Рішення № 33311291, 30.08.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.08.2013 Справа № 907/330/13

За позовом Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах -

позивач Мукачівський прикордонний загін (військова частина 2142) м. Мукачево

до відповідача Косоньської сільської ради, с. Косонь Берегівського району

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, с. Косонь Берегівського району

про визнання нечинним рішення позачергової сесії 23 скликання Косоньської сільської ради від 05.05.2000 року, в частині надання громадянці ОСОБА_3 в приватну власність земельну ділянку площею 1,63 га по контуру НОМЕР_1.

Суддя Бобрик Г. Й.

Представники:

Від позивача: Пітков І. Л. - представник за довіреністю від 22.04.2013 року

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

В судовому засіданні приймав участь: Продан О. С. - прокурор Закарпатської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України

Суть спору: до господарського суду Закарпатської області звернувся прокурор Закарпатської прокуратури з нагляду за додержання законів у воєнній сфері Західного регіону України з позовом про визнання нечинним рішення позачергової сесії 23 скликання Косоньської сільської ради від 05.05.2000 року, в частині надання громадянці ОСОБА_3 в приватну власність земельну ділянку площею 1,63 га по контуру НОМЕР_1.

У попередніх судових засіданнях суд відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, за згодою сторін, оголошував перерви та продовжував строк розгляду справи відповідно до ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року.

Прокурор та представник позивача, присутні у судових засіданнях, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, наполягають на задоволенні позову, посилаючись на законність та обґрунтованість вимог матеріалами справи.

Відповідач у листі від 05.08.2013 року за № 66 просить суд розглянути дану справу без участі його представника та повідомив суд, що визнає позов.

Третя особа, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в черговий раз на вимогу суду не виклала своєї правової позиції стосовно позовних вимог та не забезпечила на виклик суду явку уповноваженого представника.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

Закарпатський прокуратур з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України проводив перевірку з питань додержання службовими особами Мукачівського прикордонного загону вимог Закону України „Про використання земель оборони" стосовно законності використання земель оборони.

У ході перевірки встановлено, що рішенням позачергової сесії 23 скликання Косоньська сільська рада від 05.05.2000 року надала громадянці ОСОБА_3 у приватну власність земельну ділянку площею 1,63 га по контуру НОМЕР_1. Наведене підтверджується рішенням позачергової сесії 23 скликання від 05.05.2000 року, копія якого долучена до позовних матеріалів (а. с. 93).

Дана земельна ділянка входить до складу прикордонної смуги, що перебуває під охороною Мукачівського прикордонного загону (в/ч 2142). Ділянка розташована між КПП „Косино" та державним кордоном України, тобто перебуває в зоні облаштування і утримання інженерно-технічних споруд та огорож державного кордону.

Позивач стверджує, що вищезгадане рішення органу місцевого самоврядування не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та підлягає визнанню нечинним. Наведене слугувало підставою для звернення з позовом до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України „Про Державну прикордонну службу України" державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах охорони державного кордону; територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону. Прикордонний загін є основною оперативно-службовою ланкою Державної прикордонної служби України, на яку покладаються охорона певної ділянки державного кордону самостійно чи у взаємодії з іншими органами охорони державного кордону та Морською охороною, забезпечення дотримання режиму державного кордону і прикордонного режиму, а також здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів (ч. 2 ст. 10 згаданого Закону).

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ст. 20 Земельного кодексу України земельні ділянки, які належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України «Про використання земель оборони».

Згідно ст.1 Закону України «Про використання земель оборони» та ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише у державній власності. Порядок використання земель оборони встановлюється законом. Використання земель оборони в господарських цілях визначено ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про використання земель оборони» військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України. Особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об'єкти визначаються Кабінетом України.

Згідно ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України», ст.10 Закону України «Про оборону України», Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 406/2011, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкування якого перебувають Збройні Сили України та яким реалізується державна політика у сфері використання земель оборони.

Із урахуванням вищенаведеного, військова частина 2142 являється органом державної влади на місцях в системі Державної прикордонної служби України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України „Про використання земель оборони" уздовж державного кордону України встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об'єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.

Крім того, ст. 22 Закону України "Про Державний кордон України" з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку передбачено встановлення Кабінетом Міністрів України прикордонної смуги, а також можливість встановлення контрольованих прикордонних районів. Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

Надана оскаржуваним рішенням ради ОСОБА_3, земельна ділянка розташована на території Косоньської сільської ради в контурі № К-433, як зазначено в листі міськрайонного управління Держкомзему у місті Берегово та Берегівському районі Закарпатської області від 25.03.11 № 1893, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України „Про прикордонний режим" знаходиться в межах прикордонної смуги.

У ст. 84 Земельного кодексу України визначено землі державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, до яких належать і землі оборони.

У прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в'їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, обліку та тримання на пристанях, причалах і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України (ст. 23 згаданого Закону). З огляду на викладені положення, громадянка ОСОБА_3, як власник, не може вільно користуватись земельною ділянкою, наданою їй на підставі оспорюваного рішення.

Пунктом 10 статті 59 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають, зокрема, категорії спорів про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування, припинення права власності на земельні ділянки, вилучення цих ділянок з користування і про зобов'язання названих органів залежно від характеру спору виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства.

Отже, спірне рішення прийняте відповідачем порушує норми чинного законодавства, відтак, суд задовольняє позов та визнає нечинним рішення позачергової сесії 23 скликання Косоньської сільської ради від 05.05.2000 року, в частині про надання громадянці ОСОБА_3 в приватну власність земельної ділянки площею 1,63 га по контуру НОМЕР_1.

Прокурор в п. 2 прохальної частини позову просить суд, з метою забезпечення позову до винесення рішення по справі та вступу його у законну силу, заборонити відповідачу та третій особі вчиняти дії стосовно спірної земельної ділянки. Заявлене клопотання судом відхилено як таке що не мотивоване, не обґрунтоване та не підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходу до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір віднести на відповідача.

Керуючись ст. ст.22, 33, 44-49, ч. 3 ст. 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати нечинним рішення позачергової сесії 23 скликання Косоньської сільської ради від 05.05.2000 року в частині про надання громадянці ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки площею 1,63 га по контуру НОМЕР_1.

3. Стягнути з Косоньської сільської ради (Закарпатська область, Берегівський район, с. Косонь, вул. Бочкаї, 5, код 04348993) суму 1 147 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень) судового збору (код ЄДРПОУ 03499922 № рахунку 31211206783002, отримувач УДКСУ у м. Ужгороді Закарпатської області 38015610, банк отримувача ГУДКСУ у Закарпатській області, МФО 812016, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: "Судовий збір").

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена 30.08.2013 року.

Рішення складено в повному обсязі та підписано 04.09.2013р.

Суддя Бобрик Г.Й.