Постанова № 33322721, 19.08.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2013 р. Справа№ 911/1904/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

Представники сторін:

позивача:Рибченко Н.М. за довіреністю;

відповідача 1:Богатирчук О.О. за довіреністю;

відповідача 2:не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс"

на рішення господарського суду Київської області від 04.07.2013

у справі № 911/1904/13 (суддя: Кошик А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкка-Інвест";

2. Дочірнього підприємства "Віаланд";

про стягнення 14600,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 04.07.2013 у справі № 911/1904/13 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юка-Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСТ-ТРАНС" 4400 грн.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юка-Інвест" та Дочірнього підприємства "Віаланд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСТ-ТРАНС" 200,00 грн. боргу та 1720,50 грн. судових витрат.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 04.07.2013 у справі № 911/1904/13 і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Скарга мотивована тим, що господарським судом Київської області не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2013 № 911/1904/13 у справі № 911/1904/13 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2013 прийнято до розгляду справу № 911/1904/13. Розгляд апеляційної скарги призначений на 19.08.2013 о 10:45.

15.08.2013 представником відповідача 1 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано відзив на апеляційну скаргу.

19.08.2013 відповідач 2 в судове засідання не з'явився, повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що зазначені обставини не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду справи відповідач 2 повідомлений належним чином.

Керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представника відповідача 2.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

19.08.2013 представник скаржника підтримав апеляційну скаргу і просив суд її задовольнити.

19.08.2013 представник відповідача 1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив суд рішення господарського суду Київської області від 04.07.2013 у справі № 911/1904/13 залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, колегія суддів встановила наступне.

25.01.2013 між ТОВ "ВАСТ-ТРАНС" (позивач, Перевізник) та ТОВ "Юка-Інвест" (відповідач-1, Замовник) було укладено Договір-заявку №25/01/03 від 25.01.2013 року на транспортування вантажу автомобільним транспортом (надалі - Договір) на підставі якого перевізник бере на себе обов'язок доставити ввірений йому вантаж у місце призначення та видати його повноважній особі, а замовник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. 01.02.2013 року вантаж було отримано вантажоодержувачем, що підтверджується відміткою в СМR, відповідні обставини відповідачами не заперечені та не спростовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Аналогічна норма міститься в ч. 1 ст. 307 ГК України.

На підставі зазначеного договору, позивачем було здійснене міжнародне перевезення вантажу за маршрутом Польща-Україна. Перевезення здійснювалося транспортним засобом позивача державний номер АІ 1013 АВ/АІ 5926 XX на підставі міжнародних товарно-транспортних накладних б/н від 29.01.2013 року (далі - СМR).

06.02.2013 року позивач направив на адресу відповідача-1 рекомендованим листом комплект документів: рахунок-фактуру №158 від 28.01.2013 року на суму 12 300,00 грн., СМR від 29.01.2013 року, податкову накладну №158 від 28.01.2013 року, два акти №158 виконаних робі (наданих послу) від 01.02.2013 року, які було отримано відповідачем-1 -13.02.2013 року, що підтверджується відміткою в рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення №0811300058890 від 01.02.2012 року та відміткою у акті №158 виконаних робі (наданих послу) від 01.02.2013 року.

Відповідно до умов Договору термін оплати наступає через 14 календарних днів з моменту отримання оригіналів документів.

З оскаржуваного рішення вбачається, що судом першої інстанції вірно встановлено, що термін оплати настав 27.02.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується представниками позивача та відповідача 1 від 27.04.2013 року відповідач-1 частково сплатив за транспортні послуги згідно рахунку №158 від 28.01.2013 року - 1 000,00 грн., 28.02.2013 року - 1 000,00 грн., 12.03.2013 року - 1 000,00 грн., 18.03.2013 року - 2 000,00 грн., 03.04.2013 року - 2 000,00 грн., 16.04.2013 року - 1 000,00 грн., 08.05.2013 року - 1 000,00 грн., 16.05.2013 року - 1 000,00 грн.

Таким чином, станом на день подання позовної заяви відповідачем 1 сплачено 10000,00 грн. і заборгованість за перевезення складає 2 300,00грн.

Зазначені вище обставини і стали підставою для звернення позивача з даним позовом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, позивачем належним чином було виконано свої зобов'язання перед відповідачем 1, але в порушення взятих на себе зобов'язань відповідач 1 не здійснив оплату за надані послуги у встановлений строк та у погодженому розмірі.

Отже, факт наявності боргу у відповідача 1 перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що правомірно були задоволені судом першої інстанції.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 1 штраф у розмірі вартості перевезення у сумі 12 300,00 грн.

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 20 Договору сторони погодили, що за прострочення платежів за даним Договором сплачується штраф у розмірі суми вартості перевезення.

З огляду на зазначене вище, вимога позивача про стягнення з відповідача 1 штрафу в розмірі 12 300,00 грн. підлягає задоволенню.

Проте, з оскаржуваного рішення вбачається, що на підставі ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції зменшив суму штрафу, так-як прийшов до висновку, що нарахування штрафних санкцій в зазначеній сумі є неспіврозмірно завищеним в порівнянні з сумою прострочення, а тому вимогу позивача в цій частині задовольнив лише в розмірі 2300,00 грн.

Однак, такий висновок суду є передчасний з огляду на наступне.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Суд зазнає, що Договір підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін без будь - яких зауважень і застережень та скріплений печатками, а також у встановленому порядку не визнаний недійсним, і є чинним, в зв'язку з чим підлягає виконанню.

Частина 3 статті 83 ГПК України надає господарському суду право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Так, пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

В ч. 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи та з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільняти повністю боржника від їх сплати.

Відповідно п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суд України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам.

Отже, враховуючи викладені обставини, виходячи з інтересів сторін, ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання, наслідків порушення зобов'язання та тривалість взаємовідносин сторін, поведінки скаржника враховуючи при цьому вжиття ним заходів до виконання зобов'язання, апеляційний господарський суд не вбачає наявність підстав для застосування в даному випадку наведених норм законодавства, а тому вимога позивача про стягнення штрафу підлягає задоволенню в розмірі 12300,00 грн.

Також, у зв'язку невиконанням відповідачем1 своїх зобов'язань за Договором-заявкою №25/01/03 від 25.01.2013 року на транспортування вантажу, позивач на підставі пунктів 1.1, 2.1 Договору поруки б/н від 25.01.2013 року (далі - Договір поруки) висунув вимогу до Дочірнього підприємства "Віаланд" (відповідач2) щодо виконання зобов'язань відповідача-1 по оплаті за вищевказаними договорами.

В п.2.1. Договору поруки сторони визначили, що у разі порушення Боржником обов'язків по Договору Поручитель та Боржник несуть перед Кредитором (позивачем) солідарну відповідальність. Але в будь-якому випадку розмір відповідальності Поручителя не повинен перевищувати суму, яка на день одержання Поручителем вимоги Кредитора є 200,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 25.02.2013 року відповідачу 2 була вручена вимога щодо суми відповідальності згідно Договору поруки в сумі 200,00 грн., але відповідач 2 також не виконав своїх зобов'язань за Договором поруки.

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимогу позивача в цій частині.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв'язку з зазначеним вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Київської області від 04.07.2013 у справі № 911/1904/13 підлягає зміні в частині суми стягнення штрафних санкцій.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Київської області від 04.07.2013 у справі № 911/1904/13 змінити в частині суми стягнення штрафних санкцій

2. Резолютивну частину рішення господарського суду Київської області від 04.07.2013 у справі № 911/1904/13 викласти в наступній редакції:

"Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юка-Інвест" (12402, Житомирська обл., Житомирський р-н., с. Оліївка, вул. Звягельська,12 б, код ЄДРПОУ 34400718) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСТ-ТРАНС" (08113, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петрушки, вул. Лісна, 1; код ЄДРПОУ 30367782) 2100 (дві тисячі сто) грн. 00 коп. боргу, 12300 (дванадцять тисяч триста) грн. 00 коп. штрафу.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юка-Інвест" (12402, Житомирська обл., Житомирський р-н., с. Оліївка, вул. Звягельська,12 б, код ЄДРПОУ 34400718) та Дочірнього підприємства "Віаланд" (08113, Київська область, с. Петрушки, вул. Лісна, 1, код ЄДРПОУ 32416328) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСТ-ТРАНС" (08113, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петрушки, вул. Лісна, 1; код ЄДРПОУ 30367782) 200 (двісті) грн. 00 коп. боргу та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судових витрат."

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Київської області.

4. Матеріали справи № 911/1904/13 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Зеленін В.О.

Судді Синиця О.Ф.

Шевченко Е.О.