Рішення № 3332009, 23.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Азовкабель»

До

Відкритого акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал»

Про

стягнення 480 077,09 грн.

Суддя Кондратова І.Д.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

Від позивача : Пшик І.М.- представник за довіреністю № 04/02/01 від 04.02.2009 року;

Від відповідача Кизима Г.М.- представник за довіреністю № 8 від 12.01.2009 року;

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Азовкабель»до Відкритого акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» про стягнення 480 077,09 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2009 р. порушено провадження у справі № 37/36, розгляд справи було призначено на 23.02.2009 року о 15-00.

Представник відповідача 23.02.2009 р. в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/36 від 12.02.2009 р. не виконав, проте через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2009 року розгляд справи було відкладено у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.03.2009 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого визнає суму основного боргу в розмірі 352244,06 грн. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем здійснений невірний розрахунок 3 % річних, інфляційних та пені.

Представник позивача в судовому засіданні 10.03.2009 року подав заяву про збільшення позовних вимог. Відповідно до поданої заяви позивач просить стягнути 352244,06 грн. суму основного боргу, 102352,51 грн. інфляційні витрати, 16035,23 грн. –3 % річних, 20695,22 грн. пені. Судом встановлено, що подана заява про збільшення позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому прийнята до розгляду.

У відповідності до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10.03.2009 року оголошувалась перерва до 16.03.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої зменшив суму позовних вимог та просив стягнути 352244,06 грн. суму основного боргу, 102352,51 грн. інфляцій витрати, 16035,23 грн. –3 % річних, 14516,27 грн. пені. Судом встановлено, що подана заява про зменшення позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому прийнята до розгляду.

У відповідності до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.03.2009 року оголошувалась перерва до 23.03.2009 року.

В судовому засіданні представник відповідача подав заяву, відповідно до якої просить відмовити в стягнення інфляційних, 3 % річних, які нараховані позивачем за період з 25.04.2008 року по 19.12.2008 року за прострочення оплати вартості товару згідно накладної № АК-0001602 від 25.04.2008 року.

Представник позивача в судовому засіданні 23.03.2009 року підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23.03.2009 року за згодою представників сторін було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Азовкабель»(постачальник), та Відкритим акціонерним товариством «Київський електротехнічний завод «Транссигнал»(покупець) були укладені договори поставки № 16/03/05 та № 16/03/06 (далі-договори), відповідно до умов яких продавець зобов’язується передати у власність покупцю вироби з кольорових металів, а саме : шину мідну ШММ 4.00х3.00 мм та дріт мідний прямокутний ПММ 4.00х8.00.

Умови договорів свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору за період з 27.04.2007 року по 19.02.2008 року позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 1164285,21 грн., що підтверджується відповідними накладними, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали досліджені судом у судовому засіданні. Факт отримання відповідачем продукції накладними підтверджується підписом повноважної особи відповідача, який скріплений печаткою юридичної особи відповідача. Представник відповідача в судовому засіданні визнавав факт отримання виробів згідно договорів на загальну суму 1164285,21 грн.

Крім того, згідно видаткової накладної № АК-0001602 від 25.04.2008 року позивач поставив, а відповідач отримав дріт мідний ПММ 4х8 в кількості 0,948 т вартістю 101869,24 грн.

За твердженням позивача, відповідач отриманий товар згідно накладної № АК-0001602 від 25.04.2008 року та договорів поставки № 16/03/05 та № 16/03/06, оплатив частково, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 352244,06 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Закритим акціонерним товариством «Торговий дім «Азовкабель»доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов’язання в повному обсязі, покладені на нього договорами. Відповідач у відзиві на позовну заяву сум основного боргу в розмірі 352244,06 грн.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання зобов’язання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару (п. 6.1 договорів), проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договорів за отриманий товар повністю розрахувався, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість згідно договорів розмірі 250374,82 грн.

Вимоги щодо стягнення заборгованості в розмірі 101869,24 грн. згідно видаткової накладної № АК-0001602 від 25.04.2008 року також визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Також, статтею 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема в частині 1 цієї статті зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судом встановлено, що шляхом поставки та отримання товару за накладною № АК-0001602 від 25.04.2008 року на загальну суму 101869,24 грн. між сторонами був укладений договір купівлі - продажу у спрощений спосіб.

