Ухвала суду № 33311203, 03.09.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

У Х В А Л А

про припинення провадження

"03" вересня 2013 р. Справа № 5017/3804/2012

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лашина В.В.

Суддів: Єрмілова Г.А.

Воронюка О.Л.

При секретарі Гавричкові С.В.

За участю представників сторін:

Від прокуратури - Коломійчук І.О., посвідчення № 005250, від 22.09.12;

Від ДПІ у Приморському районі м.Одеси - Дворянченко І.В., довіреність № 314/Д/15-53/10-0, від 05.07.13;

Інші учасники провадження в судове засідання не з'явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів Одеській області

на ухвалу господарського суду Одеської області від 25.07.2013 р.

справа № 5017/3804/2012

За заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

до боржника ТОВ «Винзавод «Південні Вікна»

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27 грудня 2012 р. за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4) було порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Винзавод «Південні Вікна» (в подальшому - ТОВ «Винзавод «Південні Вікна») за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі за текстом - Закон про банкрутство, у редакції Закону до набуття чинності Закону України від 22.12.2011 р. № 4212-VI).

Постановою господарського суду Одеської області від 29.01.2013 р. (суддя Лепеха Г.А.) ТОВ «Винзавод «Південні Вікна» визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора - ФОП ОСОБА_4, якого зобов'язано повідомити усіх відомих кредиторів та здійснити заходи, передбачені ст. 52 Закону про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.07.2013 р. (суддя Лепеха Г.А.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ТОВ «Винзавод «Південні Вікна» вирішено припинити; кредиторську заборгованість банкрута списано як безнадійну, а вимоги, незадоволені за відсутністю майна, визнано погашеними; припинені повноваження ліквідатора, провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, ДПІ у Приморському районі м. Одеси в апеляційній скарзі просить її скасувати, оскільки при звернені до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство кредитором не було доведено неплатоспроможність боржника, відсутність його підприємницької діяльності та відсутність за місцем знаходження.

Одеським апеляційним господарським судом апеляційна скарга ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнята до провадження. Однак судова колегія вважає, що апеляційне провадження по цій справі було порушено помилково з огляду на наступне.

В силу ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

У відповідності до п. 1, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18.12.2009 р., провадження у справах про банкрутство регулюється Законом про банкрутство, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. При цьому, Закон містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 4- 1, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах І, V, VI, VІІ, ХІІ, ХІІІ), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Пункт 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Названа конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, у відповідності до вказаного Закону, ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити прийняті господарським судом рішення в апеляційному чи касаційному порядку.

Частиною 1 ст. 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство, сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

За визначенням статті 210 ГК України, кредиторами неплатоспроможних боржників є суб'єкти, зазначені в ч. 1 ст. 209 цього Кодексу, які мають підтверджені відповідно до законодавства вимоги до боржника щодо грошових зобов'язань, включаючи кредиторів, вимоги яких повністю або частково забезпечені заставою.

Одночасно з цим, ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство встановлює порядок пред'явлення кредиторами своїх вимог до боржника, який включає також подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують.

При цьому слід врахувати, що особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до відсутнього боржника, що ліквідується в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, визначені положеннями ч. 5 вказаної статті та передбачають направлення кредиторами ліквідатору заяв із вимогами до банкрута в місячний термін після отримання від ліквідатора відсутнього боржника повідомлення про визнання банкрутом.

Таким чином, стаття 210 ГК України не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через вказані вище процедури.

Аналогічна правова позиція відображена у постановах Вищого господарського суду України від 19.09.2012 р. у справі № 49/149-б, від 25.09.2012 р. у справі № 28/116-б, від 17.04.2013 р. у справі № 5006/42/73б/2012, від 19.06.2013 р. у справі № 5006/27/44б/2012 тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.07.2013 р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси було подано до господарського суду заяву з кредиторськими вимогами до банкрута на суму 3 336 250 грн., у підтвердження яких надано копію податкового повідомлення-рішення від 18.05.2013 р., прийнятого на підставі даних, встановлених за результатами перевірки за період з 01.05.2010 р. по 31.05.2010 р., зафіксованих в акті від 23.04.2013 р. № 2603/22-4/36155407.

Між тим, згадане податкове повідомлення-рішення було оскаржено до Одеського окружного адміністративного суду, про що свідчить ухвала цього суду про відкриття провадження у справі /а.с. 35, т.2/.

У відповідності до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, а відтак ліквідатором та судом не було визнані вимоги ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому ст. 80 ГПК України на підставі ст. ст. 91, 107 ГПК України як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах.

Виходячи з п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 7 у разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.

Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу норм Конституції України, Закону про банкрутство та ГПК України, колегія суддів вважає, що спір згідно поданої ДПІ у Приморському районі м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 25.07.2013 року не підлягає вирішенню в господарському суді в порядку апеляційного провадження, а помилково порушене апеляційне провадження підлягає припиненню.

Керуючись п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

Ухвалила:

Апеляційне провадження з перегляду ухвали господарського суду Одеської області від 25.07.2013 р. по справі № 5017/3804/2012 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - припинити.

Справу повернути господарському суду Одеської області.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя Г.А. Єрмілов

Суддя О.Л. Воронюк