Ухвала суду № 33319002, 22.08.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Єрмічова В.В.

Суддя-доповідач:Моніч Б.С.

УХВАЛА

іменем України

"22" серпня 2013 р. Справа № 125/225/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Хаюка С.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Барського районного суду Вінницької області від "04" лютого 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до судді Вищого адміністративного суду України Іваненко Я.Л., Вищого адміністративного суду України, судді Вінницького апеляційного адміністративного суду Сушко О.О., Вінницького апеляційного адміністративного суду, судді Вінницького окружного адміністративного суду Комар П.А,. Вінницького окружного адміністративного суду, Верховного суду України, Держави Україна про оскарження дій та бездіяльності, відшкодування майнової шкоди та шкоди здоров'ю ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до судді Вищого адміністративного суду України Іваненко Я.Л. (відповідач 1), Вищого адміністративного суду України (відповідач 2), судді Вінницького апеляційного адміністративного суду Сушко 0.0. (відповідач 3), Вінницького апеляційного адміністративного суду (відповідач 4), судді Вінницького окружного адміністративного суду Комар П.А. (відповідач 5), Вінницького окружного адміністративного суду (відповідач б), Верховного суду України (відповідач 7), держави Україна (відповідач 8), у якому просив:

1. Визнати протиправними дії 1-го Відповідача по створенню перешкод в виконанні конституційної норми, передбаченої ст.124 ч.5 Конституції України і встановленої щодо нього ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.03.2012 року в справі К9991/18369/12; визнати протиправними дії 1-го відповідача по привласненню 1-м Відповідачем повноважень судового органу (всупереч ст.124 ч.І Конституції); визнати протиправними дії 1-го Відповідача по включенню явно фальшивих відомостей в текст ухвали Вищого адміністративного суду від 27.09.12 року в справі К9991/59121/12 (справа №2а/0270/3540/12), які суперечать встановленим судовими рішеннями фактам та обставинам (що не підлягають доказуванню), внаслідок чого стало неможливим виконання вимог ст.55 та ст.129 Конституції України по захисту його прав в суді, та було протиправно унеможливлено судовий розгляд по суті касаційної справи К9991/59121/12 та адміністративної справи №2а/0270/3540/12 за його позовом. Та визнати, що внаслідок вищевказаних протиправних дій 1-го Відповідача йому було нанесено як матеріальну шкоду, так і моральну шкоду, пов'язану з нанесенням шкоди його здоров'ю.

2. Визнати протиправними дії та бездіяльність 3-го Відповідача, які виражені в ігноруванні обов'язків виконати дії, які забезпечували встановлення його права не сплачувати судовий збір в апеляційній справі №2а/0270/3540/12; визнати протиправними дії 3-го Відповідача по включенню явно фальшивих відомостей в матеріали апеляційної справи №2а/0270/3540/12 та по ігноруванню обов'язку включити в текст ухвали судді апеляційного суду в справі №2а/0270/3540/12 відомості про виконання ним ухвали про залишення його апеляційної скарги без руху в справі №2а/0270/3540/12 внаслідок чого стало неможливим виконання вимог ст.55 та ст.12 9 Конституції України по захисту його прав в суді, та було протиправне унеможливлено судовий розгляд по суті апеляційної та адміністративної справи №2а/0270/3540/12 за його позовом, а також було створено перешкоди для відкриття касаційного провадження в касаційній справі К9991/59121/12. Та визнати, що внаслідок вищевказаних протиправних дій 3-го Відповідача йому було нанесено як матеріальну шкоду, так і моральну шкоду, пов'язану з нанесенням шкоди його здоров'ю.

3. Визнати протиправними дії та бездіяльність 5-го Відповідача, які виражені в включенні явно фальшивих відомостей в текст ухвали судді Вінницького окружного адміністративного суду від 25.07.2012 р. (в адміністративній справі №2а/0270/3540/12) внаслідок чого стало неможливим виконання вимог ст.55 та ст.129 Конституції України по захисту його прав в суді, та було протиправно унеможливлено судовий розгляд по суті адміністративної справи ,№2а/0270/3540/12 за його позовом, а також було створено перешкоди для відкриття касаційного провадження в касаційній справі К9991/28093. Та визнати, що внаслідок вищевказаних протиправних дій 5-го Відповідача йому було нанесено як матеріальну шкоду, так і моральну шкоду, пов'язану з нанесенням шкоди його здоров'ю.

