Ухвала суду № 33319596, 05.09.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 730/715/13-ц Провадження № 22-ц/795/1971/2013 Головуючий у I інстанції -Луговець О. А. Доповідач - Острянський В. І.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОстрянського В.І., суддів:Горобець Т.В., Хромець Н.С., при секретарі:Рудик І.І., за участю:представника ПАТ КБ „Приватбанк" Рожка С.М., відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 22 липня 2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 22 липня 2013 року, яким було задоволено позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що оскаржуване рішення суду є необгрунтованим і незаконним, внаслідок неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення не дослідив всі обставини справи, не перевірив надані позивачем письмові докази, не прийняв до уваги всіх заявлених апелянтом заперечень; що суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що з відповідача, згідно з рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 23 листопада 2009 року по цивільній справі № 2-718/09, була стягнута заборгованість за тілом кредиту в сумі 20333, 35 грн., на підставі якого був виданий виконавчой лист від 22.12.2009 року; на думку апелянта, оскільки заборгованість по виконавчому листу від 22.12.2009 року нею погашена, то у позивача відсутнє право нараховувати проценти за тілом кредиту; апелянт зазначає, що суд першої інстанції помилково послався в мотивувальній частині рішення на те, що вона не оспорювала наданий позивачем розрахунок суми заборгованості, оскільки вона неодноразово заявляла в суді першої інстанції про погашення нею заборгованості за рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 23 листопада 2009 року і відповідно про відсутність заборгованості за тілом кредиту.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ КБ „Приватбанк" просить відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду без змін, вважаючи, що місцевий суд постановив його з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, представника ПАТ КБ „ПриватБанк" Рожка С.М., відповідача ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

По справі встановлено, що 24 липня 2008 року між ПАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір та договір про відкриття картрахунку і обслуговування платіжної карти „Мікрокредит" № 240619-СRED, за яким банк надав ОСОБА_6 кредит на споживчі цілі в розмірі 25000 грн. під 32% річних зі строком погашення до 20 січня 2010 року шляхом перерахування коштів на картковий рахунок, а позичальник повинна була щомісячно сплачувати кредит, проценти, комісію за його користування згідно з узгодженим між сторонами графіком, який є додатком до зазнечених договорів, до повного виконання своїх кредитних зобов"язань (а.с.14-25). Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав, проте, позичальник свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість. В зв"язку з цим, за рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 23 листопада 2009 року було стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 23 873, 81 грн. (а.с.47). Вказане судове рішення знаходиться на примусовому виконанні у відділі ДВС Борзнянського РУЮ до даного часу і є невиконаним.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що незважаючи на наявність існуючого судового рішення про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк" заборгованості по кредитному договору станом на 11 серпня 2009 року, кредитні зобов"язання відповідачки перед установою банку залишаються невиконанами в повному обсязі, а тому подальше нарахування банком процентів за користування кредитними ресурсами є правомірним.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Разом з тим, припинення зобов'язання можна визначити як, звільнення сторін даного зобов'язання від прав та обов'язків, що становлять зміст зобов'язання та припинення правового зв'язку між ними.

Підстави припинення зобов'язання визначені в статтях 599, 600, 601, 604-609 ЦК України. Вказані статті не містять такої підстави припинення зобов'язання, як ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора та стягнення сум заборгованості з боржника.

Таким чином, за відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином, відповідно до статті 599 ЦК України. Відповідно до статті 526 ЦК України, яка містить основні критерії належного виконання зобов'язання, зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Крім того, належне виконання зобов'язання також включає в себе виконання зобов'язання належними сторонами, в обумовлені строки, в погодженому або визначеному місці, тощо (регулюється главою 48 ЦК України).

Тобто наявність рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 23.11.2009 року про стягнення з ОСОБА_6 на користь установи банку заборгованості за кредитним договором в сумі 23873, 81 грн., а саме: 20333, 35 грн - боргу по тілу кредиту, 2165, 52 грн. - боргу по процентах, 1374, 94 грн. - штрафних санкцій, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини між сторонами кредитного договору, не звільняє позичальника від відповідальності за невиконання грошового зобов"язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, оскільки залишається невиконаним належним чином.

Посилання апелянта на той факт, що на даний час нею погашена заборгованость за рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 23 листопада 2009 року, апеляційний суд не може взяти до уваги, оскільки на підтвердження даного факту ОСОБА_6 не надано належних доказів.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 22 липня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: