Постанова № 33310846, 20.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2013 р. Справа №805/6291/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14.40

приміщення суду за адресою: місто Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії,17

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стойки В.В.

при секретарі Мангуш З.В.

за участю

представників позивача Нудьги І.Г., Сердюк Н.Б., Гаджун О.М.,

представника відповідача Філіпенка Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позов Державного підприємства "Донецька залізниця" до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування п.3,п.6, п.7, п.9 вимоги від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державне підприємство "Донецька залізниця", звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування п.3, п.6, п.7, п.9 вимоги від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Донецька залізниця" та його структурних підрозділів за період з 01.04.2010 по 01.10.2012 року, за результатами якої було складено акт, встановлені порушення, та винесено позивачу вимогу.

Позивач вважає, що відповідачем було невірно зроблено висновок в п.3 вимоги, оскільки вантажовідправник ЗАТ «Ясинуватський завод ЗБВ» оформив комплект перевізних документів згідно пункту 2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р.№644 та зареєстрованих в Мін'юсті України від 24.11.2000р. за №863/5084. У графі «найменування вантажу» вантажовідправником були зазначені найменування вантажів, які є в Алфавітному списку вантажів (ЄТСНВ). Також, зазначив, що на підставі даних перевізних документів вантаж перевозився на відкритому рухомому складі (напіввагони) навалом, упакований у м'які контейнера (МКО) або в м'яких контейнерах з зазначенням кількості місць. Таким чином, працівники станції, отримавши перевізні документи від вантажовідправника, перевіряли відповідність найменування вантажу, зазначеного у перевізних документах, з Алфавітним списком вантажів ЄТСНВ. Розрізнити вантаж, який зазначено в перевізних документах, з завантаженим у вагоні, тим більше у м'яких контейнерах, мають можливість тільки експерти, якими працівники станції не є. Крім того, в акті перевірки іде мова про правильність та повноту нарахування та стягнення договірних тарифів та додаткових зборів за роботи та послуги, що не відповідає темі порушеного питання тарифів та коефіцієнтів при безпосередніх перевезеннях вантажів, про які зазначено в п. 3 вимоги.

Крім того, Державне підприємство "Донецька залізниця" не погоджується з висновком зробленим в п. 6 вимоги, оскільки відповідно до п.1.1 Положення про порядок оплати за проживання в гуртожитку, затвердженого 26.07.2005 начальником Донецької залізниці та погоджено головою Дорпрофсожа, плата за користування житловою площею у кімнаті, яка знаходиться у спільному користуванні декількох осіб, що не перебувають у сімейних відносинах здійснюється по граничній вартості ліжко-місця, затвердженого структурним підрозділом - балансоутримувачем. Відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 07.12.2009 №1412 «Про встановлення граничного розміру плати за проживання в гуртожитках» встановлено граничний розмір плати за проживання в гуртожитках громадян України, осіб без громадянства та іноземців, які займають приміщення, що знаходяться у спільному користуванні кількох осіб, у розмірі 185 гривень за 1 ліжко-місце на місяць. У такому разі, встановлення плати за проживання в гуртожитках у розмірі, нижчому за граничний, не порушує норм зазначеного розпорядження, лист-роз'яснення № 22-2/625 від 18.02.2013р. Луганської обласної державної адміністрації Департаменту економічного розвитку і торгівлі.

Також, позивач вважає неправомірними висновки зроблені в п. 7 вимоги, оскільки локомотивне депо Ясинувата - Західне перерахувало колективні внески до благодійного фонду «Магістраль» згідно колективного договору п.6.40 та листів заступника начальника залізниці з економічних питань. Згідно листа №НЗЕ-10/608 від 12.04.2010р. розмір внесків за І півріччя 2010р. був встановлений у сумі 5,2тис.грн., листом №НЗЕ-10/1470 від 10.08.2010 встановлено розмір внесків у сумі 5,2 тис.грн. Листом №НЗЕ-10/78 від 19.01.2011р. заступника начальника залізниці на 2011 рік встановлений розмір внесків в благодійний фонд «Магістраль» у сумі 12,0 тис.грн. Таким чином, за 2010 рік встановлена сума внесків 10,4тис.грн. Локомотивним депо було перераховано суми, встановлених внесків, що підтверджується платіжними дорученнями. Крім того, п.6.40 колективного договору ДП «Донецька залізниця» на 2010-2012рр. передбачено, що структурні підрозділи Донецької залізниці протягом року в межах фінансового плану проводять грошові відрахування фонду «Магістраль» в сумі 8 тис.грн. (у виняткових випадках - до 12 тис.грн.) в якості колективних членських внесків для надання допомоги залізничникам, членам їх сімей, пенсіонерам та інші цілі. Також, зазначив, що в цілому по залізниці фактичні перерахування колективних внесків до БФ «Магістраль» не перевищили планові показники, а саме економія склала: 2010р. (з 01.04.2010 по 01.01.2011)- 12,0 тис.грн.; 2011р.-29,9 тис.грн.; за 9 місяців 2012 року - 7,6 тис.грн.

Окрім того, Державне підприємство "Донецька залізниця" не погоджується з висновком зробленим в п. 9 вимоги, оскільки розпорядженням ДП „Донецька залізниця" від 29.10.2010р. №НГ-НЗ-06/1582 передбачено, що у зв`язку із закінченням будівництва житлового будинку у м.Донецьк по вул. Гірна, 38Б, де залізниця приймала дольову участь у фінансуванні робіт, виникла необхідність подальшого утримання будинку до моменту його заселення. З метою недопущення розмороження внутрішніх систем теплопостачання та водопостачання, руйнування внутрішнього оздоблення будинку, а також недопущення виникнення можливих аварійних ситуацій БМЕУ-9 ст. Донецьк зобов`язали укласти по кожній квартирі з ОСББ Гірная, 38Б типові договори на обслуговування і поточне утримання. Між БМЕУ-9 та ТСББ було укладено договори на утримання кожної квартири згідно ч.3 ст.20 Закону України №1875-IV від 24.06.2004р „Про житлово-комунальні послуги ", згідно якої споживач в обов`язковому порядку повинен укласти договір на житлово-комунальні послуги з головою товариства та сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Крім того, БМЕУ-9 ст. Донецьк є балансоутримувачем частки будинку, що зобов`язує здійснювати фінансування на утримання згідно п.п.2 п.2 ст.24 Закону України від 24.06.2004р. №1875-IV з обов`язковим укладенням договорів з головою. Розрахунок витрат голова товариства розробляє на підставі Рішення Донецької міської ради від 10.11.2006р №6/27. Таким чином, позивач вважає, що списання грошових коштів у розмірі 127771,92 грн. на витрати є правомірним.

Позивач просить суд скасувати вимогу від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915 Державної фінансової інспекції в Донецькій області в частинах:

- п.3 зобов'язання ДП "Донецька залізниця" відшкодувати збитки за рахунок винних осіб на яких покладено контроль за правильністю заповнення перевізних документів.;

- п.6 зобов'язання ДП "Донецька залізниця" провести претензійно-позовну роботу з працівниками структурних підрозділів ДП «Донецька залізниця» та стягнути плату за проживання в гуртожитку у повному обсязі згідно реєстру (Перерахунок за проживання в гуртожитку, у додатку 5 до довідки);

- п.7 зобов'язання ДП "Донецька залізниця" провести претензійно-позовну роботу з одержувачем членських внесків Благодійним фондом «Магістраль» щодо повернення коштів в сумі 18 400,00 гривень. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у перерахуванні членських внесків на суму 18 400,00 грн, що перевищує передбачені Колективним договором, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України;

- п.9 зобов'язання ДП "Донецька залізниця" стягнути з ОСББ «Гірна 38Б» зайві витрати в сумі 127 771,92 грн.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі з підстав, які викладені у письмових запереченнях, зміст яких ґрунтується на акті перевірки. Просив суд відмовити ДП "Донецька залізниця" у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд встановив.

Позивач - Державне підприємство "Донецька залізниця" (ЄДРПОУ 01074957) є юридичною особою, зареєстроване Реєстраційною службою Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку 18.05.1998 р.

Відповідач - Державна фінансова інспекція у Донецькій області, утворено внаслідок перетворення Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області на підставі Постанов Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 № 765 "Про утворення територіальних органів Державної фінансової інспекції", від 20.10.2011 № 1074 "Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади" та Наказу Головного контрольно-ревізійного управління України від 25.07.2011 № 192 "Про проведення реорганізації контрольно-ревізійних управлінь в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі". Відповідач діє на підставі Положення про Державну фінансову інспекцію в Донецькій області, затвердженого Головою Державною фінансовою інспекцією України 01 грудня 2011 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.

