Постанова № 33315447, 02.09.2013, Тетіївський районний суд Київської області

02.09.2013 Провадження по справі № 2-а/380/22/13

Справа № 380/1286/13-а

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 вересня 2013 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді : Лісовенка П.І.

при секретарі : Романовській Л.І.

представника позивача: адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тетієві адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Тетіївської міської ради, третьої особи: ОСОБА_3, про скасування рішення Виконавчого комітету Тетіївської міської ради народних депутатів №21 від 30.03.1995 року,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати рішення виконавчого комітету Тетіївської міської ради народних депутатів №21 від 30.03.1995 року «Про вилучення земельної ділянки площею 0,055 га у гр.ОСОБА_2 та надання її у користування гр.ОСОБА_4 для ведення підсобного господарства», як незаконне, та поновити йому строк звернення до суду з урахуванням того, що про оскаржуване рішення він дізнався 12.11.2012 року із письмової відповіді Тетіївської міської ради №2.35-894 від 12.11.2012 року.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та його адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просять їх задовольнити.

Представник Тетіївської міської ради Складена Н.М. позовні вимоги не визнала, посилаючись на письмові заперечення та просить суд при винесенні рішення застосувати строки звернення до суду у відповідності до вимог ст.ст.99,100 КАС України і в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Третя особа ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_6 проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 заперечують, вказують що вимоги позивача є необґрунтовані та просять застосувати строки звернення до суду у відповідності до вимог ст.ст.99,100 КАС України і в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Суд, розглянувши матеріали, справи заслухавши пояснення сторін, третьої особи, дослідивши письмові докази вважає, що позовні вимоги необґрунтовані і задоволенню не підлягають, виходячи із наступного.

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 15.09.1976 року ОСОБА_2 придбав ? частину житлового будинку з надвірними будівлями за АДРЕСА_1, який знаходився на земельній ділянці розміром 0,06 га (а.с.14).

Згідно довідки архівного відділу Тетіївської районної державної адміністрації №58 від 15.11.2012 року встановлено, що по документах архівного фонду «Тетіївська міська рада» м.Тетіїв Київської області, відповідно до рішення виконавчого комітету Тетіївської міської Ради народних депутатів №103 від 26 вересня 1979 року ОСОБА_2 було надано дозвіл проводити будівництво сараю, літньої кухні та гаража на земельній ділянці розміром 0,06 га, яка числиться за ним по ЗШК радгоспу «Тетіївський» по АДРЕСА_1 (а.с.8).

Із пояснень в судовому засіданні позивача ОСОБА_2 встановлено, що фактично він використовував земельну ділянку по АДРЕСА_1, розміром 0,10 га.

Згідно рішення виконавчого комітету Тетіївської міської ради народних депутатів №21 від 30.03.1995 року було вирішено: вилучити земельну ділянку площею 0,055 га по АДРЕСА_1 у ОСОБА_2 за згодою та надати земельну ділянку площею 0,055 га по АДРЕСА_1, яка була в користуванні ОСОБА_2 - ОСОБА_4 для ведення особистого підсобного господарства (а.с.123).

Згідно квитанції про сплату земельного податку за 2007-2008 роки ОСОБА_2 28.07.2008 року здійснив оплату до місцевого бюджету м.Тетієва за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, розміром 0,0450 га (а.с.73).

Із пояснень в судовому засіданні позивача ОСОБА_2 встановлено, що в 2007 році при розмові зі своєю матір'ю ОСОБА_4 він дізнався, що у нього зменшилася земельна ділянка по АДРЕСА_1, яка відійшла на користь матері і розмір його земельної ділянки становить 0,0450 га, але звертатися ні до міської ради, чи до правоохоронних органів або до суду він не бажав, щоб не турбувати стару та хвору матір. Також пояснив, що ніякої згоди на вилучення у нього земельної ділянки нікому та ніколи не давав.

Згідно договору дарування частини житлового будинку від 30.03.2011 року ОСОБА_4 передала безоплатно у власність дочки ОСОБА_3, яка є третьою особою по справі, ? частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою: місто Тетіїв Київської області по АДРЕСА_1, площа присадибної не приватизованої земельної ділянки становить 0,0694 га (а.с.50).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть НОМЕР_1 видане 19.05.2011 року (а.с.13).

Із довідки архівного відділу Тетіївської районної державної адміністрації Київської області від 27.11.2012 року №59 встановлено, що заяви громадян особистого характеру зберігаються в організації 5 років, відповідно до ст.28б Переліку типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів», затвердженого Наказом Головархіву України від 20.07.1998 року №41, після чого знищуються на підставі акту на знищення документів, що не належать до Національного архівного фонду. (а.с.10; а.с.148).

Встановлені судом факти об'єктивно підтверджуються поясненнями в суді сторін та свідків і письмовими доказами, що є у справі.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.27 Земельного Кодексу України (1990року чинного на момент прийняття рішення), право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Земельного Кодексу України (1990р), до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить: вилучення (викуп) земель відповідно до статті 31 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.31 Земельного Кодексу України (1990року), вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання у користування громадянам, підприємствам, установам і організаціям провадиться за згодою власників землі і землекористувачів на підставі рішення Верховної Ради України, місцевих Рад народних депутатів.

Відповідно до ч.6 ст.31 Земельного Кодексу України (1990року), у разі відмови власника землі або землекористувача дати згоду на вилучення (викуп) земельної ділянки або у разі відмови місцевої Ради народних депутатів у її вилученні ці питання можуть бути вирішені у судовому порядку.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Як встановлено в судовому засіданні та з довідки архівного відділу Тетіївської райдержадміністрації Київської області від 27.11.2012 року за №59, заява ОСОБА_2 була знищена на підставі акту на знищення документів, а позивачем не доведено належними та допустимими доказами той факт, що він не надавав згоди на вилучення даної частини земельної ділянки та не знав про рішення Виконавчого комітету Тетіївської міської ради народних депутатів №21 від 30.03.1995 року.

На виконання припису ч.2 ст.71 КАС України, виконавчий комітет Тетіївської міської ради навів обставини, які не оспорює і позивач, що за 2007-2008 роки ОСОБА_2 сплачував земельний податок за 0,0450га землі, тобто позивач з 2007 року знав про вилучену у нього частину земельної ділянки і не звертався за захистом своїх прав.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що виконавчим комітетом Тетіївської міської ради народних депутатів правомірно в межах своєї компетенції прийнято рішення від 30.03.1995 року №21 «Про надання і вилучення земельних ділянок», оскільки, відсутні належні та допустимі докази щодо порушення відповідачем прав позивача, тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.2,6,8,9,10,14,17,18,71,86,159;158-163;167;186 КАС України, ст.ст.9,27,31 ЗК України (1990року), суд-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Тетіївської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 про скасування рішення Виконавчого комітету Тетіївської міської ради народних депутатів №21 від 30.03.1995 року, відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Тетіївський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: П.І.Лісовенко