Рішення № 33316557, 23.08.2013, Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 103/5776/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2013 року м. Бахчисарай

Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

судді Лягіной О.В.

при секретарі Мустафаєвій Е.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Бахчисарай цивільну справу за позовом Прокурора Бахчисарайського району в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції Кримського республіканського закладу «Фізіотерапевтична лікарня «Чорні води» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Бахчисарайського району АРК в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції Кримського республіканського закладу «Фізіотерапевтична лікарня «Чорні води» звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить про солідарне стягнення заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 420640 грн. з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посилаючись на те, що ухвалою Апеляційного суду АРК від 22.11.2012 р. вирок Бахчисарайського районного суду АР Крим від 06.09.2012 року було скасовано на підставі п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК України - внаслідок акту амністії, припинена кримінальна справа у відношенні ОСОБА_2, він був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст. 1 п «є» ЗУ «Об амністії» від 8.07.2011 р. Вироком Бахчисарайського районного суду АРК від 6.08.2012 р. ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 367 ч. 2 КК України і призначено відповідне покарання. Досудовим та судовим слідством було встановлено, що у жовтні-листопаді 2010 року КРУ «ФТБ «Чорні води» було проведено тендер на купівлю за державні кошти вугілля кам'яного. Для участі у тендері від ТОВ «Донбас-Крим Інвест» ОСОБА_1 видала довіреність на ім'я ОСОБА_3 строком дії до 30.12.2010 р., а також підписала іншу тендерну документацію від імені зазначеного товариства, яке було визнано переможцем у тендері. Однак ОСОБА_1 неналежно виконуючи свої службові обов'язки внаслідок недобросовісного відношення до них самоусунулась від контролю за проведенням тендеру, укладанням та виконанням договорів.

ОСОБА_2 20.12.2010 р. на підставі тендерної документації від імені КРУ «ФТБ «Чорні води» підписав з невстановленою слідством особою договір № 268 про закупівлю товару за державні кошти з ТОВ «Донбас-Крим Інвест», відповідно до якого останній зобов'язався поставити вугілля марки ДГР 0-200 першої категорії в кількості 900 тонн на загальну суму 603000 грн. (за ціною 670 грн. за 1 тону). Товар повинен був відповідати сертифікатам якості представленим на тендері з додатковим сертифікатом для кожної партії. КРУ «ФТБ «Чорні води» зобов'язалося оплатити поставлений товар. Строк поставки було визначено до 31.12.2010 р. Однак ОСОБА_2, неналежно виконуючи свої службові обов'язки, не пересвідчившись в наявності товару належної якості, підписав договір відповідального зберігання, а також акт прийому-передачі, відповідно до яких недоотримане фактично вугілля, вказаної вище марки, в кількості 900 тон передав на відповідальне зберігання ТОВ «Донбас-Крим Інвест». Крім того, він 27.12.2010 р., як розпорядник бюджетних коштів підписав три платіжних доручення, на підставі яких на рахунки ТОВ були перераховані бюджетні кошти загальною сумою 603000 грн.

ОСОБА_1, маючи право першого підпису банківських документів, повинна була контролювати рух грошових коштів на рахунках ТОВ, неналежно виконуючи свої обов'язки, самоусунулась від контролю за надходженням і витратами коштів ТОВ, що потягло перерахування зазначених коштів невстановленими слідством особами перерахувати їх на рахунки інших суб'єктів господарювання. ОСОБА_2 4.01.2011 р. був прийнятий наказ № 4 «Про прийомку товаро-матеріальних цінностей», яким поклав обов'язки по прийому, зберіганню, обліку вугілля по селам Аромат та Новопілля між матеріально-відповідальними особами лікарні. Відповідальність за виконання наказу залишив за собою, однак свій обов'язок не виконав. У січні-лютому 2011 р. невстановлені слідством особи від імені ТОВ «Донбас-Крим Інвест» поставили лікарні 900 тон вугільної продукції, однак вугілля не відповідало категорії, передбаченої договором, тобто неналежної якості.

