Рішення № 33312514, 21.08.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.08.13р. Справа № 904/5738/13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УНМАК", м. Вільнянськ Запорізької області

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський хлібзавод № 9", м.Дніпропетровськ

про стягнення 1 261 001,32 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

від позивача: Дядько А.С., довіреність від 12.08.2013р., представник

від відповідача: Шелудько І.І., довіреність № 155 від 27.02.2013р., юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УНМАК" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський хлібзавод № 9" 1247167,00 грн. - заборгованості за поставлений товар, 11374,16 грн. - пені, 2460,16 грн. - 3% річних, а також судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 23-М від 25.02.2013 року в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

19.08.2013 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому визнає позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 21.08.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.02.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УНМАК" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський хлібзавод № 9" (покупець) було укладено договір поставки № 23-М (а.с.22).

Відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник зобов'язаний у порядку та строки, встановлені даним договором передати у власність Покупцю борошно пшеничне (продукція) у кількості, відповідної якості та згідно узгодженої ціни, а Покупець зобов'язується прийняти поставлену продукцію згідно умовам даного договору.

Загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим договором, визначається як загальна кількість по всім поставкам, здійсненим згідно наданих заявок. Загальна вартість цього договору складається із загальної вартості продукції, що відвантажена за цим договором, у відповідності з оформленими рахунками на сплату та накладними (п. 1.3 договору).

Пунктом 2.3 договору передбачено, що поставка продукції здійснюється на умовах FСА - склад ТОВ «УНМАК», вул. Шевченка, 75, м. Вільнянськ, Запорізька область (Інкотермс 2000).

Відповідно до п. 5.2. договору оплата за цим договором здійснюється Покупцем на умовах відстрочки платежу протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати поставки партії продукції згідно реквізитів вказаних у Договорі або рахунку.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу за період з 04.03.2013р. по 05.07.2013р. борошно на загальну суму 3 120 126 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, видатковими накладними та довіреностями, які містяться у матеріалах справи (а.с.31-101).

Як зазначено у позові, відповідач частково оплатив поставлений товар у розмірі 1 872 959 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.102-166). Заборгованість відповідача перед позивачем, як вказує позивач у позовній заяві, складає 1 247 167 грн.

В порядку досудового урегулювання спору позивач надіслав на адресу відповідача претензію (вих. № 116 від 19.06.2013 року), в якій просив оплатити заборгованість по договору у найкоротші терміни (а.с.167). Вказана претензія залишилась без відповіді.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач суму заборгованості у повному обсязі не сплатив, що є причиною виникнення спору.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України: за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України: за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України). Відповідно до положень п. 5.2 договору, строк оплати поставленого товару за видатковими накладними за період з 04.03.2013 року по 05.07.2013 року є таким, що настав.

Відповідач надав до суду докази часткової сплати за поставлений товар за період з 05.07.2013 року по 20.08.2013 року у розмірі 922 167,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які знаходяться у матеріалах справи (а.с.175-201, 215-216).

Оскільки позивачем позов було подано 18.07.2013 року (а.с.170), а часткова оплата була здійснена у період з 05.07.2013 року по 17.07.2013 року у розмірі 180 000,00 грн., тобто до подачі позову до суду, у задоволенні позову у цій частині необхідно відмовити.

Також, господарський суд зазначає, що відповідачем було частково сплачено суму боргу за поставлений товар у розмірі 742 167,00 грн. після подачі позивачем позову до суду, що підтверджується платіжними дорученнями за період з 18.07.2013 року по 20.08.2013 року.

Тому, в частині стягнення 742 167,00 грн. - провадження у справі слід припинити згідно з пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутній предмет спору.

Таким чином, на день прийняття рішення суду заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 325 000,00 грн.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 325 000,00 грн.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

За приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати, встановлених даним договором, Покупець оплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,5%від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який нараховується (сплачується) пеня; при цьому нарахування пені здійснюється протягом всього періоду прострочки виконання обов'язків з оплати продукцію.

За несвоєчасну оплату поставленого товару позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 11.06.2013 року по 04.07.2013 року у розмірі 11 374,16 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 11.06.2013 року по 04.07.2013 року у розмірі 2 460,16 грн.

Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 11 374,16 грн. та 3 % річних у сумі 2 460,16 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому відповідач визнає позовні вимоги позивача у повному обсязі (а.с.173).

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Суд приймає визнання позову у розмірі 338 834,32 грн., з яких 325 000,00 грн. основного боргу, 11 374,16 грн. пені та 2 460,16 грн. 3% річних. В іншій частині визнання позову не приймається, оскільки відповідачем вказана заборгованість погашена до подачі позову до суду та під час судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо оплати отриманого товару відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти (вартість товару) у власність позивача.

За викладеного, з відповідача підлягає стягненню 338 834,32 грн. (325 000,00 грн. - основний борг + 11 374,16 грн. - пеня + 2 460,16 грн. - 3% річних).

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається, зокрема, у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Тому за подання позивачем позову підлягав сплаті судовий збір у розмірі 25 220,03 грн. У той же час, позивачем оплачено судовий збір у розмірі 25 221,00 грн. Отже, з державного бюджету України позивачеві підлягає поверненню судовий збір у розмірі 0,97 грн.

Відповідно до п. 5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України": питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення може зазначатися у тому числі в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом).

У зв'язку з тим, що відповідачем частина боргу у розмірі 180 000,00 грн. була сплачена до звернення позивача із позовною заявою до суду, тому судовий збір у розмірі 3 600,00 грн. покладається на позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 21 620,03 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 742167,00 грн.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський хлібзавод № 9" (49035, м. Дніпропетровськ, вул. Чеботарьова, 28; ідентифікаційний код 00378000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УНМАК" (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Шевченка, 75; ідентифікаційний код 35914495) основний борг у розмірі 325 000,00 грн., пеню у розмірі 11 374,16 грн., 3% річних у розмірі 2 460,16 грн. та судовий збір у розмірі 21 620,03 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "УНМАК" (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Шевченка, 75; ідентифікаційний код 35914495) з державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у розмірі 0,97 грн. (нуль грн. 97 коп.), перерахований на підставі платіжного доручення № 1875 від 09.07.2013 року, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

Повний текст рішення складено - 22.08.2013 року.

Суддя О.М. Крижний