шкода. В обґрунтування своїх позовних вимог потерпілий надав суду копії чеків (а.п. 40-64). Вказані позовні вимоги обвинувачений не визнав.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. В ході судового розгляду знайшли своє підтвердження витрати, понесені на лікування потерпілого: Жовтневою ЦРЛ - у розмірі 1.461,29 гривень (тобто у повному обсязі), а потерпілим - у розмірі 1860,97 гривень, тобто частково. За таких обставин суд доходить висновку про задоволення позову прокурора та часткове задоволення позовних вимог потерпілого, що стосуються відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, що її завдала. При вирішенні питання стосовно обґрунтованості вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, з урахуванням вимог пункту 2 частини 2 статті 23 ЦК України, суд виходить із наступного. Діями підсудного дійсно спричинена потерпілому моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях, які останній зазнав у зв'язку із протиправною поведінкою обвинуваченого. При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд, у відповідності до частини 3 статті 23 ЦК України враховує характер кримінального правопорушення (злочину), вчиненого обвинуваченим, ступінь його вини, глибину душевних страждань потерпілого, що знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із діями обвинуваченого, вимоги розумності та справедливості, а також майновий стан обвинуваченого, приходячи, таким чином, до висновку про часткове задоволення вимог ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди.

На підставі викладеного, керуючись статтями 370, 374 Кримінально-процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 2 статті 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 850,00 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Позов прокурора в інтересах держави в особі Фінансового управління Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області задовольнити, стягнути з ОСОБА_4 на користь Фінансового управління Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області (ідентифікаційний код юридичної особи 37992601, р/р 31418544700172 у ГУ ДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013, код платежу 24060300 «Інші надходження») 1.461,29 гривень (одна тисяча чотириста шістдесят одна гривня 29 копійок).

Позов ОСОБА_5 задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 1860,97 гривень (одна тисяча вісімсот шістдесят гривень 97 копійок) та моральну шкоду у розмірі 1.000,00 (одна тисяча) гривень.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд міста Миколаєва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя Т.В.Коротков