Рішення № 33307839, 29.08.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.08.13р. Справа № 904/5141/13За позовом Прокурора Довгинцівського району міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 15 755,38 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від прокурора: Несевря Д.С. - посвідчення №011405 від 24.10.12

Від позивача: представник не з'явився

Від відповідача: представник не з'явився

Суть спору:

Прокурор Довгинцівського району міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі-позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення 10 788,61 грн. - заборгованості за теплову енергію, 4725,18 грн. - пені, 241,59 грн. - 3% річних та стягнення судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо оплати поставленої теплової енергії по договору на відпуск теплової енергії на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання № 2964 від 14.06.2000 року.

Прокурор у судовому засіданні наполягав на задоволені своїх позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача 28.08.2013 р. подав клопотання до суду, позовні вимоги в частині стягнення пені з відповідача підтримує, а в частині стягнення з відповідача 10 788,61 грн. - заборгованості за теплову енергію, 241,59 грн. - 3% річних повідомив суд, що відповідач оплатив повністю. Просить суд провести засідання без участі його представника.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, документи витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровської області не надав. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено, за адресою, яка зазначена в позовній заяві у витязі з ЄДРПОУ, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення під розпис (судова повістка а.с.77), яке знаходиться в матеріалах судової справи. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про місце, час та дату розгляду справи останній повідомлений належно, проте не скористався правами передбаченими діючим господарським процесуальним законодавством, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, а також в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 29.08.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.06.2000 року між позивачем (далі - постачальник) та відповідачем (далі - споживач) укладено договір № 2964 на відпуск теплової енергії на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання (далі - Договір), відповідно до п. 1. якого постачальник зобов'язується відпускати споживачу теплову енергію на потреби, опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пари згідно з встановленим планом теплоспоживання 12.01.2000 р. по 31.12.2000 р.

Відповідно до п. 26. Даний Договір укладається на термін з 12.01.2000 р. по 31.12.2000 р. та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не подано заяву однієї зі сторін про відмову від даного Договору або його перегляду.

Пунктом 25 Договору встановлено, що оплата за відпущену теплову енергію проводиться споживачем протягом 5 днів після отримання рахунку постачальника.

Тарифи на послуги теплопостачання передбачені постановою № 1844 НКРЕ України від 14.12.2010 р. теплової енергії передбачений постановою НКРРКП України №119 від 30.09.2011р. "Про встановлення тарифів на теплову енергію КПТМ "Криворіжтепломережа", що складає 954,05 грн. за 1 Гкал. (без ПДВ).

Свої договірні зобов'язання Позивач виконав в повному обсязі, а саме: поставляв відповідачу теплову енергію на протязі всього періоду, передбаченого договором, проводилось не порушуючи щорічні розпорядження Виконавчого комітету Криворізької міської Ради Дніпропетровської області "Про початок та закінчення опалювального періоду".

На виконання умов Договору протягом періоду з березня 2011 року по квітень 2013 року включно позивач відпустив відповідачу теплову енергію, що підтверджується розрахунком, рахунками-фактурами (а.с. 14-33), які знаходяться в матеріалах справи.

Протягом опалювального періоду з 21.11.2011 року по 30.04.2013 року відповідач порушував зобов'язання в частині своєчасної та повної оплати поставленої теплової енергії, в зв'язку із чим у останнього утворилась заборгованість в розмірі 10788,61 грн., що і є причиною спору.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під час розгляду справи у суді відповідач оплатив 10 788,61 грн. - заборгованості за теплову енергію, 241,59 грн. - 3% річні (докази сплати знаходяться в матеріалах справи), після порушення провадження у справі.

Згідно п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Оскільки у процесі розгляду справи відповідачем сплачено 10 788,61 грн. - заборгованості за теплову енергію, 241,59 грн. - 3% річні і предмет спору щодо даної суми заборгованості відсутній, суд на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України припиняє провадження у справі у цій частині.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 25 Договору, у випадку неоплати рахунку зі спливу п'яти днів з дня його пред'явлення споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 1,0 % за кожний день прострочки від суми заборгованості.

Позивачем за прострочення виконання договірних зобов'язань щодо оплати наданих послуг нарахована пеня у розмірі 4 725,18 грн. (за період з 16.07.2012 р. по 05.06.2013 р.).

Господарський суд не погоджується з нарахуванням пені позивачем в силу наступного.

Згідно ч. 2 ст. 343 цього ж кодексу платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Окрім того, згідно ст. 1 спеціального Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 10.01.2002 р. № 9221-ІІІ), який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. В той же час, стаття 3 Закону, яка також носить імперативний характер, вводить певні обмеження щодо меж згоди сторін, а саме: розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, зміст пункту 25 договору, який передбачає наслідки несвоєчасної оплати встановлює пеню у розмірі 1% від суми несвоєчасного розрахунку за кожний день прострочки, є таким, що суперечить чинному законодавству.

Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Отже, аналіз вказаного законодавства підтверджує, що, незалежно від виду штрафних санкцій (пеня, штраф, неустойка), що встановлюються в господарському договорі як відповідальність за порушення грошових зобов'язань, їх розмір не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу (простроченого платежу) за весь час користування чужими грошовими коштами. Таку правову позицію викладено в ухвалі Вищого господарського суду по справі (№48/294 від 28 грудня 2005 року, в ухвалі по справі №48/295 від 25 грудня 2005 року, в постанові Верховного Суду України від 28.03.06 року у справі № 48/298).

Таким чином, зробивши розрахунок за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", господарський суд встановив, що пеня за вказаний період пеня в даному випадку, має бути нарахована з додержанням вимог ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 року і підлягає частковому задоволенню у розмірі 198,14 грн. за період з 16.07.2012 р. по 05.06.2013 р. з врахуванням також положень п.6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 198,14 грн. - пені, а в частині стягнення з відповідача 10 788,61 грн. - заборгованості за теплову енергію, 241,59 грн. -3% річні суд на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України припиняє провадження у справі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача , оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 34, 36, 43, 49, 75, п.1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Припинити провадження в частині стягнення з відповідача 10 788,61 грн. - заборгованості за теплову енергію, 241,59 грн. -3% річні суд на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

3.Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (50103, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, буд. 9, код ЄДРПОУ 03342184) 198,14 грн. (сто дев'яносто вісім грн. 14 коп.) - пені, про що видати наказ.

4.Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (50103, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31214206783005 (Державна судова адміністрація України, 050) в у відділенні банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 37989269, МФО 805012, КБКД 22030001) 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп. .) - судового збору, про що видати наказ.

5. В решті позову - відмовити.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська Дата підписання рішення 02.09.2013 р.