Рішення № 3331859, 26.03.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" березня 2009 р. Справа № 16/504

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М.,

при секретарі: Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: Сікоренко В.Ю.- за довіреністю у справі;

від відповідача:Мрига В.І. - директор;

третя особа: Мрига В.І. - особисто, від ТОВ "Будівельна фірма "Новотехбуд" - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Полтавського акціонерного банку "Полтава-банк" в особі філії Полтавського акціонерного банку "Полтава-банк" до відкритого акціонерного товариства "Маньківська пересувна механізована колона - 204", третя особа - Мрига Валерій Іванович про стягнення 192 490,15 грн. ,

ВСТАНОВИВ:

Позивачем пред’явлено позов про стягнення з відповідача, як з поручителя, заборгованості за позичальника – Мригу Валерія Івановича (третя особа по справі), за кредитними зобов’язаннями в загальній сумі 192 490,15 грн., з яких 15 635,63 грн. - заборгованість по процентах, 560,63 грн. пені за прострочення сплати процентів, 156,65 грн. пені за прострочення сплати кредиту, 8 547,76 грн. штрафу за несвоєчасну сплату процентів, 2 388,48 грн. штрафу за несвоєчасне погашення кредиту та 165 201,00 грн. боргу по кредиту на підставі кредитного договору № 14 від 28.05.2008 року та договору поруки № 14/3 від 28.05.2008 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з мотивів, що кредитні кошти бралися і були передані у фонд фінансування будівництва, а виконання будівельних робіт здійснювалося генпідрядником - ТОВ "Будівельна фірма "Новотехбуд"(третя особа по справі). Відповідач вважає, що в даному випадку за отримані кредитні кошти повинно відповідати особисто ТОВ "Будівельна фірма "Новотехбуд", можливо і шляхом переоформлення на це підприємство кредитного договору.

Третя особа, Мрига В.І. - підтвердив лише отримання кредитних коштів та згоду із розрахунками позивача.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі документи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення , виходячи з наступного:

У відповідності до ст. 33 ГПК України сторони по справі повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підстави своїх вимог та заперечень.

28 травня 2008 року між позивачем та третьою особою по справі - Мригою Валерієм Івановичем (далі –позичальник), було укладено кредитний договір № 14, у відповідності до умов якого позивач зобов’язався надати позичальнику кредит у сумі 168 000,00 грн. строком до 28 травня 2023 року та сплатою 23,88 % . Сторонами кредитного договору також було складено і графік оплати кредитної заборгованості (а.с. 13-16), яким визначено щомісячну суму сплати позичальником кредиту та процентів ( далі- кредитний договір).

У відповідності до п. 1.1. кредитного договору , кредитні кошти повинні бути використані позичальником на придбання нерухомості.

У відповідності до наявного у справі меморіального ордеру № 530077 від 28.05.2008 року на виконання умов кредитного договору позичальнику з боку позивача було видано кредитних коштів на загальну суму 168 000,00 грн.

Заперечень з приводу неотримання кредиту позичальник суду не надав, отримання кредитних коштів підтвердив у судовому засіданні.

Доказів недійсності кредитного договору сторонами у справі не надано. Кредитний договір укладено сторонами у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема до ст. 1054 ЦК України, якою передбачено, що за кредитним договором банк видає позичальнику кредит на умовах договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити за нього проценти. Кредитний договір сторонами виконувався. У відповідності до ст. 193 ГК України, 526 ЦК України, зобов'язання підлягають до виконання належним чином та у встановлений договором строк.

У відповідності до п. 2.3., 2.4. кредитного договору - нарахування відсотків за користування кредитними коштами починається із моменту перерахування кредитних коштів на позичковий рахунок, відкритий позичальнику банком, а обчислення строку надання кредиту, нарахування відсотків та штрафних санкцій по договору здійснюється за число календарних днів користування кредитом, виходячи із фактичної кількості днів у році.

За розрахунками та доводами позивача, з жовтня 2008 року позичальником не було здійснено жодного платежу за своїм кредитним договором.

У відповідності до п. 4.1.2.3. кредитного договору позивач має право достроково розірвати кредитний договір і вимагати повернення кредиту і сплати відсотків у разі затримання сплати частини кредиту або відсотків щонайменше на один календарний місяць. Дане договірне положення узгоджено сторонами кредитного договору, а тому воно підлягає до обов'язкового виконання в силу ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Позивач реалізував це право шляхом направлення претензії від 04.11.2008 року № 787/05 (а.с.20) та претензії від 04.03.2009 року № 114/05 ( а.с. 56), якою повідомив позичальника про розірвання кредитного договору та вимагав негайного повернення всієї заборгованості по кредиту, процентах та нарахованих штрафних санкціях.

За доводами та розрахунками позивача, залишок заборгованості позичальника по отриманому кредиту становить 165 201,00 грн. Доказів погашення даної заборгованості в справі немає, а тому вона підлягає до дострокового стягнення в примусовому порядку.