Згідно з висновком комплексної судової товарознавчо-економічної експертизи № 3100/3134 від 30.12.2011 р. різниця між вугільною продукцією наданої за договором поставки № 268 і фактично поставленого, складає 420640 грн. У зв'язку з чим відносно директора ТОВ «Донбас-Крим Інвест» ОСОБА_1 і виконуючого обов'язки головного лікаря КРУ «ФТБ «Чорні води» ОСОБА_2 було порушено кримінальну справу.

В судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні позову в повному обсязі з викладених в позові підстав.

В судовому засіданні представник позивача також наполягала на задоволенні позову в повному обсязі, однак заявила, що ступень вини ОСОБА_2 і ОСОБА_1 різна, оскільки саме ОСОБА_1 і підприємство, де вона працювала надавало вугілля неналежної якості і вони повинні нести відповідальність в більшому розміні. Відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 в суді позов не визнали і просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки ОСОБА_1 є неналежним відповідачем у справі. ОСОБА_1 додатково пояснила, що вона не знає, чи була вона офіційно прийнята на роботу до ТОВ «Донбас-Крим Інвест», чи ні, оскільки трудової книжки своєї не бачила, а підписалася лише під наказом про призначення її директором. Особисто в тендері не приймала участі, про що свідчать показання свідків, допитаних на досудовому слідстві.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 в суді також заперечували проти задоволення позову в повному обсязі, додатково пояснивши, що він не може відповідати за нормами ст.. 1166 ЦК України, а лише за нормами трудового законодавства, яке взагалі не передбачає відшкодування шкоди в солідарному порядку. Крім того, він є лікарем фізіотерапевтом за фахом і як виконуючий обов'язки головного лікаря КРУ «ФТБ «Чорні води» він не має кваліфікації, щоб відрізнити поставлене вугілля від того, що мало бути поставленим, а проби з кожної партії вони не брали, оскільки у підприємства відсутні кошти на проведення лабораторного аналізу, який коштує дуже дорого. Своєчасно не звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ «Донбас-Крим Інвест», оскільки не знав, що поставлені партії вугілля не відповідали якості, передбаченої договором, так як вугілля горіло нормально, про що свідчать докази - листи про нормальний температурний режим в палатах лікарні, а також копія висновку Державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 22.05.2012 р. про задовільний санітарно-технічний стан, наявні у справі. З розміром шкоди він також не згоден, так як на експертизу, проведену в межах кримінальної справи, було відібрано зразки з залишку вугілля, що залишилося на той час, а те вугілля, що було вже використано, невідомо якої якості. На розгляді клопотання про призначення судово-економічної експертизи не наполягали.

Представник ТОВ «Донбас-Крим Інвест» заперечувала проти задоволення позову з підстав, викладених в заяві про закриття провадження, яка судом була задоволена.

Суд, заслухавши сторін, представників, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою Апеляційного суду АРК від 22.11.2012 р. вирок Бахчисарайського районного суду АР Крим від 06.09.2012 року було скасовано на підставі п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК України - внаслідок акту амністії, припинена кримінальна справа у відношенні ОСОБА_2, він був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст. 1 п «є» ЗУ «Об амністії» від 8.07.2011 р. Вироком Бахчисарайського районного суду АРК від 6.08.2012 р. ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 367 ч. 2 КК України і призначено відповідне покарання. Досудовим та судовим слідством було встановлено, що у жовтні-листопаді

2010 року КРУ «ФТБ «Чорні води» було проведено тендер на купівлю за державні кошти вугілля кам'яного. Для участі у тендері від ТОВ «Донбас-Крим Інвест» ОСОБА_1 видала довіреність на ім'я ОСОБА_3 строком дії до 30.12.2010 р., а також підписала іншу тендерну документацію від імені зазначеного товариства, яке було визнано переможцем у тендері. Однак ОСОБА_1 неналежно виконуючи свої службові обов'язки внаслідок недобросовісного відношення до них самоусунулась від контролю за проведенням тендеру, укладанням та виконанням договорів.

