Постанова № 3331626, 31.03.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2009 № 14/262

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Іванченко В.А. – (дов. № 1-10/439 від 27.03.2009р.)

від відповідача - Лещенко Г.М. – (дов. № 30-01 від 31.03.2009р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Автохаус Атлант-М"

на рішення Господарського суду м.Києва від 23.01.2009

у справі № 14/262 (суддя

за позовом Клінічна лікарня "Феофанія" Державного управління справами

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Автохаус Атлант-М"

про стягнення 3817,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

Клінічна лікарня „Феофанія” звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Автохаус Атлант-М” про стягнення 3 817,21грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.01.2009р. у справі № 14/262 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Автохаус Атлант-М” на користь Клінічної лікарні „Феофанія” 3817,21 грн. неустойки, державне мито у розмірі 102,00 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить, скасувати дане рішення в якій просить скасувати рішення повністю та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити та стягнути з Клінічної лікарні „Феофанія” 51,00 грн. державного мита.

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Автохаус Атлант-М” підлягає задоволенню з наступних підстав.

14.08.2007р. між КЛ „Феофанія” та ТОВ “Автохаус Атлант-М” було укладено Договір купівлі-продажу транспортних засобів № 219, зокрема: Volkswagen T5 Kombi – 1 шт., Caravelle – 1 шт., Sharan Miniven – 1шт. та Sharan Trendline – 3 шт. для приймального відділення лікарні.

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору відповідач зобов’язався поставити та передати у власність позивача транспортні засоби для приймального відділення лікарні в кількості 6 шт. на загальну суму 1398920,00 грн.

Згідно п. 2.2.1 Договору позивач здійснює попередню оплату в розмірі 70% від суми визначеної Договором.

Пунктом 2.2.2 Договору визначено, що остаточний розрахунок за Договором проводиться протягом 7-ми календарних днів з дати підписання накладної та акту приймання Товару.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору 10.09.2007р. позивачем на користь відповідача було перераховано аванс в розмірі 979244 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжним дорученням № 32606.

В наступному, позивачем було сплачено відповідачу 1 396 912,00 грн., відповідно до платіжних доручень № 33146 від 21.112007р. та № 33211 від 30.11.2007р.

У період з 18.10.2007р. по 15.11.2007р. відповідач поставив позивачеві 5 транспортних засобів на загальну суму 1 124 787,00 грн. Проте, в порушення договірних зобов'язань, три з проставлених автомобілів Відповідачем було поставлено з порушенням договірних строків, у зв’язку з чим, 28.11.2007р. позивачем було виставлено відповідачеві претензію № 1-08/2013 щодо сплати неустойки у розмірі 4652,42грн., яку останнім було сплачено повністю.

21.11.2007р. позивачем на виконання умов договору було повністю оплачено поставлені автомобілі шляхом перерахування на рахунок відповідача 145 543,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжного доручення.

Позивач та відповідач уклали Додаткову угоду № 261 від 02.11.2007р. до Договору поставки № 219 від 14.08.2007р., згідно з якою внесли зміни до специфікації (Додаток № 1 до Договору № 219) та замінили Volkswagen Sharan Miniven на Volkswagen Passat B6 вартістю 272 125,00 грн. (з ПДВ), а також встановили загальну суму договору – 1 396 915,00 грн.

Таким чином, сторони частково змінили предмет договору. При цьому, сторони не встановили строк поставки автомобіля Volkswagen Passat B6.

В наступному, 27.11.2007р. відповідачем за автомобіль Volkswagen Passat B6 було виставлено рахунок-фактуру на суму 272 125,00 грн. Представником позивача Вердекелем В.Й. того ж дня було отримано вказані рахунок та автомобіль, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної № РНА0003618 від 27.11.2007р.

30.11.2007р. позивачем згідно платіжного доручення наявного в матеріалах справи, було оплачено поставлений автомобіль Volkswagen Passat B6 повністю.

Місцевим судом було задоволено вимоги Позивача щодо стягнення неустойки в сумі 3 817,21 грн. за затримку поставки автомобіля Volkswagen Passat B6.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 604 ЦК України зобов’язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж сторонами (новація).

Статтею 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах або телеграмах, якими обмінялися сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру від 27.11.2007р. на оплату автомобіля Volkswagen Passat B6, а позивачем, у свою чергу, прийнято та оплачено вказаний товар, поставка якого не була передбачена укладеним між сторонами договором № 219 від 14.08.2007р.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення 3 817,00 грн. неустойки, є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, на думку колегії суддів позивачем не доведено обставини, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Автохаус Атлант-М” підлягає задоволенню, отже рішення суду першої інстанції повинно бути скасовано.

Керуючись ст. 101- 105 ГПК України, колегія, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Автохаус Атлант-М” задовольнити.

Рішення Господарського суду м. Києва у справі № 14/262 від 23.01.2009р. скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у позові Клінічної лікарні „Феофанія” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Автохаус Атлант-М” про стягнення 3 817,21грн. - відмовити.

Стягнути з Клінічної лікарні „Феофанія” (03680, м. Київ, вул. Заболотного, 21, код ЄДРПОУ 05415792), а у випадку відсутності коштів – з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Автохаус Атлант-М” (03040, м. Київ, вул. Андрія Бубнова, 18, код ЄДРПОУ 33226134) 51,00 грн. державного мита за розгляд справи в апеляційній інстанції.

Доручити Господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.

Матеріали справи № 14/262 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя

Судді