Постанова № 33315328, 19.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2013 р. Справа №805/7933/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Михайлик А.С.

при секретарі судового засідання - Алюніній Г.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом комунального підприємства «Донекотранс»

до Державної фінансової інспекції в Донецькій області

про скасування пункту вимоги

за участю:

від позивача: Сидоренко В.В. (дов. б/н від 11 червня 2013 року)

Фомінськой О.М. (дов. б/н від 11 червня 2013 року)

Шокуров Д.Г. (дов. № 398 від 19 липня 2013року)

від відповідача: Гурський Г.Ю. (дов. № 05-13-11-17/6282 від 3 червня 2013 року);

Бабкова А.Є. (дов. № 05-13-10-14/7999 від 16 липня 2013 року)

Комунальне підприємство «Донекотранс» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування пункту 2.1. вимоги Донецької об'єднаної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції в Донецькій області, викладеної у листі № 21-05-10/1819 від 30 квітня 2013 року "Щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень", яким підприємство позивача зобов'язано провести звірку взаєморозрахунків із суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_6, відобразити в обліку дебіторську заборгованість на суму різниці в обсягах та вартості виконаних робіт та відшкодувати 305 878,93 грн. шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт чи надання послуг, в іншому випадку повернути в судовому порядку зайво сплачені кошти в сумі 305 878,93 грн., або стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України.

Згідно викладеного в позові в ході проведення ревізії відповідачем зроблено висновок про проведення підприємством позивача списання коштів на видатки (витрати) без отримання послуг від суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 на загальну суму 305 878,93 грн. внаслідок відсутності у підприємства документів, що підтверджують роботу орендованих автомобілів: УАЗ 3303 ЗНГ - подорожніх листів, які враховують роботу автомобіля на суму 107 450,00 грн. та ГАЗ 3307 КО 413 - документів щодо обсягу вивезених твердих побутових відходів на суму 198 428,93 грн., чим порушено п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 318 від 31 грудня 1999 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248.

Посилаючись на те, що взаємовідносини між сторонами за договором є цивільно-правовими та врегульовані положеннями Цивільного кодексу України, посилаючись на ст. 6, ст. 204, п. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, якими передбачено свободу укладення договорів, вибору контрагентів та визначення умов договору, позивач зауважував на недоведеності відповідачем протиправності дій позивача з укладення зазначених договорів оренди транспортних засобів.

В додатковому обґрунтуванні позовних вимог позивач, посилаючись на ст. 113 Бюджетного кодексу України, ст. ст. 8, 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" посилався на відсутність в Держфінінспекції повноважень перевіряти дотримання законодавства поза сферами державного та місцевого бюджету. Оскільки підприємство позивача не фінансується з державного та місцевого бюджету позивач зауважував на відсутності у відповідача права проводити ревізію підприємства позивача та робити висновки, що не відносяться до законодавства про бюджет. В обґрунтування доводів про відсутність у відповідача права проводити ревізію підприємства позивач визначив сумніви щодо включення підприємства до плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції на перший квартал 2013 року та відсутність у заступника начальника Донецької об'єднаної держфінінспекції Новікової Т.Є. права підпису направлень на ревізію.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмові заперечення проти позову. В обґрунтування незгоди із позовом зазначив правомірність викладеного в акті ревізії, підтвердження встановленими в ході проведеної ревізії обставинами виявлених порушень. В судовому засіданні представники відповідача підтримали заперечення, просили суд відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог в повному обсязі.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 (головний бухгалтер комунального підприємства "Донекотранс"), який був присутній в ході проведення ревізії, зазначив, що ревізорами інспекції до ревізії на підтвердження роботи транспортного засобу, орендованого на підставі умов договору № 1/4 від 1 січня 2009 року вимагалися подорожні листи. Оскільки подорожні листи не формувалися, свідком надані відповідні письмові пояснення з цього приводу. Інші документи за допомогою яких обліковувалася робота автомобілю УАЗ 3303 ЗНГ ревізорами не витребовувалися, а тому відповідні документи не були надані. Облік роботи орендованого автомобілю УАЗ 3303 ЗНГ здійснювався за допомогою журналу із назвою "Маршрутний лист по договору на надання послуг по виконанню функцій водія".

