Постанова № 33314178, 02.09.2013, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2013 року Справа № 901/1742/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Борисової Ю.В.,

суддів Черткової І.В.,

Балюкової К.Г.,

за участю представників сторін:

представник позивача: Лемтюжнікова Наталія Володиміровна, довіреність № 01-15 від 04 січня 2013 року, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Сімферополь Автономної Республіки Крим;

представник відповідача: не з'явився, публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі Кримського республіканського управління АТ «Ощадбанк» .

розглянувши апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Сімферополь Автономної республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шевчук Н.Г.) від 16 липня 2013 року у справі № 901/1742/13

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Сімферополь Автономної Республіки Крим (вул. Крилова, м. Сімферополь, 95011, код ОКПО 25871960)

до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (вул. Госпітальна, 12-г, м. Київ, 01001, код ОКПО 00032129)

в особі Кримського республіканського управління АТ «Ощадбанк» (пр. Кірова, 41, м.Сімферополь, 95000)

про стягнення 293,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, у якому просив зобов'язати публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі Кримського республіканського управління АТ «Ощадбанк» списати 293,56 грн. з особового рахунку відкритого на ім'я Мячина Анатолія Миколайовича, на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Сімферополь Автономної Республіки Крим (вул. Крилова, м. Сімферополь, 95011, код ОКПО 25871960)

Позивач керується статтею 1071 Цивільного кодексу України, обґрунтовує позов тим, що грошові кошти у сумі 293,56 грн. як страхова виплата Мячину А.М. за період з 10 січня 2013 року по 31 січня 2013 року були перераховані на особовий рахунок, відкритій на його ім'я у відділенні Кримського республіканського управління АТ «Ощадбанк», і у зв'язку зі смертю Мячина А.М. 09 січня 2013 року є такими, що перераховані помилково.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 липня 2013 року у справі №901/1742/13 у позовних вимогах Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Сімферополь Автономної Республіки Крим відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та постановити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 серпня 2013 року апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 29 серпня 2013 року у складі судової колегії: головуючий суддя Борисова Ю.В., судді Черткова І.В., Балюкова К.Г.

28 серпня 2013 року від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника, а також відзив на апеляційну скаргу, згідно з якою відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, обґрунтовує це тим що відповідно до приписів статей 1066, 1067 ЦК України договір банківського рахунку регулює правовідносини між банком та клієнтом; банк виконує розпорядження клієнта за рахунком, в межах договору, тому не в праві списувати гроші самостійно.

Банк стверджує, що згідно зі статтею 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Також відповідач посилається на пункт 1 статті 1215 ЦК України, згідно якому не підлягає поверненню безпідставно набуті платежі, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Також банк зазначає, що грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, втім, позивач не надав докази у підтвердження існування такого рішення щодо володільця рахунку. Таким чином, наполягає на тому щоб рішення господарського суду АРК від 16 липня 2013 року повинно залишитись, а судові витрати покласти на позивача.

У судове засідання, призначене на 29 серпня 2013 року, представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією. З врахуванням думки представника позивача, судова колегія ухвалила можливим розгляд справи у відсутність представника відповідача.

В судових засіданнях, призначених до слухання на 29 серпня та 02 вересня 2013 року, представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, посилаючись на безпідставність судових висновків в оскарженому рішенні.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (змінив найменування на Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» ) та відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в АРК (клієнт) 07 грудня 2010 року був укладений договір №44 на зарахування на особові рахунки та виплату страхових виплат застрахованим, відповідно до якого клієнт доручає, а Банк зобов'язується зараховувати на поточні рахунки, завчасно відкриті в його установах застрахованими відділеннями виконавчої дирекції Фонду громадянами суми страхових виплат та здійснювати їх видачу (арк..с. 34).

Договір укладений строком дії на один рік з подальшою автоматичною пролонгацією на кожен наступний рік, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до припинення строку його дії не попередила іншу сторону про припинення дії цього договору.

Постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Сімферополь Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2012 року відповідно до статті 17 Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" потерпілому Мячину Анатолію Миколайовичу була призначена до виплати з 01 вересня 2012 року безстроково щомісячна страхова виплата у сумі 413,65грн (арк..с. 11).

За заявою потерпілого Мячина А.М. страхові здійснювались на його особовий рахунок №33836 у відділенні №39/096 (у подальшому змінено номер - №10011/0235) філії Кримського республіканського управління АТ «Ощадбанк» Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (арк..с. 20).

Відповідно до виписки від 12 червня 2013 року з особового рахунку Мячина А.М. №33836 у відділенні№10011/0235 АТ«Ощадбанк» за період з 13 листопада 2012 року по 12 червня 2013 вхідний залишок на 20 грудня 2012 року становив 888,09грн, 20 грудня 2012 року зараховано 413,65грн, 15 січня 2013 року зараховано 413,65грн, 07 лютого 2013 року зараховано 413,65грн (арк..с. 48).

Згідно свідоцтва про смерть, виданого Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим 09 січня 2013 року, Мячин Анатолій Миколайович помер 09 січня 2013 року (арк..с. 10).

Постановою Фонду від 17 квітня 2013 року у зв'язку зі смертю потерпілого страхові виплати припинені з 10 січня 2013 року (арк..с. 12).

Як зазначає позивач, грошові кошти у сумі 293,56 грн. як страхова виплата Мячину А.М. за період з 10 січня 2013 року по 31 січня 2013 року були перераховані на особовий рахунок, відкритій на його ім'я у відділенні Кримського республіканського управління АТ «Ощадбанк», і у зв'язку зі смертю Мячина А.М. 09 січня 2013 року є такими, що перераховані помилково. Страховий випадок, який стався з Мячиним А.М., був пов'язаний із заподіянням шкоди його здоров'ю, а його смерть не була пов'язана з нещасним випадком на виробництві.

Також позивач зазначив, що відповідне право на одержання страхових виплат мав виключно сам потерпілий за період життя. Відповідно до частини 1 статті 1219 Цивільного кодексу України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Також несвоєчасно отримана відділенням виконавчої дирекції Фонду у м. Сімферополь інформація про смерть Мячина Анатолія Миколайовича призвела до помилкового зайвого перерахування коштів в розмірі 293,56 грн. на його особистий рахунок, відкритий у відділенні ПАТ «Державний ощадний банк України». Частиною 10 ст. 40 Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що суми, одержані в рахунок страхових виплат, можуть бути утримані Фондом, зокрема, якщо допущено помилку, яка впливає на суму страхових виплат.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим дійшла висновку про її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З врахуванням наявного між сторонами договору №44 від 07 грудня 2010 року, на зарахування на особові рахунки та виплату страхових виплат застрахованим (арк..с. 34), сторони перебували у зобов'зальних правовідносинах, які регулюються нормами глави 72 ЦК України ( Банківський рахунок).

Так згідно з частиною 1 статті 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Відповідно до частини 1 статті 1068 цього кодексу, банк зобов'язаний вчинити для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Оскільки особовий рахунок на ім'я Мячина А.М. відкритий позивачем для здійснення страхових виплат, для врегулювання спору необхідно застосовувати спеціальне законодавство, яким є Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"

Статтею 28 цього Закону передбачено, що страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Відповідно до статті 40 вказаного Закону страхові виплати провадяться щомісячно, а за бажанням одержувачів ці суми можуть перераховуватися на їх рахунки в банку. Пунктами 1.8 та 1.9 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №24 від 27 квітня 2007 року, також передбачено спосіб одержання суми страхових виплат шляхом їх перерахування на особові рахунки в банку, а також, що повернення зайво виплачених сум проводиться на підставі постанови робочих органів виконавчої дирекції фонду, якщо потерпілі або особи, які мають на це право, не заперечують проти підстав і розміру відрахування.

Так, дійсно, як зазначено судом першої інстанції, згідно із статтею 33 Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Відповідно до приписів пункту 7.1.2 статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк на договірній основі повинен здійснювати зберігання коштів, проводити розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Але, колегія суддів вважає помилковим посилання суду першої інстанції на статтю 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" як на підставу відмови у позові з огляду на встановлення цією нормою обов'язку визначення кола осіб, які мають право на страхові виплати у разі настання страхового випадку, в результаті якого настала смерть застрахованої особи (ст.ст. 13,14 Закону України №1105).

Так, страховий випадок, який стався з Мячиним А.М., був пов'язаний із заподіянням шкоди його здоров'ю, а його смерть не була пов'язана з нещасним випадком на виробництві. Відповідно, право на одержання страхових виплат мав виключно сам потерпілий за період життя.

Також колегія суддів вважає помилковим посилання місцевого господарського суду на пп. 1.8, 1.9 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року №24. відповідно до яких повернення зайво виплачених сум проводиться на підставі постанови робочих органів Відділення виконавчої дирекції Фонду, якщо потерпілі або особи, які мають на це право, не заперечують проти підстав і розміру відрахувань.

Вказана норма регулює питання повернення зайво виплачених сум особам, які продовжують отримувати страхові виплати, тоді як Мячин А.М. отримував страхові виплати за життя, після його смерті виплати припинені, в зв'язку з чим положення порядку не регулюють спірних правовідносин.

Колегією встановлено, що Мячин А.М. отримував страхові виплати у Відділенні виконавчої дирекції Фонду у м. Сімферополь шляхом їх перерахування на його особовий рахунок у відділенні філії - Кримського республіканського управління АТ «Ощадбанк». З 10 січня 2013 року страхові виплати Мячину А.М. припинені у зв'язку з його смертю.

Несвоєчасно отримана Відділенням виконавчої дирекції Фонду у м. Сімферополь інформація про смерть Мячина Анатолія Миколайовича призвела до помилкового зайвого перерахування коштів в розмірі 293,56 грн. на його особовий рахунок, відкритий у відділенні ПАТ «Державний ощадний банк України».

Відповідно до частини 1 статті 1219 Цивільного кодексу України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до статті 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодування в зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Страхові виплати, які проводились Відділенням виконавчої дирекції Фонду у м. Сімферополь Мячину А.М., є виплатами з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, які нерозривно пов'язані з особою, а тому суми, нараховані після смерті одержувача, не призначаються останньому, не входять до складу спадщини та не можуть бути передані членам його родини.

Такі висновки ґрунтуються і на приписах статті 1218 ЦК України, згідно якої до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, звернення Відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Сімферополь до суду для вирішення питання про повернення зайво перерахованих сум після смерті Мячина А.А. було обґрунтовано припиненням правовідносин з померлим та відсутністю підстав для правовідносин з членами його сім'ї, оскільки зайво перераховані на особовий рахунок Мячина А.М. виплати після його смерті не могли призначатися останньому та не входять до складу спадщини.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов помилкового висновку, що банк не є належним відповідачем по справі, а вимоги повинні бути пред'явлені спадкоємцям Мячина А.М.

Частиною 10 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що суми, одержані в рахунок страхових виплат, можуть бути утримані Фондом, зокрема, якщо допущено помилку, яка впливає на суму страхових виплат.

Відповідно до статті 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження; грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком та клієнтом.

Отже, посилання банку у листі від 23 квітня 2013 року №50/19-01/1975 щодо відсутності підстав для повернення зайво зарахованих на особовий рахунок Мячина А.М. коштів у зв'язку з тим, що договір з клієнтом укладено до 17 вересня 2010 р., що унеможливлює договірне списання, судова колегія визначає неспроможніми.

Таким чином, відмовляючи у задоволенні позову Відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Сімферополь, господарський суд невірно застосував положення статті 1071 Цивільного кодексу України, вказавши, що ця норма визначає обов'язок банку виконати судове рішення, прийняте за наслідками захисту прав стягувача щодо особи володільця рахунку.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Сімферополь Автономної республіки Крим, з огляду на що, приймає у справі нове рішення.

Судовий збір необхідно покласти на відповідача відповідно до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що судовій збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Сімферополь Автономної республіки Крим задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 липня 2013 року у справі №901/1742/13 скасувати.

3. Прийняти нове рішення:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Зобов'язати публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (вул. Госпітальна, 12-г, м. Київ, 01001, код ОКПО 00032129) в особі Кримського республіканського управління АТ „Ощадбанк" (пр. Кірова, 41, м.Сімферополь, 95000, код ОКПО 02761766) списати з особового рахунку №33836, відкритого на ім'я Мячіна А.М. в ТоБО №10011/0235 філії Кримського республіканського управління АТ „Ощадбанк", на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Сімферополь Автономної республіки Крим (вул. Крилова, м. Сімферополь, 95011, код ОКПО 25871960, МФО 824026, р/р 37178140200119 в ГУ ДКУ в АРК) суму страхових виплат у розмірі 293,56 грн.

4. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вул. Госпітальна, 12-г, м. Київ, 01001, код ОКПО 00032129) в особі Кримського республіканського управління АТ „Ощадбанк" (пр. Кірова, 41, м.Сімферополь, 95000, код ОКПО 02761766) до державного бюджету України судовий збір у розмірі 1720,50грн.

5. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя Ю.В. Борисова

Судді І.В. Черткова

К.Г. Балюкова

Розсилка:

1. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Крилова, 7,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95011)

2. Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (вул. Госпітальна, 12-г,Київ 1,01001)