Рішення № 3331822, 23.03.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"23" березня 2009 р.

справа № 5020-5/085

За позовом: Дочірнього підприємства „Форель-Крим” Комунального підприємства „Форель” (99042 м. Севастополь, вул. Мраморна, 15)

до Комунального підприємства „Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 9” (99014 м. Севастополь, вул. Крилова, 19)

про стягнення заборгованості в розмірі 123796,96 грн.

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

Позивач - Мінін Сергій Олександрович, представник, довіреність № 14 від 05.02.09, ДП "Форель-Крим" КП "Форель";

Відповідач –не з’явився, КП "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 9";

Суть спору:

Позивач, ДП „Форель-Крим” Комунального підприємства „Форель”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Комунального підприємства „Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 9”, про стягнення заборгованості за договором про надання послуг по вивозу ТБВ № 12 від 02.01.2008 в розмірі 123796,96 грн., з яких: 120753,01 грн. –основна заборгованість, 2705,95 грн. –пеня, 338,00 грн. –3% річних.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо оплати виконаних послуг.

Процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 92238,95 грн., з яких: 89195,00 грн. –основна заборгованість, 2705,95 грн. –пеня, 338,00 грн. –3% річних.

Представник відповідача на оголошення вступної та резолютивної частин рішення не з’явився, проте в судовому засіданні 10.03.2009 надав суду відзив на позову в якому позовні вимоги визнав на суму 93345,01 грн. (а.с. 38-39).

Представникам сторін в судовому засіданні 10.03.2009 роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

02.01.2008 між КП „Форель” та відповідачем був укладений договір про надання послуг по вивозу ТБВ № 12.

З 28.08.2008 зобов’язання та права КП „Форель”, відповідно до трьохсторонній угоді до даного договору, а також договором про переуступку прав та зобов’язань, перейшли до позивача (а.с. 29-30).

Відповідно до умов договору, позивач зобов’язався надавати відповідачу послуги по вивозу твердих побутових відходів з території відповідача, а відповідач зобов’язався оплатити вказані послуги.

Зобов’язання по виконанню послуг позивачем виконувались належним чином, що підтверджується документами, долученими до матеріалів справи, але оплата за надані послуги відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не повному об’ємі, у зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем складає 89195,00 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення суми боргу обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача подвійну облікову ставку Національного банку України в розмірі 2705,95 грн.

Дану вимогу позивача суд вважає такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003, виконання зобов’язань може забезпечуватися пенею.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Таким чином, стягнення пені повинно здійснювати тільки у разі невиконання боржником своїх зобов’язань за договором.

Позивач просить стягнути з відповідача суму пені, яка нарахована не по договору, оскільки договором відповідальність відповідача у вигляді пені не передбачена.

Суму боргу позивач просить стягнути з урахуванням 3% річних.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотку річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем розрахунку та перевіреному судом, сума 3% річних складає 338,00 грн..

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 89533,00 грн., з яких: 89195,00 грн. –основна заборгованість, 338,00 грн. –3% річних.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 895,33 грн. і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 114,53 грн. покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства „Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 9” (99014 м. Севастополь, вул. Крилова, 19, код ЄДРПОУ 20661488, р/р 26008947230161 в СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195) на користь Дочірнього підприємства „Форель-Крим” Комунального підприємства „Форель” (99042 м. Севастополь, вул. Мраморна, 15, код ЄДРПОУ 36091422, п/р 2600201023121 в КРФ ВАТ Кредобанк, МФО 324913) заборгованість в сумі 89533,00 грн., з яких: 89195,00 грн. –основна заборгованість, 338,00 грн. –3% річних, витрати по сплаті державного мита в сумі 895,33 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114,53 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частинні стягнення пені в розмірі 2705,95 грн. ДП „Форель-Крим” КП „Форель” відмовити.

Суддя І.В. Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

26.03.2008

Розсилка:

1. ДП „Форель-Крим” Комунального підприємства „Форель” (99042 м. Севастополь, вул. Мраморна, 15)

2. КП „Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 9” (99014 м. Севастополь, вул. Крилова, 19)

3. Справа

4. наряд