Рішення № 33322398, 05.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13957/13 05.09.13За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова

компанія «Оранта»

про стягнення грошових коштів в порядку регресу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Царенков А.Ю. (довіреність № 3671/18 від 20.12.2012р.);

від відповідача: не з'явились;

В судовому засіданні 05.09.2013р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (надалі ПАТ «СК «АХА Страхування», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (надалі ВАТ НАСК «Оранта», відповідач) суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 5544, 54 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «СК «АХА Страхування» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 3083052 05АВ від 22.01.2011р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Chevrolet Lacetti, державний номер АА 2177 СЕ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Mercedes Benz, державний номер АМ 5308 АХ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ВАТ НАСК «Оранта» позивачем було направлено останньому заяву про регресні вимоги. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 5544, 54 грн. в судовому порядку.

Відповідач у відзиві на позов просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не було надано платіжного доручення з підтвердженням суми відшкодування яка ним була сплачена, не представлено документів підтверджуючих розмір збитку завданого застрахованому ним автомобілю у ДТП 17.10.2011р., і такі не були надані, в тому числі, на лист ВАТ НАСК «Оранта» за вих. № 09-02-07/24993 від 15.10.2012р..

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором добровільного страхування наземного транспорту № 3083052 05АВ від 22.01.2011р. у АТ «СК «АХА Страхування», застраховано автомобіль Chevrolet Lacetti, державний номер АА 2177 СЕ, страхувальником по договору є Таран Ігор Володимирович, вигодонабувачем ПАТ «УкрСиббанк».

Довідкою за № 8896032 про дорожньо-транспортну пригоду (за даними бази АІПС ДТП) підтверджено настання 17.10.2011р. дорожньо-транспортної пригоди - зіткнення за участю автомобілів Chevrolet Lacetti, державний номер АА 2177 СЕ, яким керував Таран Дмитро Ігорович та Mercedes Benz, державний номер АМ 5308 АХ, під керуванням Мацинського Сергія Ярославовича.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Мацинським С.Я. вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Дарницького районного суду міста Києва від 07.11.2011р., справа № 3-9171/2011р..

За страховим випадком - ДТП що сталась 17.10.2011р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складених страхових актів № 2011/U/MOD03504/UIA11129 від 15.11.2011р., № 2011/U/MOD03504/UIA10775 від 02.11.2011р. по договору страхування № 3083052 05АВ від 22.01.2011р. здійснено виплату сум страхового відшкодування по розміру 2496, 89 грн. та 3047, 45 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2313 від 07.11.2011р., № 34108 від 17.11.2011р..

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу Chevrolet Lacetti, державний номер АА 2177 СЕ в результаті його пошкодження при ДТП, визначено згідно складеної калькуляції ремонту по сумі 4184, 89 грн. та рахунку виставленого ремонтною організацією № 793 від 24.10.2011р., розрахунки страхового відшкодування є додатками до страхових актів від 02.11.2011р., від 15.11.2011р..

Виплата страхового відшкодування по сумі 3047, 45 грн. здійснена згідно виставленого рахунку № 793 від 24.10.2011р. безпосередньо особі, якою проводився ремонт автомобіля, та в межах складеної ремонтної калькуляції по сумі 2496, 89 грн., розрахунки страхового відшкодування є свідченням оціненої шкоди, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого (автомобілю Chevrolet Lacetti, державний номер АА 2177 СЕ). Отримання пошкоджень транспортним засобом у ДТП 02.07.2012р. підтверджується актом огляду транспортного засобу після аварії.

Окрім того, положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» в редакції, що чинна з 19.09.2011р., у п. 36.2 прямо передбачають можливість здійснення виплати страхового відшкодування у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем Mercedes Benz, державний номер АМ 5308 АХ підтверджується постановою Дарницького районного суду міста Києва від 07.11.2011р..

Пунктом 36.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (в редакції закону на час настання страхового випадку) передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Представленим до матеріалів справи витягом з централізованої бази даних Моторного транспортного страхового бюро України підтверджено, що транспортний засіб - автомобіль Mercedes Benz, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Chevrolet Lacetti, державний номер АА 2177 СЕ, взято на страхування ВАТ НАСК «Оранта» про що укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВЕ/1851646.

Відповідачем на вимоги суду (ухвала від 24.07.2013р.) не представлено договору (полісу ВЕ/1851646) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів що укладений з власником автомобіля Mercedes Benz за участю якого сталась ДТП 17.10.2011р., а факт укладення зазначеного договору підтверджено матеріалами справи (витягом з централізованої бази МТСБУ, довідкою № 8896032 про дорожньо-транспортну пригоду).

Жодних належних доказів, що за вказаним договором застраховано цивільну відповідальність іншої особи, що вказаний договір укладений не у відношенні відповідальності водія визнаного винним у ДТП 17.10.2011р. відповідачем суду не надано, про наявність таких - у спростування вимог позивача протягом досить тривалого часу розгляду справи (з 24.07.2013р.) суд не повідомлено.

Положення ГПК України не передбачають вчинення з боку суду дій спрямованих на примусове вилучення документів, які не надаються сторонами, а всі можливі дії, спрямовані на встановлення зазначених обставин саме при безпосередньому дослідженні доказів необхідних для вирішення спору, судом були вчинені.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Chevrolet Lacetti, державний номер АА 2177 СЕ відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до ПАТ «СК «АХА Страхування» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування № 3083052 05АВ від 22.01.2011р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ВАТ НАСК «Оранта» як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Chevrolet Lacetti, державний номер АА 2177 СЕ.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Тобто, в розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

Згідно даним бази МТСБУ за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/1851646) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000 грн., франшиза - 2. Тобто, згідно положень ст. 12 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» складає 2% від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих, і в даному випадку - 1000 грн. (2% від ліміту - 50000 грн.).

Доводи позивача відповідачем не спростовані що є підставою для стягнення з відповідача суми збитку в розмірі 4544, 34 грн. (5544, 34 грн. - 1 000 грн. розмір франшизи за полісом), а вимоги позивача щодо відшкодування відповідачем іншої частини виплаченого страхового відшкодування не узгоджуються з наведеними положеннями закону, оскільки відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та обмежується укладеним договором страхування.

Випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.

Згідно порядку виплати страхового відшкодування відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції чинній з 19.09.2011р. та застосовується до спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 17.10.2011р., відповідно до ст. 35 (п. 35.1) закону, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

У відповідності до вимог ст. 36 (п. 36.2) закону: страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом зазначених строків від дня отримання страховою компанією регресної вимоги, неприйняття рішення про здійснення страхового відшкодування чи про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Заява про регресні вимоги за вих. 1574 АР від 07.07.2012р. міститься в матеріалах справи, а її отримання відповідачем 04.12.2012р. підтверджено реєстровим вхідним 8174 від 24.07.2012р., та відповіддю страхової компанії за № 09-02-07/24993 від 15.10.2012р..

Враховуючи нездійснення виплати на користь позивача згідно вказаної вимоги, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату судового збору в розмірі 1720, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 1393, 60 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська 7-Д, ідент. код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська 8, ідент. код 20474912) 4544, 34 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок чотири гривні 34 копійки) страхової виплати в порядку регресу, 1393, 60 грн. (одну тисячу триста дев'яносто три гривні 60 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

дата підписання рішення 06.09.2013

Суддя Р.І. Самсін