Враховуючи те, що накладна не містять строк виконання зобов’язання за поставлений товар, кредитор вправі вимагати його виконання у порядку ст. 530 Цивільного кодексу України, положеннями якої передбачено: якщо строк (термін) виконання зобов’язання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, 12.12.2008 року позивач направляв на адресу відповідача претензію, в якій просив перерахувати на рахунок позивача суму основного боргу в розмірі 352244,06 грн.

Судом встановлено, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги за отриманий товар за накладною № АК-0001602 від 25.04.2008 року не розрахувався.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов в частині стягнення боргу в розмірі 352244,06 грн. (250374,82 грн. + 101869,24 грн.) визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Позивач посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 3 % річних в розмірі 16874,82 грн. які нараховані позивачем за період прострочення з 29.05.2007 року по 10.03.2009 року та інфляційні витрати в розмірі 102352,51 грн. за весь період прострочення.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи 3% річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Судом встановлено, що позивач направив відповідачу претензію 12.12.2008 року, а отже прострочення виконання грошового зобов’язання щодо оплати отриманого товару за накладною № АК-0001602 від 25.04.2008 року виникло з 20.12.2008 року, а для нарахування 3 % річних за період з 23.05.2008 року по 20.12.2008 року підстави відсутні. В зв’язку з чим суд відмовляє в стягненні 1775,04 грн. 3 % річних, які нараховані позивачем на суму боргу в розмірі 101869,24 грн. за період з 23.05.2008 року по 20.12.2008 року. В свою чергу вимоги щодо стягнення 3 % річних в розмірі 15099,78 грн. (16874,82 грн. - 1775,04 грн.) підлягають задоволенню згідно обґрунтованого розрахунку позивача.

Щодо вимог про стягнення інфляційних витрат, суд відзначає наступне. Відповідно до обґрунтованого розрахунку суду розмір інфляційних витрат становить 107492,28 грн.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Середній індекс інфляції за період розраховується за формулою: ІІ ср. = ІІ1 х ІІ2... х ІІХ/100, де ІІ1 –індекс інфляції за перший місяць заборгованості; ІІ2 –індекс інфляції за другий місяць заборгованості; ІІХ –індекс інфляції за останній місяць заборгованості

Інфляційне збільшення суми боргу розраховується за формулою: С. інфл. = С х ІІср., де С –сума боргу; ІІср.- середній індекс інфляції

Сума боргу з врахуванням індексу інфляції розраховується за формулою: С заг. = С + С інфл., де С –сума боргу; С інфл. - інфляційне збільшення суми боргу

Період заборгованості

Сума боргу (грн.)

Середній індекс інфляції за період№

Інфляційне збільшення суми боргуІ

Сума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

29.05.2007 - 15.06.2007

21930.00

1.000

0.00

21930.00

29.05.2007 - 15.06.2007

132106.32

1.000

0.00

132106.32

09.06.2007 - 27.08.2007

89167.67

1.043

3834.21

93001.88

05.07.2007 - 31.12.2007

178685.64

1.119

21263.59

199949.23

06.07.2007 - 28.09.2007

14829.12

1.043

637.65

15466.77

03.08.2007 - 04.12.2007

22633.92

1.081

1833.35

24467.27

01.01.2008 - 12.01.2008

178685.64

1.029

5181.88

183867.52

13.01.2008 - 14.01.2008

157896.80

1.029

4579.01

162475.81

31.07.2007 - 04.12.2007

181305.00

1.081

14685.70

195990.71

29.08.2007 - 12.01.2008

79211.16

1.097

7683.48

86894.64

26.10.2007 - 04.12.2007

90877.92

1.022

1999.31

92877.23

18.03.2008 - 10.03.2009

250374.82

1.165

41311.85

291686.67

20.12.2008 - 10.03.2009

101869.24

1.044

4482.25

106351.49

Частиною 1 п. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право: виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Тобто, виходячи зі змісту зазначеної вище норми права, суд може реалізувати своє право лише при наявності двох умов одночасно, а саме, коли це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів та, коли про це є відповідне клопотання.

Враховуючи те, що суд не може виходити за межі позовних без відповідного клопотання позивача, а дії відповідача є порушенням вимог договору та норм чинного законодавства, що є підставою для стягнення суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України, то позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат підлягають стягненню у заявленому позивачем розмірі, а саме у сумі 102352,51 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 14516,26 грн., яка нарахована позивачем відповідачу за прострочення виконання грошового зобов’язання за період з 18.03.2008 року по 29.04.2008 року.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 10.3.1 договорів сторони погодили, що у випадку невиконання грошових зобов’язань у термін, зазначений у п. 6.1 цього договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення виконання зобов’язання, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний день прострочки. Нарахування пені за прострочення строків оплати припиняється через 6 місяців від дня, коли оплата мала бути проведена.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Судом встановлено, що позивачем нарахована пеня за прострочення виконання зобов’язання щодо оплати вартості товару, отриманого згідно накладної № АК-0000482 від 19.02.2008 року. При цьому позивач вірно визначив розмір пені, період нарахування пені, а також розмір пені, який підлягає сплаті – 14516,26 грн.

Розрахунок суми пені

Розмір договірної пені - облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Сума пені за період прострочення

250374.82

18.03.2008 - 29.04.2008

43

10.0 %

2941,56

250374.82

30.04.2008 - 17.09.2008

141

12.0 %

11574,70

В свою чергу, розглянув клопотання відповідача про зменшення розміру пені, суд відзначає, що подане клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до частини 2 статті 616 Цивільного кодексу України, суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

В силу частини 3 статті 219 Господарського кодексу України, якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.

Крім того, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, враховуючи тяжке фінансове становище відповідача та заявлене ним клопотання, а також приймаючи до уваги, що відповідач повністю сплатив суму основного боргу, суд вважає за необхідне використати право, надане пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарсько процесуального кодексу України, частиною 2 статті 233 Господарського кодексу України, та зменшити розмір пені до 10000,00 грн. У стягненні 4516,26 грн. пені судом відмовлено.

Крім того, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи тяжке фінансове становище відповідача, суд вважає за необхідне використатити право, надане суду пунктом 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, та розстрочити виконання рішення на 3 місяці.

Розстрочуючи виконання рішення суд приймає до уваги ті умови та обставини, що при застосуванні пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України щодо розстрочення виконання рішення № 37/36 від 23.03.2009 року, виконання вказаного рішення є більш вірогідним і є підстави вважати, що відповідач вчинить заходи щодо його належного і своєчасного виконання.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 192, 193, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал»(01135, м. Київ, вул. Жилянська, 97, код 00260652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Азовкабель»(юридична адреса : м. Київ, Оболонський проспект, 15, к. 285, адреса для листування 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7Д, код 32593671) 352244,06 грн. (триста п’ятдесят дві тисячі двісті сорок чотири грн. 06 коп.) основного боргу, 15099,78 грн. (п’ятнадцять тисяч дев’яносто дев’ять грн. 78 коп.) –3 % річних, 102352,51 грн. (сто дві тисячі триста пятдесят дві грн. 51 коп) –інфляційні витрати, 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.) –пені, 4842,13 грн. (чотири тисячі вісімсот сорок дві грн. 13 коп.) витрат по сплаті державного мита та 117,70 грн. (сто сімнадцять грн. 70 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення на три місяці та стягнувши :

з 13.04.2009 року - 117414,69 грн. (сто сімнадцять тисяч чотириста чотирнадцять гривень 69 коп.) - основного боргу, 5033 (п’ять тисяч тридцять три гривні 26 коп.) - 3 % річних, 34117,50 грн. (тридцять чотири тисячі сто сімнадцять грн. 50 коп.) інфляційні витрати, 3333,33 грн. (три тисячі триста тридцять три грн. 33 коп.) - пені, 4842,13 грн. (чотири тисячі вісімсот сорок дві грн. 13 коп.) витрат по сплаті державного мита та 117,70 грн. (сто сімнадцять грн. 70 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

з 13.05.2009 року - 117414,69 грн. (сто сімнадцять тисяч чотириста чотирнадцять гривень 69 коп.) - основного боргу, 5033 (п’ять тисяч тридцять три гривні 26 коп.) - 3 % річних, 34117,50 грн. (тридцять чотири тисячі сто сімнадцять грн. 50 коп.) інфляційні витрати, 3333,33 грн. (три тисячі триста тридцять три грн. 33 коп.) - пені,

з 13.06.2009 року - 117414,69 грн. (сто сімнадцять тисяч чотириста чотирнадцять гривень 69 коп.) - основного боргу, 5033 (п’ять тисяч тридцять три гривні 26 коп.) - 3 % річних, 34117,50 грн. (тридцять чотири тисячі сто сімнадцять грн. 50 коп.) інфляційні витрати, 3333,33 грн. (три тисячі триста тридцять три грн. 33 коп.) - пені.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення року 27.03.2009 року