Постанова № 33308020, 05.09.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.09.2013 р. справа №5009/2844/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброви Г.І., Шевкової Т.А.за участю представників сторін від позивача від відповідача ОСОБА_4, за довіреністю; ОСОБА_5, за довіреністю; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Мелітополь, Запорізька областьна рішення господарського суду Запорізької областівід26.06.2013 р. (підписано 27.06.2013 р.)у справі№ 5009/2844/12 (суддя Гончаренко С.А.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі", м. Мелітополь, Запорізька область до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Мелітополь, Запорізька областьпростягнення 51 167,13 грн.В С Т А Н О В И В:

У липні 2012 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі", м. Мелітополь Запорізької області (Позивач) із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Мелітополь Запорізької області (Відповідач) про стягнення вартості безпідставно отриманої теплової енергії у сумі 51 167,13 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.10.2012р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі та стягнуто з відповідача на користь позивача 51 167,13 грн. вартості безпідставно отриманої теплової енергії.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.01.2013р. рішення господарського суду Запорізької області від 10.10.2012р. скасовано, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі", м. Мелітополь, Запорізька область відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.04.2013р., постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.01.2013р. та рішення господарського суду Запорізької області від 10.10.2012р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.06.2013р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі та стягнуто з відповідача на користь позивача 51 167,13 грн. вартості безпідставно отриманої теплової енергії.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги.

Судова колегія задовольнила вищенаведене клопотання, приймаючи до уваги те, що наведені у клопотанні обставини є достатніми для відновлення пропущеного процесуального строку, встановленого на подання апеляційної скарги.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції не з'ясовано способу обліку та визначення позивачем кількості теплової енергії та не перевірено розрахунок заборгованості.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 02.09.2013р. змінено склад судової колегії, суддю Чернота Л.Ф., у зв'язку з відпусткою останньої, було змінено на суддю Шевкову Т.А.

Представник позивача в судовому засіданні вважав рішення господарського суду законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, надавши пояснення, аналогійні викладеним в апеляційній скарзі.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Предметом позовних вимог є вимога позивача про стягнення з відповідача вартості безпідставно отриманої теплової енергії за період з листопада 2009р. по квітень 2012р. у сумі 51 167,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи норм Закону України "Про теплопостачання", ст.ст. 1212, 1213 ЦК України.

Згідно рішення Мелітопольської міської ради № 191/8 від 20.10.2011р. ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" визнано єдиним постачальником теплової енергії в. м. Мелітополі.

Згідно ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до п.2 ст.275 Господарського кодексу України, ст.1, п.4 ст.19 Закону України "Про теплопостачання", споживання теплової енергії допускається тільки на підставі договору, укладеного між Теплопостачальною організацією та Споживачем.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, відповідно до договору оренди нежитлового приміщення № 01/А від 23.07.2009р., є орендарем приміщення загальною площею 173,9 кв.м, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, з метою розміщення магазину роздрібної торгівлі товарів народного споживання.

Згідно п. 3.3. Договору оренди, відповідач зобов'язаний самостійно здійснювати оплату комунальних послуг, в тому числі і централізоване опалення.

Встановлено, що між сторонами договору на постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1, магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" не укладалось.

Як зазначає позивач, в період з листопада 2009р. по квітень 2012р. відповідачу у спірне приміщення було відпущено теплової енергії на загальну суму 51 167,13 грн., що підтверджується рахунками - актами виконаних робіт за період з листопада 2009р. по квітень 2012р., надісланими на адресу відповідача. Докази направлення рахунків відповідачу знаходяться в матеріалах справи.

Факт отримання відповідачем теплопостачання в спірний період від внутрішньо будинкової системи опалення підтверджується також листом КП "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області № 1197 від 09.08.2012р., схемою розподілу зон обслуговування теплових мереж та актом - претензією якості наданих послуг з теплопостачання від 28.11.2011р.

Крім того, відповідачем протягом розгляду справи в судах обох інстанцій факт отримання теплопостачання не оспорювався, будь-яких пояснень з цього приводу не надавалось.

Отже сам факт споживання відповідачем теплової енергії в спірний період судова колегія вважає доведеним.

З зазначеного розрахунку вбачається, що облік та визначення кількості теплової енергії здійснювалось наступним чином:

- визначення загального обсягу теплової енергії поставленої на будинок шляхом зняття показників лічильника;

- визначення загального навантаження будинку;

- загальне навантаження будинку поділяється на загальну площу будинку та перемножується на площу кожного приміщення (в даному випадку (173,9 м2 - площа орендованого відповідачем приміщення).

Наданий позивачем розрахунок суми позовних вимог підтверджує обсяг та вартість фактично спожитої теплової енергії в спірний період.

Відповідно п. 18 Постанови КМУ від 21 липня 2005 року № 630 Про затвердження "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

За приписами ч. 1 ст. 1212 Господарського кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Судова колегія, дослідивши надані позивачем докази, вважає, що відповідач у спірний період фактично отримував теплопостачання, в свою чергу, позивач не мав можливості припинити постачання теплової енергії внаслідок специфічної конструкції внутрішньої системи опалення житлових будинків, а заявлена до стягнення сума за надані послуги з теплопостачання доведена належними та допустимими засобами доказування, тому висновок господарського суду про задоволення позовних вимог є вірним.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 26.06.2013 року у справі № 5009/2844/12 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Мелітополь, Запорізька область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 26.06.2013 року у справі № 5009/2844/12 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В.Стойка

Судді Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова

Надр. 5 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3. до справи

4. ДАГС

5. ГС