Постанова № 33313609, 04.09.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5236/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2013 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Кипаренко Н.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Центр» Рабович І.О. - за довіреністю від 10.04.2013р. б/н.

Від відповідача: Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області Гасюченко С.М. - за довіреністю від 05.07.2013р. №310/Г/15-53/10-0.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Центр» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.04.2013р. №0001072210 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 51490,00грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Електро Центр» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 10.04.2013р. №0001072210 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 51490,00грн., з яких 51901,00грн. - основний платіж, 12975,00грн. - штрафні (фінансові) санкції, посилаючись на відсутність порушень чинного податкового законодавства, на які наголошено податковим органом у Акті перевірки №2068/22-1/37477495 від 27.03.2013р., оскільки при здійсненні господарських операцій із платниками податків ТОВ «ТК «Смарт» та ТОВ «Соло-25», не було допущено порушень податкового законодавства, які б слугували підставою для заниження податку на додану вартість на суму 41192грн., у т.ч. у розрізі податкових періодів: лютий 2012р. - у сумі 14232грн., березень 2012р. - у сумі 5719грн., квітень 2012р. - у сумі 6433грн., травень 2012р. - у сумі 4312грн., червень 2012р. - у сумі 10496грн., т.я. господарські операції з контрагентами - ТОВ «ТК «Смарт» та ТОВ «Соло-25», проведені з повним дотриманням законодавчих вимог, та належним чином оформленням необхідних документів бухгалтерського обігу.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, з позовними вимогами не згодна та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (від 13.08.2013р. вихід.№3942/9/10-117), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 10.04.2013р. №0001072210 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 51490,00грн., з огляду на те, що господарські операції між ТОВ «Електро Центр» та ТОВ «ТК «Смарт», ТОВ «Соло-25» здійснені без мети настання реальних економічно важливих наслідків, у зв'язку з чим встановлено порушення вимог п.п.198.1, 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, а саме заниження податку на додану вартість на суму 41192грн., у т.ч. у розрізі податкових періодів: лютий 2012р. - у сумі 14232грн., березень 2012р. - у сумі 5719грн., квітень 2012р. - у сумі 6433грн., травень 2012р. - у сумі 4312грн., червень 2012р. - у сумі 10496грн.

У судовому засіданні 08.08.2013р., з урахуванням приписів ст.55 КАС України, судом здійснено заміну неналежного відповідача - Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, належним відповідачем - Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, яку утворено внаслідок проведення відповідної реорганізації системи державних податкових органів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного податкового законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у період з 15.03.2013р. по 20.03.2013р. на підставі направлення від 14.03.2013р. №000898/687, виданого Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу планування, організації податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, інспектором податкової служби І рангу, Барановою Оксаною Олександрівною, згідно з вимогами п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, з урахуванням Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011р. за №34/18772, та відповідно до Наказу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 14.03.2013р. №751 «Про проведення позапланової виїзної перевірки платника податків ТОВ «Електро Центр» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ «ТК «Смарт» за податковий період травень-червень 2012року, ТОВ «Соло-25» за податковий період лютий-травень 2012», проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Електро Центр» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ «ТК «Смарт» за податковий період травень-червень 2012року, ТОВ «Соло-25» за податковий період лютий-травень 2012р.

За наслідками вказаної перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС складено Акт №2068/22-1/37477495 від 27.03.2013р. «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Електро Центр» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з платниками податків ТОВ «ТК «Смарт» за податковий період травень-червень 2012року, ТОВ «Соло-25» за податковий період лютий-травень 2012р.», у висновках якого наголошено, що фахівцями податкового органу під час проведення перевірки встановлено порушення Товариством вимог п.п.198.1, 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 41192грн., у т.ч. у розрізі податкових періодів: лютий 2012р. - у сумі 14232грн., березень 2012р. - у сумі 5719грн., квітень 2012р. - у сумі 6433грн., травень 2012р. - у сумі 4312грн., червень 2012р. - у сумі 10496грн.

На підставі складеного Акта перевірки №2068/22-1/37477495 від 27.03.2013р. ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС 10.04.2013р. винесено податкове повідомлення-рішення №0001072210 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 51490,00грн.