Як вбачається зі ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 №2939-ХІІ (далі - Закон України від 26.01.1993 №2939-ХІІ) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Відповідно до ст. 11 Закону України від 26.01.1993 №2939-ХІІ плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія. Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік. Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. Проведення планових виїзних ревізій здійснюється органами державної контрольно-ревізійної служби одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів. Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Відповідно до п. 2.7 плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Донецькій області на ІV квартал 2012 року, на підставі направлення на проведення ревізії, виданого начальником ДФІ в Донецькій області проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Донецька залізниця" (далі ДП "Донецька залізниця") та його структурних підрозділів за період з 01.04.2010 по 01.10.2012 року, за результатами якої було складено акт №05.1-16/ 01 від 26.02.2013 року.

За наслідками ревізії 09 квітня 2013 року Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області було винесено ДП "Донецька залізниця" вимогу № 05-05.1-10-14/3915, відповідно до пунктів 3, 6, 7, 9 якої, позивача зобов*язано зокрема:

- відшкодувати збитки за рахунок винних осіб на яких покладено контроль за правильністю заповнення перевізних документів;

- провести претензійно-позовну роботу з працівниками структурних підрозділів ДП «Донецька залізниця» та стягнути плату за проживання в гуртожитку у повному обсязі згідно реєстру (Перерахунок за проживання в гуртожитку, у додатку 5 до довідки);

- провести претензійно-позовну роботу з одержувачем членських внесків Благодійним фондом «Магістраль» щодо повернення коштів в сумі 18 400,00 гривень. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у перерахуванні членських внесків на суму 18 400,00 грн, що перевищує передбачені Колективним договором, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України;

- стягнути з ОСББ «Гірна 38Б» зайві витрати в сумі 127 771,92 грн.

Позивач, вважає вищезазначені частини пункти 3, 6, 7, 9 вимоги необґрунтованими та просить їх скасувати.

Як слідує з акту ревізії від 26.02.2013 р. на підставі якого прийнято п.3 спірної вимоги № 05-05.1-10-14/3915 від 09.04.2013 р. ДП ,,Донецька залізниця" за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року недоотримано доходів від основної діяльності (від перевезення вантажів залізничним транспортом) по взаємовідносинам з ЗАТ ,,Ясинуватський завод ЗБВ" в сумі 82 195,62 грн, внаслідок невірного визначення Вантажовідправником (ЗАТ ,,Ясинуватський завод ЗБВ") в перевізних залізничних документах виду, типу, найменування та класу вантажів, та внаслідок не проведення належного контролю з боку Перевізника (ДП ,,Донецька залізниця") за правильністю заповнення перевізних документів, що призвело до невірного проведення калькулювання вартості наданих залізничних послуг, чим порушено п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 ,,Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, п. 1 ст. 9 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (зі змінами), п.п. 2.15, 2.16 ,,Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, п.п. 3, 6 ,,Єдина тарифно-статистична номенклатура вантажів (ЄТСНВ), Тарифне керівництво № 1", затверджене Міністерством транспорту України, 1998 рік, п. 12, р. ІІ ,,Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги", затвердженого наказом міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстровано Міністерством юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356, п. 3.1 Договорів про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги укладеного з ЗАТ ,,Ясинуватський завод залізобетонних виробів" від 11.12.2007 № 14 та від 09.12.2010 № 242.

Операції з недоотримання доходів від перевезень призвели до матеріальної шкоди (збитків) в частині заниження фактичних доходів ДП ,,Донецька залізниця" від перевезень вантажів на загальну суму 82 195,62 гривень.

Судом встановлено, що вантажовідправником ЗАТ ,,Ясинуватський завод ЗБВ" у періоді з 01.04.2010 року по 31.12.2010 року у дорожніх відомостях вказувалось найменування вантажів, серед яких: состави вогнетривкі всякі, код тарифної групи та позиції згідно з Єдиною тарифно-статистичною номенклатурою вантажів 303285, вантаж 2-го тарифного класу; флюси непоіменовані в алфавіті, код тарифної групи та позиції 291054, вантаж 1-го тарифного класу (суміші ИРС-2 ТУ У 23431197.003-99, суміші ШОС-Т-4-3 ТУ У 23431197); перліт вспучений, код тарифної групи та позиції 234047 (суміші ТИС3П(Б), ТИС3П, ТИС3К, ТИС-2, ТИС1К, ТИС-2М(СК) ТУ У 322-16-116-96).

