Постанова № 33312730, 05.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2013 р. Справа № 804/11145/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного малого підприємства «Інтер-Сервіс» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного малого підприємства «Інтер-Сервіс» з вимогою: стягнути податковий борг з Приватного малого підприємства «Інтер-Сервіс» (реєстраційний номер облікової картки платника податків 24239007, Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул. Зонова, буд. 30, кв. 75) з розрахункових рахунків підприємства, відкритих у банківських установах, до бюджету держави на суму податкового боргу по платежу податок на додану вартість 11 577,78 грн. втому числі пеня 185,48 грн.

В обгрунтування позову позивач зазначив, що у зв'язку з нарощуванням податкового боргу та відсутністю погашення самостійно задекларованих податкових зобов'язань, утворився зазначений податковий борг. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Представник Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в судове засідання не прибув, подав до суду письмове клопотання з проханням розглянути справу в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення якого належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» № 229 від 20.03.2013р. визначено територіальні органи Міністерства доходів і зборів, які утворюються шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів територіальних органів Державної податкової служби та Державної митної служби, зокрема, по Дніпропетровській області створено Нікопольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яка утворюється шляхом приєднання Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби.

08.07.2013р. державним реєстратором було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи - Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 38657960), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

09.07.2013р. державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис про припинення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби ідентифікаційний код 38033315) як юридичної особи, що підтверджується відповідним повідомленням.

Відповідно до вимог статті 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Таким чином, Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області є правонаступником Нікопольської об'єднаної державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Судом встановлено, що згідно витягу з ЄДРПОУ Приватне мале підприємство «Інтер-Сервіс» (далі за текстом - ПМП «Інтер-Сервіс» або відповідач) 13.05.1996р. зареєстровано юридичною особою. Юридична адреса відповідача: 53305, Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул. Зонова, буд. 30, кв. 75. Відповідно до вимог чинного законодавства ПМП «Інтер-Сервіс» є платником податків, зборів (обов'язкових платежів). Згідно довідки від 12.12.2003р. № 1039 відповідач перебуває на обліку в Нікопольській ОДПІ як платник податків з 24.05.1996р. Станом на 08.08.2013р. ПМП «Інтер-Сервіс» має податковий борг по платежам до бюджету в сумі 11 577,78 грн. (у.т.ч. пеня 185,48 грн.), а саме: податок на додану вартість (далі - ПДВ) 11 577,78 грн. (у.т.ч. пеня 185,48 грн).

Статтею 36 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) встановлено податковий обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та сплатити суми податку в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок платника податків виникає за кожним податком та збором. Згідно ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий боргу у ПМП «Інтер-Сервіс» по ПДВ в розмірі 11 577,78 грн. (у.т.ч. пеня 185,48грн.) виник в результаті наступного.

Згідно п.п. 9.1.3 п.9 ст.9 ПК України податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків.

Згідно п.202.1 ст.202 ПК України звітним (податковим) періодом для податку на додану вартість є один календарний місяць.

Згідно п. 57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що відповідачем на виконання вимог п. 49.18 ст. 49 ПК України подано до Нікопольської ОДПІ: податкову декларацію з ПДВ (від 21.10.2012р. № 9064939401) із визначеною сумою ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 6689,00 грн.; податкову декларацію з ПДВ (від 20.11.2012 р. № 7075) визначеною сумою ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 204,0 грн.; податкову декларацію з ПДВ (від 20.12.2012р. № 7383) визначеною сумою ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 725,0 грн.; уточнюючий розрахунок з ПДВ (від 11.01.2013 р. № 16) визначеною сумою ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 1763,00 грн.; податкову декларацію з ПДВ (від 19.01.2013р. № 8561) визначеною сумою ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 186,0 грн.; податкову декларацію з ПДВ (від 22.04.2013р. № 1300001460) визначеною сумою ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 66,00 грн.; податкову декларацію з ПДВ (від 18.05.2013р. № 1300002181) визначеною сумою ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 203,00 грн.; податкову декларацію з ПДВ (від 20.11.2012 р. № 9036773762) визначеною сумою ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 175,00 грн.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплачувати суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

ПМП «Інтер-Сервіс» у встановлені строки не сплачено суму податкових зобов'язань, зазначених у поданих ним податкових деклараціях.

На момент нарахування сум згідно вищевказаних податкових декларацій переплата відсутня.

