Ухвала суду № 33320512, 04.09.2013, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/6236/13-ц

Провадження №6/751/1355/2013

УХВАЛА

04 вересня 2013 року м.Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Косач І. А.

при секретарі Великородна М. О.

з участю заявниці ОСОБА_1

представника заявниці ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові заяву ОСОБА_1 про поновлення строку, визнання незаконним та скасування рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 02.03.2012р. по справі за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

Встановив:

До суду від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення строку, визнання незаконним та скасування рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 02.03.2012р. по справі за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги наступним.

Вважає, що оскаржуване нею рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 02.03.2012р. постановлене з грубим порушенням Конституції України, Закону України «Про третейські суди», інших норм чинного законодавства України та її законних прав.

Відповідно до тексту рішення вказано, що 30.09.2009р. між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу, згідно якого до ТОВ «Кредитні ініціативи» перейшли права кредитора за кредитним договором № SME0018252 від 30.09.2008р. Однак, в рішенні постійно діючого третейського суду немає жодного факту переходу права вимоги за договором поруки № SME0018252/2, який заявниця 30.09.2008р. укладала з ПАТ «Альфа-Банк». Тому заявниці не зрозуміло, чому постійно діючий третейський суд вирішив питання щодо стягнення з неї будь-яких сум як поручителя, бо жодною нормою ЦК України не передбачено, що можна переуступити вимоги за договором поруки. Тому вважає, що постійно діючим третейським судом грубо порушені вимоги ст. 51 Закону України «Про третейські суди».

В порушення ст. 12 Закону України «Про третейські суди» при постановленні рішення постійно діючий третейський суд не з'ясував, є між нею та позивачем третейська угода чи ні, є між нею та позивачем хоч якісь укладені угоди, діє чи ні укладена нею угода на момент розгляду справи в третейському суді.

Термін дії її договору поруки повинен бути припиненим 30 вересня 2010р. Про той факт, що ОСОБА_3 не виконує або неналежним чином виконує свої обов'язки за кредитним договором заявниця не знала.

На момент постановлення рішення постійно діючим третейським судом вже більше року діяло положення, внесене Законом України від 03 лютого 2011р. № 2983-VІ «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам», яким в ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» було доповнено п. 14, згідно якого третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Цей Закон набув чинності 12.03.2011р., тобто з цього часу рішення всіх третейських судів на території України щодо банківських кредитів стали незаконними.

В судовому засіданні при розгляді справи третейським судом укладений заявницею договір поруки не розглядався, на момент розгляду справи третейським судом, третейські суди відповідно до норм чинного законодавства України вже не мали права розглядати ніякі вимоги, які могли стосуватися укладеного не договору поруки.

Заявниця не укладала з ТОВ «Кредитні ініціативи» ніяких договорів та угод і тим більше не надавала згоди на розгляд спірних питань з ТОВ «Кредитні ініціативи» в жодному третейському суді України.

Крім того, в її випадку третейський суд виніс незаконне і необґрунтоване рішення, вона не була присутня в судовому засіданні і суд не з'ясовував, чи є між ТОВ «Кредитні ініціативи» і нею хоч якась укладена третейська угода.

Копію рішення третейського суду заявниця побачила тільки 26.03.2013р. при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження в Індустріальному відділі ДВС м. Дніпропетровська, тому вона вважає, що термін оскарження рішення третейського суду від 02.03.2012р. у неї починає рахуватися з 26.03.2013р., коли вона дізналася про наявність такого рішення третейського суду.

Просила поновити їй термін для оскарження рішення третейського суду і прийняти її заяву до розгляду. Визнати незаконним і скасувати рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 02.03.2012р. по справі № 490-12/135/12 про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором № SME0018252 у сумі за кредитом -70 212,16 грн., по відсотках - 3 962,57 грн., судові витрати по сплаті третейського збору в сумі 400,00 грн.

Заявниця та її представник в судовому засіданні заяву підтримали, просили її задовольнити.

Представник учасника третейського розгляду - ТОВ «Кредитні ініціативи», заінтересовані особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з»явились, про день та час слухання справи повідомлялись у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не відомі заяви про відкладення слухання справи до суду не надходило. Суд вважає за можливе слухати справу у відсутність представника учасника третейського розгляду - ТОВ «Кредитні ініціативи», заінтересованих осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4 за наявними матеріалами в справі.

Вислухавши пояснення заявниці та її представника, дослідивши матеріали справи № 751/6236/13-ц, матеріали третейської справи № 490-12/135/12, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено в судовому засіданні, третейським судом при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» 02.03.2012 р. по справі № 490-12/135/12 за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, згідно якого позовні вимоги банку були задоволенні в повному обсязі (а.с.17-19).

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з Законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про третейські суди", рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених даним Законом. Згідно із ст. 55 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду набирає чинності в день оголошення.

Статтею 389-5 ЦПК України, частиною 3 статті 51 Закону України «Про третейські суди» визначено вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду, а саме: справа, в якій прийнято рішення третейського суду не підвідомча третейському суду відповідно до Закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано судом недійсною; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідає вимогам Закону; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Доводи ОСОБА_1, про відсутність права переуступки вимоги за договором поруки, відсутність між нею та позивачем третейської угоди, та що кредитний договір є споживчим, а тому справа не підвідомча третейському суду, не можуть бути прийняті судом до уваги з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст. 1 Закону України "Про третейські суди", до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 2 Закону України "Про третейські суди", третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди", юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Згідно ст. 12 Закону України "Про третейські суди", третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди.

За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту.

Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, з якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди.

Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною.

Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження.

Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Згідно ст. 13 Закону України «Про третейські суди», якщо третейська угода укладена у вигляді третейського застереження, то вона вважається невід'ємною частиною угоди і щодо неї діють такі самі правила правонаступництва, що й до угоди в цілому.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов'язанні, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Поняття зобов'язання і сторони у зобов'язанні визначено главою 47 ЦК України. Згідно ст. 514 ЦК України визначений обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов'язанні, а саме перехід права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на зазначені норми Закону і надані суду докази, суд приходить до висновку, що до ТОВ «Кредитні ініціативи» згідно договору факторингу від 30.09.2009 року, укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ Кредитні ініціативи» перейшли права кредитора та сторони третейської угоди за кредитним договором № SME0018252 від 30.09.2008 року та договором поруки № SME0018252/2.

Відповідно до п. 22 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує, або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо непов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язку найманого працівника.

Згідно п. п. 1, 6 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», роз'яснено, що споживачем, права якого захищаються на підставі Закону, є лише громадянин (фізична особа), котрий придбає, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Тобто, позовна заява про захист прав споживача може бути подана саме споживачем, у разі порушення його прав, передбачених ст.ст. 4-15 ЗУ «Про захист прав споживачів».

ТОВ «Кредитні ініціативи» відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів» не є споживачем і позовна заява про стягнення заборгованості була подана до Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у зв'язку з порушенням ОСОБА_3 умов кредитного договору № SME0018252 від 30.09.2008р.

Судом встановлено, що позов пред'явлено до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, які були сторонами, а саме відповідачами по справі, на їх адресу надсилалась ухвала про початок розгляду третейської справи, копія позовної заяви, розрахунок заборгованості та копія рішення третейського суду від 02.03.2012р.(а.с. 1, 47 третейської справи № 490-12/135/12). Докази порушення третейським судом прав ОСОБА_1 на судовий захист цивільних справ відсутні.

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про третейські суди», суд вважає, що спір, по якому винесено рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 02.03.2012р. по справі за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підвідомчий третейському суду.

Рішення прийнято третейським судом у спорі, який передбачений третейською угодою п. 6.5. кредитного договору № SME00018252 від 30.09.2008р., п. 4.4 договору поруки № SME00018252/2 від 30.09.2008 р., а.с. 8-10, 14-15 справи № 490-12/135/12 третейського суду).

На час розгляду даної справи компетентним судом третейську угоду не визнано недійсною.

Оскільки в матеріалах третейської справи відсутні відомості щодо отримання ОСОБА_1 своєчасно копії рішення третейського суду, суд вважає, що заява про поновлення строку на подання заяви про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 02.03.2012 року підлягає задоволенню.

Враховуючи відсутність доведених заявником у встановленому ЦПК України порядку підстав для оскарження та скасування рішення третейського суду, вичерпний перелік яких встановлений ст. 389-5 ЦПК України та ч.3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди", суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 02.03.2012р. по справі за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 293, 389-1-389-6 ЦПК України, Законом України «Про третейські суди»,-

Ухвалив:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з заявою.

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 02.03.2012р. по справі за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цією ухвали.

Суддя І.А. Косач