ОСОБА_2 20.12.2010 р. на підставі тендерної документації від імені КРУ «ФТБ «Чорні води» підписав з невстановленою слідством особою договір № 268 про закупівлю товару за державні кошти з ТОВ «Донбас-Крим Інвест», відповідно до якого останній зобов'язався поставити вугілля марки ДГР 0-200 першої категорії в кількості 900 тонн на загальну суму 603000 грн. (за ціною 670 грн. за 1 тону). Товар повинен був відповідати сертифікатам якості представленим на тендері з додатковим сертифікатом для кожної партії. КРУ «ФТБ «Чорні води» зобов'язалося оплатити поставлений товар. Строк поставки було визначено до 31.12.2010 р. Однак ОСОБА_2, неналежно виконуючи свої службові обов'язки, не пересвідчившись в наявності товару належної якості, підписав договір відповідального зберігання, а також акт прийому-передачі, відповідно до яких недоотримане фактично вугілля, вказаної вище марки, в кількості 900 тон передав на відповідальне зберігання ТОВ «Донбас-Крим Інвест». Крім того, він 27.12.2010 р., як розпорядник бюджетних коштів підписав три платіжних доручення, на підставі яких на рахунки ТОВ були перераховані бюджетні кошти загальною сумою 603000 грн.

ОСОБА_1, маючи право першого підпису банківських документів, повинна була контролювати рух грошових коштів на рахунках ТОВ, неналежно виконуючи свої обов'язки, самоусунулась від контролю за надходженням і витратами коштів ТОВ, що потягло перерахування зазначених коштів невстановленими слідством особами перерахувати їх на рахунки інших суб'єктів господарювання. ОСОБА_2 4.01.2011 р. був прийнятий наказ № 4 «Про прийомку товаро-матеріальних цінностей», яким поклав обов'язки по прийому, зберіганню, обліку вугілля по селам Аромат та Новопілля між матеріально-відповідальними особами лікарні. Відповідальність за виконання наказу залишив за собою, однак свій обов'язок не виконав. У січні-лютому 2011 р. невстановлені слідством особи від імені ТОВ «Донбас-Крим Інвест» поставили лікарні 900 тон вугільної продукції, однак вугілля не відповідало категорії, передбаченої договором, тобто неналежної якості.

З матеріалів кримінальної справи (які були оголошені під час розгляду даної справи в суді) вбачається, що розрахунок шкоди проводився з врахуванням висновку комплексної судової товарознавчо-економічної експертизи № 3100/3134 від 30.12.2011 р., відповідно до якого різниця між вугільною продукцією наданої за договором поставки № 268 і фактично поставленого, складає 420640 грн. У зв'язку з чим відносно директора ТОВ «Донбас-Крим Інвест» ОСОБА_1 і виконуючого обов'язки головного лікаря КРУ «ФТБ «Чорні води» ОСОБА_2 було порушено кримінальну справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного справа, має право на їх відшкодування.

Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В п. 7 Постанови Пленума Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 "Про судове рішення у цивільній справі" йдеться, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК України при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. Інші прийняті в рамках кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення постанови оцінюються судом згідно з положеннями статті 212 ЦПК України. На підтвердження висновку суду щодо розміру відшкодування збитків у рішенні, крім посилання на вирок у кримінальній справі чи постанову у

справі про адміністративне правопорушення, необхідно також зазначати докази, подані сторонами при розгляді цивільної справи .

Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 (із наступними змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що оскільки в силу ст. 452 ЦК особа, яка відповідає за шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, не буде суперечити закону пред'явлення за вибором потерпілого вимог про відшкодування шкоди безпосередньо до винної особи, якщо за законом межі відповідальності останньої і особи, яка за неї відповідає, однакові.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги до ОСОБА_1 є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення з неї матеріальної шкоди, так як вона працювала директором в ТОВ «Донбас-Крим Інвест» і межі відповідальності останньої і особи, яка за неї відповідає, а саме ТОВ «Донбас-Крим Інвест», однакові. Щодо розміру шкоди, спричиненої нею, то суд виходить з того, що в даному випадку норма права, що передбачає солідарну відповідальність не застосовується, а шкоду слід стягувати в частці залежно від ступені вини кожного з відповідачів. Враховуючи що ОСОБА_1 була керівником підприємства, основною діяльністю якого, відповідно до статуту, було здійснення підприємницької діяльності для одержання прибутку, предметом - оптова торгівля паливом, посередництво в торгівлі паливом тощо, тобто вона має відповідний досвід у цій сфері господарської діяльності і на неї було покладено контроль за виконанням даного договору поставки , чого вона не зробила, що вбачається з матеріалів кримінальної справи, які були оголошені в судовому засіданні. Тому суд вважає за можливе визначити обсяг її відповідальності у 90 % від спричиненої позивачеві шкоди, зокрема, в розмірі 378576 грн.

До посилань ОСОБА_1 на показання свідків, наданих ними в кримінальній справі, про те, що вона не була присутня на тендері та інше, суд відноситься критично, оскільки вина її у вчиненні злочину, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України, встановлена вироком суду.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 вчинено злочин у сфері службової діяльності і матеріальну шкоду ним заподіяно під час виконання ним трудових обов'язків, а тому відповідати він повинен на підставі норм трудового законодавства, якими не передбачено солідарної відповідальності при спричиненні шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладений на них трудових обов'язків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 134 КЗпП України ОСОБА_2 повинен нести матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з його вини, оскільки цю шкоду завдано злочином.

За приписами ст. 137 КЗпП України суд при визначені розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обставину, за якої шкоду було заподіяно. Коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір покриття повинен бути відповідно зменшений.

Пленум Верховного Суду України в абзаці другому пункту 3 своєї Постанови № 14 від 29.12.1992 (із наступними змінами) "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" роз'яснив, що виходячи з вимог статті 15 ЦПК України суд у кожному випадку зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин, від яких згідно зі статтями 130, 135-3, 137 КЗпП України залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з'ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує питання які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин і яка правова норма

підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Беручи до уваги зазначене та з огляду на те, що ОСОБА_2 на час заподіяння шкоди перебував і в даний час перебуває в трудових відносинах з позивачем, у спірних він має нести відповідальність перед позивачем за нормами трудового, а не цивільного законодавства.

Зазначена правова позиція підтверджується також судовою практикою правовідносинах, зокрема ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.01.2013 у справі №6-44453св12 (реєстраційний номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 29057154), якою залишено без змін рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14.08.2012 у справі №2/0124/1020/2012 (реєстраційний номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 25634528), якими підтверджено, що шкода, завдана працівником підприємству, установі за діяння, які переслідуються у кримінальному порядку, повинна бути відшкодована згідно з вимогами глави IX КзпП України, зокрема, пункту 3 статті 134 КЗпП України, а не за нормами ЦК України, які регулюють інші правовідносини.

Щодо посилань відповідача ОСОБА_2 та його представника на перелічені ним обставини в заперечені на позов про недоведеність його вини в частині обвинувачення за вже використане вугілля, порушення норм діючого законодавства при проведенні комплексної судової товарознавчо-економічної експертизи, тощо, то дані обставини підлягають з'ясуванню під час розгляду кримінальної справи за його обвинуваченням, оскільки йдеться про наявність чи відсутність вини у вчиненні злочину, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України.

При визначенні частки заподіяної шкоди, яка підлягає відшкодуванню ОСОБА_2 суд враховує конкретну обстановку, в якій ним було заподіяно шкоду, а саме: обмеженість грошових коштів в КРУ "ФТЛ "Чорні води" для проведення аналізу зразків вугілля з кожної отриманої ними партії, а також недосвідченість та недостатню кваліфікацію ОСОБА_2, що підтверджується наступними доводами.

ОСОБА_2 з 2005 року працював на посаді лікаря-фізіотерапевта Кримської республіканської установи "Фізіотерапевтична лікарня "Чорні води", що підтверджується витягом з трудової книжки (копія додається). Наказом МОЗ Автономної Республіки Крим від 30.06.2009 р. №50-АГВ йому було присвоєно першу кваліфікаційну категорію за спеціальністю "фізіотерапія" (копія посвідчення №106/09 додається).