Таким чином, податковий борг по ПДВ становить 10011,00 грн.

14.01.2013р. фахівцями Нікопольської ОДПІ було складено акт камеральної перевірки від 14.01.2013р. № 102/25-1520-24239007 ПМП «Інтер-Сервіс».

В ході перевірки встановлено порушення п. 203.2 ст. 203 ПК України щодо несвоєчасної сплати узгоджених грошових зобов'язань з ПДВ.

На підставі акту перевірки від 14.01.2013р. № 102/25-1520-24239007 Нікопольською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0000051520 від 21.01.2013р., яким визначено суму грошового зобо'язання з ПДВ у вигляді штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1381,30 грн.

На момент нарахування в КОР платника ПМП «Інтер-Сервіс» переплата відсутня.

Відповідно до вимог п. 59.1 ст. 59 ПК України ту разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу».

Директору ПМП «Інтер-Сервіс» 3 лютого 2012 року було вручено корінець податкової вимоги форми «Ю» на суму 5292,37 грн.

Підприємством не було добровільно погашено суми податкового боргу по платежам та зборам до бюджету, отже, Нікопольською ОДПІ податкова вимога від 31.12.2012р. № 7 виставлена на адресу ПМП «Інтер-Сервіс», не відкликалася, у зв'язку з чим, нові податкові вимоги, відповідно до п.59.1 ст59 ПКУ на адресу платника податків не направлялися. У відповідності до п.59.5 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п. 56.2 ст. 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідач у встановлені строки не звертався з відповідною скаргою до Нікопольської ОДПІ або до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення та не сплатило донараховану суму податкового зобов'язання.

Таким чином, борг по ПДВ складає 11 392,3 грн., також сума пені нарахованої за попередні строки прострочення грошових зобов'язань по ПДВ 185,48 грн., що становить 11 577,78 грн.

Податковий борг по сплаті в бюджет податків та зборів у відповідача виник у 2011 році, внаслідок несплати підприємством узгоджених грошових зобов'язань, та, по теперішній час, не погашений в добровільному порядку.

У зв'язку з чим, Нікопольською ОДПІ на виконання вимог ст. 59 ПК України на адресу ПМП «Інтер-Сервіс» була направлена податкова вимога від 05.09.2011р. № 42630946.

Відповідачем не було самостійно погашено суму податкового боргу, зазначену в податковій вимозі, отже, Нікопольською ОДПІ податкова вимога від 05.09.2011р. № 42630946 не відкликалася.

Діями (бездіяльністю) посадових осіб відповідача порушено вимоги ст. 67 Конституції України, а також вимоги пп.16.1.4 п. 16 ПК України, якими регламентовано обов'язок платника податків, щодо сплати податків і зборів в строки та у розмірах, встановлених ПК України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із пп. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податків та збори в строки га розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) джерел самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу плата податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплаче сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Згідно п.87.2 ст.87 ПКУ джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених і Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податку зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, який згідно пп.14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, становить сума грошового зобов'язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. (Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію (п. 14.1.39). Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (пп.14.156)).

Відповідно до вимог п.п.46.1, ст. 46 ПКУ - податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно п.п. 49.18.1, 49.18.2. 49.18.3, 49.18.4, 49.18.5 п. 49.18, 49.19, 49.20 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу;

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду.

Для цілей цього Кодексу під терміном «базовий звітний (податковий) період» слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.

Відповідно до вимог пп.54.3.1- пп.54.3.6 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України - контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно з п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до вимог п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України - У разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно вимог ст. 59 Податкового кодексу України - У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до вимог п.п.20.1.28 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України - органи державної податкової служби мають право: застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України - стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно п. 95.3 ст. 95 ПКУ стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючий такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам ДПС, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом Державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, позов позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 16, 20, 46, 49, 54, 56-57, 58-59, 87, 95 Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 128, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного малого підприємства «Інтер-Сервіс» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути податковий борг з Приватного малого підприємства «Інтер-Сервіс» (реєстраційний номер облікової картки платника податків 24239007, Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул. Зонова, буд. 30, кв. 75) з розрахункових рахунків підприємства, відкритих у банківських установах, до бюджету держави на суму податкового боргу по платежу податок на додану вартість 11 577,78 грн. втому числі пеня 185,48 грн.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.О. Юрков