Позивач просить також стягнути і заборгованість по нарахованих відсотках в сумі 15 635,63 грн. за період з 27.08.2008 року по 18.01.2009 року. Розрахунок відсотків зроблено вірно, доказів їх сплати у справі немає. У відповідності до п. 1.1. кредитного договору нарахування відсотків проводиться позивачем не пізніше 27 числа кожного місяця, а сплата їх позичальником проводиться щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.

У відповідності до п. 6.2. кредитного договору при порушенні строків погашення основної суми кредиту чи неповній їх сплаті або процентів на суму кредиту, позичальник сплачує позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ з простроченої суми за кожний день прострочення та штраф у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Така умова кредитного договору відповідає положенням ст. 151 ЦК України, у відповідності до умов якої, якщо предметом неустойки є грошова сума, то її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Ці ж положення (стосовно пені) містяться і в Законі України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань".

У відповідності до п. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції ( штраф, пеня) за порушення грошових зобов'язань, встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ за весь час користування грошовими коштами. Суд вважає, що чинне законодавство не обмежує стягувача вибором до застосування лише штрафу, або лише пені, а тому ці види неустойки можуть застосовуватися паралельно.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення умов кредитного договору про повернення кредиту в сумі 156,65 грн. за період з 01.10.2008 року по 19.01.2009 року та 560,63 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків за період з 01.10.2008 року по 18.01.2009 року.

Розрахунок пені зроблено вірно та у відповідності до умов кредитного договору. Доказів сплати пені у справі немає, а тому дана вимога підлягає до задоволення. Строки давності для стягнення пені позивачем дотримані.

В частині стягнення штрафу вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного:

У відповідності до ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, на відміну від пені, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином позивач неправомірно застосовує обрахунок штрафу за кожний день прострочення, оскільки штраф стягується одноразово за кожний прострочених платіж.

З цих підстав належним розрахунком штрафу є 169,12 грн. ( 32,20 грн. штрафу по кредиту та 136,92 грн. штрафу по відсотках з розрахунку 1% від кожної простроченої суми).

Позивач просить стягнути нараховані до стягнення суми з поручителя ВАТ "Маньківська ПМК-204"- відповідача по справі, на підставі умов договору поруки № 14/3 від 28.05.2008 року, за яким ( п. 1.2.) відповідач зобов’язався перед позивачем нести відповідальність за виконання позичальником у повному обсязі умов кредитного договору № 14 від 28.05.2008 року (та додаткових угод до нього). У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належними чином та в установлений договором строк.

У відповідності до ст. 553, 554 ЦК України - за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Доказів припинення поруки у справі не надано і судом не встановлено.

Після реалізації позивачем свого права на розірвання кредитного договору та дострокового стягнення заборгованості по кредиту, відсотках та штрафних санкціях, відповідачу, як поручителю, було направлено вимогу від 04.03.2009 року № 116/05 ( а.с. 59) про негайне повернення заборгованості по кредитному договору за позичальника. Вимога позивача з боку відповідача залишилася без задоволення.

В ході розгляду справи з пояснень та наданих позивачем документів було встановлено, що позивачем на один і той же розмір позовних вимог було подано позовні заяви до третьої особи - позичальника та інших поручителів цього позичальника. Суд вважає, що така обставина не перешкоджає розгляду даного спору по суті із прийняттям рішення, оскільки у відповідності до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, поки їх обов'язок не буде виконаний в повному обсязі. Контроль тим, щоб позивач не отримав подвійного стягнення, повинен покладатися даному випадку і на позивача і на відповідальних перед ним солідарних боржників. На підставі викладеного. з відповідача, як із поручителя, на користь позивача слід стягнути лише 15 635,63 грн. заборгованість по процентах, 560,63 грн. пені за прострочення сплати процентів, 156,65 грн. пені за прострочення сплати кредиту, 169,12 грн. штрафу за несвоєчасне погашення кредиту і процентів та 165 201,00 грн. боргу по кредиту на підставі кредитного договору № 14 від 28.05.2008 року та договору поруки № 14/3 від 28.05.2008 року, а всього - 181 723,03 грн.

В решті вимог позивачу слід відмовити повністю.

На підставі ст. 49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог , з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 817,24 грн. державного мита та 111,39 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Маньківська ПМК-204", ідентифікаційний код 01036632, Черкаська область, м. Маньківка, пров. Промисловий, 5 на користь Полтавського акціонерного банку "Полтава-банк" в особі філії Полтавського акціонерного банку "Полтава-банк" у м. Києві, ідентифікаційний код 21596480, 01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 30 -- 15 635,63 грн. заборгованість по процентах, 560,63 грн. пені за прострочення сплати процентів, 156,65 грн. пені за прострочення сплати кредиту, 169,12 грн. штрафу за несвоєчасне погашення кредиту і процентів та 165 201,00 грн. боргу по кредиту на підставі кредитного договору № 14 від 28.05.2008 року та договору поруки № 14/3 від 28.05.2008 року, 1 817,24 грн. державного мита та 111,39 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог у позові відмовити повністю.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

СУДДЯ Н.М. Спаських