Рішення № 33322296, 30.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11307/13 30.08.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія "К"Ю БІ І Україна»ДоВідкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» Простягнення 8 014,45 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивачаПахолок Т.П.Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія "К"Ю БІ І Україна» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (далі - відповідач) про стягнення 8 014,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.06.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.07.2013 р.

03.07.2013 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач зазначив, що у даному випадку спірна ДТП трапилась з вини двох водіїв, у зв'язку із чим розмір страхового відшкодування повинен бути визначений у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.07.2013 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи відкладено до 22.07.2013 р.

16.07.2013 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшла копія полісу №АА/2432880, яку останній просив долучити до матеріалів справи.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду м. Києва від 22.07.2013 р., у зв'язку із перебуванням судді Куркотової Є.Б. у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, справу №910/11307/13 передано для розгляду суді Прокопенко Л.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.07.2013 р. справу №910/11307/13 прийнято в провадження судді Прокопенко Л.В., розгляд справи відкладено до 16.08.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду м. Києва від 15.08.2013 р., у зв'язку із поверненням судді Куркотової Є.Б. з відпустки, з метою дотримання процесуальних строків, справу №910/11307/13 передано для розгляду суді Куркотовій Є.Б.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.08.2013 р. суддею Куркотовою Є.Б. справу №910/11307/13 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 16.08.2013 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.08.2013 р. у зв'язку із нявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 30.08.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, надав пояснення по справі, за змістом яких підтвердив, що спірна ДТП пригода трапилась з вини двох водіїв, тобто страхувальників сторін, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься довідка про ДТП №8973413.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

08.11.2011 р. між позивачем та ТОВ «ВІНКХАУС Україна» укладено договір страхування автотранспорту №CAS0012180, за яким позивач страхує майнові інтереси останнього, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортного засобу «Toyota», державний реєстраційний номер АА 2756 ЕР.

06.03.2012 р. о 08 годині 30 хвилини на 435 км. 135 м. автодороги Н-08 Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя, водій Биченков В.М., керуючи автомобілем «ВАЗ 21070», державний реєстраційний номер АР 0511 АЕ, при перестроєні з правої смуги руху в ліву, не надав дороги автомобілю «Toyota», державний реєстраційний номер АА 2756 ЕР, який рухався в попутному напрямку по тій смузі руху на яку він мав намір перестроїтися, внаслідок чого сталося зіткнення та пошкодження транспортних засобів, що підтверджується довідкою Роти дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції ГУ МВС України в Дніпропетровській області.

В даному випадку ДТП сталося з вини двох водіїв, що підтверджується довідкою про ДТП №8973413 від 19.11.2012 р., а саме внаслідок порушення водіями п. 10.3 Правил дорожнього руху України, у зв'язку із чим водіїв Биченкова В.М. та Сумарокова Є.М. визнано винними у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто їх до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, що не заперечується сторонами у справі.

Відповідно до звіту автотоварознавчого дослідження з визначення вартості збитку у результаті пошкодженя транспортного засобу №47/2012, складеного 23.03.2012 р. суб'єктом оціночної діяльності ПП Ченцовим А.А. (свідоцтво о регістрації у державному реєстрі оцінщиків України №8317 від 19.07.2010 р.), вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Toyota», державний реєстраційний номер АА 2756 ЕР, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 6 342,50 грн.

Згідно рахунку №А3714 від 12.03.2012 р., складеного ТОВ «Алмаз Мотор ЛТД» (СТО) вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Toyota», державний реєстраційний номер АА 2756 ЕР, внаслідок пошкодження у спірному ДТП, становить 9 014,45 грн.

Страховим актом №1500006840 від 27.03.2012 р. пошкодження транспортного засобу марки «Toyota», державний реєстраційний номер АА 2756 ЕР, внаслідок ДТП, що сталося 06.03.2012 р. о 08 годині 30 хвилини на 435 км. 135 м. автодороги Н-08 Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 8 014,45 грн.

Виконуючи зобов'язання за договором, позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 8 014,45 грн. на рахунок ТОВ «Алмаз Мото ЛТД», що підтверджується платіжним дорученням №1000016075 від 29.03.2012 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 8 014,45 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із довідки про ДТП №8973413 від 19.11.2012 р. вбачається, що транспортний засіб - автомобіль «ВАЗ 21070», державний реєстраційний номер АР 0511 АЕ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Toyota», державний реєстраційний номер АА 2756 ЕР належить Биченкову В.М. та знаходився під його керуванням.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що ДТП, сталося з вини водія Сумарокова Є.М., що керував транспортним засобом «Toyota», державний реєстраційний номер АА 2756 ЕР та водія Биченкова В.М., що керував транспортним засобом «ВАЗ 21070», державний реєстраційний номер АР 0511 АЕ.

Згідно із абз. 1 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.

Таким чином, у даному випадку, при наявності вини двох осіб, діяльністю яких було завдано шкоди автомобілю «Toyota», розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина учасників ДТП визначається судом як рівна, а тому розмір відшкодування шкоди, заподіяної страхувальнику позивача з вини Биченкова В.М. становить 50 відсотків. Учасниками судового процесу не надано обґрунтованих пояснень стосовно іншого ступеня вини кожного із учасників ДТП.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації Биченковим В.М. транспортного засобу автомобіля «ВАЗ 21070», державний реєстраційний номер АР 0511 АЕ, застрахована відповідачем згідно із полісом №АА/2432880.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АА/2432880) віднесено до 3-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі. Строк дії полісу з 18.03.2011 р. по 17.03.2012 р.

Відповідно до п. 4 полісу №АА/2432880 страхувальником - особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є Биченков Валерій Миколайович, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним автомобіля «ВАЗ 21070», державний реєстраційний номер АР 0511 АЕ була застрахована відповідачем.

Положеннями п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045) визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Заявою №3062/265КБ від 09.01.2013 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 8 014,45 грн.

Проте, останній відповіді не направив та виплату страхового відшкодування не здійснив, що зумовило звернення позивача із позовом до суду.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Тобто, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", тобто спеціальним законам, який застосовується до спірних правовідносин, зокрема ст. 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а саме у даному випадку, вартістю відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно звіту експерта, а не рахунками СТО.

Матеріалами справи підтверджено (звіт №47/2012 від 23.03.2012 р.), що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Toyota», державний реєстраційний номер АА 2756 ЕР, в результаті його пошкодження при ДТП складає 6 342,50 грн., а ступінь вини Биченкова В.М. у скоєнні ДТП становить 50%.

Полісом №АА/2432880, передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., франшиза - 510,00 грн.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Враховуючи визначені полісом №АА/2432880 розміри лімітів відповідальності та франшизи, встановлений судом розмір шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивач, а також встановлену судом ступінь вини Биченкова В.М., відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 2 661,25 грн. (6 342,50 грн. * 50% вини Биченкова В.М. - 510,00 грн. франшизи).

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 2 661,25 грн.

В іншій частині заявлених до стягнення позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "К"Ю БІ І Україна» задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "К"Ю БІ І Україна» (02094, м. Київ, бул. Праці, 2/27; код ЄДРПОУ 25395057) страхове відшкодування в сумі 2 661 (дві тисячі шістсот шістдесят одна) грн. 25 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 571 (пятсот сімдесят одна) грн. 30 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Повний текст рішення складено та підписано 02.09.2013 р.