4. Визнати протиправною бездіяльність 1 - 6 Відповідачів по неувідомленню Генеральної прокуратури України про наявність доказів злочинів, які дозволяють встановити організаторів вбивства ОСОБА_4, про які 1-6 Відповідачі дізнались з отриманих від нього судових документів в справі в справі №2а/0270/3540/12, та визнати що внаслідок такої бездіяльності 1 - 6 Відповідачів його було нанесено моральну шкоду, пов'язану з нанесенням шкоди його здоров'ю.

5. Визнати неправомірною бездіяльність 2-го, 4-го та 6-го Відповідачів, виражену в незабезпечені обліку адміністративним апаратом 2-го, 4-го та 6-го Відповідачів документів, які містять повідомлення про злочини, внаслідок чого йому було нанесено моральну шкоду, пов'язану з нанесенням шкоди його здоров'ю. А також зобов'язати 2, 4, 6-го Відповідача вести облік документів, які містять повідомлення про злочини.

6. Визнати протиправною бездіяльність 7-го Відповідача по не скасуванню постанови ВСУ №6 від 12.06.2009р, якою 7-й Відповідач протиправно привласнив собі повноваження тлумачити закони (віднесених до виключних повноважень Конституційного Суду) внаслідок чого порушується публічний порядок, встановлений ст.150 п.2 Конституції України та створюються перешкоди по виконанню судами України норм ст.ст.55, 129 Конституції України та Рішень Конституційного Суду України. Та визнати, що внаслідок вищевказаних протиправних дій та бездіяльності 7-го Відповідача йому було нанесено як матеріальну шкоду, так і моральну шкоду,

7. Визнати, що протиправні дії та бездіяльність 1 - 8 Відповідачів, зазначені в цьому позові, призвели до порушення його прав на безпеку, здоров'я, честь та гідність, гарантованих йому ст. З Конституції України.

8. Стягнути з усіх Відповідачів 8 млрд. (вісім мільярдів) гривень на його користь за заподіяну йому матеріальну шкоду (в розмірі 3 мільярди 750 мільйонів грн.) і моральну шкоду (пов'язану з заподіянням шкоди його здоров'ю (в розмірі 4 млрд.2 50 млн. грн.) нанесену йому протиправними діями та бездіяльністю 1 - 7 Відповідачів, поклавши на 1 - 8 Відповідачів солідарну відповідальність згідно ст.1190 ЦК.

9. Стягнути з Відповідачів всі судові витрати.

10. Призначити судово-медичну експертизу, яка має встановити факт заподіяння шкоди його здоров'ю протиправними діями Відповідачів. Для цього просить залучити до участі в судовому процесі за цим позовом експерта в галузі медицини (невропатології та судинних захворювань мозку).

11. Призначити судово-медичну експертизу, яка має встановити факт перебування працівників правоохоронних органів та суду під психотропним впливом в момент скоєння ними протиправних діянь в інтересах організаторів вбивства ОСОБА_4. Для цього просить залучити до участі в процесі за цим позовом експерта в галузі психіатрії та психології.

12. Призначити судову адміністративно-процесуальну експертизу, яка має встановити, що внаслідок протиправних дій 1, 3, 5 Відповідачів було унеможливлено розгляд по суті касаційної справи К9991/59121/12 та було унеможливлено судовий розгляд по суті його позову в адміністративній справі №2а/0270/3540/12.

Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 04.02.2013 р. у відкритті провадження за адміністративним позовом до судді Вищого адміністративного суду України Іваненко Я.Л., Вищого адміністративного суду України, судді Вінницького апеляційного адміністративного суду Сушко 0.0., Вінницького апеляційного адміністративного суду, судді Вінницького окружного адміністративного суду Комар П.А., Вінницького окружного адміністративного суду, Верховного суду України, держави Україна відмовлено.

Не погоджуючись з постановленою судом першої інстанції ухвалою, позивач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати з підстав, наведених у скарзі, та повернути справу до належного суду першої інстанції для розгляду справи по суті.

Сторони та їх представники в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи. З урахуванням приписів ч.4 ст.196 та п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд апеляційної скарги колегією суддів здійснюється за відсутності сторін та в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст.195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом першим частини першої ст.3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

З позовної заяви ОСОБА_3 вбачається, що предметом спору є процесуальні дії суддів Вищого адміністративного суду України, Вінницького апеляційного адміністративного суду, Вінницького окружного адміністративного суду, процесуальні дії зазначених судів та Верховного Суду України, які охоплюються поняттям "правосуддя".

Відповідно до роз'яснень, що викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №6 "Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів", у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

Тобто, дії суду (судді), вчинені при виконанні ними своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом, процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ), є не управлінськими, а процесуальними.

Слід також звернути увагу, що суди та судді при здійсненні ними процесуальної діяльності по розгляду справ здійснюють процесуальні повноваження, у зв'язку з чим не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, а тому не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом таких справ.

Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що процесуальні акти і дії суддів, судів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в апеляційному і касаційному порядку та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя, і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України.

Колегія суддів вважає, що оскарження дій суду та суддів шляхом подання позову є порушенням принципу незалежності суддів та засобом впливу на них, а тому суд як орган, що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем чи іншою особою, яка бере участь у справі, за винятком випадків, коли суд виступає у ролі звичайної державної установи, а не органу, що здійснює правосуддя.

Рішенням Конституційного Суду України від 23.05.2001р. N6-рп/2001 передбачено, що відповідно до ч.1 ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина перша статті 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Позивачем також зазначено як відповідача у справі Державу Україну, без посилання на те, який орган державної влади має здійснювати представництво її інтереси.

Позовні вимоги до цього відповідача полягають у відшкодуванні шкоди, завданої іншими відповідачами. Зазначені вимоги теж не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідно до частини другої статті 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Оскільки, решта позовних вимог, вказаних вище, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, в зв'язку з тим, що у справі відсутній публічно-правовий спір, то їх вирішення має відбуватися порядку цивільного судочинства.

Вимоги щодо призначення експертиз тощо не є позовними вимогами за своєю суттю, а клопотаннями, які мають вирішуватися у разі відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що скаржником не було сплачено судовий збір при подачі апеляційної скарги, а його сплата відстрочена до вирішення, апеляційний суд стягує з позивача (скаржника) судовий збір, який мав бути сплачений за подання апеляційної скарги так як скаргу залишено без задоволення.

Надані позивачем документи не дають підстав вважати, що він має тяжкий майновий стан. Фактично це судові рішення у конкретних справах, де позивача звільняли від сплати судового збору на підставі поданих ним документів.

Зазначені судові рішення не мають обов'язкового характеру при розгляді цієї справи. Посилання позивача на ч.1 ст.72 КАС України, згідно якої обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, є безпідставними, оскільки даною нормою передбачено встановлення певних обставин виключно судовим рішенням, яке закінчує розгляд справи.

Закінчення розгляду справи у розумінні цієї норми є вирішення спору по суті судом першої, апеляційної або касаційної інстанції, у тому числі прийняття постанови щодо частини позовних вимог відповідно до частини першої статті 164 КАС України, ухвалення додаткового судового рішення (стаття 168 КАС України) або в разі, якщо під час попереднього провадження відповідач визнав позов (частина четверта статті 121 КАС України), та вирішення вимоги апеляційної та касаційної скарг. Ці рішення ухвалюються іменем України

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

ОСОБА_3 не подано жодного доказу, який би вказував на його тяжкий стан здоров'я або тяжкий майновий стан.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Барського районного суду Вінницької області від "04" лютого 2013 р. без змін.

Стягнути з позивача - ОСОБА_3, прож. АДРЕСА_1 57 (п'ятдесят сім) гривень 35 (тридцять п'ять) копійок судового збору за такими реквізитами:

Номер рахунку 31216206781002, Найменування отримувача УДКСУ у м.Житомирі, Банк отримувача ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, Код ЄДРПОУ отримувача 38035726, Код класифікації доходів бюджету 22030001, Призначення платежу: Судовий збір за подання апеляційної скарги у справі №125/225/13-а, ЖААС, код 37446362.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Б.С. Моніч

судді: (підпис) (підпис) І.Ф.Бондарчук С.М.Хаюк З оригіналом згідно: суддя _______ Б.С. Моніч

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_2

3- відповідачу Суддя Вищого адмінстративного суду України Іваненко Я.Л. вул.Московська,8, корп. 5,м.Київ,01010

4-Вищий адміністративний суд України вул. Московська, 8, корп. 5,м. Киї,01029

5-Суддя Вінницького апеляційного адміністративного суду Сушко О.О. вул.Островського,14,м.Вінниця,Вінницька область,21000

6-Вінницький апеляційний адміністративний суд вул.Островського, 14,м.Вінниця,Вінницька область,21021

7-Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Комар П.А. вул.Островського,14,м.Вінниця,Вінницька область,21000

8-Вінницький окружний адміністративний суд вул.Остроського 14,м.Вінниця,Вінницька область,21001

9-Верховний суд України вул.Орлика 4-а,м.Київ,01049