Рішення № 3331855, 31.03.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.03.2009 Справа № 13/23-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛУМБ",

до Малого приватного підприємства "Таврія",

за участі представників сторін:

позивача –Лаврова І.О., Івченко О.П. (представників за дорученнями),

відповідача –Мозгового О.В. (представника за дорученням),

про стягнення 235911,45 грн,

в с т а н о в и в:

9 лютого поточного року позивач звернувся до суду з вимогами, спрямованими до відповідача, про стягнення 235911,45 грн, з яких: 189672,07 грн основного боргу; 13371,33 пені, 20967,21 грн штрафу; 10229,46 грн інфляційних та 1671,38 грн річних. Позовні вимоги ґрунтуються на невиконанні відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором поставки № 7651 від 30.05.2008 р. щодо сплати вартості отриманої продукції.

Відповідачем зазначені вимоги визнаються лише в частині стягнення 187572,07 грн –суми, зазначеної в акті звірки взаємних розрахунків від 28.02.2009 р.

Безпосередньо розгляд справи проводився в судових засіданнях, які відбулися 3, 19 та 31 березня поточного року. В судовому засіданні 19 березня судом оголошена перерва для можливого врегулювання спору в добровільному порядку та зобов’язано сторони з’явитися в наступне судове засідання. Проте ні позивач, ні відповідач своїх представників не направили, а відповідач надіслав заяву про розгляд справи без його участі, мотивуючи її необхідністю залишення позовної заяви без розгляду у зв’язку з відсутністю спору щодо стягнення з боку позивача. Вирішуючи заяву суд зазначає, що підстави для залишення позову без розгляду викладені в статті 81 ГПК України, серед яких підстава, викладена відповідачем, відсутня, а тому вона задоволенню не підлягає.

Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що 30 травня 2008 року між сторонами укладено договір № 7651, за умовами якого позивач зобов’язався поставляти відповідачу тютюнові вироби та інший товар, а відповідач –отримувати його та сплачувати вартість. Пунктом 3.1. договору сторони визначили вартість товару, яка складає суму вартості товару, отриманого на підставі товарних накладних на кожну партію товару. За пунктами 3.2. та 4.1. договору відповідач зобов’язався сплачувати ціну товару, вказану в накладних, які є невід’ємною частиною договору, у семиденний строк з моменту поставки.

За своєю юридичною природою укладений сторонами договір є договором поставки, за яким відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивач за накладною № Нк-0002919 від 25.09.2008 р. поставив відповідачу товару на загальну суму 2096672,07 грн, проте останній своєчасно та в повному обсязі не розрахувався з відповідачем, свідченням чому є також акт звірки взаємних розрахунків, складений сторонами на вимогу суду. Зокрема, за цим актом сторонами підтверджено, що станом на 28.02.2009 р. борг відповідача перед позивачем складає 187572,07 грн.

Згідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем основної заборгованості в розмірі 187572,07 грн є порушенням господарських зобов’язань за вказаним договором поставки.

У зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язання позивач нарахував йому до сплати вказані вище суми пені, штрафу, інфляційних та річних, проте ці розрахунки ним здійснено виходячи із суми заборгованості в розмірі 189672,07 грн, але, як встановлено судом, борг складає 187572,07 грн. За таких обставин, суд констатує, що позивачем не надано належного розрахунку суми здійснених нарахувань, а тому позовні вимоги в ці частині підлягають залишенню без розгляду.

З урахуванням викладених обставин та положень статей 44 та 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з малого приватного підприємства „Таврія” (розташованого за адресою: Херсонська область, смт. Нововоронцовка, вул.. Степова, 22-А; код 14129039, розрахунковий рахунок 2600502002346 в ХФ „Кредо-банк”, МФО 352413) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Колумб” (розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.. Рогальова, буд. 20; код 31296299, розрахунковий рахунок 26004138378001 в КБ „ПриватБанк”, МФО 305299) –187572,07 грн основної заборгованості, 2359,11 грн витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. Позовні вимог в частині стягнення 13371,33 пені, 20967,21 грн штрафу; 10229,46 грн інфляційних та 1671,38 грн річних залишити без розгляду.

4. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Дата підпису рішення –1 квітня 2009 року

Суддя М.К. Закурін