Не погодившись із означеним податковим повідомленням-рішенням від 10.04.2013р. №0001072210, ТОВ «Електро Центр» звернулось до Державної податкової служби в Одеській області з первинною скаргою (від 17.04.2013р. б/н) про його скасування, за результатами розгляду якої ДПС в Одеській області прийнято рішення №1170/10/10-2007 від 01.06.2013р., яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 10.04.2013р. №0001072210, а скаргу директора ТОВ «Електро Центр» Жабко І.М. - без задоволення.

Не погодившись із вищезазначеними рішеннями, ТОВ «Електро Центр» звернулось з повторною скаргою (від 11.06.2013р. б/н) до Міністерства доходів і зборів України, за результатами розгляду якої Міністерством 02.07.2013р. прийнято рішення №6005/6/99-99-10-01-15 Про результати розгляду повторної скарги, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 10.04.2013р. №0001072210, а також рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Не погодившись із винесеним ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС податковим повідомленням-рішенням від 10.04.2013р. №0001072210 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 51490,00грн., позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання його протиправним та скасування.

Так, на думку суду, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 10.04.2013р. №0001072210, винесено податковим органом правомірно, ґрунтовно та з урахуванням положень чинного податкового законодавства, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, як встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, підставою для заниження ТОВ «Електро Центр» податку на додану вартість на суму 41192грн., слугували фінансово-господарські операції між ТОВ «Електро Центр» та ТОВ «ТК «Смарт», ТОВ «Соло-25».

Зокрема, судом з'ясовано, що між ТОВ «Електро Центр» (Покупець) та ТОВ «Торгова компанія «Смарт» (Постачальник), був укладений Договір поставки №28/05-17 від 28.05.2012р., згідно з п.п.1.1,1.2 якого відповідно до умов даного Договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцю кабельно-провідну та електротехнічну продукцію. Кількість, найменування (характеристики, асортимент) конкретних партій товарів вказуються у супровідних документах на товар. Відповідно до п.п.2.1, 2.2 означеного Договору, Постачальник зобов'язується передати товар Покупцю відповідно до його заявок. Завчасно погоджувати з Покупцем дату можливої поставки кожної партії товару. Надати усі необхідні документи на товар, підтверджуючі якість та кількість відвантаженого товару, а також належним чином оформлені накладні, торгові чеки. Покупець зобов'язується завчасно направляти Постачальнику замовлення (заявку), у якому відображати усі характеристики необхідного товару. Підписувати супровідні документи на товар. Сплачувати вартість отриманого товару в порядку, передбаченому даним Договором.

Також, 01.02.2012р. між ТОВ «Електро Центр» (Покупець) та ТОВ «Соло-25» був укладений Договір поставки №01/02-12, згідно з п.п.1.1,1.2 якого відповідно до умов даного Договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцю кабельно-провідну та електротехнічну продукцію. Кількість, найменування (характеристики, асортимент) конкретних партій товарів вказуються у супровідних документах на товар. Відповідно до п.п.2.1, 2.2 означеного Договору, Постачальник зобов'язується передати товар Покупцю відповідно до його заявок. Завчасно погоджувати з Покупцем дату можливої поставки кожної партії товару. Надати усі необхідні документи на товар, підтверджуючі якість та кількість відвантаженого товару, а також належним чином оформлені накладні, торгові чеки. Покупець зобов'язується завчасно направляти Постачальнику замовлення (заявку), у якому відображати усі характеристики необхідного товару. Підписувати супровідні документи на товар. Сплачувати вартість отриманого товару в порядку, передбаченому даним Договором.

Згідно з п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року №2755-VI податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 вказаного Кодексу встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.4 ст.201 означеного Кодексу податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з приписами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Зокрема, статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 означеного Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Тобто, законодавчо визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції є, серед іншого, акт здачі-приймання робіт (надання послуг), який відповідно повинен містити усі необхідні реквізити, передбачені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також інші документи, які свідчать про здійснення господарської операції.

Зокрема, статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також, згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15, 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, а відтак, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених приписів чинного законодавства вбачається, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг), тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів чи сплати грошових коштів.