Пунктом 3.1 розділу ІІ ,,Найменування вантажу" Збірника тарифів передбачено обов'язок відправника іменувати вантаж у перевізних документах: внутрішнього сполучення - відповідно до Алфавітного списку вантажів Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів (ЄТСНВ), яка видається окремо; міжнародного сполучення - відповідно до одного з найменувань Алфавітного списку вантажів (ЄТСНВ) і Гармонізованої номенклатури вантажів (ГНВ) [2], яка видається окремо. У разі відсутності найменування вантажу в Алфавітному списку вантажів рішення про його віднесення до подібного за умовами перевезення вантажу приймається Укрзалізницею на підставі наданих вантажовласником державних стандартів, прейскурантів або технічних умов на виготовлення продукції.

Згідно п. 3.3 розділу ІІ ,,Найменування вантажу" Збірника тарифів після видачі вантажу перерахунки, зумовлені неточним найменуванням вантажу, не допускаються ані на вимогу залізниці, ані за заявою одержувача.

Як було встановлено у судовому засіданні фактично при розрахунку плати за перевезення вантажів ЗАТ ,,Ясинуватський завод ЗБВ" до тарифів застосовувалися наступні коефіцієнти:

- для вантажу перліт вспучений - 0,430;

- для вантажу состави вогнетривкі всякі - 0,800.

Відповідач вважає, що позивачем невірно застосовувались коефіцієнти при розрахунку плати за перевезення та наполягає, що згідно з Єдиною тарифно-статистичною номенклатурою вантажів Порошки теплоізолюючі відносяться до 3 класу вантажів, код 261468.

Згідно Збірника тарифів до вантажів 3-го тарифного класу застосовується коефіцієнт 1,23.

При цьому посилається на докази, які були отримані вході попередньої перевірки позивача, а саме.

Згідно листа від 11.08.2010 № 9340/14-12 ДП ,,Донецький центр стандартизації метеорології та сертифікації" повідомив, що продукція, яка виробляється згідно ТУ повинна мати назву ідентичну назві ТУ. Також було пояснено, що Флюси відносяться до ДСТУ 23178-78, Флюси керамічні відносяться до ДСТУ 28555-90, Флюси сварні плавлені відносяться до ДСТУ 9087-81, Флюси для електрошлакових відносяться до ДСТУ 4025-2001, Виробі вогнетривкі відносяться до ДСТУ 2342-94. З листа також слідує, що суміші теплоізолюючі зареєстровані на території України за ТУ У 23431197.002-99 ,,Суміш теплоізолююча для розливу сталі", ТУ У 322-16-116-96 ,,Суміш теплоізолююча".

Відповідно до Висновку експертного дослідження ,,Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз" № 837/10. Згідно зазначеного висновку від 02.03.2010 № 837/10, Суміш теплоізолююча ТУ У 322-16-116-96 не відноситься до складу вогнетривів, а відноситься до порошків теплоізолюючих.

Крім того, відповідач посилається на рішення Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012 року по справі 2а-26056/10/0570 винесеного за результатами оскарження висновків попередньої перевірки позивача з аналогічного питання. Під час судового розгляду зазначеної справи було встановлено невірне визначення коду та типу вантажу відправниками товару.

Згідно з пунктом 3 Розділу II Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 р.№317 та зареєстрованого в Мін'юсті України від 15.04.2009 р. за № 340/16356, відправник повинен іменувати вантаж у перевізних документах внутрішнього сполучення - відповідно до Алфавітного списку вантажів Єдиної тарифно - статистичної номенклатури вантажів (ЄТСНВ); у міжнародному сполученні - відповідно до одного з найменувань Алфавітного списку вантажів (ЄТСНВ) та Гармонізованої номенклатури вантажів (ГНВ).

Крім того, згідно з пунктом 29 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р.№644 та зареєстрованих в Мін'юсті України від 24.11.2000р за №861/5082, у разі пред'явлення до перевезення вантажу, найменування якого відсутнє в Алфавітному списку вантажів ЄТСНВ, рішення про його перевезення за умовами іншого (подібного) вантажу приймається Укрзалізницею на підставі наданих вантажовласником державних стандартів або технічних умов на виготовлення продукції.

Як було встановлено у судовому засіданні Укрзалізницею рішення про перевезення вантажу пред'явленого вантажоперевірзником - ЗАТ ,,Ясинуватський завод ЗБВ" не приймалось. Таке рішення було прийнято та надано позивачем тільки після проведення перевірки в ході судового розгляду справи. Позивачем вказувалось найменування вантажів на підставі рішення Укрзалізниці, прийняте до вантажу іншого вантажовідправника ТОВ «Техмет», що є порушення п.29 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р.№644 зареєстрованих в Мін'юсті України від 24.11.2000р за №861/5082

Отже, позивач при визначені коду та типу вантажу порушив вимоги встановлені п.29 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р.№644 зареєстрованих в Мін'юсті України від 24.11.2000р за №861/5082 .

Втім суд вважає, що п. 3 спірної вимоги щодо відшкодування збитків за рахунок винних осіб на яких покладено контроль за правильністю заповнення перевізних документів безпідставним з огляду на наступне.

Відповідно до ст.130 Кодексу законів про працю в Україні працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до ст.132 Кодексу законів про працю в Україні за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Згідно зі ст.134 Кодексу законів про працю в Україні відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли:

1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 1351 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;

2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;

3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;

5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;

6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків;

7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків;

8) службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;

9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.

Відповідачем в судовому засіданні не було наведено жодних випадків визначених у ст.134 Кодексу законів про працю в Україні, на підставі яких працівники позивача повинні нести матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на загальну суму 82 195,62 гривень.

Як вбачається з матеріалів-довідок про заробітну плату середній заробіток працівників позивача, які на думку відповідача є винними менший суми збитків визначених відповідачем до відшкодування.

За таких обставин, суд вважає безпідставним вимогу відповідача в частині відшкодування збитків за рахунок винних осіб на яких покладено контроль за правильністю заповнення перевізних документів та вважає, що зазначений пункт вимогу підлягає скасуванню.

Згідно з актом ревізії відповідачем було встановлено недоотримання доходів підприємством внаслідок заниження розміру плати за проживання в гуртожитку працівників структурних підрозділів ДП Донецька залізниця на загальну суму 4 352,87 грн.

На підставі зазначеного акту відповідач в п.6 спірної вимоги вимагає провести претензійно-позовну роботу з працівниками структурних підрозділів ДП «Донецька залізниця» та стягнути плату за проживання в гуртожитку у повному обсязі згідно реєстру.

Судом в судовому засіданні було встановлено наступне.

Відповідно до п.1.1 Положення про порядок оплати за проживання в гуртожитку, затвердженого 26.07.2005 начальником Донецької залізниці та погоджено головою Дорпрофсожа, плата за користування житловою площею у кімнаті, яка знаходиться у спільному користуванні декількох осіб, що не перебувають у сімейних відносинах здійснюється по граничній вартості ліжко-місця, затвердженого структурним підрозділом - балансоутримувачем.

Конкретний розмір плати за проживання в гуртожитку, в межах граничного встановлюється його власником відповідно до вимог чинного законодавства.

Розпорядженням голови облдержадміністрації від 07.12.2009 №1412 «Про встановлення граничного розміру плати за проживання в гуртожитках» встановлено граничний розмір плати за проживання в гуртожитках громадян України, осіб без громадянства та іноземців , які займають приміщення , що знаходяться у спільному користуванні кількох осіб , у розмірі 185 гривень за 1 ліжко-місце на місяць.

Згідно даних оборотно-сальдової відомості нарахування плати за проживання в гуртожитку, особам які проживають в кімнаті,що знаходиться в спільному користуванні та які не перебувають у сімейних відносинах, здійснювалось за тарифом у розмірі 0,908 грн. за 1м2 площі, встановленим Попаснянською міською радою для державного та суспільного житлового фонду.

Як було встановлено у судовому засіданні плата за користування житловою площею та комунальними послугами в кімнатах гуртожитку БМЕУ, які знаходяться у спільному користуванні кількох осіб, та не знаходяться у сімейних відносинах, здійснювалась із розрахунку: розрахунок водопостачання та водовідведення здійснювались на підставі довідок контролера про показання водолічильника, який встановлено на гуртожитку; розрахунок електроенергії здійснювався, шляхом розподілу витрат електричної енергії між проживаючими в одній кімнаті.

На підставі складених довідок з показниками лічильників визначалась плата за комунальні послуги, яка відповідно входила до плати за проживання у гуртожитку.

Оскільки плата за проживання у гуртожитку визначалась з урахуванням показників лічильників загальний розмір плати за гуртожиток не завжди дорівнювався встановленої граничної вартості. Саме ця обставина на думку відповідача є порушенням яке спричинило збитки підприємству.

Представником позивача було зазначено, що всі розрахунки за комунальні послуги відповідають значенням бухгалтерського обліку.

Будь яких доказів та обставин які б заперечували цьому твердженню в акті перевірки та в судовому засіданні відповідачем наведено не було.

Крім того, вартість квартплати (без врахування плати за комунальні послуги) за проживання у гуртожитку здійснювалась у встановлених розмірах.

Відповідно до п. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV в частині «споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні» та «на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі».

Отже, оскільки позивачем нараховувалась плата за гуртожиток в розмірах наданих послуг, це не є порушенням та відповідає вимогам чинного законодавства України.

За таких обставин, суд дійшов висновків про безпідставність п.6 спірної вимоги відповідача про проведення претензійно-позовної роботи з працівниками структурних підрозділів ДП «Донецька залізниця» та стягнення плати за проживання в гуртожитку у повному обсязі.

В ході проведеної перевірки відповідачем було встановлено, що в порушення п. 9.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318 внаслідок перерахування членських внесків на рахунок Благодійного фонду «Магістраль» в сумі, що перевищує передбачену Колективним договором, проведено зайві витрати у сумі 18 400,00 грн, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) на суму 18 400,00 гривень, в тому числі:

- в Локомотивному депо Ясинувата Західне в сумі 4900,0 грн.;

- в Донецькому Будівельно - монтажному експлуатаційному управлінні в сумі 7500,0 грн.;

- в Вагонному депо Донецьк - в сумі 6000,0 грн.

З огляду на зазначені порушення відповідач в п.7 спірної вимоги вимагає провести претензійно-позовну роботу з одержувачем членських внесків Благодійним фондом «Магістраль» щодо повернення коштів в сумі 18 400,00 гривень. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у перерахуванні членських внесків на суму 18 400,00 грн, що перевищує передбачені Колективним договором, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.

Як було встановлено судом, згідно листа заступника начальника залізниці з економічних питань №НЗЕ-10/608 від 12.04.2010р. розмір внесків за І півріччя 2010р. до благодійного фонду «Магістраль» був встановлений у сумі 5,2тис.грн.

Листом №НЗЕ-10/1470 від 10.08.2010 встановлено розмір внесків у сумі 5,2тис.грн. Таким чином, за 2010 рік встановлена сума внесків дорівнювалась 10,4тис.грн.

Листом №НЗЕ-10/78 від 19.01.2011р. заступника начальника зализниці на 2011 рік був встановлений розмір внесків в благодійний фонд «Магістраль» у сумі 12,0тис.грн.

Локомотивним депо «Ясинувата-західна» було перераховано в 2010 році внесків платіжним дорученням №260 від 20.01.2010р. на суму 1500,00 грн., платіжним дорученням №1479 від 08.04.2010р. на суму 1500,00 грн., платіжним дорученням №3265 від 18.08.2010 на суму 1500,00 грн., платіжним дорученням №4112 від 20.10.2010р. на суму 3500,00 грн., платіжним дорученням №4131 від 25.10.2010 на суму 2400,00 грн., усього 10 400,00 грн.

В 2011 році Локомотивним депо «Ясинувата-Західна» було перераховано внески в благодійний фонд «Магістраль» платіжним дорученням №173 від 21.01.2011р. на суму 3000,00 грн., платіжним дорученням №990 від 11.04.2011р. на суму 3000,00 грн., платіжним дорученням №2261 від 15.08.2011 на суму 3000,00грн., платіжним дорученням №2831 від 10.10.2011р. на суму 2000,00 грн., платіжним дорученням №2887 від 20.10.2011 на суму 1000,00 грн., усього на загальну суму 12 000,00 грн.

Крім, того, листом начальника служби будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд Донецького Будівельно - монтажного експлуатаційного управління від 09.03.2011 №2009-8/271 та листом виконавчого директора БФ «Магістраль» від 26.11.2012 на рахунок Благодійного фонду «Магістраль» перераховані кошти в сумі 23 500,00 грн, , а саме:

- за період з 01.04.2010 по 01.01.2011 - 4 000,00 грн;

- за період з 01.01.2011 по 01.01.2012 - 7 000,00 грн;

- за період з 01.01.2012 по 01.10.2012 - 12 500,00 грн

Також Вагонним депо Донецьк було перераховано до Фонду «Магістраль» коштів в загальній сумі 30 000,00 грн, в тому числі у 2010 році - 8 000,00 грн., в 2011 році - 12 000,00 грн.

Відповідач, вважає, про протиправність відрахувань у благодійних фонд «Магістраль» у вищезазначених розмірах оскільки вони перевищують розміри внесків, які встановлені колективними договорами вищезазначених структурних підрозділів ДП «Донецька залізниця» .

Суд не приймає такі доводи відповідача з огляду на наступне.

Згідно ст.1 Закону України «Про колективні договори та угоди» колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань, з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин та узгодження інтересів трудящих, власників або уповноважених ними органів.

Відповідно до ст.ст. 5, 6 Закону України «Про колективні договори і угоди» передбачається, що умови колективних догорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали. Забороняється будь-яке втручання, яке може обмежити законні права працівників та їх представників або заборонити їх здійснення, з боку органів представницької і виконавчої влади та господарського управління при укладанні та виконанні колективних договорів, угод.

В п.6.40 колективного договору ДП «Донецька залізниця» на 2010-2012рр. передбачено що структурні підрозділи Донецької залізниці протягом року в межах фінансового плану проводять грошові відрахування фонду «Магістраль» в сумі 8 тис.грн. (у виняткових випадках - до 12 тис.грн.) в якості колективних членських внесків для надання допомоги залізничникам, членам їх сімей, пенсіонерам та інші цілі.

Відповідно до п.1.4 колективного договору ДП «Донецька залізниця» на 2010-2012 рр. колективний договір визнається сторонами нормативним актом, норми та положення якого діють безпосередньо та є обов'язковими для додержання адміністрацією залізниці, робітниками структурних підрозділів та профзоюзним комітетом.

Отже, для структурних підрозділів положення вищезазначеного колективного договору обов'язкові для виконання.

Як було встановлено у судовому засіданні розмір сплачених Локомотивним депо «Ясинувата-Західна», Донецьким управлінням Будівельно - монтажного експлуатаційного управління, а також Вагонним депо Донецьк, які є структурними підрозділами Державного підприємства «Донецька залізниця», внесків в благодійний фонд «Магістраль» не перевищує розміри, встановлені п.6.40 колективного договору ДП «Донецька залізниця» на 2010-2012 рр.

З огляду на зазначене, суд вважає, про безпідставність висновків відповідача про проведено зайвих витрат у сумі 18 400,00 грн. позивачем, а тому п. 7 спірної вимоги підлягає скасуванню.

01.11.2010 р. між Об'єднанням спільних власників багатоквартирного будинку та Державним підприємством «Донецька залізниця» було укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинковій території відповідно до якого об'єднання співвласників надає послуги по утриманню будинку та при будинковій території.

Оплата позивачем за послуги по утриманню житлового будинку, розташованого за адресою м. Донецьк вул. Гірна, 38 Б. здійснювалась на підставі рахунків, виставлених ОСББ «Гірна 38Б» та розрахунку нормативних витрат по утриманню вказаного будинку. Зазначена обставина не є спірною.

До розрахунку нормативних витрат по утриманню житлового будинку за адресою вул. Гірна, 38Б було включено: технічне обслуговування ліфту; диспетчерське обслуговування ліфту; заробітна плата двірника (прибиральниці); заробітна плата голови; заробітна плата електрика; заробітна плата слюсаря-сантехніка; обслуговування пожежної сигналізації; дератизація, дезінфекція; витати на обслуговування і поточний ремонт; загально будинкове споживання електроенергії; споживання електроенергії ліфтами; споживання електроенергії насосом системи водопостачання; споживання електроенергії насосом системи опалення; споживання електроенергії вентилятором ліфта; внутрішньо будинкове освітлення. Рахунки виставлялись ОСББ «Гірна 38Б» з розрахунку загальної площі не заселених квартир.

Відповідачем в ході ревізії було проведено зустрічну звірку в ОСББ «Гірна,38Б» з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з Донецьким БМЕУ ДП «Донецька залізниця» за період з 01.04.2010 по 01.10.2012 року.

В ході зустрічної звірки ОСББ «Гірна,38Б» не було надано первинних та бухгалтерських документів щодо підтвердження наданих послуг витрат ОСББ на технічне обслуговування ліфту; диспетчерське обслуговування ліфту; виплату заробітної плати двірника (прибиральниці); виплату заробітної плати голови правління; виплату заробітної плати електрику; виплату заробітної плати слюсаря сантехніка; обслуговування пожежної сигналізації; дератизація, дезінфекція; витати на обслуговування і поточний ремонт; загально будинкове споживання електроенергії; споживання електроенергії ліфтами; споживання електроенергії насосом системи водопостачання; споживання електроенергії насосом системи опалення; споживання електроенергії вентилятором ліфта; внутрішньо будинкове освітлення за договором про участь у витратах на утримання будинку та прибудинковій території від 01.11.2010 р. укладеного між Об'єднанням спільних власників багатоквартирного будинку та Державним підприємством «Донецька залізниця».

З огляду на результати зустрічно звірки відповідачем був зроблено висновок про те, що позивачем проводилась оплата за послуги, які фактично не надавались на загальну суму 127 771,92 гривень.

Суд не погоджується з зазначеними висновками відповідача з огляду на наступне.

Як було встановлено судом позивачем до перевірки а також до судового засіданні надані акти прийома-передачи виконаних робіт по утриманню 15-поверхового житлового будинку по вул.Горній 38Б /т.3 а.с.1-20/.

Факт оплати за виставленими рахунками, яка здійснена позивачем на рахунок ОСББ «Гірна,38Б» в ході зустрічної звірки була підтверджена наданими виписками банку. Зазначена обставина не є спірною.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено «документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується па рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Згідно частини 5 п.9 цього Закону господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

За приписами п. 2.1 Положення "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 року № 88. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 - первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації") для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу - одержувача тощо.

З огляду на викладене аналіз господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Суд зазначає, що будь яких зауважень з боку відповідача щодо представлених позивачем до перевірки первинних бухгалтерських документів не було.

На думку суду відповідач неправомірно дійшов висновку про ненадання послуг за спірним договором, оскільки позивач не може нести відповідальність за неналежне ведення бухгалтерського обліку ОСББ «Гірна,38Б».

Враховуючи викладене, суд вважає, що наданими позивачем первинними документами бухгалтерського обліку підтверджується факт того, що спірний договір набув реального настання тих правових наслідків, на настання яких був спрямований.

З огляду на зазначене суд вважає безпідставним п.9 спірної вимоги.

Відповідно до ч. З ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з мстою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для

прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; ,

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими

несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення

яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийнятій рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведених правових норм та наданих письмових документів, суд дійшов висновку про те, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог чинного законодавства є безпідставними та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи, у зв'язку з чим є необґрунтованим у даному випадку п.3, п.6, п.7, п.9 вимоги від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915, а тому позовні вимоги про їх скасування підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державного підприємства "Донецька залізниця" до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування вимоги від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915 - задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсною вимогу від 09 квітня 2013 року № 05-05.1-10-14/3915 в частинах:

- п.3 зобов'язання ДП "Донецька залізниця" відшкодувати збитки за рахунок винних осіб на яких покладено контроль за правильністю заповнення перевізних документів.;

- п.6 зобов'язання ДП "Донецька залізниця" провести претензійно-позовну роботу з працівниками структурних підрозділів ДП «Донецька залізниця» та стягнути плату за проживання в гуртожитку у повному обсязі згідно реєстру (Перерахунок за проживання в гуртожитку, у додатку 5 до довідки);

- п.7 зобов'язання ДП "Донецька залізниця" провести претензійно-позовну роботу з одержувачем членських внесків Благодійним фондом «Магістраль» щодо повернення коштів в сумі 18 400,00 гривень. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у перерахуванні членських внесків на суму 18 400,00 грн, що перевищує передбачені Колективним договором, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України;

- п.9 зобов'язання ДП "Донецька залізниця" стягнути з ОСББ «Гірна 38Б» зайві витрати в сумі 127 771,92 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 2294,00 грн.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 20 серпня 2013 року у присутності представників сторін.

Повний текст постанови буде виготовлений 23 серпня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.