Рішення № 33308060, 27.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2013 р. Справа № 911/3056/13

за позовом Фізичної особи-підприємця Тритяченко Ольги Володимирівни, м. Біла Церква, Київська область;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росомаха», с. Кірове, Бориспільський район, Київська область;

про стягнення 168000,00 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: Тритяченко О.В. (виписка серії ААВ № 751470 від 15.03.2012 р.);

від відповідача: Онищук М.А. (довіреність б/н від 03.07.2013 р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Тритяченко Ольга Володимирівна (надалі - позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росомаха» (надалі - відповідач) про стягнення 168000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами Договору б/н від 01 травня 2012 року про надання бухгалтерських послуг, не розрахувався за надані позивачем у період з 01 травня 2012 року по 01 червня 2013 року послуги, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 168000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07 серпня 2013 року порушино провадження у справі та призначино її розгляд на 27 серпня 2013 року.

Присутній у судовому засіданні 27 серпня 2013 року позивач позовні вимоги підтримав повністю та надав витребувані судом документи.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому позов визнав законним, обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2012 року між позивачем (за договором - Замовник) та відповідачем (за договором - Виконавець) було укладено Договір про надання бухгалтерських послуг, предметом якого є надання Замовником завдання, а Виконавцем передбачених цим Договором бухгалтерських послуг за плату, узгоджену Сторонами (п.п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 3.1. за надання передбачених Договором послуг Замовник виплачує Виконавцю плату в розмірі 14000,00 (чотирнадцяти тисяч) гривень на місяць протягом 3 (трьох) днів, після підписання акту здачі приймання виконаних робіт (послуг).

Згідно п. 3.2. Договору, здавання послуг Виконавцем та прийняття їх результатів Замовником оформлюється Актом здавання-приймання виконаних робіт (надання послуг), у якому зазначається вартість роботи.

Пунктом 3.3. Договору предбачено, що Акти здачі-приймання наданих послуг підписуються не рідше ніж раз на 6 (шість) місяців.

Відповідно до п. 3.4. Договору, замовник зобов'язаний сплатити виконавцю винагороду, обумовлену п. 3.1. цієї Угоди, протягом 3-х календарних днів з моменту виставлення рахунку-фактури, який може виставлятись за підсумками декількох періодів. В такому разі Замовник сплачує винагороду у розмірі передбаченому п. 3.1. даного Договору, помноженому на кількість місяців, у яких надавались бухгалтерські послуги (згідно Актів здачі-приймання виконаних робіт).

Згідно п. 3.5. договору, підписання Акту виконаних робіт (надання послуг) представником Замовника є підтвердження відсутності претензій з його боку.

На виконання умов Договору сторонами підписані: акт № ОУ-011509 здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) від 01 грудня 2012 року на суму 84000,00 грн. (вісімдесят чотири тисячі гривень 00 копійок) та акт № ОУ-011689 здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) від 01 червня 2013 року на суму 84000,00 грн. (вісімдесят чотири тисячі гривень 00 копійок).

Оскільки, в порушення умов Договору відповідач не оплатив отримані послуги, позивач звернувся до відповідача з претензією від 01 червня 2013 року за № 3, в якій повідомив останнього про існування заборгованості в загальній суммі 168000,00 грн. (сто шістдесят вісім тисяч гривень 00 копійок).

У відповідь на претензію № 3 від 01 червня 2013 року, відповідачем надано позивачу повідомлення № 96/1 від 05 червня 2013 року про результати розгляду претензії, згідно якого відповідач визнає борг в сумі 168000,00 грн. (сто шістдесят вісім тисяч гривень 00 копійок) однак в зв'язку з фінансовими труднощами не може виплатити зазначену суму та виплата буде здійснена при першій можливості.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем було надано відповідачу бухгалтерські послуги в період з 01 травня 2012 року по 01 червня 2013 року на загальну суму 168000,00 грн., що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) № ОУ-011509 від 01 грудня 2012 року та № ОУ-011689 від 01 червня 2013 року. В свою чергу, в порушення умов договору відповідач не оплатив надані бухгалтерські послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статею 179 Господарського кодексу України передбачено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності зі ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджуються належними та допустимими доказами, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росомаха» (08333, Київська область, Бориспільський район, с. Кірове, вул. Пащенкових, буд. 49; код ЄДРПОУ 20582725) на користь Фізичної особи-підприємця Тритяченко Ольги Володимирівни (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Вернадського, буд. 2, кв. 28; реєстраційний номер 3262615706) 168000 (сто шістдесят вісім тисяч) грн. - боргу, 3360 (три тисячі триста шістдесят) грн. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 30.08.2013

Суддя Карпечкін Т.П.