Ухвала суду № 33309375, 04.09.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Дудар О.М.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

УХВАЛА

іменем України

"04" вересня 2013 р. Справа № 817/1059/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" травня 2013 р. у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про визнання притиправними та скасування вимог , -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 16.03.2013 року звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу №Ф-85 від 07.03.2013 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року у задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату недоїмки від 07.03.2013 №Ф-85 на суму 4572,42грн. відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі посилається на те, що він не є платником збору на обов"язкове державне пенсійне страхування. Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб"єктів малого підприємництва" не суперечить положенням Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Вважає постанову суду першої інстанції необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач та представник відповідача в судове засідання не з"явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

З врахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України, розгляд апеляційної скарги здійснюється судової колегією за відсутності позивача та представника відповідача, в порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлено, що ОСОБА_3 є фізичною особою - підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, та відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року N2464-VI є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, позивач ФОП ОСОБА_3, як такий, що обрав спрощену систему оподаткування, зобов'язаний сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальних підставах, незалежно від розміру отриманого доходу, щонайменше у розмірі 34,7% від мінімального розміру заробітної плати та подати до органу пенсійного фонду відповідний звіт.

Встановлено, що вказаний внесок за 2012 рік ФОП ОСОБА_3 самостійно не нарахував та не сплатив, відповідного звіту не подав.

Існування недоїмки з єдиного внеску у позивача підтверджується також карткою особового рахунку платника - ФОП ОСОБА_3 (а.с.31).

07.03.2013 року УПФУ в м.Кузнецовськ сформовано та надіслано позивачу вимогу №Ф-85 про сплату недоїмки в сумі 4572,42грн. (а.с.7).

Позивач вважає, що вказана вимога є протиправною та підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, прийшов до висновку, що вказана вимога є правомірною та не підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком з огляду на наступне.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року N2464-VI (далі - Закон N2464-VI) - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п.1 ч.2 ст.6 Закону N2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону N2464-VI передбачено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до ст.8 Закону N2464-VI розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

В силу вимог п.3 ч.1 ст.7 Закону N2464-VI фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, визначають самостійно суму, що є базою нарахування єдиного внеску, яка не може бути більшою від максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Згідно з п.5 ч.1 ст.1 Закону N2464-VI мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Відповідно до розрахунку мінімального страхового внеску за 2012 рік (а.с.29) ФОП ОСОБА_3 УПФУ в м. Кузнецовськ було нараховано за 2012 рік єдиний внесок у загальній сумі 4572,42грн. (у розмірі 34,7% мінімальної заробітної плати). Розмір заборгованості, визначений у вимозі, позивачем не оспорюється.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 28 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Встановлено, що заборгованість позивачем на даний час не погашена.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога про сплату недоїмки від 07.03.2013 №Ф-85 винесена УПФУ в м.Кузнецовськ на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Безпідставними є твердження позивача про те, що він звільнений від сплати єдиного внеску на підставі Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 N727/98, оскільки вказаний Указ не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про відмову в задоволенні позивних вимог щодо скасування вимоги №Ф-85 від 07.03.2013 року, з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" травня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області м-н.Вараш,25-А,м.Кузнецовськ,Рівненська область,34400