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 (головний державний фінансовий інспектор Донецької об'єднаної державної фінансової інспекції), зазначила, що у головного бухгалтера позивача в ході ревізії на підтвердження роботи транспортного засобу, орендованого на підставі умов договору № 1/4 від 1 січня 2009 року витребовувалися подорожні листи або інші документи, на підставі яких здійснювався облік роботи транспортного засобу. Головним бухгалтером ОСОБА_2 та ОСОБА_6 були надані пояснення щодо відсутності подорожніх листів. Будь-які інші документи за допомогою яких обліковувалася робота орендованого автомобілю позивачем вході ревізії не надавалися.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та свідків, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, комунальне підприємство «Донекотранс» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 32644757. Позивач діє на підставі статуту, затвердженого рішенням Горлівської міської ради № ІV/8-25 від 31 жовтня 2003 року, зареєстровано виконавчим комітетом Горлівської міської ради від 28 листопада 2003 року № 3743 (т.2 арк. справи 6-15).

В період з 6 лютого 2013 року по 29 березня 2013 року Донецькою об'єднаною державною фінансовою інспекцією Державної фінансової інспекції в Донецькій області на підставі направлення № 161 від 4 лютого 2013 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 1 квітня 2006 року по 31 січня 2013 року. За наслідками проведення ревізії робітниками державної фінансової інспекції складений акт № 21-05-09/26 від 2 квітня 2013 року (т. 1 арк. справи 42-116).

30 квітня 2013 року на підставі акту ревізії Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області складено вимогу № 21-05-10/1819 «Щодо усунення виявлених ревізією порушень» (т. 1 арк. справи 8-10). У пункті 2.1. розділу 2 вимоги зазначено, що станом на 30 квітня 2013 року комунальним підприємством "Донекотранс" не відшкодовані виявлені в ході ревізії порушення на загальну суму 369 916,68 грн., у т.ч. проведення підприємством позивача списання коштів на видатки (витрати) без отримання послуг від суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 на загальну суму 305 878,93 грн. внаслідок не підтвердження роботи орендованих автомобілів: УАЗ 3303 ЗНГ - подорожніми листами, які враховують роботу автомобіля на суму 107 450,00 грн. та ГАЗ 3307 КО 413 - обсягами виведених твердих побутових відходів на суму 198 428,93 грн., чим порушено п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 318 від 31 грудня 1999 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248.

У зв'язку із цим в цьому пункті вимоги відповідач вимагав від позивача провести звірку взаєморозрахунків із СПД ОСОБА_6, відобразити в обліку дебіторську заборгованість на суму різниці в обсягах та вартості виконаних робіт та відшкодувати 305878,93 грн. шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт чи надання послуг, а в іншому випадку повернути в судовому порядку зайво виплачені кошти в сумі 305 878,93 грн. або стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат у порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України.

Правомірність наведеного пункту вимоги визначено позивачем предметом розгляду в цій справі.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-XII).

Головним завданням органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності на підприємствах які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) комунальне майно. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування (стаття 2 закону).

За змістом пунктів 1, 7 частини першої статті 10 Закону № 2939-XII контрольно-ревізійним управлінням в областях надається право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами» від 20.04.2006 року № 550, інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Комунальне підприємство "Донекотранс" діє на підставі статуту, затвердженого рішенням Горлівської міської ради від 31 жовтня 2003 року № IV/8-25, зареєстрованого 28 листопада 2003 року, реєстраційний номер 04052749100013734. Пунктом 3.1. статуту визначено, що майно, закріплене за підприємством є власністю територіальної громади та належить підприємству на праві господарського відання. Управління підприємством здійснюється Горлівською міською радою (т. 2 арк. справи 6-15).

Підприємство позивача в своїй діяльності використовує комунальне майно, з огляду на що є об'єктом контролю державної фінансової інспекції у розумінні положень Закону № 2939-XIІ та підлягає інспектуванню в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 2939-XII, оскільки ним передбачено, що до функцій державної фінансової інспекції, окрім здійснення державного фінансового контролю віднесені функції здійснення контролю за виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень.

Положення наведеного пункту визначають додаткові функції органів державної фінансової інспекції та не виключають права органів держфінінспекції здійснювати державний фінансовий контроль на підприємстві, що використовує в своїй діяльності об'єктів комунальної власності.

