Ухвала суду № 33310956, 27.08.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/2267/13-ц Провадження № 22-ц/795/1753/2013 Головуючий у I інстанції: Лямзіна Н. Ю.Категорія: цивільна Доповідач: Харечко Л. К.

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

27 серпня 2013 року м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Харечко Л.К.,

суддів: Зінченко С.П., Ішутко В.М.,

при секретарі - Шкарупі Ю.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, представника третьої особи Миколаєнка Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Комунального підприємства „Деснянське" Чернігівської міської ради на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства „Деснянське" Чернігівської міської ради, третя особа Чернігівська міська рада, про відшкодування збитків та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 червня 2013 року позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства „Деснянське" Чернігівської міської ради задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства Чернігівської міської ради „Деснянське" на користь ОСОБА_1 13877 грн. 96 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього на суму 14877 грн. 96 коп.

Стягнуто з Комунального підприємства Чернігівської міської ради „Деснянське" на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 229 грн. 41 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 800 грн.

В решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням КП „Деснянське" Чернігівської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування збитків та моральної шкоди відмовити, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції необґрунтоване, винесено без з'ясування судом обставин, що мають істотне значення для справи і є таким, що суперечить нормам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не взяв до уваги письмові докази та показання свідка ОСОБА_5, які підтверджують факт належного виконання підприємством робіт щодо очищення покрівель будинків від бурульок та снігу, що перебувають на балансі відповідача.

Також апелянт посилається на те, що, залишаючи автомобіль на тротуарі між будинками АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2, позивач сам порушив Правила дорожнього руху України, а тому відповідальність за його пошкодження повинен нести самостійно.

Крім того, апелянт вказує, що позивачем в ході судового засідання суду першої інстанції не доведено завдання пошкоджень його автомобілю саме в наслідок падіння снігу, а не за будь яких інших обставин, а також не доведено, що сніг впав саме з даху будинку АДРЕСА_1, а не з козирка балкону квартири НОМЕР_5 у вказаному будинку, який був збудований самовільно.

На думку відповідача КП „Деснянське" Чернігівської міської ради, суд першої інстанції не мав права брати до уваги показання свідка ОСОБА_6 при ухваленні рішення, оскільки остання перебуває у прямій підпорядкованості позивача. Також факт заподіяння позивачу моральної шкоди, на думку апелянта, не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_1 не було доведено отримання моральної шкоди у вигляді психічних та нервових страждань, порушення звичайного ритму життя та докладання додаткових зусиль для його нормалізації.

Вислухавши суддю-доповідача, осіб які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 10, 60 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, суд першої інстанції виходив з того, що факт завдання матеріальної шкоди позивачу, з вини відповідача КП „Деснянське" Чернігівської міської ради, є доведеним, оскільки він як власник - не прийняв необхідних мір для утримання в належному стані будинку АДРЕСА_1.

Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу, суд у рішенні зазначив, що враховуючи характер неправомірних дій відповідача, глибину та тривалість душевних страждань позивача, пов'язаних з ушкодженням його майна, необхідність позивачу докладати додаткові зусилля для організації свого життя, вважав справедливим і рівноцінним розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 1000 грн.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом встановлено, що 06.12.2012 року біля 14 год. 00 хв. позивачем було припарковано свій автомобіль НОМЕР_1 біля будинку АДРЕСА_1, для розвантаження книжкової продукції. Близько 17 год. 30 хв. на вказаний автомобіль, з даху будинку АДРЕСА_1 впала велика купа снігу.

Згідно протоколу огляду місця події від 06.12.2012 року складеного слідчим СВ ЧМВ Васильцевим О.В. проведеним оглядом встановлено, що автомобіль „KIA CERATO" знаходився на дорозі між будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1. При огляді автомобіля встановлено, що на даху автомобіля лежить груда снігу і на даху мається дві вм'ятини, перша та друга розмірами 50х50 см кожна (а.с.27-29).

Відповідно до висновку Звіту про визнання матеріального збитку, який завданий власнику колісного транспортного засобу KIA CERATO, шасі № НОМЕР_4, реєстр. № НОМЕР_1, 2010 р.в., виконаного ПП „Експертна фірма „Експерт-Плюс" 14 грудня 2012 року, вартість матеріального збитку, який завдано власнику вищевказаного автомобіля ОСОБА_1, внаслідок падіння брили снігу, становить 13 877,96 грн. (а.с.6-33).

