Постанова № 33315418, 02.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2013 р. Справа №805/10467/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Скріпніка А.І.,

при секретарі судового засідання Куркіні В.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 - особисто;

представника відповідача - Сєрякової О.О. - згідно довіреності;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м. Горлівки Донецької області про визнання дій неправомірними, визнання незаконними та скасування рішення № 25961/2140911211 та вимоги про сплату недоїмки № Ф-911 від 20.05.2013 року,

В С Т А Н О В И В:

17 липня 2013 року позивач звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати незаконними та скасувати рішення управління пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м. Горлівки Донецької області від 04.05.2013 року № 25961/НОМЕР_1 та вимогу про сплату недоїмки № Ф-911 від 20.05.2013 року, визнати дії управління пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м. Горлівки Донецької області щодо винесення рішення від 04.05.2013 року № 25961/НОМЕР_1 та вимоги № Ф-911 від 20.05.2013 року про сплату недоїмки у розмірі 1194,03 грн. неправомірними та визнати право фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 який обрав спрощену систему оподаткування, сплачувати єдиний соціальний внесок на добровільних засадах у відповідності до ст. 4 Закону України «Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

В обгрунтування своїх позовних вимог заявник зазначив наступне.

У відповідності до вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI позивач знаходиться на обліку у відповідача, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім того, позивачем обрано спрощену форму оподаткування, відповідно до чого він є платником єдиного податку.

14.05.2013 року відповідачем було складено акт № 802/НОМЕР_1 про неподання позивачем звітності про суми нарахованого доходу та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у органи пенсійного фонду (а.с. 11).

24.05.2013 року відповідно до вищевказаного акту відповідачем було прийнято рішення № 25961/НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій за неподання позивачем звітності за 2012 рік у розмірі 170,00 грн. (а.с. 12).

20.05.2013 року відповідачем було сформовано вимогу № Ф-911 про сплату позивачем недоїмки в сумі 1194,03 грн. (а.с. 13).

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні, проти чого заперечував представник відповідача.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Пункт 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI визначає, як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичну особу - підприємця, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Частиною 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464- VI, із змінами внесеними Законом України від 07.07.2011 року № 3609-VI визначено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За нормами статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 (а.с. 6), позивачеві з 16.04.2009 року призначена пенсія за віком.

Щодо позовних вимог позивача в частині визнання незаконним та скасування рішення управління пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м. Горлівки від 04.05.2013 року № 25961/НОМЕР_1, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 3.3. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженого Постановою правління пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2, фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд звертає увагу на той факт, що у даній нормі закону закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Таким чином, у даному випадку при винесенні оскаржуваних вимоги та рішення, відповідач діяв всупереч Закону та за межами повноважень, наданих йому чинним законодавством України.

Стосовно позовних вимог в частині визнання права фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 який обрав спрощену систему оподаткування, сплачувати єдиний соціальний внесок на добровільних засадах у відповідності до ст. 4 Закону України «Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд зазначає наступне.

Частиною 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Таким чином, на переконання суду, у даному випадку, позивачем не вірно було обрано спосіб судового захисту.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17-20, 51, 69-72, 86, 121, 158-164, 167, 186, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м. Горлівки Донецької області про визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування рішення № 25961/НОМЕР_1 та вимоги про сплату недоїмки № Ф-911 від 20.05.2013 року - задовольнити частково.

Визнати дії управління пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м. Горлівки Донецької області щодо винесення рішення від 04.05.2013 року № 25961/НОМЕР_1 та вимоги № Ф-911 від 20.05.2013 року про сплату недоїмки - неправомірними.

Визнати незаконним та скасувати рішення управління пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м. Горлівки Донецької області від 04.05.2013 року № 25961/НОМЕР_1.

Визнати незаконною та скасувати вимогу управління пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м. Горлівки Донецької області № Ф-911 від 20.05.2013 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 02 вересня 2013 року у присутності позивача.

Повний текст постанови буде виготовлений протягом п'яти днів згідно ч. 3 ст. 160 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скріпнік А.І.