Рішення № 33322637, 05.09.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2013 р. Справа № 923/964/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" м. Херсон

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Херсон

про стягнення 19422грн. 51 коп.

за участі представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Ювченко Т.І.

від відповідача - не прибув

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (позивач) звернулося з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) 18466грн. 69 коп. основного боргу, 793грн. 41 коп. пені, 162грн. 41 коп. - 3% річних посилаючись на невиконанням відповідачем обов'язків по відшкодуванню витрат власника на виконання робіт з реконструкції власних мереж по заміні існуючого трансформатора в КТП-321.

Позивач зазначає, що відповідно до додаткової угоди № 26204 від 09.02.2012року сторонами були внесені зміни в договір від 12.02.2010року №12682 відповідно до яких відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 18466грн.69коп. в рахунок відшкодування витрат по виконанню робіт з реконструкції власних мереж, а саме - заміну існуючого трансформатора в КТП-321. Відповідно до додаткової угоди №34264 від 04.02.2013року до договору №12682 від 12.02.2010року сторони відстрочили строк платежу та передбачили, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в строк до 30.03.2013року, однак своїх обов'язків не виконав.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду в третій раз не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на те, що був повідомлений про час розгляду справи за адресою м.Херсон, вул. Піонерська №53, яка відповідно до ст. 93 ЦК України є його місцезнаходженням та зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.08.2013року.

Ухвала про відкладення розгляду справи від 20.08.2012року направлена відповідачу у встановленому порядку, що підтверджується реєстром поштової кореспонденції канцелярії суду та списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів за 20.08.2013року. Доказів які б свідчили про її неотримання до господарського суду не надходило, отже відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті, оскільки подальше відкладення розгляду справи спричинить порушення строку вирішення спору.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Між публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (позивач) та громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_5 12.02.2010року укладено договір №12682 про реалізацію технічних умов інженерного забезпечення електропостачання №36/78-506 від 21.12.2009року.

Згідно з зазначеним договором позивач зобов'язався здійснити реконструкцію власних електричних мереж згідно розробленої проектної документації для можливості реалізації технічних умов інженерного забезпечення електропостачання об'єкта містобудування від 21.12.2009року №36/78-506, а громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зобов'язалися виконати умови цього договору та сплатити вартість фактично понесених позивачем витрат.

Вартість робіт відповідно до кошторису, який є додатком №1 до договору складає 122770грн.33коп.

В наступному, на підставі заяв замовників та ОСОБА_1 додатковою угодою №26204 від 09.02.2012року було внесено зміни до договору №12682 від 12.02.2010року про реалізацію технічних умов інженерного забезпечення електропостачання №36/78-506 від 21.12.2009року. Зазначеною додатковою угодою публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", як власник, громадяни ОСОБА_3, ОСОБА_5, як замовники, та фізична особа-підприємець ОСОБА_1, як замовник №1 домовилися внести зміни в пункти 1.1, 1.2 договору №12682 від 12.02.2010року, а також викласти інші пункти договору в новій редакції .

За умовами додаткової угоди від 09.02.2012року позивач здійснює реконструкцію власних мереж згідно розробленої технічної документації для можливості реалізації технічних умов інженерного забезпечення електропостачання об'єкта містобудування замовників №36/78-506 від 21.12.2009року та замовника-1 (відповідача по справі) пункту 7.1.3 технічних умов № 36/78-350 від 12.10.2009року, а замовники зобов'язалися здійснити оплату фактично понесених позивачем витрат.

Пунктом 3.4.1 договору від 12.02.2010року №12682, з урахуванням змін внесених додатковою угодою від 09.02.2012року, передбачено обов'язок відповідача, як замовника-1, в рахунок відшкодування витрат власника з виконання робіт з реконструкції власних мереж ( заміну існуючого трансформатора в КТП-321) в сумі 18466грн.69коп. на протязі 7 днів на підставі наданого позивачем рахунку.

Рахунок №100 від 10.02.2012року на оплату 18466грн.69коп. відповідач отримав особисто 15.02.2012року, про що свідчить його підпис на рахунку (аркуш справи 36).

Додатковою угодою №34264 від 04.02.2013року позивач та відповідач відстрочили строк остаточних розрахунків фактичних витрат позивача в сумі 18466грн.69коп. - до 30.03.2013року.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому відповідно до ст.. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним лише належним чином.

Належним виконанням є виконання, що відповідає умовам договору та вимогам закону, тобто виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 12.02.2010року №12682 (з урахуванням змін внесених додатковими угодами від 09.02.2012року та від 04.02.2013року) з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав свої обов'язки за договором від12.02.2010року №12682. Факт виконання позивачем передбачених договором робіт підтверджується наданими до матеріалів справи актами приймання-передачі виконаних робіт з реконструкції від 27.12.2011року, приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 27.12.2011року, актом робочої технічної комісії про прийняття в експлуатацію об'єктів розподільчих електричних мереж від 27.12.2011року.

Відповідач своїх обов'язків за договором не виконав і кошти в сумі 18466грн.69коп. в строк до 30.03.2013року не перерахував.

Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Жодних належних доказів на підтвердження виконання обов'язків за договором від12.02.2010року №12682 та перерахування позивачу 18466грн. 69 коп. боргу, як і будь-яких заперечень проти позовних вимог, відповідач суду не надав.

За таких підстав, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 18466грн. 69 коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки матеріалами справи доведено невиконання відповідачем грошового зобов'язання, позовні вимоги про стягнення 3% річних в сумі 162грн.41коп. за період прострочки з 31.03.2013року по 15.07.2013року також підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені, суд виходить із наступного.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі штрафу, пені); відшкодування збитків.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарську відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції (ч.2 ст.217 ГК України).

Згідно зі статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Вимога про стягнення пені заявлена позивачем на підставі пункту 4.2 договору від 12.02.2010року, яким передбачено, що у випадку невиконання замовником умов договору та порушенні строку оплати фактичних витрат власника, він несе відповідальність шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов договору та приписів чинного законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 793грн.41коп. за період прострочки з 31.03.2013року по 15.07.2013року заявлена позивачем обгрунтовано і ця сума підлягає стягненню.

З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному розмірі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 інші реквізити суду невідомі на користь публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» м. Херсон вул. Пестеля 5:

- на поточний рахунок № 26009010034604 АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627 ідентифікаційний код 05396638- 18466грн. 69 коп. основного боргу;

- на поточний рахунок № 26007010068166 у ПАТ "ВТБ Банк" МФО 321767 ідентифікаційний код 05396638 - 793грн. 41 коп. пені, 162грн. 41 коп. - 3% річних та 1720грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06 вересня 2013р.

Суддя З.І. Ємленінова