Між тим, судом встановлено, що надані позивачем - ТОВ «Електро Центр» та наявні у матеріалах справи первинні документи, зокрема, на підтвердження реальності та фактичності виконання господарських операцій з контрагентами - ТОВ «ТК «Смарт» та ТОВ «Соло-25», а саме: рахунки, накладні, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, не відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999року №996-XIV (зі змінами та доповненнями), а також Положенню про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995р. за №168/704 (зі змінами та доповненнями), оскільки зі змісту вказаних документів, не можливо встановити в якому, зокрема, обсязі, поставлено кабельно-провідну та електротехнічну продукцію, та яким чином визначалися та вираховувалися їх вартісні показники.

До того ж, судом встановлено, що надані позивачем та наявні у матеріалах справи рахунки, накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, в порушення приписів статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не містять вказівок на посади повноважних осіб, їх прізвищ та ініціалів як з боку ТОВ «Електро Центр», так і з боку його контрагентів - ТОВ «ТК «Смарт», ТОВ «Соло-25», якими їх підписано, що відповідно унеможливлює ідентифікувати осіб, якими вони підписані.

Окрім того, як з'ясовано судом та зазначено у наданому ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області та наявному у матеріалах справи Акті ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС від 13.06.2012р. №572/22-40/30399950 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Соло-25» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинах з контрагентами, якими сформовано податковий кредит за період 01.11.2011р. по 30.04.2012р.», в ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості отримання та відвантаження товарів (робіт, послуг) підприємством ТОВ «Соло-25», а саме: відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, у зв'язку з чим підприємствами-контрагентами відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з суб'єктами господарювання без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування, несплати податків.

Також, відповідно до наявного у матеріалах справи Довідки ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 04.03.2013р. №1062/22-1/37477495 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Електро Центр» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «ТК «Смарт» іх реальності та повноти відображення і обліку за податкові періоди травень-червень 2012р., ТОВ «Соло-25» їх реальності та повноти відображення в обліку за податкові періоди лютий-травень 2012р.», проведеною звіркою ТОВ «Електро Центр» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «ТК «Смарт» та ТОВ «Соло-25» по ланцюгу постачання.

До того ж, як вбачається з наявних у матеріалах справи Пояснень директора ТОВ «ТК «Смарт» Шпряхи Василя Васильовича від 19.07.2012р., відібраних старшим оперуповноваженим відділу організації викриття податкових злочинів ВПМ ДПІ у Тячівському районі Закарпатської області, підполковником податкової міліції Касяненко Р.З., на відповідні питання оперуповноваженого, Шпряха В.В. повідомив, що він участі у фінансово-господарській діяльності ТОВ «ТК «Смарт» не приймає, та жодних документів, які стосуються фінансово-господарської діяльності Товариства, він нікому не передавав, у зв'язку з їх відсутністю.

Також, відповідно до Пояснень директора ТОВ «Соло-25» Ковалюка Максима Петровича від 11.10.2012р., відібраних оперуповноваженим ВДСБЕЗ Дарницького РУ ГУМВС України в м.Києві, лейтенантом міліції Усачовим О.Д., на відповідні питання оперуповноваженого, Ковалюк М.П. пояснив, що знаходячись у скрутному матеріальному становищі, погодився зареєструвати на себе за винагороду ТОВ «Соло-25». Господарською діяльністю не займається та жодних договорів не підписував.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «ТК «Смарт», та ТОВ «Соло-25» податкові накладні, які власне слугували підставою для формування позивачем - ТОВ «Електро Центр» податкового кредиту, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності даних Підприємств, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, а відтак виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, котрі посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту, є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 05.03.2012р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта» до Шосткинської Міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про визнання висновків перевірки неправомірними, визнання чинним договору, та скасування податкових повідомлень-рішень.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо правомірності та ґрунтовності донарахування ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області позивачу податку на додану вартість на суму 41192грн.

Вищевикладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві та викладені усно у судових засіданнях в ході судового розгляду справи по суті.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.ч.1,4 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно з ч.3 ст. 105 КАС України позивач, у тому числі має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги наведене та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Центр» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.04.2013р. №0001072210 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 51490,00грн., не обґрунтовані, документально не підтверджені, не відповідають приписам чинного податкового законодавства, отже задоволенню не підлягають.

У зв'язку з тим, що у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Центр» відмовлено, витрати по сплаті судового збору у сумі 2294грн. 00коп. покладаються на позивача, відповідно до положень ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Центр» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.04.2013р. №0001072210 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 51490,00грн., відмовити.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано судом 04 вересня 2013 року.

Суддя Харченко Ю.В.