Рішення № 3331775, 25.03.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2009 р.

Справа № 07/37-38.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

від 25.03.2009р. справа № 07/37-38

за позовом Луцької заготівельно-збутової бази Волинської облспоживспілки, м.Луцьк

до Приватного підприємства «Ліон», м.Ківерці

про стягнення 919200грн.

Суддя Сур’як О.Г.

Представники :

від позивача: Данилік Ф.Я., довіреність від 11.03.09р.

від відповідача: н/з

Позивачу роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяви про відвід судді та фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

Суть спору: Позивач – Луцька заготівельно-збутова база Волинської облспоживспілки звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача – ПП «Ліон» 919200грн. заборгованості за переданий товар (заморожені ягоди чорниці) згідно договору купівлі-продажу від 20.11.2008р. та накладної №8 від 20.11.2008р.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги.

В судове засідання 11.03.2009р. представником позивача надано для огляду оригінали договору купівлі-продажу від 20.11.2008р. та накладної №8 від 20.11.2008р.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву (доводів та заперечень) не подав. Ухвала суду про відкладення розгляду справи від 11.03.2009р. направлена відповідачу рекомендованим листом та на адресу суду не повернулась.

25.03.2009р. від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Дане клопотання судом не береться до уваги, оскільки довіреність від 25.03.2009р. на представника Шестерніна В.Д. підписана директором ПП «Ліон» Іваніщук В.І., а згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.03.2009р. юридична особа – ПП «Ліон» знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності, керівником юридичної особи (головою ліквідаційної комісії) є Зуб Алла Володимирівна.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

20.11.2008р. між позивачем – Луцькою заготівельно-збутовою базою Волинської облспоживспілки (Продавець) та відповідачем – ПП «Ліон» (Покупець) укладений договір купівлі-продажу №13, згідно якого Продавець зобов’язувався передати у власність Покупцю, а Покупець зобов’язувався прийняти товар – заморожені ягоди чорниці, урожаю 2007 року та оплатити його на умовах даного Договору.

На виконання умов договору згідно накладної №8 від 20.11.2008р. позивач передав відповідачу товар (заморожені ягоди чорниці) у кількості 39800кг. на загальну суму 919200грн.

Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується підписом представника ПП «Ліон» та печаткою ПП «Ліон».

Згідно п.3.1 Договору оплата товару за даним Договором здійснюється Покупцем протягом 45 банківських днів з моменту отримання товару.

Проте, відповідач, в порушення умов договору, свої зобов’язання по оплаті отриманого товару не виконав, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 919200грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач на адресу відповідача направив претензію №4 від 14.01.2009р. з вимогою погасити борг в сумі 919200грн. Проте, відповідач залишив претензію без розгляду.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язань – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

На день розгляду спору заборгованість відповідача на суму 919200грн. не погашена, не оспорена, підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на нього вимог згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст. 193 ГК України, ст. 655 ЦК України ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Ліон» (м.Ківерці вул..Жукова, 1, р/р26003301000684 в Луцькій філії ВАТ ВТБ Банк МФО 303473, код ЄДРПОУ 32456774) на користь Луцької заготівельно-збутової бази Волинської облспоживспілки (м.Луцьк вул..Лідавська, 4, р/р26003301001188 в ЛФ ВАТ «ВТБ» МФО 303473, код ЄДРПОУ 01782335) 919200грн. заборгованості, а також 9192грн. витрат по сплаті державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя О.Г. Сур’як

Суддя Сур'як О. Г.