Рішення № 33308030, 02.09.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2013 р. Справа № 914/2666/13

За позовом: Державного підприємства "Маневицьке лісове господарство", смт.Маневичі

до відповідача: Приватного підприємця Теслі Назара Степановича, м.Львів

про стягнення 13 954грн. 22коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з"явився

Суть спору: Позов заявлено Державним підприємством "Маневицьке лісове господарство" до Приватного підприємця Теслі Назара Степановича про стягнення основного богру в розмірі 13820грн. 00коп., 120грн. 40коп. 3 % річних, 13грн. 82коп. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 10.07.2013р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 30.07.2013р. Ухвалою суду від 30.07.2013р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та з метою надання сторонам додаткової можливості реалізувати право на захист своїх інтересів та витребування додаткових доказів у справі, розгляд справи відкладено на 20.08.2013р.

В зв'язку з відсутністю належних доказів повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, ухвалою суду від 20.08.2013р. відкладено розглдя справи на 02.09.2013р.

Позивач в судове засідання 02.09.2013р. явку представника не забезпечив, однак факсом направив суду заяву від 29.08.2013р. № 8/1146 (зареєстрована канцелярією суду 30.08.2013р. за № 35292/13) про розгляд справи за відсутності сторони. Вказаною заявою позивач повідомв суд про те, що підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд розглянути справу без присутності його представника.

Докази вручення (повернення) ухвал суду, направлених судом на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, а саме: ухвали про порушення провадження у справі від 10.07.2013р. та ухвал від 30.07.2013р. та 20.08.2013р. про відкладення розгляду справи станом на 02.09.2013р. відсутні.

Позивачем до позовної заяви та на вимогу суду долучено витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданого відповідно до статті 20 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" відповідно до яких станом на 08.04.2013р. та 29.07.2013р. місцезнаходженням фізичної особи-підприємця Теслі Назара Степановича є : 79066, Львівська обл., м.Львів, Сихівський р-н, вул. Морозна, буд.19-А, кв.62.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу (п.15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" від 14.08.2007 № 01-8/675).

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України суд вважає, що ухвали суду вручені відповідачеві належним чином. Отже, господарський суд виконав умови щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Станом на 02.09.2013р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Господарському суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

08.10.2010р. Державним підприємством «Маневицьке лісове господарство» було перераховано приватному підприємцю Теслі Назару Степановичу 13820грн. 00коп., що підтверджується платіжним дорученням № 3165 від 08.10.2010р. Призначенням платежу у вказаному платіжному дорученні було зазначено: оплата за товари по рахунку б/н від 08.10.2010р.

Вказаний платіж був здійснений позивачем на виконання, виставленого йому відповідачем (приватним підприємцем Теслею Н.С.) рахунку від 08.10.2010р. на суму 13820грн. 00коп., засвідченого підписом відповідача та скріпленого його печаткою.

Однак, як стверджує позивач у позовній заяві, незважаючи на здійснення оплати за поставку товарів, визначених відповідачем у рахунку від 08.10.2010р. на суму 13820грн. 00коп., відповідачем товар зазначений у вказаному рахунку поставлено не було.

Направлена позивачем претензія про повернення боргу на суму 13820грн. 00коп. від 09.03.2013р. № 8/417 залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Крім основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача три відсотки річних за 106 днів прострочення, починаючи з 17.03.2013р. по 30.06.2013р. в розмірі 120грн. 40коп. та суму індексу інфляції за період з 17.03.2013р. по 30.06.2013р. в розмірі 13грн. 82коп.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, отримавши оплату за поставку товару згідно виставленого відповідачем рахунку б/н від 08.10.2010р., відповідач свого зобов"язання по поставці товару не здійснив, зазначений у рахунку оплачений товар не поставив.

Рахунок на оплату поставки товару б/н від 08.10.2010р. виставлений відповідачем позивачу є первинним обліковим документом відповідно до Закрну України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" , оскільки він фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Крім цього, вказаний рахунок є належним чином оформленим документом, оскільки містить усі реквізити первинного облікового документа, перелічені у ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вказано у ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 13820грн. 00коп. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних у сумі 120грн. 40коп. та інфляційних втрат в розмірі 13грн. 82коп. є підставними та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №1773 від 17.06.2013р. - 1721грн. 00коп., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача повністю.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 530, 610, 612, 625, 693 ЦК України, ст.ст. 181, 193 ГК України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; ст.ст. 43, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з приватного підприємця Теслі Назара Степановича , 79066, м.Львів, Сихівський район, вул. Морозна, 19-А, кв. 62 (реєстраційний номер фізичної особи-підприємця в ЄДР 20038712534) на користь Державного підприємства "Маневицьке лісове господарство", 44600, смт. Маневичі, вул. К. Маркса, 31, Маневицького району Волинської області (ідентифікаційний код 00991545) 13820грн. 00коп. основного боргу, три відсотки річних у сумі 120грн. 40коп., 13грн. 82коп. інфляційних втрат та 1721грн. 00коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено

та підписано 03.09.2013р.

Суддя Гоменюк З.П.