Ухвала суду № 33313428, 04.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2013 р.Справа № 2114/9539/12

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Спічак О.Б.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Домусчі С.Д.судді -Кравець О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 03 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про стягнення грошової допомоги,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про зобов'язання:

- здійснити нарахування та виплату десяти місячних посадових окладів;

- присвоїти позивачеві позачерговий ранг.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що в порушення ст. 37 Закону України "Про державну службу", відповідач не виплатив їй при виході на пенсію грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів та не присвоїв поза межами категорій посад рангу державного службовця.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що вважає його необґрунтованим.

Постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 03 грудня 2012 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивачем було подано апеляційну скаргу, в якій апелянт, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ОСОБА_4 з 11 серпня 1992 року перебувала на державній службі у ГУПФ України в Херсонській області.

Наказом начальника управління №91-0 від 27 травня 2011 року її достроково звільнили з роботи у зв'язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров'я відповідно до п.2 ст. 40 КЗпП України.

На момент звільнення з роботи стаж державної служби позивача склав 18 років 09 місяців 14 днів, що вбачається з довідки №2923/11 від 30 травня 2011 року.

Згідно посвідчення №1041 виданого 23 червня 2011 року позивачу з 01 червня 2011 року було призначено пенсію відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу".

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку позивачеві призначено було пенсію після звільнення на підставі п.2 ст. 40 КЗпП України. Отже, на момент припинення службово-трудових відносин з державним службовцем відповідно до п.2 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров'я не виникає правової підстави (зобов'язання) для нарахування та виплати йому 10 посадових окладів, так як зазначені підстави припинення державної служби для такої виплати не передбачені ст. 37 Закону України "Про державну службу", а тому лише виплачується вихідна допомога у розмірі не меншому середнього місячного заробітку, як це передбачено ст. 44 КЗпП України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 вказується, що ст. 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в України" передбачено, що особам предпенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, зокрема, у зв'язку з виявленою невідповідністю працівниками займаній посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають необхідний загальний трудовий стаж, у тому числі і на пільгових умовах. На думку апелянта, цією нормою встановлена додаткова соціальна гарантія, використання якої не може бути підставою для позбавлення права на отримання грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів, передбаченої ст. 37 Закону України "Про державну службу".

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції та не приймає наведені доводи апелянта, виходячи за наступного.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу", державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Частиною 2 ст. 37 Закону України "Про державну службу" встановлено, зокрема, що на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.

Відповідно до ч.1 ст. 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", особам передпенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж для чоловіків - 25 років, для жінок - 20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, - стаж роботи, який дає право на цей вид пенсії.

При цьому необхідною умовою для отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів на підставі ч.13 ст. 37 Закону України "Про державну службу" є наявність права на вихід на пенсію державного службовця на момент звільнення з роботи і досягнення граничного пенсійного віку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на момент звільнення на підставі п.2 ч.1 ст. 40 КЗпП України встановленого законодавством пенсійного віку не досягла та не мала права на отримання цієї допомоги.

З огляду на викладені правові норми та з урахуванням вказаних обставин справи, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 03 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:/підпис/Л Л.П. Шеметенко Суддя:/підпис/С.Д. Домусчі Суддя:/підпис/О.О.Кравець