Згідно висновку про результати перевірки за зверненням ОСОБА_1 від 10.12.2012 року, затвердженого начальником Чернігівського МВ УМВС України в Чернігівській області полковником міліції Алістратовим О.В., було встановлено, що не виключено льодовий покрив на автомобіль ОСОБА_1 міг сповзти з даху будинку АДРЕСА_1, обслуговування якого здійснює КП „Деснянське" Чернігівської міської ради (а.с.34-36).

Перебування будинку АДРЕСА_1 на балансі КП „Деснянське" Чернігівської міської ради підтверджується листом-відповіддю в.о. начальника ЖРЕД-4 С.О. Воробей від 18.12.2012 року (а.с.38).

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 21 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що комунальні підприємства, зокрема, зобов'язані забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством, а також здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України „Про благоустрій населених пунктів", підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.

Громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою (п. 7 ч. 1 статті 17 Закону України „Про благоустрій населених пунктів").

Та обставина, що шкода, заподіяна падінням снігу саме з даху будинку АДРЕСА_1, а не з козирку квартири НОМЕР_5 у вказаному будинку, підтверджується протоколом огляду місця події від 06.12.2012 року та висновком про результати перевірки за зверненням ОСОБА_1 від 10.12.2012 року, фотографіями, поданими позивачем у суді першої інстанції та поясненнями свідка ОСОБА_6

Доводи апелянта щодо сумнівів у правдивості показань свідка ОСОБА_6 не зайшли свого підтвердження, крім того, вказані показання відповідають іншим матеріалам справи.

Наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №150 від 10 серпня 2004 року, зареєстрованого в МЮ України за №1046/9645 від 21 серпня 2004 року, із змінами та доповненнями, внесеними наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №198 від 12 листопада 2004 року, затверджено перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до п.п. 1.1.8.6. п.1.1.8 якого скидання з дахів та покрівель снігу та льоду входить в компетенцію відповідача - КП „Деснянське" Чернігівської міської ради.

Надані письмові докази відповідача та показання свідка ОСОБА_5, щодо підтвердження факту очищення покрівель будинків від бурульок та снігу, що перебувають на балансі КП „Деснянське", спростовуються наявним у матеріалах справи листом Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України від 14.05.2013 року, відповідно до якого з 29.03.2012 року по 14.05.2013 року КП „Деснянське" дозвіл на виконання робіт верхолазних та скелелазних, що виконуються на висоті 5 метрів і більше над поверхнею ґрунту, та робіт, що виконуються за допомогою підйомних і підвісних колисок, механічних підіймачів та будівельних підйомників в теруправлінні не отримувало, також відомості про проходження навчання і перевірки знань з питань охорони праці, для виконання вищевказаних робіт, працівників КП „Деснянське" у теруправлінні відсутні.

Посилання апелянта на те, що залишаючи автомобіль на тротуарі між будинками АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2, позивач сам порушив ПДР України, а тому відповідальність за його пошкодження повинен нести самостійно, не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні докази.

Крім того, згідно облікових даних АІПС «ДТП-2008» протягом 2011-2012 років на території обслуговування УДАІ УМВС України в Чернігівській області дорожньо-транспортних пригод за участю автомобіля НОМЕР_1 (власник ОСОБА_1) не зареєстровано (а.с.108).

За таких обставин та враховуючи, що пошкодження автомобіля, належного позивачу, сталося внаслідок падіння великої брили снігу з даху будинку, який знаходиться на обслуговуванні відповідача, що є результатом неналежного виконання ним своїх обов'язків по своєчасному скиданню з покрівлі снігу та льоду, місцевий суд вірно поклав обов'язок по відшкодуванню майнової шкоди, у розмірі 13 877,96 грн., на відповідача.

Відшкодування моральної шкоди передбачено статтею 1167 Цивільного кодексу України.

Судом вірно визначено розмір морального відшкодування за завдану шкоду майну позивача з урахуванням його моральних страждань, які він зазнав внаслідок ушкодження його автомобіля, що позбавило його можливості повсякденно користуватись ним, у зв'язку з чим змінився ритм його життя. При цьому, суд першої інстанції виходив з вимог розумності і справедливості, а тому вимоги про відшкодування моральної шкоди задовольнив частково у розмірі 1000 грн.

Враховуючи вказане, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками районного суду, оскільки суд ухвалив правильне по суті й справедливе рішення, дійшовши його на основі повно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами, з дотриманням норм матеріального й процесуального права.

Будь яких інших належних та допустимих доказів для спростування рішення суду першої інстанції, передбачених статтями 57, 58, 59 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України, апелянтом не надано.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Деснянське" Чернігівської міської ради відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Судді: