Постанова № 33310419, 05.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2013 р. Справа № 804/10410/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача Буденко Ю.Ф, Гагарський А.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-ЛТД" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

02.08.2013 року позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000422205 від 15 травня 2013 року приняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що твердження відповідача про те, що позивач не в праві включати до податкового кредиту суми по операціям продажу товарів за ціною нижчою від їх придбання, є помилковим, оскільки чинним законодавством в т.ч. і Податковим кодексом не заборонено реалізовувати товари чи послуги за цінами нижчими ніж ціна їх придбання (або собівартість). Про те, ціни за якими реалізуються товари чи послуги повинні дорівнювати рівню звичайних цін на дані товари чи послуги. Збитковість господарською діяльності не може бути підставою для визначення виробничої діяльності як негосподарської.

Ухвалою суду від 05.08.2013 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 05.09.2013 року замінено відповідача його правонаступником Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та зазначив про те, що отримав дохід від експортної операції у розмірі 56 769,00 грн., а відповідач невірно вираховує дохід платника податків від здійснення експортної операції.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи на те, що оскаржуване рішення прийнято ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач вважає, що реалізація товару за цінами нижчими його придбання не може призводити до виникнення податкового кредиту, оскільки такі операції не відповідають основному принципу господарської діяльності - отримання прибутку. У зв'язку з цим відповідач вважає укладені позивачем правочини нікчемними, оскільки вони не відповідають меті господарської діяльності - одержання прибутку.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступне.

З 10.04.2013 року по 16.04.2013 року відповідачем проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «ЮС-ЛТД» за серпень 2012 року.

За наслідками перевірки складно Акт від 22.04.2013 року № 1162/225/33183468, у якому зроблено висновок про нікчемність операцій по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Калібр Профі» та у зв'язку з цим встановлено заниження податку на додану вартість на суму 90 600,00грн. за період серпень 2012 року.

Вказаний висновок обґрунтований тим, що позивач реалізував товар на експорт на ціною, яка є нижчою за ціну його придбання у ТОВ «Калібр Профі». У зв'язку з чим відповідач у акті перевірки зазначає, що такі операції не відповідають основному принципу господарської діяльності - отримання прибутку.

На підставі акту перевірки відповідачем направлено позивачу податкове повідомлення - рішення від 15.05.2013 року № 0000422205, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на суму 90 600,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 45 300,00 грн.

Суд не погоджується з висновками відповідача, які зроблені у Акті перевірки від 22.04.2013 року № 1162/225/33183468 у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що позивач придбав у ТОВ «Калібр Профі» товар за ціною 543 600,00 грн. в т.ч. і ПДВ 90 600,00 грн.

В подальшому позивач реалізував придбаний товар на експорт ТОО «Алтин МВ» (Казахстан) за ціною 509 769,56 грн. Крім того, відповідачем встановлено, що позивачем поніс витрати пов'язані із транспортуванням товару на умовах CPT у сумі 26 500,00 грн., витрати пов'язані щ послугою авто терміналу у сумі 552,00 грн. та витрати пов'язані з послугою оформлення сертифіката СТ-1 у сумі 207,00 грн.

Судом встановлено, що сторонами не оспорюються фактичні обставини справи та товарність операцій, які вказані вище.

Згідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Податкового кодексу України.

У відповідності до п.188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПК України та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України не містить положення про те, що продукція суб'єкта господарювання не може бути реалізована за ціною, що є нижчою за ціну придбання такої продукції.

Отже, позивач вправі реалізувати свій товар на внутрішньому ринку і на експорт за ціною, що є нижчою за ціну його придбання, однак така ціна має знаходитись в межах звичайних цін.

Відповідно до п.14.1.71 ст. 14 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Податковим кодексом України. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Згідно п.39.1 ст. 39 ПК України, який набрав чинності 01.01.2013 року, звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3-39.4 цієї статті.

У відповідності до п.39.2 ст. 39 ПК України визначення звичайної ціни у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснюється за одним з методів, вказаних в цьому пункті. Встановлюються такі методи визначення звичайної ціни: а) порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу); б) ціни перепродажу; в) "витрати плюс"; г) розподілення прибутку; ґ) чистого прибутку. При визначенні звичайної ціни згідно з методами, встановленими цим пунктом, використовується інформація про ціни в операціях між непов'язаними особами у співставних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг).

Для визначення звичайних цін на товари (роботи, послуги) використовуються офіційні джерела інформації, у тому числі: статистичні дані державних органів і установ; ціни спеціалізованих аукціонів з торгівлі окремими видами продукції, біржові котирування; довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань та публікацій, у тому числі електронних та інших банків даних; звіти та довідки відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України за кордоном; інші інформаційні джерела, що визнаються офіційними в установленому порядку (п.39.11 ст. 39 ПК України).

Пунктом 39.14 ст. 39 ПК України встановлено, що обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган державної податкової служби у порядку, встановленому законом.

Під час проведення перевірки платника податку орган державної податкової служби має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого цього пункту.

Судом встановлено, що відповідачем не дотримано процедури визначення звичайної ціни згідно статті 39 ПК України, а тому не доведено належними засобами доказування того, що ціна реалізації позивачем товару на експорт не відповідає рівню звичайних цін.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 07.11.2011 року по справі № 21-328а11, з'ясування рівня звичайних цін має відбуватися відповідно до визначеної процедури, а необхідна інформація - надаватися уповноваженим державним органом.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 28.02.2011 року по справі № 21-13а11, збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності як негосподарської. Неотримання суб'єктом господарювання доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

Також доводи відповідача про не направленість діяльності позивача на одержання прибутку та його збиткову діяльність спростовується офіційно оприлюдненою звітністю позивача за 2012 рік, копія якої знаходиться у матеріалах справи, та з якою вбачається що за 2012 рік позивач отримав прибуток.

На підставі викладеного суд вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000422205 від 15 травня 2013 року приняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮС-ЛТД» судовий збір у розмірі 1359,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05 вересня 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 05.09.2013 року СуддяС.В. Златін С.В. Златін