Постанова № 33314944, 14.08.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2013 р. Справа № 809/1817/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області Державної податкової служби

до державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»

про стягнення податкового боргу в сумі 671577,85 грн., -

ВСТАНОВИВ:

06.06.2013 року державна податкова інспекція у Сколівському районі Львівської області Державної податкової служби (надалі - позивач) звернулася з адміністративним позовом до державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 671577,85 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, всупереч вимог Податкового кодексу України заборгував сплату до бюджету самостійно узгоджених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємства, земельного податку, податку на доходи найманих працівників, екологічного податку, збору за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення на загальну суму 671577,85 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. На адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засіданні не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи, чи про розгляд справи за його відсутності суду не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до норм частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що державне підприємство «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» (надалі - ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат») 22.06.1993 року зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради за адресою: вул. Л.Ребета, буд. 6, м. Івано-Франківськ, 76014, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.11.2012 року за №15135067 (а.с. 12-13).

Сколівський військовий лісгосп є структурним підрозділом вказаного підприємства та взятий на облік як платник податків державною податковою інспекцією у Сколівському районі Львівської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Сколівському районі) 13.01.2005 року за №155, що підтверджується довідкою від 19.11.2012 року за №158/18-225. Платником податків та зборів, встановлених законом, є ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» (а.с. 10).

Відповідач заборгував сплату до бюджету самостійно визначених податкових зобов'язань, згідно поданих ним до ДПІ у Сколівському районі податкових декларацій з податку на прибуток підприємства, земельного податку, екологічного податку, збору за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення (а.с. 19-20, 23-25, 28-30, 35-36, 39-42, 49-50, 52-55).

Податковим органом проведені перевірки відповідача, за результатами яких прийняті податкові повідомлення-рішення від 08.08.2012 року за №0001621510, від 06.12.2012 року за №0002201310, від 07.08.2012 року за №№0001601510, 0001611510, 0001591510, 0001581510 та від 07.08.2012 року за №0001571510, котрими відповідачу встановлені податкові зобов'язання зі сплати податку на прибуток підприємства, земельного податку, екологічного податку, збору за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення в сумах 20376,25 грн., 170,00 грн., 576,66 грн., 573, 36 грн., 269,09 грн., 40,58 грн. та 4519,33 грн., відповідно (а.с. 21-22, 26-27,37-38, 51).

У попередні податкові звітні періоди за відповідачем був облікований борг, тому ДПІ у Сколівському районі на виконання вимог податкового законодавства направила відповідачу першу та другу податкові вимоги форми «Ю1» від 15.03.2005 року за №1/54 та форми «Ю2» від 21.04.2005 року за №2/69 на суми 11892,00 грн. та 16522,54 грн. (а.с. 14-15).

Також, ДПІ у Сколівському районі внесені рішення та укладені договори з платником податків про розстрочення податкового боргу з податку на прибуток підприємства, податку з доходів фізичних осіб, збору за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення та по частині чистого прибутку на загальну суму 586457,47 грн. Однак, умови договорів були порушені відповідачем та борг своєчасно не сплачувався (а.с. 16-18, 31-33, 43-48)

Крім того, податковий борг відповідача підтверджується дослідженим судом розрахунком частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету державним унітарними підприємствами та їх об'єднаннями (а.с. 34).

Окрім вказаного, податковий борг відповідача підтверджується перевіреними судом розрахунком ДПІ у Сколівському районі за період з 20.07.2012 року по 30.05.2013 року, копією облікової картки платника податків та на момент розгляду справи судом становить 671577,85 грн. (а.с. 8-9, 64-69).

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01.01.2011 року Податковий кодекс України, введений в дію Законом від 02.12.2010 року за 2755-VI, із змінами та доповненнями (надалі - Кодекс), регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Земельний податок - це обов'язків платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (Підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Кодексу ).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до вимог пунктів 36.1 та 36.2 статті 36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно пункту 56.11 статті 56 Кодексу не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, а тому податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, є узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5 статті 59 Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 95.2 статті 95 Кодексу передбачено, що стягнення коштів платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно пункту 126.1 статті 126 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно абзаців «а», «б» підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків нараховується пеня у строк від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпунктів 168.1.1 та 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Пунктом 203.1 статті 203 Кодексу встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2 статті 203 Кодексу).

Згідно пункту 250.2 статті 250 Кодексу платники екологічного податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, які сплачують податок до або в день подання митної декларації: за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів; за паливо, реалізоване податковими агентами, - за місцем перебування такого податкового агента на податковому обліку в органах державної податкової служби; за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк - за місцем перебування платника на податковому обліку в органах державної податкової служби.

Пунктом 287.3 статті 287 Кодексу встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 334.2 статті 334 Кодексу лісокористувачі щокварталу складають розрахунок збору наростаючим підсумком з початку року за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, у якому окремим рядком зазначається сума збору, сплачена відповідно до підпунктів 334.2.1 та 334.2.2 цього пункту, та подають його органу державної податкової служби за місцезнаходженням лісової ділянки у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду.

Пунктом 334.4 статті 334 Кодексу передбачено, що лісокористувачі сплачують збір у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду.

Отже, суд дійшов висновку, що узгоджена сума грошових зобов'язань відповідача з податку на прибуток підприємства, земельного податку, податку на доходи найманих працівників, екологічного податку, збору за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення на загальну суму 671577,85 грн., які ним не сплачені, являються його податковим боргом.

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача станом на момент розгляду справи судом становить 671577,85 грн.

Відповідно до частини 2 статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Заборгованість станом на день розгляду справи не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача обґрунтовані, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути на користь бюджету з державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 08033772) податковий борг в сумі 671577 (шістсот сімдесят одна тисяча п'ятсот сімдесят сім) грн. 85 коп. з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують підприємство.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Ю.О. Бобров

Постанова в повному обсязі складена о 14:40 год. 14.08.2013 року.