Рішення № 3331807, 26.02.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.09 Справа№ 6/30

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Перечинський лісохімічний комбінат”, м.Перечин

до відповідача: Державного підприємства “Золочівське лісове господарство”, с.Струтин

про: стягнення 109331грн. 94коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Мушак В.В.

від відповідача: Аксюта Р.В.

Представнику позивача, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Відкритим акціонерним товариством “Перечинський лісохімічний комібанат” до Державного підприємства “Золочівське лісове господарство” про стягнення 81524грн. 99коп. основного боргу, 13011грн. 47коп. 10 % штрафу, 9065грн. 99коп. пені, 745грн. 15коп. 3 % річних та 4984грн. 34коп. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 11.02.2009р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 26.02.2009р.

В судовому засіданні представник позивача повідомив суд про сплату відповідачем 28.01.2009р. платіжним дорученням №1090 10000грн. 00коп.

Відповідачем подано суду відзив на позовну заяві відповідно до якого визнає суму основного боргу в розмірі 71524грн. 99коп. та просить відстрочити його стягнення на 10 місяців, посилаючись на наявність заборгованості по виплаті заробітної плати, недоїмки по сплаті внесків до Пенсійного фонду України та інших фондів, сплаті прибуткового податку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

Відповідно до укладеного 15.01.2007р. між сторонами договору купівлі-продажу № 90-211-3000/22 відповідач зобов'язувався поставити позивачу товар, вказаний у додатках (товарних накладних), а позивач прийняти його та оплатити. Позивачем з 31.01.2007р. по 26.06.2007р. перераховано відповідачу 420274грн.11коп., а відповідачем поставлено товар на суму 392796грн.87коп. Таким чином, заборгованість відповідача по договору від 15.01.2007р. за №90-211-3000/22 становить 27 477грн.24коп.

08.01.2008р. між сторонами укладено договір купівлі - продажу №004-270/05-АР08 відповідно до якого відповідач зобов'язувався поставити позивачу товар, вказаний у додатках (товарних накладних), а позивач зобов'язався його оплатити. Позивач здійснював оплату за товар на умовах 100% передоплати.

З 20.02.2008р. по 01.09.2008р. позивач перерахував відповідачу 455000грн.00коп., а відповідач поставив товар на загальну суму 378932грн. 99коп. Заборгованість відповідача по договору №004-270/05-АР08 від 08.01.2008р. становила 76067грн.01коп.

09.12.2008р. позивачем направлено відповідачу претензію з вимогою погасити заборгованість до 15.12.2008р., яка виникла по вказаних договорах. Відповідач у відповіді на претензію №1220 від 17.12.2008р. зазначив, що зобов'язується погасити заборгованість шляхом поставки товару з січня по квітень 2009 року. Відповідач з 12 по 25.12.2008р. поставив товар на суму 22019грн.26коп. З огляду на викладене, заборгованість відповідача за договором №004-270/05-АР08 від 08.01.2008р. становить 54047грн.75коп.

З огляду на викладені обставини, станом на час складення позивачем позовної заяви сума основного боргу відповідача становила 81524грн. 99коп. Проте, враховуючи сплату 28.01.2009р. відповідачем 10000грн. 00коп. платіжним дорученням №1090, заборгованість відповідача становить 71524грн. 99коп.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

п.2.3. договору №004-270/05-АР08 від 08.01.2008р. передбачено, що у випадку проведення передоплати продавець зобов'язаний протягом семи календарних днів провести відвантаження передоплаченого товару". Відповідно до п.5.3. договору №004-270/05-АР08 від 08.01.2008р., у випадку порушення п.2.3. продавець сплачує штраф у розмірі 0,1% за кожен день прострочки відвантаження лісопродукції. п.5.2. договору №004-270/05-АР08 від 08.01.2008р. передбачено, що додаткові санкції за порушення умов даного договору (разом з невід”ємними його частинами ) можуть вказуватись в додатках до договору. Додатком № 1 до договору №004-270/05-АР08 від 08.01.2008р. передбачено, у випадку порушення п.2.3 договору продавець сплачує штраф у розмірі 10% від суми передоплати. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача 13011грн. 47коп. штрафу. Розглянувши дану вимогу, суд вважає її правомірною та такою, що підлягає до задоволення.

Розглянувши вимогу позивача стосовно стягнення пені в сумі 9065грн. 99коп. в розмірі 0,1% за кожен день прострочення, суд враховуючи визнання позову відповідачем та зважаючи на його скрутне матеріальне становище, вважає за можливе, відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належної до сплати пені до 4532грн.99коп.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно представленого суду розрахунку розмір інфляційних втрат становить 4984грн. 34коп., а 3 % річних -745грн. 15коп., є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, враховуючи визнання відповідачем основного боргу, часткове погашення відповідачем суми основного боргу, зменшення судом суми нарахованої пені, позовні вимоги підлягають задоволенню частково. В частині стягнення 10000грн. 00коп. основного боргу – провадження у справі припинити. В частині стягнення решти суми пені –відмовити.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду на 10 місяців, суд враховуючи часткову сплату суми боргу та визнання відповідачем основного боргу, вважає за можливе, як виняток, задоволити його частково та розстрочити виконання рішення на п”ять місяців.

Судові витрати покладаються на частково.

Керуючись ст.ст.525,526,625 ЦК України, ст.ст.33,34,44,49, п.п.ст.80 ГПК України, ст.ст.82,84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства “Золочівське лісове господарство”, с.Струтин Золочівського району Львівської області ( р/р 2600031356 в ВАТ Банк “Олімпійська Україна”, МФО 322324, код ЄДРПОУ 00992467) на користь ВАТ “Перечинський лісохімічний комбінат”, вул.Червоноармійська, 25, м.Перечин Закарпатської області ( р/р 26007246206001 в КБ “Приватбанк” м.Ужгород, МФО 312378, код ЄДРПОУ 00274105) 71524грн. 99коп. основного боргу, 13011грн. 47коп. штрафу, 4532грн.99коп. пені, 4984грн. 34коп. інфляційних втрат, 745грн. 15коп. 3 % річних з розстрочкою стягнення на 5 місяців, стягуючи щомісяця по 18959грн. 79коп. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. Стягнути з Державного підприємства “Золочівське лісове господарство”, с.Струтин Золочівського району Львівської області ( р/р 2600031356 в ВАТ Банк “Олімпійська Україна”, МФО 322324, код ЄДРПОУ 00992467) на користь ВАТ “Перечинський лісохімічний комбінат”, вул.Червоноармійська, 25, м.Перечин Закарпатської області ( р/р 26007246206001 в КБ “Приватбанк” м.Ужгород, МФО 312378, код ЄДРПОУ 00274105) 993грн. 32коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00коп. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

4. В частині стягнення 10000грн. 00коп. основного боргу –провадження у справі припинити.

5. В частині стягнення 4533грн. 00коп. пені –відмовити.

Суддя