Доводи позивача, що полягають у відсутності у відповідача права проводити ревізію підприємства, вмотивовані наявністю сумнівів щодо включення підприємства до плану перевірок та відсутності в заступника начальника держфінінспекції права підпису направлень судом не приймаються, оскільки наведені порушення не можуть бути безумовною підставою визнання протиправним пункту вимоги.

Прийнята відповідачем вимога оскаржується в частині проведення позивачем списання коштів на видатки (витрати) без отримання підтвердження роботи орендованих автомобілів.

Наведене порушення вмотивовано встановленими ревізорами відповідача обставинами, що наведені в акті ревізії, та викладені нижче.

На стор. 45-53 акту зазначено, що ревізією встановлено, що комунальне підприємство "Донекотранс" орендувало у суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6, крім інших, вантажний сміттєвоз марки ГАЗ 3307 КО 413 та автомобіль марки УАЗ 3303 ЗНГ. В акті ревізії зазначено, що позивачем проведено списання коштів в сумі 305 878,93 грн. на видатки (витрати), пов'язаних із орендою зазначених автомобілів за відсутності отримання послуг оренди.

Згідно викладеного в акті вантажний сміттєвоз марки ГАЗ 3307 КО 413, державний номер НОМЕР_4 в період з жовтня 2007 року по грудень 2008 року орендувався позивачем на підставі договору оренди від 4 жовтня 2007 року та додаткових угод до нього; в період з січня 2009 року по грудень 2009 року - на підставі умов договору оренди від 21 січня 2009 року та додаткових угод до нього; в період з січня 2010 року по січень 2011 року - на підставі умов договору оренди від 20 січня 2010 року та додаткових угод до нього. В ході ревізії встановлено, що за послуги з оренди автомобіля ГАЗ 3307 КО 413 за період з жовтня 2007 року по січень 2011 року суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_6 згідно актів здачі-прийняття послуг по договорам оренди автомобіля пред'явлено орендну плату в сумі 651 415,29 грн., в т.ч. за жовтень - грудень 2007 року в сумі 28 581,31 грн., за 2008 рік в сумі 192122,40 грн., за 2009 рік в сумі 299 568,80 грн., за 2010 рік в сумі 13 114,78 грн. Підприємством позивача на виконання прийнятих на себе зобов'язань з орендної плати за той самий період перераховано кошти в сумі 438 531,31 грн., з яких у 2008 році - 143 381,31 грн., у 2009 році - 212 520,00грн., у т.ч. на поповнення карткового рахунку - 164 700,00 грн., у 2010 році - 69 110,00 грн., у т.ч. на поповнення карткового рахунку - 69 000,00 грн., у 2011 році - 13 520,00 грн., у т.ч. на поповнення карткового рахунку - 13 500,00 грн. Сума орендної плати в договорі від 4 жовтня 2007 року визначалася в залежності від кількості кубометрів вивезених твердих побутових відходів, в договорах від 21 січня 2009 року та 20 січня 2010 року встановлювалася фіксована сума орендної плати - 24 тис. грн., яка була визначена як середня з розрахунку вартості обслуговування 3 житлово-комунальних підприємств КП "Кіровський", КП "Сервіс", КП "Велікан", до вартості оренди включено вартість ремонту та обслуговування автомобіля та придбання запасних частин. Втім, співставленням даних зустрічних звірок та отриманих відповідей, даних відомостей 3.1. аналітичного обліку по рахунку 361, відомостей 3.3. аналітичного обліку по рахунку 631, актів здачі-приймання щодо розміщення твердих побутових відходів на звалищах міста та наданих послуг з вивезення тверди побутових відходів встановлено, що обсяг вивезених відходів орендованим автомобілем не підтверджено даними зустрічних звірок та отриманих відповідей, даними відомостей 3.1. аналітичного обліку по рахунку 361, відомостей 3.3. аналітичного обліку по рахунку 631, актів здачі-приймання робіт. З огляду на таке, в акті ревізії викладено висновки про проведення позивачем списання коштів на видатки (витрати) без отримання послуг у сумі 198 428,93 грн. (у т.ч. за 2008 рік - 37 246,49 грн., у 2009 році - 177 049,60 грн., у 2010році - -15 867,16 грн.), чим порушено ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 6, 7 Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248

Автомобіль марки УАЗ 3303 ЗНГ, державний номер НОМЕР_5 з причепом НОМЕР_6, в період з січня 2009 року по січень 2011 року орендувався позивачем на підставі договору оренди № 1/4 від 1 січня 2009 року. В акті ревізії зазначено, що в період з січня 2009 року по січень 2011 року суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_6 на підставі актів приймання передачі послуг по договору оренди пред'явлено до сплати орендна плата в сумі 103 250,000 грн., у т.ч. за 2009 рік - 43 250,000 грн., 2010 рік - 60 00,00 грн. Підприємством позивача на виконання прийнятих на себе зобов'язань зі сплати орендної плати за той самий період перераховано кошти в сумі 107 450,00 грн., з яких за 2009 рік - 38 250,00 грн., 2010 рік - 5 900,00 грн., 2011 рік - 10 200,00 грн. В акті зазначено, що з отриманих в ході ревізії пояснень встановлено, що сума орендної плати в розмірі 6 000,00 грн. визначалася із розрахунку роботи 22 робочих дні, до вартості оренди входили ремонт та обслуговування, придбання запасних частин та заправка паливно-мастильними матеріалами автомобіля. Втім, в ході ревізії підприємством позивача не було надано подорожніх листів, якими б враховувалася робота орендованого автомобілю. З огляду на зазначене, в акті ревізії із посиланням на ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 6, 7 Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248 викладений висновок про проведення позивачем списання коштів на видатки (витрати) за відсутності отримання послуг в сумі 107 450,00 грн.

При вирішенні судом питання щодо правомірності встановлених зазначеного порушення, суд виходить з наступного.

Згідно статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Положення щодо оренди майна суб'єктів господарювання визначаються параграфом 5 Глави 30 Господарського кодексу України. Згідно частини 1 статті 283 за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ч. 1 статті 284 Господарського кодексу України).

4 жовтня 2007 року між комунальним підприємством "Донектотранс" (орендар) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_6 укладений договір оренди автомобіля, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати орендареві у строкове платне володіння та користування автомобіль, що визначені в цьому договорі, а орендар зобов'язався своєчасно сплачувати орендну плату (т. 1 арк. справи 19-20). Предметом оренди є автомобіль ГАЗ 3307 КО-413, державний номер НОМЕР_4. (т. 2 арк. справи 66). Пунктом 4.1. договору встановлений розмір орендної плати в сумі 8,96 грн. за кожний 1 м-3 вивезених твердих побутових відходів орендованим автомобілем. Додатковими угодами до зазначеного договору сторони визначили орендної плати у фіксованому розмірі за жовтень 2007 року - грудень 2008 року (т. 2 арк. справи 68-72).

Договорами оренди автомобіля ГАЗ 3307 КО-413, державний номер НОМЕР_4, від 21 січня 2009 року та 20 січня 2010 року передбачалося визначення орендної плати у фіксованій сумі (т.2 арк. справи 75-79).

Згідно наявних в матеріалах справи актів приймання-передачі послуг за наведеними договорами орендна плата за період з жовтня по грудень 2007 рік складає 3 189,5 грн., за 2008 рік - 21 440,00 грн., 2009 рік - 274 017,00 грн., 2010 рік - 138 000,00 грн.

Враховуючи те, що умовами договорів не передбачалося визначення орендної плати за період з жовтня 2007 року по листопад 2010 року в залежності від обсягу вивезених відходів, суд дійшов висновку про неправомірність визначення відповідачем розміру орендної плати за зазначеними договорами із врахуванням обсягів вивезених відходів та неправомірність висновків відповідача про проведення позивачем списання коштів на видатки (витрати) без отримання послуг у сумі 198 428,93 грн.

1 січня 2009 року між комунальним підприємством "Донектотранс" (орендар) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_6 укладений договір оренди автомобіля № 1/4, з умовами якого орендодавець зобов'язався передати орендареві у строкове платне володіння та користування автомобіль УАЗ 3303 з причепом для перевезення негабариту та будівельних відходів, що визначені в цьому договорі, а орендар зобов'язався своєчасно сплачувати орендну плату (т. 1 арк. справи 19-20). Предметом оренди є автомобіль УАЗ 3303 ЗНГ, державний номер НОМЕР_8, причеп НОМЕР_6.

Пунктом 3.1. договору встановлений розмір орендної плати в сумі 6 000,00 грн. за календарний місяць. Додатковою угодою від 20 січня 2009 року до договору № 1/4 від 1 січня 2009 року сторони визначили, що орендна плата за строкове володіння та користування автомобілем УАЗ 3303 з причепом встановлюється на рівні 6 000,00 грн. за 1 календарний місяць із розрахунку 22 відпрацьованих дні х 272,73 грн. + 6 000,00 грн., середній пробіг автомобіля в день - 100 км.

Згідно наявних в матеріалах справи актів приймання-передачі послуг за договором № 1/4 від 1 січня 2009 року визначено, що за період з квітня 2009 рік по лютий 2011 року позивачем отримані від СПД ОСОБА_6 послуги на загальну суму 113 750,00 грн., у т.ч. за квітень 2009 року по грудень 2009 року на 43 250,00 грн., за 2010 рік - 60 000,00 грн., січень та лютий 2011 року - 10 500,00 грн. Із врахуванням змісту додаткової угоди до договору № 1/4 від 1 січня 2009 року, розмір щомісячної орендної плати залежить від кількості відпрацьованих днів на орендованому автомобілі.

Частиною 1, 2 статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 цього передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 цього ж Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пункт 1 наказу Мінтрансу та Мінстату від 29.12.95 р. № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» визначає подорожні листи як типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля. Пункт 2 цього наказу закріплює обов'язкове застосування подорожніх листів всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності.

Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 25 лютого 2009 року. Пунктом 2 цієї постанови передбачений перелік документів, який має бути у водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб. Частиною 2 цього пункту визначено, що для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Як встановлено в ході проведеної ревізії та не заперечувалося представниками позивача протягом судового розгляду справи подорожні листи позивачем не оформлювалися.

Що стосується посилань позивача на журнал із назвою "Маршрутний лист по договору на надання послуг по виконанню функцій водія", який не був наданий ним в ході проведення ревізії, суд зазначає наступне.

Положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Пунктом 2.7. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Мінфіну України № 88 від 24 травня 1995 року визначено, що первинні документи складаються на бланках типових та спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватися із використанням самостійно виготовлених бланків , які мають містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Наданий позивачем журнал не є первинним документом у розумінні положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому не може вважатися належним та допустимим доказом роботи орендованого позивачем автомобілю.

Таким чином, оскільки умовами укладеного позивачем договору визначення розміру орендної плати на місяць поставлено в залежності від кількості відпрацьованих днів, встановлення обґрунтованості розміру орендної плати передбачає встановлення кількості відпрацьованих днів. Оскільки кількість відпрацьованих днів не підтверджено належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи підтвердити обґрунтованість визначення орендної плати за умовами договору № 1/4 від 1січня 2009 року. З огляду на таке висновки відповідача щодо проведення позивачем безпідставного списання коштів на видатки (витрати) в сумі 107 450,00 грн. є правомірними.

Таким чином, позов Комунального підприємства «Донекотранс» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання протиправним пункту 2.1. вимоги № 21-05-10/1819 від 30 квітня 2013 року підлягає задоволенню частково.

Згідно із вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати здійснені позивачем підлягають стягненню на користь позивача з Комунального бюджету України пропорційно задоволеній частині вимог.

Враховуючи викладене, на підставі Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та керуючись ст. ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги комунального підприємства «Донекотранс» до Державної фінансової інспекції Донецької області визнання протиправним та скасування пункту 2.1. вимоги № 21-05-10/1819 від 30 квітня 2013 року, - задовольнити частково.

Скасувати пункт 2.1. листа-вимоги Донецької об'єднаної державної фінансової інспекції в частині вимог провести звірку розрахунків, відобразити в обліку дебіторську заборгованість та відшкодувати 198 428,93 грн. у спосіб, визначений у листі-вимозі, або стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат шкоду в порядку та розмірі встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України.

В задоволенні вимог про скасування пункту 2.1. листа-вимоги Донецької об'єднаної державної фінансової інспекції в частині вимог провести звірку розрахунків, відобразити в обліку дебіторську заборгованість та відшкодувати 107 450,00 грн. у спосіб, визначений у листі-вимозі, або стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат шкоду в порядку та розмірі встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України, - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь комунального підприємства «Донекотранс» (ідентифікаційний номер 32644757, адреса: 84610, Донецька область, м. Горлівка, вул. Щербакова, буд. 9) судовий збір в розмірі 17,20 грн. (сімнадцять гривень 20 копійок).

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні у присутності представників позивача та відповідача.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 серпня 2013 року.

Суддя Михайлик А.С.