Згідно з його посадовими обов'язками лікаря-фізіотерапевта ОСОБА_2 не доводилося виконувати організаційно-розпорядчі функції керівника, пов'язані, зокрема, із контролем якості вугілля, придбаного для потреб лікарні, розпорядженням грошовим коштами бюджетної установи, виданням розпорядчих документів та організацією контрою їх виконання.

Як було встановлено у судовому засіданні під час розгляду кримінальної справи, наказом МОЗ Автономної Республіки Крим від 11.05.2010 року №35-л "Про покладення обов'язків" (т.5, а. с. 108) на ОСОБА_2, поряд з виконанням свої основних обов'язків за посадою лікаря-фізіотерапевта, було покладено виконання обов'язків головного лікаря Кримської республіканської установи "Фізіотерапевтична лікарня "Чорні води", що також підтверджується наказом МОЗ Автономної Республіки Крим від 25.07.2012 №190-л "Про зняття покладених обов'язків".

Проте згідно з кваліфікаційною характеристикою головного лікаря лікувально-профілактичного закладу, яка міститься у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 78. Охорона здоров'я), затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 березня 2002 року №117, однією з кваліфікаційних вимог для виконання обов'язків за посадою головного лікаря є проходження спеціалізації з організації і управління охороною здоров'я, а також наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності, тобто організації і управління охороною здоров'я. Згідно з вищевикладеним наказом МОЗ України, Довідник кваліфікаційних характеристик професій призначається, зокрема, для визначення завдань, обов'язків і відповідальності працівників галузі.

У цьому зв'язку слід зазначити, що згідно з Переліком лікарських посад у закладах охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 року № 385, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.11.2002 року за № 893/7181, посада головного лікаря (№1 Переліку) відноситься до керівників закладів охорони здоров'я, а посада лікаря-фізіотерапевта (№127 Переліку) - до лікарів-спеціалістів. Крім цього, згаданим Переліком

передбачено, що головний лікар повинен мати лікарську спеціальність "Організація і управління охороною здоров'я", а лікар-фізіотерапевт - лікарську спеціальність "Фізіотерапія".

Крім цього, наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.12.1997 року №359, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.01.1998 року за 14/2454, затверджено Номенклатуру лікарських спеціальностей, згідно з якою передбачено окремо, зокрема, спеціальність за № 73 "Організація і управління охороною здоров'я" та спеціальність за № 118 "Фізіотерапія".

Судом встановлено, що ОСОБА_2 під час своєї роботи в КРУ "ФТЛ "Чорні води" не проходив атестацію за спеціальністю "Організація і управління охороною здоров'я".

Таким чином, ОСОБА_2 не мав достатньої кваліфікації і досвіду для виконання обов'язків керівника лікувально-профілактичного закладу, що враховується судом під час визначення частки заподіяної ним шкоди з урахуванням ступеню його вини і тієї конкретної обстановки, за якої було заподіяно шкоду на підставі частини першої статті 137 КзпП України.

Крім цього, під час визначення часток заподіяної відповідачами шкоди, суд бере до уваги той факт, що КРУ "ФТЛ "Чорні води" повністю виконало свої договірні зобов'язання перед ТОВ "Донбас-Крим Інвест" в частині оплати вартості поставленого вугілля, що підтверджується матеріалами кримінальної справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе визначити розмір відшкодування ОСОБА_2 заподіяної ним шкоди в розмірі 10% від загальної суми шкоди, що складає 42 064 грн.

Посилаючись на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора Бахчисарайського району в інтересах КРУ "ФТЛ "Чорні води" є частково обґрунтованими і тому підлягають частковому задоволенню з врахуванням ступені вини обох відповідачів у справі.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь держави слід стягнути судовій збір.

На підставі ст.ст. 1166, 22 ЦК України, 130, 132, 134, 137 КЗпП України, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кримського республіканського закладу «Фізіотерапевтична лікарня «Чорні води» у відшкодування заподіяної шкоди 378576 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кримського республіканського закладу «Фізіотерапевтична лікарня «Чорні води» у відшкодування заподіяної шкоди 42 064 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 3364,83 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 841,28 грн.

В решті частини позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Бахчисарайський районний суд АРК.

Суддя: