ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/11002/13 29.08.13
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миропільська 39"
про стягнення 33 950,84 грн.
за участю представників:
від позивача : Гаркавенко С.В. - представник за довіреністю № 91/2013/01/28-4 від 28.01.2013 р.від відповідача :Кіщук Т.В. - представник за довіреністю № 213-34 від 01.07.2013 р.
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Київенерго" з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миропільська 39" про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 33 950,84 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 3515448 від 28.11.2003 р. про постачання електричної енергії в частині повноти та своєчасності плати за надані послуги, внаслідок чого у Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миропільська 39" утворилась заборгованість в сумі 33 950,84 грн. за період з 01.04.2012 р. по 01.06.2013 р.
У позові Публічне акціонерне товариство "Київенерго" просить суд стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миропільська 39" заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 31 770,91 грн. за період з 01.04.2012 р. по 01.06.2013 р., пеню в сумі 1 641,95 грн. за період з 01.12.2012 р. по 01.06.2013 р. та 3% річних в сумі 537,98 грн. за період з 01.04.2012 р. по 01.06.2013 р., а всього - 33 950,84 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, вказав, що заборгованість у нього відсутня, оскільки об'єм спожитої електричної енергії повинен визначатись по 12-ти лічильниках, а не по 16-ти, як визначив позивач. Крім того, зазначив, що позивачем невірно нараховані мережеві втрати та неправильно застосовано тариф, оскільки не враховано положення постанови Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011 р. "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги". Просив відмовити у позові.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.
28.11.2003 р. між Акціонерною компанією "Київенерго", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго"), як електропостачальною організацією, та відповідачем - Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Миропільська 39" (далі - ОСББ "Миропільська 39"), як споживачем, був укладений договір № 3515448 на постачання електричної енергії (далі - договір).
Згідно п 1.1 договору електропостачальна організація зобов'язується постачати електричну енергію відповідно до умов цього договору, а споживач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату електричної енергії за тарифами, що регулюються згідно з умовами, визначеними у ліцензії на постачання електричної енергії та в разі зміни публікуються у пресі, виконує інші умови, визначені договором та додатками до нього, які є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 2.1 договору електропостачальна організація зобов'язується постачати електроенергію як різновид товарної продукції споживачу:
- в межах дозволеної до використання потужності;
- згідно з величинами постачання електроенергії за умовами своєчасної оплати використаної електроенергії, виконання споживачем ПКЕЕ, ПУЕ;
- згідно з категорійністю, гарантованим рівнем надійності схем електропостачання струмоприймачів.
У свою чергу, споживач зобов'язаний, згідно з п. 4.1 договору, своєчасно та у повному обсязі здійснювати розрахунки за електричну енергію відповідно до встановлених договором умов та термінів оплати, а також вносити інші платежі за виконання електропостачальною організацією робіт та надання послуг, пов'язаних з електропостачанням, вартість яких не входить до складу тарифу.
У судовому засіданні встановлено, що позивач умови договору виконав, надав відповідачу послуги з постачання електроенергії. Відповідач на виконання договору оплатив вартість електричної енергії, спожитої для місць загального користування та роботи ліфтів. Зазначені обставини сторонами не заперечуються.
Спір у справі виник з тих підстав, що відповідач не в повному обсязі сплачує поставлену йому позивачем електроенергію, а саме - за обсяг електроенергії, що обліковується 4 лічильниками, що встановлені у насосній станції підкачки холодної води та бойлерної, за обсяг електроенергії, що враховується як витрати в мережі електропередач, а також за обсяг електроенергії, що нараховується як холостий хід трансформатора ТП-5961.
Перевіряючи доводи сторін та вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.
Відповідно до п. 4.2 договору споживач зобов'язується для визначення величин використаної електроенергії знімати та надавати за установленою формою до електропостачальної організації показання розрахункових електролічильників та електролічильників субспоживачів з кожної точки обліку окремо згідно з календарним графіком, а також вести облік електричної енергії в журналі встановленої форми.
У судовому засіданні встановлено, що згідно з додатком № 3.1 до договору постачання у відповідача були встановлені 4 прилади обліку електричної енергії у насосній станції підкачки холодної води та бойлерної станції № 70473, № 82072, № 61046 та № 126984. При цьому представник відповідача зазначив, що насосна та бойлерна станції знаходяться на балансі ОСББ "Миропільська 39" згідно умов договору (додаток № 8).
22.09.2009 р. вказані засоби розрахункового обліку електричної енергії були замінені відповідачу за актом № 0601001145 на лічильники № 17419, № 17104, № 17357, № 17518 з фіксуванням відповідних показників, що підтверджується актами технічної перевірки приладів обліку електричної енергії від 14.10.2009 р.
Оскільки відповідач за спірними приладами обліку звіти про використану електроенергію позивачу не надавав, ПАТ "Київенерго" самостійно здійснювало контроль за споживання електричної енергії за вказаними лічильниками шляхом їх огляду та складання актів контрольного огляду засобів обліку.
Так, актами контрольного огляду засобів обліку за період з 01.04.2012 р. по 01.06.2013 р., наявними у справі, підтверджено, що відповідач отримував послуги з постачання електроенергії для потреб бойлерної та насосної станцій ОСББ. Про вказану обставину також свідчать звіти про використану електроенергію, рахунки-розшифровки, акти прийняття-передавання товарної продукції, рахунки на сплату вартості отриманої електроенергії, які відповідачем не підписані, з тих підстав, що, як пояснив представник відповідача, показання лічильників були зняті позивачем одноособово, без участі споживача електроенергії, а самі лічильники знаходяться в місцях (приміщеннях), доступних лише споживачу.
Вищевказані акти контрольного огляду лічильників суд приймає в якості належних та допустимих доказів у справі, оскільки згідно з пунктом 4.7 договору постачальник має право доступу до належних споживачу засобів обліку електричної енергії вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання режимів споживання, а споживач зобов'язаний забезпечувати у будь-який час доби безперешкодний доступ представників електропередавальної організації до систем та приладів обліку.
Щодо доводів відповідача про подвійне нарахування ПАТ "Київенерго" втрат електричної енергії в мережах основного споживача (мережевих втрат) при визначенні обсягу спожитої електричної енергії, оскільки такі втрати вже є складовою собівартості послуг з централізованого постачання холодної та гарячої води, суд зазначає, що порядок визначення (розрахунковим шляхом) технологічних втрат електричної енергії в мережах на ділянці від місця встановлення розрахункових засобів обліку до межі балансової належності зазначається в договорі.
Відповідно до п. 6.25 Правил користування електричною енергією у разі встановлення розрахункових засобів обліку не на межі розподілу балансової належності електромереж значення обсягу електричної енергії, визначеного за показами такого засобу обліку, приводиться до відповідної межі балансової належності електромереж, а саме - втрати електричної енергії на ділянці мережі від точки обліку до точки вимірювання відносяться на рахунок організації, на балансі якої перебуває зазначена ділянка мережі.
Згідно з п. 6.26 Правил користування електричною енергією величина технологічних втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача, що пов'язані з передачею електричної енергії в електричні мережі інших суб'єктів господарювання, визначаються цим споживачем або за домовленістю електропередавальною організацією розрахунковим шляхом відповідно до однолінійної схеми електропостачання.
Погоджений електропередавальною організацією порядок розрахунків цієї величини та її значення вказується у відповідних договорах.
Так, згідно з вищезгаданим додатком № 3.1 до договору про перелік об'єктів споживача, сторони погодили розрахунок мережевих втрат у відсотковому відношенні втрати в мережі по кожному лічильнику окремо, а, отже, умови договору повинні виконуватись сторонами належним чином.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позивачем при встановленні обсягу спожитої ОСББ "Миропільська 39" електричної енергії правильно враховані мережеві втрати.
Крім того, судом встановлено, що ОСББ "Миропільська 39" вже оскаржувало до суду умови даного договору (№ 3515448 від 23.11.2003 р.) щодо оплати вартості електроенергії, облікованої приладами обліку, встановленими у насосній та бойлерній станціях, а також щодо нарахування мережевих втрат, тобто з тих же підстав, з яких не визнає позов у даній справі.
Так, рішенням господарського суду м. Києва у справі № 42/289 від 19.09.2009 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2008 року, постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2009 року, у задоволенні позову ОСББ "Миропільська 39" було відмовлено та визнано договір між сторонами таким, що укладений у відповідності до технічних умов та вимог чинного законодавства.
Отже, обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили у справі № 42/289, доказуванню не підлягають відповідно до ст.. 35 ГПК України.
Стосовно тверджень відповідача про незастосування позивачем положень Постанови КМУ № 869 від 01.06.2011 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Законів України "Про природні монополії" та "Про електроенергетику" органом державного регулювання діяльності в енергетиці є Національна комісія регулювання електроенергетики України, яка у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами. При цьому саме НКРЕ України надано повноваження встановлення тарифів на електричну енергію, тарифів на її передачу та постачання.
Як встановлено судом, позивачем - ПАТ "Київенерго" відповідно до умов договору при розрахунку вартості спожитої активної електричної енергії застосовуються тарифи, які встановлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України. При цьому Постанова Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги", на яку посилається відповідач, визначає загальний порядок встановлення, механізм і спосіб розрахунку ліцензіатами з постачання електричної енергії за регульованим тарифом роздрібних тарифів для споживачів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що ПАТ "Київенерго" правильно визначило обсяг спожитої відповідачем електроенергії та тарифи за її споживання, при цьому належним чином виконавши умови договору про постачання електричної енергії № 3515448 від 28.11.2003 р.
Однак, відповідач зі свого боку умови договору в частині повноти сплати вартості послуг не виконав, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за спожиту електричну енергію.
Наявність заборгованості відповідача підтверджується звітами про використану активну електроенергію за спірний період, актами контрольного огляду засобів обліку електричної енергії, рахунками-розшифровками, актами приймання-передачі товарної продукції, а також довідкою про надходження коштів за спожиту електричну енергію.
Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Оскільки судом встановлено, що позивач правомірно заявив вимоги про стягнення з відповідача несплаченої заборгованості за надані послуги з постачання електричної енергії по договору № 3515448 від 28.11.2003 р. за період з 01.04.2012 р. по 01.06.2013 р. в сумі 31 770,91 грн., а доказів належної оплати заборгованості суду не надано, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 31 770,91 грн. основного боргу.
Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1 641,95 грн. за період з 01.12.2012 р. по 01.06.2013 р. та 3% річних в сумі 537,98 грн. за період з 01.04.2012 р. по 01.06.2013 р.
Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно п. 5.1 договору за несвоєчасне внесення платежів за електричну енергію та інших платежів споживач сплачує електропостачальній організації пеню в розмірі 0,75% за кожний день прострочення платежів, але не більше розміру встановленого чинним законодавством.
Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення пені та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.
Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми штрафних санкцій та матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 1 641,95 грн. за період з 01.12.2012 р. по 01.06.2013 р. та 3% річних в сумі 537,98 грн. за період з 01.04.2012 р. по 01.06.2013 р.
На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, суд задовольняє позов у повному обсязі.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миропільська 39" про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 33 950,84 грн. задовольнити.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миропільська 39" (02192, м. Київ, вул. Миропільська, 39, ідентифікаційний код 26437533) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 31 770 (тридцять одна тисяча сімсот сімдесят) грн. 91 коп., пеню в сумі 1 641 (одна тисяча шістсот сорок одна) грн. 95 коп. та 3% річних в сумі 537 (п'ятсот тридцять сім) грн. 98 коп.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миропільська 39" (02192, м. Київ, вул. Миропільська, 39, ідентифікаційний код 26437533) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 29 серпня 2013 року.
Повний текст рішення підписаний 03 вересня 2013 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Суддя К.І. Головіна
Судове рішення № 33322327, Господарський суд м. Києва було прийнято 29.08.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/11002/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: